26.12.2023
ЄУН 389/3177/23
Провадження №2/389/609/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
У складі: головуючого судді - Українського В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Туманової С.В.
позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - Кучер В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду у місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа з боку позивача, яка не заявляє самостійних вимог Первинна профспілкова організація Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони про стягнення належних працівникові при звільненні виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на свою користь матеріальну допомогу на оздоровлення при виході у відпустку за 2023 рік у розмірі 4232,00 гривень; грошову винагороду в розмірі 60 % посадового окладу з нагоди настання ювілейної дати в житті, передбачену п. 8.8 Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця», що становить 4437,45 грн; середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію за віком по день ухвалення судового рішення.
Свої вимоги мотивував тим, що у період з 21 липня 2008 року по 03 липня 2023 року знаходився у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця», працюючи на посаді стрільці 4 розряду команди воєнізованої охорони ст. Знам`янка виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та був звільнений з вказаної посади у зв`язку з отриманням права виходу на пенсію за віком.
Позивачу при звільненні була передбачена виплата грошової винагороди, в розмірі 60% посадового окладу, з нагоди настання ювілейної дати в житті, однак, на момент звернення до суду, вказана виплата позивачу не виплачена. Також позивачу не виплачена передбачена колективним договором виплата одноразової допомоги на оздоровлення при виході у відпустку за 2023 рік.
Оскільки, відповідач не провів повний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні, останній вважав, що його права порушені, а тому звернувся до суду з позовом.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 було ухвалено за погодженням та участю відповідних профспілкових органів. Виплати, передбачені пунктом 4.11 Колективного договору та пунктом 8.8 Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» можуть бути здійснені ОСОБА_1 після припинення/скасування режиму воєнного стану в Україні або у разі покращення фінансового стану товариства. У спільному листі АТ «Укрзалізниця» та Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 № Ц-3-91/1459/ЦПроф/30-22 наголошується, що на період дії правого режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судове засідання направив письмові пояснення, в яких позовні вимоги позивача вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а невиплату відповідачем належних позивачу при звільненні виплат та рішення правління відповідача про їх призупинення, вважав порушенням вимог чинного законодавства України, порушенням гарантій дотримання прав працівників щодо оплати праці, визначених колективним договором та погіршенням умов оплати праці в односторонньому порядку без внесення відповідних змін до колективного договору.
Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позову та просить його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Раніше надавав клопотання про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції власними засобами зв`язку, однак на зв`язок не вийшов два засіданні поспіль, тому суд вважає причину неявки відповідача не поважною та вважає розглянути справи без його участі.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав вимоги позову та просить їх задовольнити.
Вислухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч. 1 ст. 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" охоплює три основні елементи: 1) наявність "суду", який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньоїкомпетенціїдля вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст. 6 Конвенції; 3) особа повинна матидоступдо такого суду. У своєму рішенні в справі "Голдер проти Сполученого Королівства", 1975 р. Суд відзначив: "Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду.
Згідно зі ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст.12ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Судом встановлено, щов період з 21 липня 2008 року по 03 липня 2023 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця», працюючи на посаді стрільці 4 розряду команди воєнізованої охорони ст. Знам`янка виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до заяви від 13.12.2022 ОСОБА_1 просив надати чергову відпустку з 01.01.2023 згідно графіку відпусток на 2023 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. Наказом виробничого підрозділу №445/6 про надання відпустки від 19.12.2022 ОСОБА_1 дана відпустка за період роботи з 21.07.2022 по 20.07.2023 включно на 24 календарних днів. Погоджено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішено провести її після окремого рішення правління.
Наказом виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» АТ «Укрзалізниця» № 235/ос від 26.06.2023, позивача було звільнено із займаної посади за ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з отриманням права виходу на пенсію за віком. Підстава: заява ОСОБА_1 від 20.06.2023, ст. 38 КЗпП України, Колективний договір на 2011-2015 роки з продовженням дії у 2023 році, протокол комісії з установлення трудового стажу у залізничній галузі та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію від 26.06.2023 № НОР-3-16/88. Визначено компенсувати за невикористані 7 днів відпустки за період 21.07.2022-03.07.2023.
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань оплати праці працівників виробничого підрозділу служби воєнізованої охорони «Знам`янський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Одеська залізниця» № НОР-3-16/60 від 30 березня 2022 року, відповідно до п. 8.8 Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця», визначено право позивача, за багаторічну і сумлінну працю, на одноразове заохочення до ювілейної дати (60 років), в розмірі 60% посадового окладу перевіривши стаж роботи на залізничному транспорті (виходячи з годинної тарифної ставки та місячної норми за березень 2022 року).
