Ухвала

від 23.10.2023 по справі 761/38851/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38851/23

Провадження № 2-з/761/807/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "медицина" і фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця про скасування результатів єдиного державного кваліфікаційного іспиту "Крок 1" із наданням права повторного складення іспиту, скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "медицина" і фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця про скасування результатів єдиного державного кваліфікаційного іспиту "Крок 1" із наданням права повторного складення іспиту, скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні.

Разом з позовом подано заяву про його забезпечення шляхом зупинення дії наказу №3047/л1 від 22.08.2023 про відрахування студента 4 курсу медичного факультету №4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця ОСОБА_1 та заборонити вживати будь-які дії щодо відрахування ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Суд ухвалив розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи, згідно частини 1 статті 153 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

14 червня 2021 року Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 308/8567/20 винесено постанову у якій зазначено, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у позові просить скасувати результати єдиного державного кваліфікаційного іспиту "Крок 1" та надати право повторного складення іспиту, скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні.

Враховуючи, що предметом спору є поновлення до складу студентів, суд доходить висновку, що обраний вид забезпечення позову - зупинення дії наказу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця №3047/л1 від 22.08.2023 про відрахування студента ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення не випливає із фактичних обставин справи, які б свідчили про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149-150, 153, 260, пунктом 4 частини 1 статті 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки "медицина" і фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця про скасування результатів єдиного державного кваліфікаційного іспиту "Крок 1" із наданням права повторного складення іспиту, скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якщо ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: