Рішення

від 22.12.2023 по справі 510/1136/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1136/23

Провадження № 2/510/997/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 грудня 2023 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судові засідання, які призначалися на 28.09.2023р., 18.10.2023 р., 08.11.2023р., 21.11.2023р., 06.12.2023р., 22.122023р., будучи належним чином сповіщені, не явились, про причину неявки суд не сповістили, були попереджені, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у їх відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзивів на позов не надали.

Представник позивача адвокат Златі Д.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія заповіту ОСОБА_5 від 08.08.2017р., оформленого на ім`я позивача; копія державного акту від 25.12.2009р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,1089 га із кадастровим номером 5124182900:02:001:0060, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства; копія державного акту від 25.12.2009р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182900:02:001:0059, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія державного акту серії ЯБ №438333 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку земельні ділянки загальною площею 2,34 га із кадастровими номерами 5124182900:01:003:0189, 5124182900:01:005:0334, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія рішення Новосільської сільської ради Ренійського району від 10.09.2010р. №969 «Про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.11.2021р.; копія довідки виконкому Ренійської міської ради від 22.09.2023р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 25.09.2023р.; копія заяви ОСОБА_6 від 07.06.2021р. про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ; копія заяви позивача від 03.06.2021р. про прийняття спадщини; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06.11.2021р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06.11.2021р. (є чинний заповіт); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06.11.2021р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 22.09.2023р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 22.09.2023р. (після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі являються дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

За життя ОСОБА_4 належало майно:

- частина житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новосільської сільської ради Ренійського району від 10.09.2010р. №969 «Про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

-земельна ділянка площею 0,1089 га із кадастровим номером 5124182900:02:001:0060, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту від 25.12.2009р. на право власності на земельну ділянку;

- земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182900:02:001:0059, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно копія державного акту від 25.12.2009р. на право власності на земельну ділянку.

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 були його дружина та троє дітей.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини жоден із спадкоємців після смерті ОСОБА_4 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, вдова померлого ОСОБА_5 прийняла спадщину на майно, що належало її чоловікові, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно та на момент смерті мешкала разом із ОСОБА_4 , доглядала за ним, як дружина, від прийняття спадщини не відмовлялась.

За життя ОСОБА_5 належало майно:

- частина житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новосільської сільської ради Ренійського району від 10.09.2010р. №969 «Про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

-земельні ділянки загальною площею 2,34 га із кадастровими номерами 5124182900:01:003:0189, 5124182900:01:005:0334, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯБ №438333 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку.

Також ОСОБА_5 належали частина вищевказаного житлового будинку та земельні ділянки площею 0,1089 га та 0,2500 га, що були успадковані нею після смерті чоловіка.

На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядилась належним їй майном, 08.08.2017р. склала заповіт на ім`я сина позивача у справі, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить заява позивача про прийняття спадщини, подана нотаріусу 03.06.2021р. Відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини після смерті матері, про що також надала нотаріусу заяву. Відповідачка ОСОБА_3 спадщину не прийняла, на неї не претендувала.

Незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину (на житловий будинок та земельні ділянки), йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані спадкові об`єкти.

Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцями. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Що стосується спадкового житлового будинку, то його також неможливо оформити, оскільки він не був належним чином зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачки її не прийняли.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом своєї матері.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач після смерті матері прийняв спадщину юридично (за ч. 1 ст. 1269 ЦК України), оскільки звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою, але оформити право на спадщину не вдалося. Як зазначив позивач, після смерті матері у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично (в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України) , оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на будинок, земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1258, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1089 га із кадастровим номером 5124182900:02:001:0060, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту від 25.12.2009р. на право власності на земельну ділянку;

- земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182900:02:001:0059, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно копія державного акту від 25.12.2009р. на право власності на земельну ділянку;

-земельні ділянки загальною площею 2,34 га із кадастровими номерами 5124182900:01:003:0189, 5124182900:01:005:0334, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯБ №438333 від 06.02.2006р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Вячеслав ДУДНИК