Постанова

від 28.12.2023 по справі 922/1688/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/1688/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2040Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» на рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/1688/23 (повний текст рішення складено 11.09.2023 суддею Пономаренко Т.О. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані», м.Харків,

до фізичної особи-підприємця Циби Олега Олександровича, м.Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Циби Олега Олександровича, в якій просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця Циби Олега Олександровича заборгованість за договором підряду №0207 від 02.07.2020 у розмірі 75000,00 грн.

Позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору підряду №0207 від 02.07.2020 у частині виконання робіт у строки, встановлені договором. Обґрунтовуючи правові підстави позову, позивач посилається на норми частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/1688/23 у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» до фізичної особи-підприємця Циби Олега Олександровича про стягнення заборгованості відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що відповідно до направленої відповідачу претензії від 16.09.2020 щодо невиконання умов договору №0207 від 02.07.2020, позивач реалізував своє право на розірвання договору підряду в односторонньому порядку з підстав, передбачених частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, а також, констатувавши невиконання відповідачем робіт з монтажу за договором, дійшов висновку про виникнення у останнього обов`язку, зокрема, повернути позивачу оплату, здійснену відповідно до договору підряду №0207 від 02.07.2020. За умовами спірного договору підрядник повинен був розпочати роботи не пізніше ніж через 10 днів після того як замовник надав йому усі необхідні для початку робіт документи та матеріали від замовника, в тому числі проектну документацію, передачу якої сторони зобов`язані були оформити актом прийому-передачі у відповідності до пункту 3.2.1 договору. У свою чергу підрядник повинен був виконати роботи у строк протягом 30 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем отримання підрядником усіх необхідних для початку робіт документів та матеріалів від замовника, а здачу-приймання виконаних робіт оформити актом виконаних робіт. І лише після виконання підрядником робіт замовник повинен був здійснити розрахунок з підрядником за виконані роботи шляхом 100% оплати від загальної вартості робіт за договором протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт відповідно до вимог пункту 2.3 договору. При цьому ціну передбачених договором робіт, а саме: монтаж сходового маршу 17 поверхів, становить 60000,00 грн без ПДВ. У матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем пункту 3.2.1 договору, що в свою чергу унеможливлює встановлення початкової дати виконання робіт відповідачем. Видаткові накладні на придбання інструментів, надані позивачем, жодним чином не доводять факту передачі позивачем інструментів відповідачу. Жодних доказів того, чи надавалися відповідачу інструменти і, коли саме вони йому надавалися, матеріали справи не містять. Позивач, не надавши відповідачу проектну документацію, надіслав претензію, в якій повідомив про відмову від виконання у подальшому договору та вимагав повернути оплату, здійснену відповідно до цього договору, у сумі 75000,00 грн, що фактично суперечить вимогам частини 2 ст.849 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не довів несвоєчасне виконання роботи або її повільне виконання саме з вини відповідача, а не з вини позивача, який не надав проектну документацію відповідачу. Господарський суд також зазначив, що ані з умов договору, ані з матеріалів справи не убачається, що роботи, які повинен був виконати відповідач, були роботою підвищеної небезпеки. Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на які посилається позивач, сформовані у листопаді 2018 року, тобто до підписання договору з відповідачем. Відтак позивач, підписуючи спірний договір повинен був усвідомлювати, що у ФОП Циби О.О. відсутній КВЕД 43.99 (Інші спеціалізовані будівельні роботи) для здійснення робіт за договором підряду від 02.07.2020 та те, що він перебуває на 2 групі єдиного податку. Щодо обставин виконання відповідачем робіт, то за умовами договору оплата за цим договором проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок підрядника грошових коштів у розмірі 100% від загальної вартості робіт протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт. Матеріали справи не містять жодних актів приймання-передачі виконаних робіт. Позивач, поетапно перераховуючи грошові кошти на рахунок відповідача, не пред`являв жодних зауважень відповідачу стосовно загальної суми оплати, адже, сума, сплачена позивачем на підставі рахунків-фактури у загальному розмірі 75000,00 грн, значно перевищує ціну договору, яка становить 60000,00 грн. Крім того, господарський суд зазначив, що наданий позивачем договір підряду №0109 від 01.09.2020, укладений між позивач та ТОВ «Стальмонбуд» та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року про прийняття роботи з монтажу на об`єкті «Нове будівництво в багатоквартирному житловому буднику з об`єктами торгово-розважальної за ринкової інфраструктури по вул.Клочківська, 98-А, у м.Харкові» у ТОВ «Стальмонбуд» жодним чином не підтверджує виконання ТОВ «Стальмонбуд» тих саме робіт, які були предметом спірного договору підряду №0207 від 02.07.2020. Зважаючи на встановлені обставини справи, господарський суд визнав позовні вимоги необґрунтованими та відмовив у задоволенні позову.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/1688/23 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарським судом не ураховано, що саме на відповідача у справі покладається тягар доказування виконання робіт за договором, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що ним було здійснено роботи з монтажу сходового маршу на об`єкті, зазначеному в договорі. Відповідно до частини 2 ст.849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. У даному випадку ФОП Цибою О.О. не було виконано жодних робіт з монтажу на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури по вул.Клочківська, 98-А у м.Харкові», а тому є достатні правові підстави для стягнення з відповідача здійсненої ТОВ «Асгард Компані» оплати за договором у розмірі 75000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1688/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/1688/23.

10.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/1688/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» та призначено розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали. Встановлено учасникам справи десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань.

Як свідчать матеріали справи, про розгляд апеляційної скарги на судове рішення у даній справі сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться у матеріалах справи. Представник позивача, адвокат Прасолов І.В., отримав копію ухвали суду від 06.11.2023 через Електронний кабінет 06.11.2023 о 18:49 год, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документа в кабінет електронного суду.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

02.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» (замовником) та фізичною особою-підприємцем Цибою Олегом Олександровичем (підрядником) укладено договір підряду №0207 (а.с.14-15, том 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується своїми силами, з використанням матеріалів (у тому числі витратних), техніки, механізмів та засобів замовника виконати роботи і монтажу одного сходового маршу, що складається із 17 поверхів на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Клочківська, 98-А в м.Харкові», згідно з договірною ціною №1, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи, згідно з актом приймання-здачі виконаних робіт, у строки та на умовах, визначених цим договором підряду.

Вартість робіт визначається договірною ціною і становить 60000,00 грн без ПДВ (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору вартість робіт підлягає коригуванню у разі: - зміни обсягів і складу робіт; - призупинення робіт за рішенням замовника, якщо воно пов`язане з непереборними обставинами.

Оплата за цим договором проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок підрядника грошових коштів у такий спосіб: 100% від загальної вартості робіт за договором протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1.1 договору підрядник зобов`язаний своїми силами якісно виконати роботи, визначені проектною документацією, в строки, встановлені цим договором, з дотриманням діючих в Україні нормативно-технічних документів (ДБН, ГОСТ, СНіП), вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, норм техніки безпеки і охорони праці.

Виконані обсяги робіт підрядник зобов`язаний передати замовнику за актом. Зауваження замовника при передачі обсягів робіт в частині дотримання СНіП, якості робіт фіксуються в акті і усуваються підрядником власними силами до підписання форм (пункт 3.1.2 договору).

Підрядник зобов`язаний надати копію дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвішеної небезпеки, якщо роботи підвищеної небезпеки виконуються на підставі дозволу (пункт 3.1.10 договору).

Згідно з пунктом 3.2.1 договору замовник зобов`язався передати підряднику проектну документацію за актом прийому-передачі за 10 днів до початку виконання робіт.

У пунктах 3.2.2 та 3.2.3 договору сторони погодили, що замовник зобов`язався приймати роботи, виконані підрядником, відповідно до договору, а також своєчасно в установлені цим договором терміни сплатити виконані роботи.

Строки виконання робіт: протягом 30 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем отримання підрядником усіх необхідних для початку робіт документів та матеріалів від замовника. Несвоєчасна поставка замовником матеріалів (в тому числі витратних), затримка в наданні підряднику замовником механізмів або засобів є безумовною підставою для продовження строку виконання на час такої затримки (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору здача-приймання виконаних робіт оформляється актом виконаних робіт.

Роботи вважаються виконаними після підписати сторонами акту виконаних робіт. Замовник протягам 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт зобов`язаний його підписати або надати підряднику письмову мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт. За наданими зауваженнями сторони складають протокол, в якому визначають порядок усунення недоліків. Виявлені недоліки усуваються підрядником за свій рахунок протягом 14 днів (пункт 4.5 договору).

Зміни і доповнення обсягів робіт оформляються в письмовій формі і приймаються підрядником для виконання після відповідного технічного оформлення, виявлення впливу на вартість і терміни виконання робіт, погодження порядку додаткової оплати і (або) перегляду термінів виконання робіт. Таке узгодження здійснюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Згідно з договірною ціною №1 (додатку №1 до договору підряду №0207 від02.07.2020) сторони погодили ціну робіт (монтаж сходового маршу 17 поверхів), що становить 60000,00 грн без ПДВ (а.с.17).

Як убачається з видаткової накладної №Рнк/НЗ-0019179 від 02.06.2020, 02.06.2020 постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» поставило, а вантажоотримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» отримало товар, а саме: інвертор зварювальний Патон ВДІ -250E DС ММА, 250кBА, 8, 8кBА, 5кг; маска зварювальна COMPASS WM-350F з автомат затемненням; провід ПВС 2*4 Expart Power; розетка 2-на зовн. установки з заглушками Lezard каучук 106-0400-0110, 16A, 220-240V, 2Р+РЕ; вилка каучук Lezard каучук, 106-0400-0110, 16A, 250V, 2Р+, розетка 4- на зовн. установки з заглушками Lеzard каучук, 106-0400-0110, 16А, 250V, 2Р+ Е, загальною вартістю 8740,32 грн (а.с.17).

Згідно з видатковою накладною №1257 від 31.07.2020, 31.07.2020 постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргосет» поставило, а покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» отримало товар, а саме: електричну лебідку KCD 300/600, 220 V вартістю 13 129,56 грн. (а.с.18).

03.07.2020 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №1 за встановлення посадочних отворів під швелер (свердління бетону, отвір діаметром 20*18 см (кількість 23) на загальну суму 5000,00 грн (а.с.127).

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти згідно з платіжним дорученням №192 від 03.07.2020 у розмірі 5000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ» (а.с.31).

13.07.2020 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №2 за встановлення посадочних отворів під швелер (свердління бетону, отвір діаметром 20*18 см (кількість 47) на загальну суму 10000,00 грн (а.с.128).

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти відповідно до платіжного доручення №199 від 13.07.2020 у розмірі 10000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ» (а.с.35).

30.07.2020 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №3 за виготовлення деталей сходового маршу у кількості 7449,40 кг на загальну суму 30000,00 грн (а.с.128).

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти згідно з платіжним дорученням №209 від 30.07.2020 у розмірі 30000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ» (а.с.34).

07.08.2020 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №4 за монтаж поверхів сходового маршу (кількість 5,7) на загальну суму 10000,00 грн (а.с.129).

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти згідно з платіжним дорученням №219 від 07.08.2020 у розмірі 10000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ» (а.с.33).

20.08.2020 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №5 за монтаж поверхів сходового маршу (кількість 11,3) на загальну суму 20000,00 грн (а.с.129).

Згідно з платіжним дорученням №231 від 20.08.2020 у розмірі 20000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ» позивач перерахував на рахунок відповідача кошти (а.с.33).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» здійснило належним чином свій обов`язок стосовно оплати за монтаж сходового маршу відповідно до договору підряду №0207 від 02.07 2020 на зазначений відповідачем розрахунковий рахунок у загальному розмірі 75000,00 грн, а також 01.08.2020 для виконання робіт ФОП Цибою О.О. за договором підряду №0207 від 02.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» привезло на об`єкт «Нове будівництво в багатоквартирному житловому будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вул.Клочківська, 98-А у м.Харкові» інструменти, а саме: електричну лебідку KCD 300/600, 220 V вартістю 13 129,56 грн; інвертор зварювальний Патон ВДІ -250E DС ММА, 250кBА, 8, 8кBА, 5кг; маска зварювальна COMPASS WM-350F з автомат затемненням; провід ПВС 2*4 Expart Power; розетка 2-на зовн. установки з заглушками Lezard каучук 106-0400-0110, 16A, 220-240V, 2Р+РЕ; вилка каучук Lezard каучук, 106-0400-0110, 16A, 250V, 2Р+, розетка 4- на зовн. установки з заглушками Lеzard каучук, 106-0400-0110, 16А, 250V, 2Р+, загальною вартістю 8740,32 грн. Як стверджує позивач, відповідач повинен був до 31.08.2020 виконати роботи з монтажу одного сходового маршу, що складається із 17 поверхів на об`єкті: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Клочківська, 98-А в м. Харкові». Проте до виконання робіт за договором відповідач так і не приступив. При цьому позивач не отримував від відповідача жодних письмових повідомлень про наявність будь-яких обставин, які можуть впливати на зміни термінів виконання робіт. Також відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ФОП Циби О.О. відсутній КВЕД 43.99 (Інші спеціалізовані будівельні роботи) для здійснення робіт за договором підряду від 02.07.2020. Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку ФОП Циба О.О. перебуває на 2 групі єдиного податку, тобто він не може натавати послуги юридичним особам, зокрема, таким як ТОВ «Асгард Компані», які не є платниками єдиного податку. Разом з цим, позивач зазначав, що у порушення пункту 3.1.10 договору дозвіл на роботи підвищеної небезпеки ФОП Цибою О.О. не отримано.

У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача з претензію від 16.09.2020 щодо невиконання умов договору №0207 від 02.07.2020, в якій повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» відмовляється від виконання фізичною особою-підприємцем Цибою Олегом Олександровичем у подальшому договору підряду №0207 від 02.07.2020 та просив повернути оплату, здійснену відповідно до договору підряду №0207 від 02.07.2020 у розмірі 75000,00 грн, та відшкодувати збитки у зв`язку із втратою інструменту на загальну суму 21869,88 грн, всього, на загальну суму 96869,88 грн. Зазначив, що станом на день пред`явлення даної претензії обов`язку щодо виконання роботи з монтажу за договором відповідачем як підрядником не виконано (а.с.19-22).

У відповіді від 30.09.2020 відповідача на претензію №1.16 від 16.09.2020 зазначено, що кожен платіж відбувався після приймання робіт, акти яких було передано особисто замовнику для підписання та здійснення згідно них оплати. Виплати, згідно сум, зазначених в актах, було виконано, але акти про приймання робіт відповідачу не повернули. До виконання робіт відповідач приступив раніше ніж 01.08.2020, а саме, 03.07.2020, за усною згодою із замовником, та з власним інструментом, доказом цього є запис в журналі «Виданих та прийнятих матеріальних цінностей», де вказано адресу об`єкта, хто прийняв інструмент, дата та підпис, а також акт виконаних робіт цього дня та сума сплачена за цим актом. Для виконання робіт не було надано зазначених інструментів. Усі інструменти для виконання робіт використовувались особисті, працівникам вони надаватись під особистий підпис та відповідальність, із зазначенням марки та серії інструменту. Фактично було виконано монтаж сходового маршу у розмірі 17 поверхів, що можна додатково засвідчити. Але встановлення поверхових ступенів та бетонування міжповерхових площадок не було включено до вартості, встановленою у договорі. Остання сума за договором була сплачена 20.08.2020. Саме тоді відповідач закінчив виконання обумовлених робіт. Також зазначив, що надає усі акти виконаних робіт повторно. Претензію щодо договору №0207 від 02.07.2020 вважає неправомірною (а.с.23-24).

Позивач вважає, що відповідачем не виконано жодних робіт з монтажу на об`єкті «Нове будівництво в багатоквартирному житловому буднику з об`єктами торгово-розважальної за ринкової інфраструктури по вул.Клочківська, 98-А, у м.Харкові», а тому є достатні правові підстави для стягнення з відповідача здійсненої позивачем оплати за договором у розмірі 75000,00 грн.

Також, за твердженням позивача, у зв`язку з невиконання відповідачем робіт за договором підряду №0207 від 02.07.2020 та виявленими порушеннями вимог чинного законодавства України фізичною особою-підприємцем Цибою Олегом Олександровичем, з метою виконання робіт на об`єкті «Нове будівництво в багатоквартирному житловому буднику з об`єктами торгово-розважальної за ринкової інфраструктури по вул. Клочківська, 98-А, у м.Харкові», позивач звернувся до ТОВ «Стальмонбуд», з яким укладено договір підряду №0109 від 01.09.2020, відповідно до умов якого підрядник в особі ТОВ «Стальмонбуд» зобов`язався провести роботи на зазначеному об`єкті, а позивач зобов`язався прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Згідно з актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року позивач прийняв роботи з монтажу на об`єкті «Нове будівництво в багатоквартирному житловому буднику з об`єктами торгово-розважальної за ринкової інфраструктури по вул.Клочківська, 98-А, у м.Харкові» у ТОВ «Стальмонбуд» (а.с.36-43).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За нормами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.

Господарським судом правильно встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі договору підряду №0207 від 02.07.2020.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 цього Кодексу можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених Кодексом.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1 статті); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2 статті); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті).

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов`язань підрядником.

Отже, залежно від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Такі правові висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі №910/16684/19 зазначив, що частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як стягнення завданих порушенням зобов`язання збитків, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору і така відмова спричинена протиправними діями підрядника.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З метою правильного вирішення спору, суду необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 ст.849 Цивільного кодексу України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням умов укладеного між сторонами договору підряду та, відповідно, встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення збитків.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2020 у справі №909/240/19.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами спірного договору підряду замовник зобов`язався передати підряднику проектну документацію за актом прийому-передачі за 10 днів до початку виконання робіт.

Отже, підрядник повинен був розпочати роботи не пізніше ніж через 10 днів після того як замовник надав йому усі необхідні для початку робіт документи та матеріали від замовника, в тому числі проектну документацію, передачу якої сторони зобов`язані були оформити актом прийому-передачі відповідності до пункту 3.2.1 договору.

У свою чергу підрядник повинен був виконати роботи у строк протягом 30 календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем отримання підрядником усіх необхідних для початку робіт документів та матеріалів від замовника, а здачу-приймання виконаних робіт оформити актом виконаних робіт.

І лише після виконання підрядником робіт, замовник повинен був здійснити розрахунок з підрядником за виконані роботи шляхом 100% оплати від загальної вартості робіт за договором протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт відповідно до вимог пункту 2.3 договору. При цьому ціна передбачених договором робіт, а саме, монтаж сходового маршу 17 поверхів, становить 60000,00 грн. без ПДВ.

Як правильно встановлено господарським судом, матеріали справи не містять акту прийому-передачі проектної документації, що передбачено пунктом 3.2.1 договору. Відсутні у матеріалах справи будь-які докази на підтвердження того, що відповідну документацію позивачем було надано відповідачу, та коли саме її було надано.

За умовами ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем пункту 3.2.1 договору, що в свою чергу унеможливлює встановлення початкової дати виконання робіт відповідачем.

Натомість наявні в матеріалах справи видаткові накладні №Рнк/НЗ-0019179 від 02.06.2020 та №1257 від 31.07.2020, які підтверджують постачання позивачу 02.06.2020 та 31.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каргосет» інструментів, а саме: інвертор зварювальний Патон ВДІ -250E DС ММА, 250кBА, 8, 8кBА, 5кг; маска зварювальна COMPASS WM-350F з автомат затемненням; провід ПВС 2*4 Expart Power; розетка 2-на зовн. установки з заглушками Lezard каучук 106-0400-0110, 16A, 220-240V, 2Р+РЕ; вилка каучук Lezard каучук, 106-0400-0110, 16A, 250V, 2Р+, розетка 4- на зовн. установки з заглушками Lеzard каучук, 106-0400-0110, 16А, 250V, 2Р+ Е, загальною вартістю 8740,32 грн, та електричну лебідку KCD 300/600, 220 V, вартістю 13129,56 грн.