Крім того, згідно протоколу засідання комісії з питань оплати праці працівників виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» № НОР-3-16/10 від 25 січня 2023 року, комісія ухвалила виділити матеріальну допомогу на оздоровлення в тому числі ОСОБА_1 в розмірі 4232,00 грн, з відтермінуванням на підставі рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 №Ц-45/31.
Позивач 20.07.2023 звернувся до представника відповідача із заявою про виплату з нагоди настання ювілейної дати в житті та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік не виплачених протягом трудової діяльності.
Зазначені кошти в день звільнення позивачу виплачені не були.
Відповідачем відмовлено позивачу у виплаті вказаних коштів. Вказано, що на підставі п.1.1.4 протокольного рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, нарахування та виплата додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразового заохочення до ювілейних дат призупинені на період дії режиму воєнного стану до окремого рішення правління.
Аналіз наданих сторонами доказів свідчить про те, що за позивачем визнано право та вирішено виплатити одноразову допомогу з нагоди ювілейної дати, та матеріальну допомогу на оздоровлення проте, даних про те, що належні ОСОБА_1 при звільненні кошти були виплачені, матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, як на законну підставу для невиплати позивачу належних йому сум при звільненні в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
За змістом ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
Відповідно до п. 1.6 колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони на 2011-2015 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Знам`янського міськвиконкому 17 березня 2011 року, з продовженням терміну його дії на 2023 рік за спільною постановою керівництва та профспілкового комітету від 15 лютого 2022 року №7-к, в період дії колективного договору адміністрація та профспілковий комітет можуть вносити зміни і доповнення лише, які не погіршують умови праці, соціальні і трудові інтереси робітників. Вони вносяться на спільному засіданні адміністрації та профкому за згодою сторін, з обов`язковим інформуванням колективу загону.
Пункт 1.7 вказаного колективного договору передбачає, що договір не може погіршувати положення працівників по відношенню до діючого законодавства, Генеральної та Галузевої угод. У випадку якщо в період дії колективного договору будуть прийняті державні нормативні акти з гарантіями, нижче ніж передбачено колективним договором, то норми колективного договору діють до закінчення строку його дії.
Доказів внесення змін до колективного договору у 2023 році стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та грошової винагороди з нагоди настання ювілейної дати, відповідачем до суду не надано.
15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
За змістом ст. 11 вказаного закону на період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативною роботодавця.
За таких обставин, суд приходить до висновку що правових підстав для призупинення виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та грошової винагороди з нагоди настання ювілейної дати у відповідача не було, а тому вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь 4232,00 грн матеріальної допомоги на оздоровлення в звязку з виходом у відпустку та 4437,45 грн грошової винагороди з нагоди настання ювілейної дати є обґрунтованою та наявні підстави для її задоволення.
За змістом ч. 1ст. 117 КЗпПу разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок № 100).
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки про середню заробітну плату Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони АТ «Укрзалізниця» від 04 вересня 2023 року, заробітна плата позивача за травень та червень 2023 року становила 26080,80 грн за 61 календарний день. Середньоденна заробітна плата складає 427 грн 55 коп. Із таким розміром середньоденної заробітної плати позивач погодився та відповідно до такого розміру заробітної плати просить стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Позивач звільнений із займаної посади на пенсію 03 липня 2023 року та за вимогами позовної заяви просив стягнути середній заробіток по день ухвалення судового рішення, тобто по 26 грудня 2023 року. Кількість робочих днів виходячи з п`ятиденного робочого тижня за вказаний період, складає 160 днів, а тому розмір середнього заробітку за цей же період, складає 68408 грн (427,55*160).
За таких обставин, враховуючи, що позивачу у день звільнення не було виплачено належні йому виплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими та наявні підстави для їх задоволення.
Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення при виході у відпустку за 2023 рік в розмірі 4232 (чотири тисячі двісті тридцять дві) гривні 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 грошову винагороду у розмірі 60% посадового окладу (тарифної ставки) з нагоди настання ювілейної дати в житті в розмірі 4437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) гривень 45 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію за віком в розмірі 68408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» місце знаходження місто Київ вул. Єжі Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815.
Третя особа - Первинна профспілкова організація Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони знаходження місто Знам`янка Кропивницького району Кіровоградська область вул. Станційна, 29а, код ЄДРПОУ 2935116304.
Повний текст рішення складений 28.12.2023.
Суддя В.В. Український
Суд | Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2023 |
Оприлюднено | 29.12.2023 |
Номер документу | 115999160 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Український В. В.
Цивільне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Український В. В.
Цивільне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Український В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні