Ухвала

від 28.12.2023 по справі 402/953/16-ц

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №402/953/16-ц

Провадження № 2-з/385/45/23

У Х В А Л А

28.12.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні Кіровоградської області заяву позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Журавель Інни Василівни про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Журавель І.В. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову в справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Благовіщенська районна державна адміністрація Кіровоградської області в особі сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та витребування майна від набувача у комунальну власність та відновлення стану земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держгеокадастру в Благовіщенському районі Кіровоградської області, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Просять суд, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити відповідачеві ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, відповідачам чи фактичним землекористувачам вчиняти будь-які дії (підготовчі та/або будівництво) щодо проведення будівництва новобудови на земельній ділянці за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., розташованої по АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості, введення їх в експлуатацію, проведення будь-яких реєстраційних дій щодо новостворених об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., розташованої по АДРЕСА_1 на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі № 402/953/16-ц.

Представник позивача заяву мотивує тим, що предметом (спору є земельна ділянка за кадастровим номером 3525510100:06:000:0212, площею 0,0937 га, що розташована по АДРЕСА_1 , із земель житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала на праві приватної власності ОСОБА_6 .. Дана ділянка відведена у власність з численними порушеннями та накладається частково на заїзд загального користування та частково на ділянку ОСОБА_1 , наділену 1995 року Рішенням №24 виконавчого комітету Ульяновської міської ради. В грудні 2016 року представниками позивача за первинним позовом було подано клопотання до суду про забезпечення позову, в задоволенні якого судом відмовлено, за відсутності підстав вважати, що відповідач планує продаж спірної земельної ділянки, однак відповідач здійснив відчуження частини спірної земельної ділянки, що унеможливило б виконання судового рішення. Інформація про відчуження земельної ділянки відповідачі приховували. ОСОБА_6 продовжував одноособово користуватися обома земельними ділянками.

В 2019 році стало відомо, що ОСОБА_6 припинив право власності на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 3525510100:06:000:0212, оскільки замовив технічну документацію на поділ та провів державну реєстрацію поділу земельної ділянки на дві ділянки за кадастровим номером 3525510100:06:000:0297 площею 0,0595 га. та за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296 площею 0,0342 га., що підтверджується Довідками з Державного реєстру речових прав №175511133 про поділ ділянки 0,0937 га. на дві площами 0,0595 га. та 0,0342 га., Інформацією з Державного реєстру речових прав №175507606 про закриття об`єкту нерухомого майна на земельну ділянку у розмірі 0,0937 га та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна щодо подвійного перепродажу земельної ділянки протягом 5 днів. Земельна ділянка розміром 0,0595 га. за кадастровим номером 3525510100:06:000:0297 отримана в 1969 році та відображена в інвентарній справі - залишилась у володінні ОСОБА_6 , а земельна ділянка за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296 отримана ОСОБА_6 за спірними Рішеннями №357 п. 32 в 2013 році та за №510 в 2015 році, яка є предметом спору, у розмірі 0,0342 га. виділена та двічі перепродана.

15.05.2019 року ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу, серія та номер 526, виданого 15.05.2019 приватним нотаріусом Благовіщенського РНО Кіровоградської області Кримською Н.П., продав спірну ділянку за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296 ОСОБА_4 , який 20.05.2019 перепродав цю спірну ділянку за договором купівлі-продажу, серія та номер 307, виданого 20.05.2019, приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Гивель Г.М., ОСОБА_5 ..

На землі загального користування (заїзд до домоволодіння ОСОБА_1 ) та частину ділянки, наділену раніше ОСОБА_1 накладається якраз новосформована земельна ділянка за кадастровим номером 1525510100:06:000:0296 площею 0,0342 га. Вказану ділянку ОСОБА_6 перепродав двічі протягом 5 днів: 15 травня та 20 травня 2019 року, останнім власником якої є ОСОБА_5 ОСОБА_6 продовжував в повному обсязі користуватись обома земельними ділянками та заїздом загального користування одноособово. В судових засіданнях не заявляв, що він продав ділянку, тобто приховує цей факт.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року клопотання позивачів було задоволено та заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, що визначені ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також територіальним відділенням Держгеокадастру, вчиняти будь-які реєстраційні дії, вносити записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та в Державний земельний кадастр, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., що розташована по АДРЕСА_1 , а також заборонити іншим третім особам вчиняти будь-які правочини по відношенню до предмету спору, до набрання рішенням у цій справі законної сили.

У судовому засіданні 01 грудня 2023 року, де здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів звукозапису, представник відповідачів адвокат Мелізгінов Ю.В. заявив, що відповідачі мають намір забудовувати спірну земельну ділянку.

Аналогічну заяву представник відповідачів адвокат Мелізгінов Ю.В. зробив під час зустрічі 17 грудня 2023 року про обговорення умов мирової угоди в присутності одноособового фактичного землекористувача спірною земельною ділянкою ОСОБА_7 (рідного сина ОСОБА_6 ) та представника позивача ОСОБА_8 .

Вважають, що такі дії у разі їх реалізації можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки предметом позову є накладання спірної земельної ділянки на заїзд загального користування та частину ділянки ОСОБА_1 та порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки та взагалі проведеного процесу приватизації (відсутність погодження меж суміжних землекористувачів, відсутність попереднього вилучення земельних ділянок в порядку ст. 141-149 ЗК України).

Вивчивши заяву про забезпечення позову та оглянувши матеріали справи №402/953/16-ц, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову слід розглянути без повідомлення учасників справи та задоволити, з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що предметом спору є земельна ділянка за кадастровим номером 3525510100:06:000:0212, площею 0,0937 га, що розташована по АДРЕСА_1 , із земель житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належала на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2016 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову та накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 3525510100:06:000:0212, площею 0,0937 га. у зв`язку з недоведеністю позивачем наміру відповідача продати спірну земельну ділянку.

Як вбачається з копії Інформації з Державного реєстру речових прав №175511133 від 29.07.2019, копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №3510054832019 від 16.10.2019 та копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №3510054822019 від 16.10.2019, земельна ділянка за кадастровим номером 3525510100:06:000:0212, площею 0,0937 га. розділена на дві земельні ділянки за кадастровим номером 3525510100:06:000:0297 площею 0,0595 га. та за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296 площею 0,0342 га.

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав №175614709 від 30.07.2019, земельна ділянка за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296 площею 0,0342 га. ОСОБА_6 відчужена ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 15.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кримською Наталією Петрівною. ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 20.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Гивель Г.М., зазначену земельну ділянку відчужив ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка відповідачем ОСОБА_6 була розділена на дві окремі земельні ділянки, одна з яким ним продана ОСОБА_4 , який в подальшому перепродав її ОСОБА_9

ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить серед іншого витребувати від ОСОБА_9 набуту у власність останньою спірну земельну ділянку, яка була виділена із земельної ділянки, право власності на яку за ОСОБА_6 оспорюється позивачем.

Як вбачається з досліджених письмових доказів виділена ОСОБА_6 земельна ділянка за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296 площею 0,0342 га. двічі продана ним та іншою особою.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вказана правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

На підставі відомостей, викладених в позовній заяві та доданих до неї документів, документів, що були додані до заяви про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про наявність реального спору між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

До вказаного висновку, суд приходить, зважаючи на той факт, що право власності зареєстровано за відповідачем, який на даний час має можливість забудувати спірну земельну ділянку.

При цьому обраний представниками позивача вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість вчиняти дії щодо забудови спірної земельної ділянки.

Відповідно доч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи предмет спору, який полягає у визнанні протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та витребування майна від набувача, обґрунтованість вимог представників позивача в частині існування ризиків утруднення виконання рішення суду в разі задоволення судом позову, враховуючи співмірність забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд вважає за доцільне задоволити заяву представників позивача про забезпечення позову та заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити відповідачеві ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, відповідачам чи фактичним землекористувачам вчиняти будь-які дії (підготовчі та/або будівництво) щодо проведення будівництва новобудови на земельній ділянці за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., розташованої по АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості, введення їх в експлуатацію, проведення будь-яких реєстраційних дій щодо новостворених об`єктів нерухомого майна, розташованих іна земельній ділянці за кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., розташованої по АДРЕСА_1 на час розгляду та до набрання законної сили рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст.149-154,157,260,353,354ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Журавель Інни Василівни про забезпечення позову задоволити.

Забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити відповідачеві ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, відповідачам чи фактичним землекористувачам вчиняти будь-які дії (підготовчі та/або будівництво) щодо проведення будівництва новобудови на земельній ділянці з кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., розташованої по АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості, введення їх в експлуатацію, проведення будь-яких реєстраційних дій щодо новостворених об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3525510100:06:000:0296, площею 0,0342 га., розташованої по АДРЕСА_1 на час розгляду та до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: А. М. Гришак