Господарський суд правильно зазначив, що вказані видаткові накладні жодним чином не доводять факт передачі позивачем вказаних інструментів відповідачу. Жодних доказів того, що відповідачу надавалися вказані інструменти і, коли саме вони йому надавалися, матеріали справи також не містять.

Згідно з пунктом 4.1 договору несвоєчасна поставка замовником матеріалів (у тому числі витратних), затримка в наданні підряднику замовником механізмів або засобів є безумовною підставою для продовження строку виконання на час такої затримки.

Статтею 851 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів несвоєчасне виконання роботи або її повільне виконання саме з вини відповідача, оскільки позивач, не надавши відповідачу проектну документацію та інструменти, надіслав відповідачу претензію про відмову виконання у подальшому договору та повернення оплати, здійсненої відповідно до цього договору у сумі 75000,00 грн, що фактично суперечить вимогам частини 2 ст.849 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 3 ст.837 Цивільного кодексу України для окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

За умовами пункту 3.1.10 договору підрядник зобов`язаний був надати копію дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвішеної небезпеки у разі, якщо роботи підвищеної небезпеки виконуються на підставі дозволу. Відповідно, якщо такі роботи не виконувалися на підставі дозволу, то і дозвіл не повинен був надаватися.

Господарський суд правильно зазначив, що ані з умов договору, ані з матеріалів справи не убачається, що роботи, які повинен був виконати відповідач, були роботою підвищеної небезпеки.

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ФОП Циби О.О. відсутній КВЕД 43.99 (Інші спеціалізовані будівельні роботи) для здійснення робіт за договором підряду від 02.07.2020.

Згідно з витягом з Реєстру платників єдиного податку ФОП Циба О.О. перебуває на 2 групі єдиного податку, тобто, на думку позивача, він не може надавати послуги юридичним особам, зокрема, і ТОВ «Асгард Компані», які не є платниками єдиного податку.

Однак, як правильно встановлено господарським судом, вищезазначені виписки сформовані у листопаді 2018 року, тобто до підписання договору з відповідачем. Відтак позивач, підписуючи спірний договір повинен був усвідомлювати, що у ФОП Циби О.О. відсутній КВЕД 43.99 (Інші спеціалізовані будівельні роботи) для здійснення робіт за договором підряду від 02.07.2020 та те, що він перебуває на 2 групі єдиного податку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що ФОП Цибою О.О. не було виконано жодних робіт з монтажу на об`єкті.

Колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними та не підтвердженими жодними доказами.

За умовами договору підряду оплата за договором проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок підрядника грошових коштів у розмірі 100% від загальної вартості робіт протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять актів приймання-передачі виконаних робіт.

Натомість, як зазначалося вище, відповідач 03.07.2020, 13.07.2020, 30.07.2020, 07.08.2020, 20.08.2020 виставив позивачу рахунки-фактури №1, 2, 3, 4, 5 за виконання відповідних робіт.

Позивачем оплачено вказані рахунки, що підтверджується платіжним дорученням №192 від 03.07.2020 у розмірі 5000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ»; платіжним дорученням №199 від 13.07.2020 у розмірі 10000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ»; платіжним дорученням №209 від 30.07.2020 у розмірі 30000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ»; платіжним дорученням №219 від 07.08.2020 у розмірі 10000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ», платіжним дорученням №231 від 20.08.2020 у розмірі 20000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за монтаж сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020 без ПДВ».

Отже, вказані платіжні доручення містять призначення платежу, зокрема, на конкретні роботи за договором підряду №0207 від 02.07.2020.

Такі дії сторін узгоджуються з встановленим договором порядком розрахунків за виконані роботи. Разом з цим, протягом усього періоду перерахування коштів позивач не пред`являв жодних зауважень щодо строків виконання робіт, їх обсягу та якості.

Позивач, поетапно перераховуючи грошові кошти на рахунок відповідача, також не пред`являв жодних зауважень відповідачу стосовно загальної суми оплати, адже сума сплачена позивачем на підставі рахунків-фактур у загальному розмірі 75000,00 грн перевищує ціну договору, яка становить 60000,00 грн.

Водночас, господарський суд взяв до уваги, що відповідач у відповіді на претензію від 30.09.2020 стверджує, що кожен платіж відбувався після приймання робіт, акти яких було передано особисто замовнику для підписання та здійснення згідно з актами оплати. Виплати сум, зазначених в актах, виконано, але акти про приймання робіт відповідачу не повернули. До виконання робіт відповідач приступив раніше ніж 01.08.2020, а саме, 03.07.2020, за усною згодою із замовником, та з власним інструментом, що підтверджується записом у журналі «Виданих та прийнятих матеріальних цінностей», де вказано адресу об`єкта, хто прийняв інструмент, дату та підпис, а також акт виконаних робіт цього дня та сума, сплачена за цим актом. Для виконання робіт позивач не надавав інструментів. Усі інструменти для виконання робіт використовувались особисті, працівникам вони надаватись під особистий підпис та відповідальність, із зазначенням марки та серії інструменту. Відповідач зазначає, що ним фактично виконано монтаж сходового маршу у розмірі 17 поверхів, але встановлення поверхових ступенів та бетонування міжповерхових площадок не було включено до вартості, встановленою сторонами у договорі. Остання сума за договором сплачена 20.08.2020, саме тоді відповідач закінчив виконання умовлених робіт.

Щодо договору підряду №0109 від 01.09.2020, укладеного між позивачем та ТОВ «Стальмонбуд» та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року про прийняття роботи у ТОВ «Стальмонбуд» з монтажу на об`єкті «Нове будівництво в багатоквартирному житловому буднику з об`єктами торгово-розважальної за ринкової інфраструктури по вул.Клочківська, 98-А, в м.Харкові» колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що вказані докази жодним чином не підтверджують виконання ТОВ «Стальмонбуд» саме тих робіт, що становили предмет спірного договору підряду №0207 від 02.07.2020.

Так, предметом договору підряду №0207 від 02.07.2020 є роботи з монтажу одного сходового маршу, що складається з 17 поверхів на об`єкті, а предметом договору підряду №0109 від 01.09.2020, укладеного з ТОВ «Стальмонбуд», є роботи з монтажу двох сходових клітин із дрібнорозмірних елементів. А згідно з актом №1 ТОВ «Стальмонбуд» здійснило монтаж сходових маршів, площадок у кількості 10,526 т на загальну суму 28345,15 грн.

Таким чином, доказів виконання ТОВ «Стальмонбуд» робіт з монтажу того самого сходового маршу, що складається з 17 поверхів, визначеного умовами договору підряду №0207 від 02.07.2020, матеріали справи не містять.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не ураховано, що саме на відповідача покладено тягар доказування виконання робіт за договором.

У силу норм частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Колегія суддів зазначає, що позивач (апелянт) звернувся з позовом у даній справі, тому саме на позивача лягає обов`язок довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог. Разом з цим, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що господарський суд, урахувавши, що позивачем не надано відповідачу проектну документацію згідно з вимогами пункту 3.2.1 договору, від моменту надання якої залежав і строк виконання робіт відповідачем; за погодженим сторонами у договорі алгоритмом оплати виконаних робіт, зокрема, передбачає повний розрахунок за етапом робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт; з призначення платежу у платіжних дорученнях позивача убачається, що оплата позивачем здійснювалася саме за виконання робіт «монтажу сходового маршу згідно з договором підряду 0207 від 02.07.2020», і саме на підставі рахунків-фактури, виставлених відповідачем за виконані роботи, зокрема, за встановлення посадочних отворів під швелер, за виготовлення деталей сходового маршу та за монтаж поверхів сходового маршу», а не як передплата; а також ту обставину, що предметом укладеного між сторонами договору є надання послуг у сфері будівництва, а саме: монтажу сходового маршу, який відповідач здійснював на об`єкті позивача; дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів виникнення у відповідача обов`язку з повернення заявленої до стягнення суми у розмірі 75000,00 грн на підставі частини 2 ст.849 Цивільного кодексу України.

Таким чином, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відтак доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують встановлені господарським судом обставини, заявник апеляційної скарги не обґрунтував та не довів порушення застосування місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард Компані» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/1688/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.12.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова