Рішення

від 27.12.2023 по справі 924/1204/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2023 р. Справа № 924/1204/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Рижака Олександра Івановича, м. Бердичів Житомирської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Еко ВРХ Поділля, с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 1278351,79 грн

за участю представників:

позивача: Гончарук О.М. - згідно з ордером від 13.11.2023

відповідача: Стецюк С.К. керівник

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: на адресу суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Рижака Олександра Івановича, м. Бердичів Житомирської області до товариства з обмеженою відповідальністю Еко ВРХ Поділля, с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 1278351,79 грн, з яких 1188000,00 грн основної заборгованості, 74860,27 грн пені та 15491,52 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06.12.2023 та у подальшому на 14.12.2023.

Ухвалою суду від 14.12.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27.12.2023.

В обгрунтування позову позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати наданих послуг за договором перевезення вантажу від 22.08.2023 №22/08-2023. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 156, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 903, 908, 909 ЦК України, ст. ст. 20, 193, 307, 311 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт укладення договору перевезення вантажу від 22.08.2023 №22/08-2023, надання послуг перевезення за договором та наявну заборгованості в сумі 1188000,00 гривні. Зазначив, що підприємство є підприємством з іноземними інвестиціями та пояснив виникнення заборгованості відсутністю коштів. Зауважив, що після надходження коштів заборгованість буде погашена.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

22.08.2023 між ТОВ «Еко ВРХ Поділля» (замовник) та ФОП Рижаком Олександром Івановичем (перевізник) укладено договір перевезення вантажу №22/08-2023 (далі договір), відповідно до умов п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж згідно із транспортною накладною з місця відправлення до пункту місця призначення, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу (ВРХ, ДРХ).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що оплата відповідно здійснюється згідно рахунку та акту виконаних робіт, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника.

Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом часткової попередньої оплати у розмірі 40% обумовленої вартості послуги на поточний рахунок перевізника згідно рахунку у день завантаження (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок за надання послуг між перевізником і замовником проводиться протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Перевізник надає замовнику акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) у двох примірниках (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що тариф на перевезення вантажів погоджується сторонами та підлягає перегляду у зв`язку зі змінами цін або інших істотних умов на ринку перевезень за угодою між сторонами, оформляється додатковою угодою до цього договору.

У випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 5.1 договору).

У п. 5.5 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 7.1 договору).

Згідно з п. 7.2 договору його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору, та закінчується 31.12.2023.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 7.3 договору).

Договір містить підписи сторін та відтиски їхніх печаток.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок від 01.09.2023 №156 на оплату транспортних послуг з перевезення на загальну суму 1818000,00 гривні.

06.09.2023 сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №265, відповідно до якого позивачем були виконані роботи (надані послуги), а саме: транспортні послуги по перевезенню за маршрутом: с. Великі Низгірці, Бердичівський район, Житомирська область с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область порт Рені, Одеська область - с. Великі Низгірці, Бердичівський район, Житомирська область, в кількості 40400 км на загальну суму 1818000,00 гривні. При цьому в акті зазначено номери автомобілів, прізвища водіїв.

У матеріали справи надано товарно-транспортні накладні на перевезення позивачем ВРХ: від 02.09.2023 №2 (44 гол.), №3 (46 гол.), №4 (48 гол.), від 03.09.2023 №5 (42 гол.), №6 (72 гол.), №7 (31 гол.; водій ОСОБА_1 ), №7 (31 гол.; водій ОСОБА_2 ), №8 (30 гол), №9 (27 гол.), №10 (42 гол.), №11 (41 гол.), №12 (36 гол.), № 13 (35 гол.), №14 (35 гол.), №15 (31 гол.; водій ОСОБА_3 ), №15 (31 гол.; водій ОСОБА_4 ), №17 (30 гол.), №18 (71 гол.; наявні відмітка про прийняття 64 гол.), №19 (42 гол.), від 04.09.2023 №21 (19 гол.), вантажовідправником у яких вказано ТОВ «Еко ВРХ Поділля» (пункт завантаження - Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Шкільна, 43а), вантажоодержувачем Одеська область, порт Рені для ТОВ «Еко ВРХ Поділля», ТОВ «Prodimpex Georgia LLC» (пункт розвантаження - Одеська область, порт Рені). Накладні містять підписи та відтиски печатки відповідача у графі «Здав (відповідальна особа вантажовідправника)», підписи відповідальної сторони (перевізника або водія), а також відмітки із підписами про отримання.

Крім того, позивачем надано копію здавального акта №1, згідно з яким відправник товару ТОВ «Еко ВРХ Поділля» 05.09.2023 здав на судно HELEN 761 голову ВРХ (в акті вказано номери автомобілів, які зазначені в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №265 від 06.09.2023).

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача (по рахунку 361 за 01.03.2023 - 13.11.2023) відповідачем перераховано позивачу кошти в сумі 400000,00 грн (01.09.2023) та в сумі 230000,00 грн (05.09.2023).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою (від 29.9.2023), в якій з посиланням на укладений договір №22/08-2023 та надання на виконання договору послуг з доставки вантажу на суму 1818000,00 грн згідно з актом від 06.09.2023 №256, повідомив про наявну заборгованість в сумі 1188000,00 грн, яку просив сплатити протягом 3 робочих днів з дня отримання вимоги (опис вкладення у цінний лист, накладна відділення поштового зв`язку від 30.09.2023).

Позивачем надано лист, який, за словами позивача, отримано від відповідача у застосунку для обміну повідомленнями, без підпису останнього. У листі повідомляється, що у зв`язку з тим, що ТОВ «Еко ВРХ Поділля» є підприємством з іноземними інвестиціями, на сьогодні здійснюються заходи щодо отримання від інвесторів необхідної суми, надходження якої планується до 10.10.2023, після чого борг буде погашено.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України також визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються також положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997.

Відповідно до статті 50 названого Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За пунктом 1 вищенаведених Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір перевезення вантажу від 22.08.2023 №22/08-2023, відповідно до якого позивач як перевізник взяв на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем як замовником вантаж згідно із транспортною накладною з місця відправлення до пункту місця призначення, а замовник взяв на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу (ВРХ, ДРХ).

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Такі ж положення містяться і у ст. 307 ГК України.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

З матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення за маршрутом: с. Великі Низгірці, Бердичівський район, Житомирська область с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область порт Рені, Одеська область - с. Великі Низгірці, Бердичівський район, Житомирська область в кількості 40400 км на загальну суму 1818000,00 грн, про що сторонами складено та без зауважень підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №265 від 06.09.2023 із визначенням номерів автомобілів та прізвищ водіїв.

Крім того, у підтвердження надання послуг з перевезення у матеріали справи надано копії товарно-транспортних накладних на перевезення позивачем на замовлення відповідача ВРХ, копію здавального акта №1, згідно з яким відповідач як відправник товару 05.09.2023 здав на судно HELEN 761 голову ВРХ (із зазначенням тих же номерів автомобілів, які вказані в складеному сторонами акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №265 від 06.09.2023).

Доказів здійснення перевезення вантажу згідно із зазначеними актами та накладними на виконання будь-якого іншого договору матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що оплата відповідно здійснюється згідно рахунку та акту виконаних робіт, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника.

Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом часткової попередньої оплати у розмірі 40% обумовленої вартості послуги на поточний рахунок перевізника згідно рахунку у день завантаження (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок за надання послуг між перевізником і замовником проводиться протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок від 01.09.2023 №156 на оплату транспортних послуг з перевезення на загальну суму 1818000,00 гривні.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до наданих позивачем відомостей відповідачем сплачено всього 630000,00 грн (01.09.2023 - 400000,00 грн та 05.09.2023 - 230000,00 грн).

Не зважаючи на звернення позивача з вимогою (від 29.09.2023), відповідачем не здійснено оплату решти вартості наданих позивачем послуг з перевезення вантажу в установлений договором строк, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1188000,00 гривні. Доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг з перевезення вантажу на суму 1188000,00 грн або доказів, які би спростовували наявну заборгованість у вказаному розмірі, суду не подано.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1188000,00 грн заборгованості за послуги з перевезення вантажу є обгрунованими і підлягають задоволенню.

За приписами ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. ст. 610 - 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

З огляду на неналежне виконання відповідачем договірних обов`язків зі своєчасної та повної сплати вартості послуг перевезення, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15491,52 грн інфляційних втрат (за вересень, жовтень 2023 року).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховується, що інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що останній проведено правомірно, а тому позовні вимоги про стягнення 15491,52 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 74860,27 грн пені (за період з 14.09.2023 по 13.11.2023), з приводу чого суд враховує таке.

Відповідно до ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Виходячи зі змісту ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони узгодили, що у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.5 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Здійснюючи перевірку поданого розрахунку пені, суд зазначає, що розрахунок пені є правомірним, проведеним з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства. Відтак позовні вимоги про стягнення 74860,27 грн пені заявлені обгрунтовано.

Контррозрахунку заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та пені, а також доказів, як би спростовували підстави для їх нарахування, суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1188000,00 грн основної заборгованості, 74860,27 грн пені та 15491,52 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця Рижака Олександра Івановича, м. Бердичів Житомирської області до товариства з обмеженою відповідальністю Еко ВРХ Поділля, с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 1278351,79 грн задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Еко ВРХ Поділля, вул. Польова, буд. 8, с. Мукша Китайгородська, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область (код 45072227) на користь фізичної особи-підприємця Рижака Олександра Івановича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1188000,00 грн (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) основної заборгованості, 74860,27 грн (сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень 27 коп.) пені та 15491,52 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто одну гривню 52 коп.) інфляційних втрат, 15340,22 грн (п`ятнадцять тисяч триста сорок гривень 22 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 28.12.2023.

Суддя В.В. Виноградова