Рішення

від 28.12.2023 по справі 904/5649/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5649/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (м. Полтава)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (м. Полтава)

до Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради (смт. Межова Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 20/03-1 від 15.04.2020 у загальному розмірі 999 472 грн. 44 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради (далі - відповідач) заборгованість за договором підряду № 20/03-1 від 15.04.2020 у загальному розмірі 999 472 грн. 44 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" 696 361 грн. 20 коп. - основного боргу, 172 659 грн. 42 коп. - пені, 20 961 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 16 655 грн. 43 коп. - 3% річних та 13 599 грн. 56 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 64540/23 від 18.12.2023), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у сумі 8 200 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами; роз`яснено учасникам судового процесу, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 25.12.2023 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.

Позивач повідомлений про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" про ухвалення додаткового рішення шляхом направлення ухвали суду від 18.12.2023 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 18.12.2023 доставлена до Електронного кабінету позивача та його представника (адвоката) - 19.12.2023 (а.с. 69-70).

Відповідач повідомлений про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" про ухвалення додаткового рішення належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600238854277, відповідно до якого ухвала суду від 18.12.2023 була отримана відповідачем - 22.12.2023 (а.с. 71).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради (далі - відповідач) заборгованість за договором підряду № 20/03-1 від 15.04.2020 у загальному розмірі 999 472 грн. 44 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" 696 361 грн. 20 коп. - основного боргу, 172 659 грн. 42 коп. - пені, 20 961 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 16 655 грн. 43 коп. - 3% річних та 13 599 грн. 56 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 200 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2023 між Ткаченко Світланою Василівною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги № 112 (далі - договір, а.с. 54), умовами пункту 1.1. якого адвокат на підставі домовленості з клієнтом зобов`язується надати правову допомогу, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в господарському судочинстві.

Відповідно до пункту 5.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У пункті 1.2. договору сторони визначили, що адвокат зобов`язується бути представником клієнта у справі за позовною заявою клієнта до Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради по договору підряду № 20/03-1 від 15.04.2020 про стягнення заборгованості.

Згідно з пунктом 3.1. договору за правову допомогу, передбачену в договорі клієнт сплачує адвокату договірну винагороду (гонорар), яка визначається сторонами у додаткових угодах до договору.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що строки та порядок сплати гонорару встановлюється сторонами в додаткових угодах до договору.

За умовами пункту 3.2.1. договору перелік та розмір витрат, пов`язаних з виконанням договору, визначаються сторонами в додаткових угодах до договору.

Порядок та строки внесення коштів, які необхідні для покриття фактичних витрат, визначаються сторонами у додаткових угодах до договору.

На виконання умов договору сторонами була підписана додаткова угода про надання правової допомоги № 1 до договору (далі - додаткова угода, а.с. 55), відповідно до умов якої Ткаченко Світлана Василівна (далі - адвокат) з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (далі - клієнт) з іншої сторони уклали дану додаткову угоду, в якій визначені вартість правової допомоги, строки оплати правової допомоги та види правової допомоги по договору, а саме:

- підготовка та подання до суду позовної заяви з додатками вартістю 7 000 грн. 00 коп. (строк оплати - в день підписання договору);

- підготовка та подання до суду заяви про стягнення судових витрат вартістю 1 200 грн. 00 коп. (строк оплати - в день підготовки заяви);

- участь адвоката в судовому засіданні по справі вартістю 2 000 грн. 00 коп. (строк оплати - не пізніше дня призначення судового засідання).

На підтвердження оплати наданих послуг професійної правничої допомоги позивачем додано до матеріалів позовної заяви квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18.10.2023 на суму 7 000 грн. 00 коп. (а.с. 56) та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 16.11.2023 на суму 1 200 грн. 00 коп. (а.с. 55, на звороті). Загалом на суму 8 200 грн. 00 коп. (за підготовку позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, та дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 200грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення позивачем.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 7 438 грн. 35 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відділу будівництва, архітектури, благоустрою та житлово-комунального господарства Межівської селищної ради (вулиця ім. Грушевського, будинок 9, смт. Межова, Дніпропетровська область, 52900; ідентифікаційний код 43570096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (вулиця Юрія Кондратюка, будинок 9, квартира 67, м. Полтава, 36021; ідентифікаційний код 35868795) 7 438 грн. 35 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 28.12.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко