Рішення

від 20.11.2007 по справі 10/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"20" листопада 2007 р.                                                                            Справа  № 10/88

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптово-роздрібна торгова фірма „Едланд”

до відповідача 1 Спільного підприємства „Хлібокомбінат”

до відповідача 2 Кооперативного підприємства „Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств

до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю „Едланд”

про визнання недійсною мирової угоди.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Лашутін Е.І. (дов. № 01/д від 04.01.2007р.).

Від відповідача 1: Бицюк Н.П. (дов. № 62/02 від 21.09.2007р.).

Від відповідача 2: не з'явився.

Від відповідача 3: не з'явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптово-роздрібна торгова фірма „Едланд” (код ЄДРПОУ 23595332; надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Спільного підприємства „Хлібокомбінат” (код ЄДРПОУ 01733242; надалі –Відповідач 1), Кооперативного підприємства „Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 30318321; надалі –Відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Едланд” (код ЄДРПОУ 30031897; надалі –Відповідач 3) про визнання недійсною мирової угоди укладеної між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 від 7 липня 2004 року (том 1; а.с. 21) з моменту її укладання, з підстав вказаних у позовній заяві (том 1; а.с. 2-4).

Ухвалою господарського суду від 20 грудня 2006 року (том 2; а.с. 143) провадження у справі № 10/88 було зупинено до набранням законної сили рішення у справі 14/319 за позовом Відповідача 1 в особі ліквідатора Горбача С.Ф. до Відповідача 2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 1 липня 2004 року.

15 жовтня 2007 року Позивач подав до суду заяву-клопотання (том 3, а.с. 81), в якій просить провадження у справі № 10/88 припинити згідно підпункту 1.1 пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку зі скасуванням ухвали господарського суду Рівненської області від 8 липня 2004 року у справі № 10/257 (том 1;              а.с. 22), якою була затверджена спірна мирова угода. Позивач зазначив, що оскаржена мирова угода не має законної сили, не є чинно, відповідно, відсутній предмет спору у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 19 жовтня 2007 року (том 3; а.с. 86) провадження у справі № 10/88 було поновлено.

Відповідач 3 у заяві від 31 жовтня 2007 року (том 3; а.с. 91-93) та Відповідач 1 у відзиві від 31 жовтня 2007 року (том 3; а.с. 100-103) заперечили проти припинення провадження у даній справі з підстав вказаних у заяві та відзиві.

2 листопада 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшла заява Позивача (том 3; а.с. 99), в якій Позивач відкликав заяву-клопотання (том 3, а.с. 81) про припинення провадження у справі та просить розглянути позов по суті.

Під час судового розгляду Позивач уточнив свої позовні вимоги (заява –том 4; а.с. 4-6) змінивши підставу своїх вимог. В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що мирова угода від 7 липня 2004 року (том 1; а.с. 21) з боку Відповідача 1 підписана не уповноваженою на те особою, а предметом мирової угоди є будівля універмагу, що знаходиться за адресою м. Костопіль, вул. Грушевського (вул. Леніна), 29, яка на момент підписання мирової угоди була предметом спору.

Враховуючи те, що Позивачем змінено підставу позовних вимог і вирішення справи        № 14/319 більше не впливає на вирішення спору по справі № 10/88 –відпала необхідність з'ясування того, чи була заборгованість у Відповідача 1 перед Відповідачем 2, за наслідками якої в подальшому була укладена мирова угода від 7 липня 2004 року –суд вважає, що на момент вирішення даного спору усунуті обставини, що зумовили його зупинення і, відповідно, розгляд справи № 10/88 до вирішення справи № 14/319 є можливим, оскільки дані справи більш не є пов'язаними між собою.

Відповідач 1 у відзиві на позов та заяву Позивача (том 3; а.с. 100-103), додаткових поясненнях (том 4; а.с. 18-19) та представник Відповідача 1 в судовому засіданні визнали заявлені позовні вимоги повністю з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

Відповідач 3 у заяві від 31 жовтня 2007 року (том 3; а.с. 91-93) позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у даній заяві. 20 листопада 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшло клопотання Відповідача 3 (том 4; а.с. 44), в якому Відповідач 3 підтримує позовні вимоги Позивача повністю з підстав вказаних у заяві від 31 жовтня 2007 року (том 3; а.с. 91-93) та просить розглянути справу без участі представника Відповідача 3.

Представник Відповідача 2 в судове засідання двічі не з'явився. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 29777585 (том 3; а.с. 89) та № 3078711 (том 3; а.с. 125).

Відповідач 2 у своєму запереченні (том 3; а.с. 136) вказує, що: мирова угода, що є предметом спору в даній справі була затверджена ухвалою господарського суду Рівненської області від 8 липня 2004 року у справі № 10/257 (том 1; а.с. 22). Ухвалою господарського суду від 12 жовтня 2007 року в справі № 10/257 (том 3; а.с. 108-109) скасовано ухвалу від 8 липня 2004 року (том 1; а.с. 22) про затвердження мирової угоди. Відповідач вказує, що 31 жовтня 2007 року ним подано апеляційну скаргу на ухвал суду від 8 липня 2004 року (том 3;                     а.с. 108-109) та вважає, що дана ухвала не набрала законної сили. Водночас Відповідач 2 зазначає, що підставою для зупинення провадження у справі № 10/88 було вирішення по суті справи № 14/319, яка на сьогоднішній день направлена на новий розгляд та вважає, що підстави для поновлення провадження у справі № 10/88 на сьогодні відсутні. Також у запереченні Відповідач 2, в зв'язку з відпусткою свого представника Грабовського В.А. з 19 листопада 2007 року по 7 грудня 2007 року в навчально-екзаменаційну сесію, просить розгляд справи № 10/88 відкласти на пізніший термін.

Представники Позивача та Відповідача 1 в судовому засіданні від 20 листопада 2007 року заперечили проти відкладення розгляду справи. Клопотання Відповідача 2 про відкладення розгляду справи, висвітлене у запереченні (том 3; а.с. 136), не задовольняється судом з урахуванням такого. Відпустка представника Відповідача 2 не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства. Сторонам давалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркування стосовно позовних вимог. Провадження у справі порушено судом ще 18 березня 2005 року (том 1; а.с. 1), і з урахуванням зупинень та поновлень провадження у справі № 10/88 закінчився строк вирішення спору передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, а тому господарський суд не може відкласти розгляд справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача 2 за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив з такого.

7 липня 2004 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено мирову угоду      (том 1; а.с. 21), згідно пункту 1 якої, Відповідач 1 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. передав Відповідачу 2 у власність будівлю універмагу за адресою: м. Костопіль, Рівненської області, вул. Грушевського (вул. Леніна), 29.

Оскільки мирова угода одночасно є і правочином, і, відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, процесуальною дією, то до неї як до правочину застосовуються загальні вимоги, встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається з тексту мирової угоди від 7 липня 2004 року (том 1; а.с. 21) з боку Відповідача 1 її, як директор, підписав Кожушок П.В., призначений на цю посаду з 1 липня 2004 року постановою правління Костопільської районної спілки споживчих товариств від 30 червня 2004 року (том 4; а.с. 37). Проте, з матеріалів виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області № 8/557-Б-98 від 1 грудня 2005 року про передачу ліквідатору Відповідача 1 Горбачу С.Ф. документації, печатки та штампу Відповідача 1 (акт державного виконавця –том 4, а.с. 41; пояснюючої Кожушка П.В. –том 4, а.с. 42), наданих суду Відповідачем 1, вбачається, що Кожушок П.В. на посаду директора Відповідача 1 офіційно, відповідно до вимог трудового законодавства, прийнятий не був. Крім того, як вбачається з копії трудової книжки Кожушка П.В. (том 4; а.с. 21), в трудовій книжці відсутня відмітка про прийняття Кожушка П.В. не посаду директора Відповідача 1.  

Водночас судом встановлено, що ухвалою арбітражного суду Рівненської області від 12 жовтня 1998 року (том 4; а.с. 45) прийнято заяву Виробничо-комерційного підприємства „Новінтех” та порушено справу № 8/557-Б-98 про банкрутство Відповідача 1. Постановою арбітражного суду Рівненської області від 14-17 грудня 1999 року у справі № 8/557-Б-98 (том 4; а.с. 46) визнано Відповідача 1 банкрутом, призначено ліквідаторів та розпочато ліквідаційну процедуру. Процедура банкрутства Відповідача 1 станом на 20 листопада 2007 року триває, провадження у справі № 8/557-Б-98 не припинено.

Ухвалою господарського суду від 17 грудня 2001 року (том 3; а.с. 104) у справі                 № 8/557-Б-98 призначено ліквідатором Відповідача 1 – арбітражного керуючого Котюка П.В..

Ухвалою господарського суду від 19 травня 2004 року (том 3; а.с. 105) призначено ліквідатором Відповідача 1 –арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну.

Ухвалою господарського суду від 14 березня 2005 року (том 3; а.с. 95-96) припинено повноваження ліквідатора Відповідача 1 Драгун Ірини Іванівни та призначено ліквідатором Відповідача 1 арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича. Станом на 20 листопада 2007 року ліквідатором Відповідача 1 залишається Горбач С.Ф..

Згідно частини 2 статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції від 12 травня 2004 року, чинної на момент укладання спірної мирової угоди): з дня прийняття господарським судом (з 1 січня 2000 року до 7 березня 2002 року –арбітражним судом) постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції від 12 травня 2004 року, чинної на момент укладання спірної мирової угоди) – ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, оскільки Відповідач 1 з 14-17 грудня 1999 року по сьогоднішній день знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, з 1 січня 2000 року всі угоди від імені Відповідача 1 вправі був вчиняти лише його ліквідатор в інтересах кредиторів та в порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. На момент укладення мирової угоди від 7 липня 2004 року (том 1; а.с. 21) ліквідатором Відповідача 1, відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 19 травня 2004 року (том 3; а.с. 105) у справі № 8/557-Б-98, була арбітражний керуючий Драгун Ірина Іванівна.

Посилання Відповідача 2, висвітлені у запереченнях поданих до поновлення судом 19 жовтня 2007 року провадження у справі, про те, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 25 червня 2004 року в справі № 8/557-Б-98 було затверджено мирову угоду між кредиторами і Відповідачем 1 та припинено провадження у справі про банкрутство Відповідача 1, а тому директор Відповідача 1 був повноважною особою на підписання мирової угоди, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне. По перше, Постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2004 року у справі  № 8/557-Б-98 (том 1; а.с. 83-84) скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 25 червня 2004 року про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство Відповідача 1 – справа № 8/557-Б-98 повернута на новий розгляд до господарського суду Рівненської області на стадію ліквідаційної процедури. По друге, з матеріалів виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області № 8/557-Б-98 від 1 грудня 2005 року про передачу ліквідатору Відповідача 1 Горбачу С.Ф. документації, печатки та штампу Відповідача 1 (акт державного виконавця –том 4, а.с. 41; пояснюючої Кожушка П.В. –том 4, а.с. 42), наданих суду Відповідачем 1, вбачається, що Кожушок П.В. (підписавший як директор Відповідача 1 мирову угоду від 7 липня 2004 року) на посаду директора Відповідача 1 офіційно, відповідно до вимог трудового законодавства, прийнятий не був. Крім того, як вбачається з копії трудової книжки Кожушка П.В. (том 4; а.с. 21), в трудовій книжці відсутня відмітка про прийняття Кожушка П.В. не посаду директора Відповідача 1.

Посилання Відповідача 2, висвітлені у запереченнях поданих до поновлення судом 19 жовтня 2007 року провадження у справі, про те, що ухвала господарського суду Рівненської області від 25 червня 2004 року у справі № 8/557-Б-98 була чинною у період з 25 червня 2004 року по 26 жовтня 2004 року, є хибними.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України: основним принципом судочинства є законність.

Відповідно до частини 1 статті 1117  Господарського процесуального кодексу України: переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно статті частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України: підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, Вищий господарський суд України своєю Постановою від 27 жовтня 2004 року в справі № 8/557-Б-98 (том 1; а.с. 83-84) встановив незаконність ухвали господарського суду Рівненської області від 25 червня 2004 року та скасував її, що також вказує на неможливість існування незаконного судового рішення. Правовідносини ж, побудовані на незаконному судовому рішенні, також не можуть вважатися законними.

Отже, ліквідаційна процедура Відповідача 1 розпочата 14-17 грудня 1999 року і продовжується до цього дня, що підтверджується: Постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2004 року та іншими ухвалами господарського суду Рівненської області у справі  № 8/557-Б-98, що знаходяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного господарський суд Рівненської області дійшов висновку, що Кожушок П.В., як директор Відповідача 1 не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності для укладення спірної мирової угоди. Більш того, відповідно до зібраних у матеріалах справи доказів (наведених вище) Кожушок П.В. на посаду директора Відповідача 1 офіційно, відповідно до вимог трудового законодавства, прийнятий не був, і, відповідно не міг укладати спірної мирової угоди від імені директора Відповідача 1.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”: усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, реалізація (відчуження) майна банкрута –Відповідача 1 (у тому числі і будівлі універмагу за адресою: м. Костопіль, Рівненської області, вул. Грушевського                  [вул. Леніна], 29) мала здійснюватись лише в рамках ліквідаційної процедури відповідно до розділу ІІІ (Ліквідаційна процедура) Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки мирова угода від 7 липня 2004 року (том 1; а.с. 21) укладена з боку Відповідача 1 особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто, укладена з порушенням частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, а також з порушенням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно –дана мирова угода підлягає визнанню недійсною.

Як зазначає Позивач, існування мирової угоди від 7 липня 2004 року (том 1; а.с. 21) перешкоджає йому у встановленні дійсних правових відносин між ним, Відповідачем 1 та Відповідачем 3 щодо будівлі універмагу за адресою: м. Костопіль, Рівненської області,               вул. Грушевського (вул. Леніна), 29.

Враховуючи те, що відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 жовтня 2007 року (том 4; а.с. 12) будівля універмагу за адресою: м. Костопіль, Рівненської області, вул. Грушевського (вул. Леніна), 29 не належить Відповідачу 2 на правах власності, а належить Позивачу, у господарського суду відсутні правові підстави для застосування правових наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача 1.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Визнати мирову угоду від 7 липня 2004 року, укладену між Спільним підприємством „Хлібокомбінат”, 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Сарненська, 15А (33028, м. Рівне, а/с 95), код ЄДРПОУ 01733242 і Кооперативним підприємством „Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств, 33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 20, код ЄДРПОУ 30318321, недійсною з моменту її укладення.

3. Стягнути з Спільного підприємства „Хлібокомбінат”, 35000, Рівненська область,             м. Костопіль, вул. Сарненська, 15А (33028, м. Рівне, а/с 95), п/р 26007301591166 в філії Відділення код ЄДРПОУ 01733242 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптово-роздрібна торгова фірма „Едланд”, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 7, п/р № 260023018183 в АК Промінвестбанк (ЗАТ)        м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 23595332 – 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 22.11.2007р.

   Суддя