Рішення

від 07.12.2023 по справі 197/237/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/237/23

провадження № 2/197/417/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 08.03.2023 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просить суд:

- позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- призначити позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклувальником над ОСОБА_2 та встановити піклування над ним.

В обґрунтуванні позову позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 21.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться у порядку загального позовного провадження з підготовчим засіданням.

Ухвалою від 11.10.2023 призначено справу до судового розгляду.

Позивач, повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився. До суду ним подано заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Треті особи, повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання своїх представників не направили, до суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності

Враховуючи, що сторони, представники третіх осіб не прибули в судове засідання, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцта про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - дитина), є ОСОБА_4 та відповідач.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Позивачка - рідна сестра дитини, що підтверджується свідоцтвами про народження позивача, дитини, свідоцтвом про шлюб позивача.

Рішенням Виконавчого комітету Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 99 від 19.09.2022 дитину тимчасово влаштовано в сім`ю до позивачки до позбавлення відповідача батьківських прав або повернення дитини на виховання матері.

Згідно з довідкою № 58 від 06.02.2023 позивачка тривалий час проживає разом з дитиною.

Відповідно до листа Андріївської гімназії Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 6 від 03.02.2023 відповідачка з вересня 2022 не цікавиться навчанням сина, не допомагає фінансово, останній проживає з відповідачкою.

Згідно з листом Широківського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 3453 від 22.02.2023, на виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист № 197/216/18 від 12.09.2018, виданий Широківським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення з позивачки аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.03.2018. З 25.10.2021 аліменти відповідачкою не сплачувалися.

Згідно з висновком Служби у справах дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 01-34/34/7 від 15.02.2023, позивачка може виконувати обов`язки піклувальника над дитиною та бути взятою на облік кандидатів в потенційні опікуни (піклувальники) в службі у справах дітей Приютівської селищної ради за обліковим № 15 від 15.02.2023.

У висновку органу опіки та піклування № 62 зазначено, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно дитини є доцільним.

Позивачка заміжня. На обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується довідками від 07.10.2022.

Згідно з Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-000650230 від 08.02.2023 МВС України, позивачка станом на 08.02.2023 на території України до кримінальної відповідальності не притягалася, не знятої чи не погашеної судимості не має.

За місцем проживання в АДРЕСА_1 , позивачкою створено належні умови для проживання та виховання дитини, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 15.02.2023.

Відповідно до висновку психолога № 37/04 від 09.02.2023, ОСОБА_2 під час бесіди з психологом зазначив, що не має бажання відновлювати стосунки з матір`ю через наявну образу на неї. Він не вірить в те, що вона зможе змінити свій спосіб життя і тому відкидає можливість налагодження взаємовідносин з нею в майбутньому.

Дитина просить призначити його піклувальником позивачку, оскільки в них теплі стосунки, вона про нього добре турбується.

Згідно з Поданням Виконавчого комітету Приютівської селищної ради № 39 від 23.02.2023, дитина має вже стале коло друзів, стосунків з оточуючими і продовження її проживання з позивачкою не спричинить травмування дитини через його передачу до іншої родини чи установи.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 відповідачка змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

На підставі наданих позивачем суду доказів встановлено наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Стаття 151 СК України передбачає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо::

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, про що зазначено в п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Статтею 18 Конвенції визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Згідно з п. 3 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженим постановою КМУ від 24.09.2008 № 866 (далі - Порядок) органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Отже, судом встановлено, що відповідачка, яка визнала позов, ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, позивачка є рідною сестрою дитини, між останньою та позивачем склалися теплі стосунки, вони тривалий час проживають однією сім`єю.

Позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються з позовної заяви про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2684 грн з 01.01.2023.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.

За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, ч. 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити піклування над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклувальником над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого згідно квитанції № 0.0.28763272331 від 24.02.2023 року при поданні позову, а саме 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Крворізького району Дніпропетровської області, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новолатівка, вул. Шкільна, буд. 18, ідентифікаційний код: 04338233.

Третя особа - Виконавчий комітет Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Приютівка, вул. Шкільна, буд. 4, ідентифікаційний код: 05378803.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО