Рішення

від 21.12.2023 по справі 619/2729/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/2729/23

провадження № 2/619/555/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2023 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/2729/23

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позов про звернення стягнення на спадкове майно.

Стислий виклад позиції позивача.

19 червня 2023 року ОСОБА_3 в особі представника адвоката Щербань А.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просивв рахунок погашення заборгованостіза Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 834018833INSURANCE1 від 19.08.2011звернути стягнення на спадкове майно,прийняте ОСОБА_2 після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме - на 1/3 частину в таких об`єктах нерухомого майна: 1)нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; 2)насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ; 3)трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ; 4)нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; 5)нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , умежах 1/3 суми боргу, а саме 825 256,50 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що 07.07.2008 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086, а 19.08.2011 Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1. Пізніше, кредитор за даними договорами змінювався шляхом укладення договорів факторингу між фінансовими компаніями . За Договором відступлення прав вимоги від 28.02.2018 між тов «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 було відступлено позивачеві право вимоги до ОСОБА_5 за вищезазначеними договорами. Відповідно до Договору відступлення права вимоги від 28.02.2018, сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 складала 4663008,26 грн (строковазаборгованість -3834975,17грн,прострочена заборгованість-120000,00грн,прострочена заборгованістьпо нарахованимпроцентам -708033,09грн),а заДоговором пронадання відновлювальноїкредитної лінії№834018833INSURANCE1- 12761,34 грн (прострочена заборгованість - 12 515,84 грн, прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 245,50 грн. Отже, загальна сума боргу, що була відступлена на користь позивача складає 4675769,60грн. Отже, позивач є кредитором боржника - ОСОБА_5 за борговим зобов`язанням на суму 4 675 769,6 грн 28.08.2015 боржник ОСОБА_5 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015. У зв`язку з цим, на вимогу ст. 1281 ЦК України, від імені ПАТ «Укрсоцбанк» до Першої Харківської нотаріальної контори було подано Вимогу про сплату боргу від 29.02.2016 № 08.54-86/84-440. Коли стало відомо, що спадкова справа заведена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою В.О. то ПАТ "Укрсоцбанк" повторно через нотаріуса повідомило спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця шляхом направлення Запиту щодо розгляду претензії кредитора № 08.406-297/84-2227 від 02.11.17. Як відповідь на даний запит було отримано лист від нотаріуса Вих.№384/02-14 від 16 листопада 2017. Окрім цього, після того, як було укладено Договір відступлення права вимоги від 28.02.2018 TOB «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» направляла Повідомлення про відступлення прав вимог №00036 від 01.03.2018 та інформацію про нового кредитора - ОСОБА_1 . Після відступлення права вимоги за кредитними договорами, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №805/13/18-5/8-606 від 07.07.2008, який був укладений для забезпечення виконання зобов`язання за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №619/1642/18. На виконання даного рішення суду від імені позивача як кредитора, було укладено договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. За даним договором предмет іпотеки було продано на користь TOB «ЮСТОР» за ціною 2200000,00грн. Зважаючи натаку цінуреалізації заставленоїнерухомості,грошові вимогикредитора небули задоволенів повномуобсязі,тому,за кредитнимидоговорами залишилась заборгованість у розмірі2475769,60грн (4675769,60-2200000). За інформацією наявною у позивача троє спадкоємців ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 . Відповідно до Довідки «Про склад спадкоємців по спадковій справі №12/2015 від 17.02.2020 №15/02-14, що видана Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою В.О., спадкоємцями ОСОБА_5 є: дочка ОСОБА_6 ; дочка ОСОБА_7 ; дружина громадянка Російської Федерації - ОСОБА_2 . Отжеи вважає, що кожен спадкоємець має відповідати перед кредитором в межах 1/3 частини боргових зобов`язань спадкодавця, що складає 825 256,5 грн. Позивач звертається з позовними вимогами до однієї зі спадкоємиць - ОСОБА_8 , оскільки попередньо він вже звертався з аналогічним позовом до спадкоємиць - ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . В межах розгляду справи рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року задоволено позовні вимоги кредитора ОСОБА_1 до спадкоємиць боржника ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . На виконання вищезазначеного рішення Дергачівського районного суду Харківської області було звернено стягнення на 2/3 частини нерухомого майна боржника в рамках виконавчих проваджень та повернуто позивачеві частину суми заборгованості за кредитом. Отже, оскільки спадкоємиця ОСОБА_8 не виконала свій обов`язок перед кредитором, який у встановленому законом порядку та в межах передбачених строків, відповідно до ст. 1281 ЦК України, заявив про свої вимоги до спадкоємців, то вважається, що вона відмовилась від здійснення одноразового платежу на користь позивача як кредитора, а тому він має право звернутись до суду з даним позовом про звернення стягнення на спадкове майно в межах вартості майна, що отримано відповідачем у спадщину. Йому стало відомо про склад спадкового майна, яке належить боржникові з відповіді спадкоємиці ОСОБА_7 , яка була надана на його вимогу про сплату боргу шляхом здійснення одноразового платежу від 02.03.2020. В даній відповіді вказувалось про те, що спадкодавцеві ОСОБА_5 належить декілька об`єктів нерухомого майна, які можуть бути реалізовані з метою погашення існуючих боргів, а саме: нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ; насосна станція за адресою: АДРЕСА_2 ; трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 . Від спадкоємиці ОСОБА_7 він отримав також копії правовстановлюючих документів на дані об`єкти нерухомого майна, що вже використовувались ним для обґрунтування позовних вимог до спадкоємиць ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в рамках судової справи №619/843/20. Отже, зважаючи на вищевказану інформацію надану та правовстановлюючі документи, спадкодавцю ОСОБА_5 належить право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна, яке після його смерті отримали спадкоємці. Зважаючи на те, що відповідачка не виконала зобов`язання спадкодавця перед кредитором шляхом одноразового грошового платежу, та зволікає з оформленням свідоцтва про право на спадщину, до якої входить нерухоме майно, то у кредитора виникає право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що належить спадкодавцю. Так, кожен спадкоємець ОСОБА_5 має право на 1/3 в кожному з об`єктів нерухомості, тому зважаючи на те, що кожен спадкоємець має відповідати за зобов`язаннями спадкодавця в межах частки у спадковій масі, а даний позов пред`явлено до спадкоємиці, яка успадкувала 1/3 боргових зобов`язань, то і звернення стягнення повинно відбуватись на 1/3 частини нерухомого майна відповідно. Окрім цього зазначає, що задовольнити його вимоги до відповідача можливо звернувши стягнення на 1/3 в кожному об`єкті нерухомості, однак в межах розміру 1/3 грошових зобов`язань, тобто 825 256,5 грн. Отже вважає, що його вимоги підлягають задоволенню.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

21 червня 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишити без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви у строкдесять днівз дня отримання ним ухвали для їх усунення.

28 червня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

03 липня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначенопідготовче засідання на 11 год 00 хв 02 серпня 2023 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 26 липня 2023 року, але не менше п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02 серпня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 10 год 00 хв 13 вересня 2023 року

13 вересня 2023 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 12 жовтня 2023 року.

12 жовтня 2023 року судове засідання відкладено на 09 год 00 хв 24 листопада 2023 року.

24 листопада 2023 року судове засідання відкладено на 13 год 00 хв 21 грудня 2023 року.

Відповідач є громадянином російської федерації та проживає на території росії.

Частиною другою статті 496 ЦПК України визначено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 498 ЦПК України доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який і досі триває.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Укрпошти, припинено доставку поштових відправлень до/з росії з перших днів повномаспггабного вторгнення.

Міністерством закордонних справ України 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та росією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України.

Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території роси та діяльність дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Передача/отриманнябудь-якихдокументів до/відкомпетентних органівросії,у тому числі дипломатичними каналами, через Міністерство юстиції України неможлива.

Також на теперішній час співробітництво у цивільних і кримінальних справах у відносинах з російською федерацією може здійснюватися на підставі діючих у двосторонніх відносинах конвенцій Ради Європи, ООН та гаазьких конвенцій (за наявності поштового зв`язку) або за принципом взаємності (за наявності дипломатичних зносин). Перелік відповідних міжнародних договорів України з правових питань розміщено на сайті Міністерства юстиції України.

На багатосторонньому рівні в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Втім, у зв`язку з прийняттям Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та враховуючи норми звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, на даний час будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції росії на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, та у галузі міжнародного приватного права не здійснюється, крім випадків передачі судам чи громадянам на території України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.

Відсутність дипломатичної та консульської присутності України на території рф унеможливлює передачу резиденту рф судових документів дипломатичними каналами.

Згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових документів та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 №2052-ІІІ центральним органом України з виконання положень Конвенції є Міністерство юстиції України.

Згідно із Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-ІХ від 01.12.2022 Україна зупинила у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію та вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 28 березня 1997 року.

Таким чином, направлення судових доручень про вручення судових документів на території російської федерації є неможливим. Це стосується як і безпосереднього направлення доручення через Міністерство юстиції України, так і направлення судового доручення через Міністерство закордонних справ України в тому числі за посередництва третіх держав.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів дипломатичними каналами та через надіслання міжнародного поштового відправлення, повідомлення відповідача про дату та час судового засідання здійснювалося через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідно до довідки уповноваженої особи суду, повідомлення для ОСОБА_2 про виклик, як відповідачки на 21.12.2023 о 13 год 00 хв у судове засідання по справі № 619/2729/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, було розміщено 24 листопада 2023 року на сторінці вебсайту суду офіційного вебпорталу «Судова влада України» в розділі «Громадянам» під назвою «Інформація для громадян, які викликані до суду через вебпортал «Судова влада України».

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 адвоката Щербань А.С. не з`явилася, у поданій заяві просила розглядати справу без її участі та участі позивача. У разі відсутності відповідачки не заперечують проти ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Частиною 3ст. 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання та не подала відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1ст. 281 ЦПК Українисуд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.07.2008 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086.

19.08.2011 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 834018833INSURANCE1.

28.02.2018 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу.

28.02.2018 між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено договір факторингу.

28.02.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 укладено Договір відступлення права вимоги.

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.11.2018 укладено договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. відповідно до якого, предмет іпотеки було продано на користь ТОВ «ЮСТОР» за ціною 2 200 000 гривень.

З огляду на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових споруд та будівель, власником яких є ОСОБА_5 , ринкова вартість 1/3 частини майна, станом на 03.05.2023, становить 852783,00 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Приписами ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст. ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом установлено, що 07.07.2008 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086, а 19.08.2011 договір про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1. У подальшому, кредитор за даними договорами змінювався шляхом укладення договорів факторингу між фінансовими компаніями. За договором відступлення прав вимоги від 28.02.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ОСОБА_1 було відступлено право вимоги до ОСОБА_5 за визначеними договорами.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 28.02.2018 сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 складала 4 663 008,26 гривень (строкова заборгованість 3 834 975,17 грн, прострочена заборгованість 120 000 грн, прострочена заборгованість по нарахованим процентам 708 033, 09 грн), а за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 12 761, 34 грн (прострочена заборгованість 12 515, 84 грн, прострочена заборгованість по нарахованих процентах 245, 50 грн). Отже, загальна сума боргу, що була відступлена на користь позивача складала 4 675 769, 6 грн.

28.08.2015 боржник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 30.08.2015.

У зв`язку з цим, на вимогу ст. 1281 ЦК України, від імені ПАТ «Укрсоцбанк» до Першої Харківської нотаріальної контори було подано вимогу про сплату боргу від 29.02.2016 №08.54-86/84-440.

Спадкова справа заведена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою Вікторією Олександрівною, тому ПАТ «Укрсоцбанк» повторно через нотаріуса повідомило спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця шляхом направлення запиту щодо розгляду претензії кредитора № 08.406-297/84-2227 від 02.11.2017. Як відповідь на даний запит було отримано лист від нотаріуса вих. №384/02-14 від 16.11.2017. Окрім цього, після того, як було укладено договір відступлення права вимоги від 28.02.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» направляла повідомлення про відступлення прав вимог №00036 від 01.03.2018 та інформацію про нового кредитора ОСОБА_1 .

Першочерговий кредитор ПАТ «Укрсоцбанк» вчасно і відповідно до ст. 1281 ЦК України повідомив спадкоємців про боргові зобов`язання спадкодавця, про зміну кредитора спадкоємців також було повідомлено через нотаріуса, тому всі процесуальні вимоги для того, аби боргові зобов`язання були включені у склад спадщини виконано, а, отже, є всі підстави вважати, що до спадкоємців перейшов обов`язок виконання боргових зобов`язань спадкодавця.

У постанові Верховного Суду України від 11.07.2018 по справі № 495/1933/15-ц, роз`яснено: «Таким чином, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса».

Аналогічних висновків щодо направлення претензії кредитором нотаріусу як належний спосіб повідомлення про борг спадкоємців, дійшов Верховний Суд України в постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц.

Після відступлення права вимоги за кредитними договорами, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-606 від 07.07.2008, який був укладений для забезпечення виконання зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №619/1642/18. На виконання даного рішення суду від імені позивача як кредитора, було укладено договір купівлі-продажу від 5 листопада 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. За даним договором предмет іпотеки було продано на користь ТОВ «ЮСТОР» за ціною 2 200 000 гривень. Зважаючи на таку ціну реалізації заставленої нерухомості, грошові вимоги кредитора не були задоволені в повному обсязі, тому, за кредитними договорами залишилась заборгованість у розмірі 2 475 769, 60 грн (4 675 769,60 2 200 000).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає, з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

За змістом ч. 4 ст. 591 ЦК України та ч. 7 ст. 47 Закону України «Про іпотеку», якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми). Такого висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 11.04.2018 у справі № 761/17280/16-ц, де зазначив: «Зобов`язання за договором позики не припинилося в силу його невиконання, а вартості набутого позикодавцем у власність предмета іпотеки не вистачило на погашення боргу у повному обсязі, тому кредитор за приписами статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України «Про іпотеку», має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості».

Зважаючи на норми законодавства та судову практику, у позивача є право отримати решту суми для погашення боргу, у відповідності до статей 1281 та 1282 ЦК України.

Відповідно до Довідки «Про склад спадкоємців по спадковій справі №12/2015 від 17.02.2020 №15/02-14, що видана Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рудаєвою В.О., спадкоємцями ОСОБА_5 є: дочка ОСОБА_6 ; дочка ОСОБА_7 ; дружина громадянка Російської Федерації - ОСОБА_2 .

Згідно цієї ж довідки, двоє спадкоємців, а саме батько спадкодавця ОСОБА_11 та мати спадкодавця ОСОБА_12 відмовились від прийняття спадщини на користь дітей спадкодавця ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та дружини спадкодавця ОСОБА_2 . Отже, троє спадкоємців прийняли спадщину в рівних частинах, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та

ОСОБА_14 скільки спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли троє спадкоємців, то відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України, кожен має право на 1/3 спадщини.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року у справі №619/843/20, в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 звернуто стягнення на спадкове майно, прийняте ОСОБА_9 та ОСОБА_7 після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/3 частини в таких об`єктах нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ; трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , у межах 2/3 частин суми боргу, а саме 1 650 513 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки відповідачем у справі є одна спадкоємиця ОСОБА_8 , то вимоги позивача становлять 1/3 загального розміру боргових зобов`язань, що складає 825 256,50 грн.

У зв`язку з тим, що дружина спадкодавця ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину після його смерті - ОСОБА_15 є громадянкою Російської Федерації, адреса її проживання йому та іншим спадкоємицям не відома, то позивач не мав можливості попередньо направити їй вимогу про сплату 1/3 частини боргу спадкодавця у розмірі - 825 256,50 грн.

Отже, зважуючи на те, що спадкоємиця ОСОБА_8 не виконала свій обов`язок перед кредитором, який у встановленому законом порядку та в межах передбачених строків, відповідно до ст. 1281 ЦК України, заявив про свої вимоги до спадкоємців, то вважається, що вона відмовилась від здійснення одноразового платежу на користь позивача як кредитора, а тому він має право звернутись до суду з даним позовом про звернення стягнення на спадкове майно в межах вартості майна, що отримано відповідачем у спадщину.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Так як зобов`язання ОСОБА_2 , як спадкоємиці після смерті ОСОБА_5 , залишається не виконаним, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно, відповідно достатті 1282 ЦК України,підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 141 ЦПК України судовийзбір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8252,57 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючивикладене такеруючись статтями 12, 13, 77-81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованостіза Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 834018833INSURANCE1 від 19.08.2011звернути стягнення на спадкове майно,прийняте ОСОБА_2 після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а саме на 1/3 частину в таких об`єктах нерухомого майна:

1) нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

5) нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , умежах 1/3 суми боргу, а саме - 825 256,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 8252,57 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторінта інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року.

Суддя Є. А. Болибок