ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4863/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до відповідача-1 - Фермерського господарства "Маринченко"
відповідача-2 - ОСОБА_1
про стягнення 365737,24 грн
за участю представників:
від позивача - Ніценко О.С.
від відповідача-1 - не прибули
від відповідача - 2 - не прибули
До суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Фермерського господарства "Маринченко", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 365737,24 грн заборгованості за договором від 07.09.2021 № 1610/2021/ХОД-МСБ-К про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "Укргазбанк", з яких - 297600грн прострочена заборгованість по кредиту, 48595,87грн заборгованість по процентах прострочена, 19392,57 грн заборгованості по процентах поточна (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва), 148,80 грн заборгованість по комісії прострочена.
Ухвалою від 08.11.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без призначення засідань. Ухвалено встановити Відповідачам строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.
Відповідачі отримали ухвалу 18.11.2023 відповідно до поштових повідомлень про вручення.
23.11.2023 у встановлений судом строк, відповідачі надіслали поштою відзиви, якими просять відмовити в задоволенні позову. Крім того, вони просять розглянути справу в спрощеному позовному провадженні з призначенням засідання.
Ухвалою від 29.11.2023 задоволено клопотання відповідачів та призначено судове засідання на 27.12.2023. Сторони отримали ухвалу в електронних кабінетах, що підтверджується довідками, враховуючи, що відповідач-2 - Маринченко В.І. є керівником відповідача-1.
08.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
27.12.2023 на електронну пошту суду надішов ордер адвоката Юхимчук В.В. від 27.12.2023 № 1250561 на представництво інтересів ФГ "Мариниченко", а не ФГ "Маринченко", без електронного підпису.
Таким чином, зазначений ордер не є належним доказом, оскільки подано з порушенням встановленого порядку, а саме - без електронного підпису.
Згідно з ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
До того ж, суд зауважує, що відповідач-1 Фермерське господарство "Маринченко" має електронний кабінет, тобто має подавати документи через нього, а не на електронну пошту суду.
Крім того, відповідачі не прибули в засідання, незважаючи на те, що саме за їх клопотанням суд призначив засідання.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Між Публічним акціонерним товариством акціонерним банк "Укргазбанк" (позивач) та Фермерським господарством Маринченко (відповідач-1) 07.09.2021 укладено договір № 1610/2021/ХОД-МСБ-К про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - Договір про приєднання).
Зазначений вище Договір є договором на приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України. Правилами передбачено, що ці Правила разом із Договором про приєднання до Правил та всіма додатками до них складають Договір про надання кредиту.
Договором про надання кредиту визначено, що Позичальник у повному обсязі акцептує Правила (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), з якими він ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати, та на підставі ст. 634 ЦК України.
Пунктом 1 Договору про приєднання визначено сума кредиту 372000,00 грн. Відповідно до п. 2 Договору надання кредиту здійснюється з 07.09.2021 по 15.12.2025 (включно). Позичальник погашає кредит у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до Договору про приєднання). Так, позичальник відповідно до графіку повинен був сплачувати банку по 18600грн 15 числа кожного місяця, починаючи з 15.12.2021 по 15.12.2025.
Цільове використання кредитних коштів - на придбання нового сільськогосподарського обладнання: Борона дискова БДП-6000 (п. 4).
Згідно з п. 6 Договору за користування кредитними коштами, в межах строку користування визначеного п. 2, позичальник сплачує банку проценти з урахуванням графіку погашення кредиту (строкова заборгованість):
·при дотриманні позичальником умов Програми та/або умов цього договору - у розмірі 7% річних (далі - компенсаційна процентна ставка). Розмір компенсаційної ставки переглядається банком щоквартально відповідно до розділу 7 Правил відповідно до умов Програми,
·при недотриманні позичальником умов Програми та/або умов цього договору, а також у випадках, передбачених договором, у розмірі, який встановлюється та переглядається Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил, та станом на дату цього Договору про приєднання складає суму значення UIRD3m для національної валюти станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору, а у випадку відсутності даних за попередній день, за найближчий день, що передує йому, та значення фіксованої маржі в розмірі 7,0 процентних пункти (Базова процентна ставка).
Згідно п. 7 Договору про приєднання за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), у т.ч. у строки, визначені в Графіку погашення кредиту за цим Договором про приєднання, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі:
- Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Компенсаційна процентна ставка;
- Базової процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Базова процентної ставка.
Відповідно до п. 3 договору позичальник сплачує комісії у розмірі та порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку № 2 до договору:
·за надання коштів комісія 0,5% від суми кредиту одноразово в день надання кредиту,
·за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку в розмірі 0,04% від суми кредиту для перших 12 місяців дії кредитного договору (без ПДВ). Сплата здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, в день дострокового розірвання договору, дострокового погашення кредиту, якщо вони мають місце протягом перших 12 місяців договору.
Пунктом 16 Договору про приєднання зазначено, що інші умови надання кредитних коштів, не передбачені Договором про приєднання, регулюються положеннями Правил.
Одним із видів державної підтримки відповідно до Закону України Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні є часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва.
Згідно з ч. 1 п. 5 постанови КМУ від 24.01.2020 № 28 Про надання фінансової державної підтримки державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами суб`єктів підприємництва. Встановлення розміру процентних ставок для суб`єктів малого та середнього підприємництва та їх часткова компенсація в рамках програми фінансової державної підтримки встановлена в п. 5, 14, 16 постанови № 28.
У відповідності до п. 7.1.1. Правил розмір базової процентної ставки розраховується: для Договорів про надання кредиту, укладених з 14 січня 2021 року як сума значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті розрахунку та значення фінансової маржі, яка визначається в п. 6 договору про приєднання.
Під індексом UIRD3m в Правилах розуміється - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian,), що відповідає депозитній ставці на строк З місяці - індекс, який розраховує Компанія Thomsonза методикою, розробленою спільно з Національним банком України (опублікована на спеціальних сторінках Methodology в системі Thomsonта на Інтернет-сайті Національного банку України), на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються провідними учасниками українського ринку банківських депозитів фізичних осіб. Значення (фіксінг) Індексу UIRD публікуються Компанією Thomsonкожного робочого дня на спеціальних сторінках UARDFIX та UARDFIX=R в системі Thomson(в текстовому та логічному форматі відповідного розкриваються Національним банком України щоденно у вільному доступі на Інтернет-сайті Національного банку України.
За приписами п. 7.1.2. Правил нова Базова процентна ставка встановлюється Банком: для Договорів про надання кредиту, у яких відповідно до п. б. Договору про приєднання встановлено змінювану базову ставку з використанням індексу UIRD3m - 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня;
Розрахунок здійснюється за формулою, зазначеною в п. 7.1.1. цих Правил.
Згідно положень абз. 1 п. 7.2.1. Правил - компенсаційна процентна ставка за Кредитом встановлюється з дати укладання Договору про надання кредиту. Розмір компенсаційної процентної ставки на дату укладення Договору про надання кредиту, визначений у Договорі про приєднання, переглядається Банком щоквартально протягом всього строку кредитування Позичальника на підставі даних фінансової та/або податкової звітності Позичальника на 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня.
На виконання п.4. Постанови між: Фондом розвитку підприємництва та АБ «УКРГАЗБАНК» 30.01.2020 було укладено договір №1 про співробітництво за програмою «Доступні кредити 5-7-9%. (Далі - Договір про співпрацю)
Відповідно до п.3. 7. Договору про співпрацю надання Фондом державної підтримки ММП, шляхом часткової компенсації процентів призупиняється (державна підтримка у вигляді компенсації процентів не надасєься) за період (календарний місяць), в якому має місце порушенням ММП умов кредитного договору, визначене п.З.2.1 Договору про співпрацю.
Відповідно до п.3.2.1. Договору про співпрацю встановлено, якщо протягом місяця, за який підлягають сплаті ММП умов кредитного договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а саме:
А) прострочення виконання ММП зобов`язання зі сплати частин/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості за кредитом) та/або;
Б) прострочення виконання ММП зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти).
За умовами п.п. 7.2.4.-7.2.4.1. Правил - застосування Компенсаційної процентної ставки призупиняється у випадку: виявлення Банком або Фондом розвитку підприємництва факту невідповідності Позичальника умовам Програми.
Порушення Позичальником графіку погашення основної заборгованості (частини/повної суми за Кредитом) відповідно до Додатку 1 до Договору про приєднання та/або нарахованих процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою що відповідає розміру Компенсаційної процентної ставки, а саме прострочення сплати основної заборгованості та/або нарахованих процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою що відповідає розміру Компенсаційної процентної ставки на строк більше ніж на 15 календарних днів.
Після відновлення Позичальником вчасного та в повному обсязі погашення заборгованості за кредитом надання Державної підтримки відновлюється з дати погашення Позичальником простроченої основної заборгованості та/або прострочених нарахованих процентів, а також у випадку здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості за Договором про приєднання. За період призупинення падання Державної підтримки Позичальнику, шляхом сплати Компенсації процентів, відповідна Компенсація процентів сплачується за календарний місяць, в якому строк простроченої заборгованості не перевищувала 15 календарних днів.
Неможливість здійснення Банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за Кредитом Позичальника, у зв`язку із невчасним перерахуванням/не перерахуванням Фондом розвитку підприємництва необхідно суми коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу), впродовж 6 місяців поспіль, є підставою для визнання такої заборгованості Позичальника зі сплати процентів за Договором падання кредиту, простроченою. Нараховані Банком проценти за користування Позичальником кредитними коштами за період відсутності на рахунку умовного зберігання (ескроу) коштів компенсації процентної ставки за Кредитом Позичальника, підлягають сплаті Позичальником Банку (п. 2.9. Правил).
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна ного умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до п.п. 4.2.2., 4.2.3. Правил - Позичальник зобов`язусться своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені Договором про приєднання, повернути отриману суму кредиту.
Своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому Договором про надання кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії, платежі відповідно до п. 5.4. цих Правил, а також суми передбачених Договором про надання кредиту штрафних санкцій та відшкодовувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати Банку. Відшкодування Банку витрат є базою оподаткування, на яку нараховується податок на додану вартість (ПДВ) у загальновстановленому порядку за ставкою 20% у відповідності до норм чинного податкового законодавства України. Сума нарахованого ПДВ включається до письмової вимоги Банку про відшкодування витрат.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до умов п. 4.3.3. Правил - Банк має право відмовитися від надання Позичальнику кредитних коштів за Договором про надання кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по Договору про падання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій:
Позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених Договором про надання кредиту;
пред`явлення Банком або іншою особою вимоги про дострокове погашення інших кредитів та/або боргових зобов`язань в повному обсязі, наданого(их) на підставі будь-якого іншого кредитного договору, укладеного з Позичальником;
подано позов про визнання недійсними у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними Договору про надання кредиту;
фінансовий стан Позичальника погіршився таким чином, що поставить під сумнів можливість належного виконання ним взятих на себе зобов`язань за Договором про надання кредиту. Моніторинг виникнення цієї події проводиться Банком шляхом аналізу фінансової звітності в строки, передбачені п. 4.2.4. Правил;
фінансова звітність та інша інформація, що була надана Позичальником Банку, виявилась недійсною та/або не може бути перевірена внаслідок порушень Позичальником правил ведення такої звітності згідно з чинним законодавством України;
виявлення Банком фактів використання Позичальником кредитних коштів не за цільовим призначенням;
виникли будь-які обставини, або наявна оперативна інформація, які явно свідчать про те, що наданий Позичальникові Кредит не буде повернений своєчасно;
Судом встановлено, що станом на 31.10.2023 року Позичальник має заборгованість по кредиту у розмірі 365737,24грн, з яких - 297600грн прострочена заборгованість по кредиту, 48595,87грн заборгованість по процентах прострочена, 19392,57 грн заборгованості по процентах поточна (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва), 148,80 грн заборгованість по комісії прострочена, на підтвердження чого позивачем надано банківські виписки та розрахунок заборгованості.
27.07.2023 позивач направив позичальнику вимогу від 24.07.2023 № 172/27039/2023 (а. с. 63-64) про погашення боргу за договором від 07.09.2021 № 1610/2021/ХОД-МСБ-К в повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту пред`явлення вимоги. Позичальник отримав вимогу 03.08.2023 відповідно до поштового повідомлення про вручення, але заборгованість не сплатив.
Отже, Позичальником порушено умови кредитних договорів в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого Кредитор набув права стягнення кредитної заборгованості з позичальника та поручителя як солідарних боржників.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Частиною 1 ст. 548 ЦК України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Так, в силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
Виконання зобов`язань за Договором про приєднання забезпечено порукою ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач 2), згідно договору поруки від 07.09.2021 № 1610/2021/ХОД-МСБ-П (надалі - Договір поруки), укладеного між Кредитором, Поручителем та Позичальником.
Так, пунктом 1.1. Договору поруки, визначено, що Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.
Пунктами 1.2. та 1.3. Договору поруки, передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Позивачем за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник.
Статтею 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до Позичальника та Поручителя.
Пунктами 2.2. і 2.3. Договору поруки зазначено, що Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі Кредитора. У разі невиконання Поручителем пункту 2.2. цього договору, Кредитор має право відшкодувати заборгованість по кредитному договору, шляхом звернення стягнення на майно, належне Поручителю у відповідності з вимогами чинного законодавства.
У відповідності до приписів п. 5.1. Договору поруки - цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по « 15» грудня 2035 року.
Згідно п. 5.2. Договору поруки - порука за цим Договором припиняється у разі: припинення забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором; якщо після настання строку виконання зобов`язання Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Позичальником або Поручителем.
Позивач направив поручителю ОСОБА_1 лист-вимогу від 18.08.2023 № 172/29722/2023 про сплату боргу протягом 2 банківських днів від дати отримання вимоги, яку той отримав 30.08.2023 відповідно до поштового повідомлення, але борг не сплатив.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання позичальником взятих на себе обов`язків за кредитним договором, суд вважає обгрунтованими вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Отже суд зазначає, що стягненню солідарно з відповідачів підлягає 365737,24грн. заборгованості за кредитом.
Станом на день розгляду справи, відповідачі борг не сплатили, документів спростовуючих позовні вимоги не надали.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідачі посилаються на те, що вони не сплачували платежі за договором через форс-мажорні обставини, а саме воєнний стан, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022.
Суд відхиляє зазначені посилання, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5.6 Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк», сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, пожежі, повені, інші стихійні лиха або сезонні природні явища тощо, що створюють неможливість виконання стороною своїх зобов`язань, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень договору про надання кредиту на період дії зазначених обставин.
Пунктом 5.7 Правил передбачено, що доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами/організаціями, в т.ч. Торгово-промисловою палатою України.
Згідно з п. 5.8 договору виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за договором про надання кредиту на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.
За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:
- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
В даному випадку, відповідачі не надали суду доказів того, що вони звертались до позивача з повідомленням про неможливість виконання зобов`язань через форс-мажорні обставини.
Отже, саме лише посилання відповідача на воєнний стан як форс-мажор, який унеможливлює виконання ним зобов`язання, не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов`язання, а відповідач повинен довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання (постанова Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідачів.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Маринченко" (код 33491118, с. Давидів Брід Бериславського (колишнього Великоолександрівського) району Херсонської області вул. Центральна (колишня Леніна) буд. 5) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (код 23697280, м. Київ вул. Єреванська 1) 365737,24грн заборгованості та 5486,06грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 грудня 2023 р.
Суддя В.В. Литвинова
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2023 |
Оприлюднено | 29.12.2023 |
Номер документу | 116003227 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Литвинова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні