Постанова

від 27.12.2023 по справі 925/1188/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р. Справа№ 925/1188/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карагуніс"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 23.03.2023 (повний текст складено 30.03.2023)

у справі № 925/1188/22 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карагуніс"

про стягнення 85 539, 55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карагуніс» про стягнення 85 539,55 грн, з яких: 84 864,04 грн боргу за надану послугу постачання теплової енергії, 557,23 грн інфляційних втрат та 118,28 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем у період з листопада 2021 року по липень 2022 року зобов`язань з оплати послуг, наданих позивачем за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання), текст якого опубліковано 13.10.2021 на офіційному веб-сайті виконавця, яким з 13.11.2021 фактично був замінений укладений між сторонами договір № 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019, у ТОВ "Карагуніс" виникла заборгованість у розмірі 84 864,04 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 84 864,04 грн основного боргу, 557,23 грн інфляційних втрат, 118,28 грн 3% річних та 2 481,00 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем всупереч частини 1 статті 74, статей 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію та плати за абонентське обслуговування, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені в позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Карагуніс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі № 925/1188/22 скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача; стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 25 000,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд прийняв рішення за відсутності представника відповідача, який з поважних причин не міг з`явитись до суду, чим порушив засади рівності та змагальності сторін.

Також суд першої інстанції, на думку відповідача, порушив норми матеріального права, оскільки, задовольнивши позов про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору на приєднання, не врахував, що правовідносини сторін щодо постачання теплової енергії спочатку виникли на підставі договору № 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019, який сторонами не припинявся. Натомість договір про приєднання відповідач не укладав, продовжував сплачувати за поставлену теплову енергію на підставі раніше укладеного договору, тому позивач безпідставно здійснював нарахування на умовах договору приєднання.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» подало відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Карагуніс" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карагуніс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку; учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 26 листопада 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карагуніс»(споживач) був укладений договір №1296 про постачання теплової енергії, відповідно до пункту 1.1. теплопостачальна організація зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію на межу продажу теплової енергії, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в термін та на умовах, передбачених договором.

Характеристика об`єкту (об`єктів) в т.ч. вбудованих приміщень тепло споживання споживача, види та обсяги споживання, теплові навантаження, характеристики, вказані у додатках 1, 2 до цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно додатку №1 до договору теплопостачання здійснюється за адресо: м. Черкаси, вул. Шевченка, 250, (магазини №3, №4, №5).

Договір укладався на строк до 31 грудня 2019 року, проте строк дії договору на наступні роки сторонами продовжувався на підставі п. 12.1.1 договору.

01.10.2021 на виконання вимог, визначених п. 13 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", позивач склав типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

13.10.2021 позивач опублікував Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії на офіційному сайті виконавця ПрАТ "Черкаське хімволокно" за посиланням: https://khimvolokno.com.ua/.

13.11.2021 сторони уклали публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, за змістом якого:

- виконавець (позивач) зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач (відповідач) зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з:

обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5);

- споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/ (п. 30);

- вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://khimvoloknо, соm,ua/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб- сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п.31);

- розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць; плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця (п. 32);

- виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення оплати за спожиту послугу (п. 33);

- у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45).

Матеріали справи не містять доказів того, що нежитлові приміщення відповідача (магазин №3, магазин №4, магазин №5), які знаходяться за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка,250 від`єднані від мереж централізованого опалення з додержанням вимог Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №69 від 26 липня 2019 року.

Згідно п. 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Позивач у період з листопада 2021 року по липень 2022 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджено рахунками-фактурами: № 5105 від 30.11.2021, № 5982 від 31.12.2021, № 805 від 31.01.2022, № 1392 від 28.02.2022, № 2154 від 31.03.2022, № 3211 від 30.04.2022, № 3672 від 31.05.2022, № 4062 від 30.06.2022, № 4747 від 31.07.2022.

Як зазначалося вище, згідно договору приєднання нараховується плата за абонентське обслуговування.

З урахуванням оплат, здійснених відповідачем, заборгованість відповідача на час звернення позивача з позовом до суду складає 84 864,04 грн (а саме: 142 863,60 грн нараховано- 57 999,56 грн оплата = 84 864,04 грн борг).

Тариф 1 519 грн. 00 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі рішення Черкаського міськвиконкому №1094 від 07 жовтня 2021 року (опубліковано на веб-сайті Черкаської міської ради та на веб-сайті позивача https://khimvolokno.com.ua).

Кількість спожитої відповідачем теплової енергії за спірний період наведено в розрахунку (а.с. 25).

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 84 864,04 грн, а також три проценти річних у розмірі 557,23 грн інфляційних втрат та 118,28 грн 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та заперечень на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Тлумачення положень частини 1 статті 714 та інших норм глави 54 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених у Законі України "Про теплопостачання".

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", який введено в дію 01.05.2019.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до матеріалів справи, що також визнає відповідач в апеляційній скарзі, правовідносини сторін виникли на підставі договору № 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019.

Проте, згідно з доводами позивача, викладеними у позові, з 13.11.2021 договір 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019 фактично був замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання), і нарахування відповідачу вартості наданих теплових ресурсів відбувалось на підставі договору приєднання.

Відповідач не визнає наявність підстав для нарахування вартості наданих йому послуг на підставі нового договору, оскільки він не вчиняв дій щодо припинення договору 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019, а позивач не надав суду підписаний відповідачем як споживачем примірник договору про приєднання.

Проте зазначені доводи суд апеляційної інстанції відхиляє і вважає правильним нарахування суми заборгованості з урахуванням умов саме договору про приєднання, з таких підстав.

Приміщення, на опалення якого відповідач використовує теплову енергію, отримувану від позивача, є частиною житлового багатоквартирного будинку по бул. Шевченка, 250 в м. Черкаси.

Зазначений будинок підключено до теплових мереж позивача згідно з рішенням Черкаського міськвиконкому № 520 від 24.05.2000, а приміщення в ньому не відключені від мереж відповідно до наказу Мінрегіонрозвитку № 169 від 26.07.2019 "Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води".

Згідно з п. 3 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг визначено статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, згідно з частинами 1, 3, 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Згідно з пунктом 4 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, відповідач, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не припинили отримання наданих відповідачем послуг.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, враховуючи, що відповідач продовжував споживати поставлену позивачем теплову енергію без будь-яких зауважень та заперечень, його доводи про відсутність підстав для нарахування йому вартості наданих послуг за тарифами, передбаченими новим договором, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки Договір є укладеним у силу положень частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач на підтвердження своїх доводів, що він проводив оплату наданих позивачем послуг, однак на підставі договору № 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019, доказів не надав, отже, такі доводи є необґрунтованими.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлені судом обставини, заборгованість відповідача за постачання позивачем теплової енергії (в тому числі плата за абонентське обслуговування) за період з листопада 2021 року по липень 2022 року становить 84 864,04 грн.

Доводи відповідача, що наведені ним у відзиві на позов обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки відповідач наводить в ньому дані показників лічильників лише щодо магазину №4 та магазину №3 другий поверх. Тобто, відповідачем надано дані не по всім приміщенням, а також без врахування плати за абонентське обслуговування. Крім того, у своєму контррозрахунку відповідач використав не чинний у спірний період тариф.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Мотивом застосування вказаних норм цивільного права є висновок суду про порушення відповідачем грошового зобов`язання та правові наслідки такого порушення у вигляді права позивача вимагати та обов`язку відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, заявлених до стягнення, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 557,23 грн інфляційних втрат та 118,28 грн 3% річних.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» та стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карагуніс» за поставлену теплову енергію за договором № 1296 на постачання теплової енергії від 26.11.2019 у розмірі 84 864,04 грн, а також нарахованих на суму заборгованості 557,23 грн інфляційних втрат та 118,28 грн 3% річних.

Стосовно доводів скаржника про те, що рішення суду першої інстанції було прийнято за відсутності представника відповідача, який не з`явився в судове засідання з поважних причин, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №925/1188/22. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.11.2022 постановлено розглядати справу №925/1188/22 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 05.01.2023.

З матеріалів справи вбачається, що засідання у справі 05.01.2023, 26.01.2023 та 14.02.2023 не відбулись у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду та у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в час засідань повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2023 розгляд справи по суті призначено на 09.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.03.2023 розгляд справи було відкладено на 23.03.2023 у зв`язку з клопотанням відповідача.

Водночас, 23.03.2023 представник відповідача в судове засідання повторно в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Суд першої інстанції, встановивши належне повідомлення відповідача про розгляд справи, врахував положення пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карагуніс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023 у справі №925/1188/22.

Матеріали справи № 925/1188/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка