Ухвала

від 05.12.2024 по справі 619/2729/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/2729/23

провадження № 6/619/311/24

УХВАЛА

іменем України

05 грудня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.,

розглянувши заяву директора ТОВ «Несол» Керімова І.М. про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ

Директор ТОВ «Несол» ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просить винести ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого для примусового виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №619/2729/23, а саме з ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Несол».

Відповідно до ч.3ст.442 ЦПК Українисуд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У судове засідання учасники справи та інші особи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

З урахуванням приписів абз. 2 ч. 3ст. 442 ЦПК Українинеявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення зазначеного питання.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази, з`ясувавши обставини, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442ЦПК України та статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей512,514ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1291Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9статті 129Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження 61-39193св18) та від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10 (провадження № 61-17987св20).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12,81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №619/2729/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; у рахунок погашення заборгованостіза Генеральним договором про надання кредитних послуг №805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором про надання відновлювальної кредитної лінії №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011звернуто стягнення на спадкове майно,прийняте ОСОБА_2 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме на 1/3 частину в таких об`єктах нерухомого майна: 1) нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) насосна станція за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) трансформаторна підстанція за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; 5) нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , умежах 1/3 суми боргу, а саме - 825 256,50 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 8252,57 грн.Дергачівський районний суд Харківської області видав виконавчий лист №619/2635/23 про стягнення з ОСОБА_5 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості за кредитним договором.

06.02.2024 судом видано виконавчі листи для примусового виконання судового рішення, які були пред`явлені до виконання позивачем по справі, ОСОБА_1 .

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2024 ВП №74120855, 09.02.2024 відкрито виконавче провадження №74120855 на виконання судового рішення за виконавчим листом, виданим Дергачівським районним судом Харківської області від 06.02.2024 у справі №619/2729/23.

01.10.2024 між ТОВ «Несол» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, за яким всі права та обов`язки кредитора за генеральним договором №805/6/18/8-086 від 07.07.2008 та договором №834018833INSURANCE1 від 19.08.2011 перейшли від ОСОБА_1 до нового кредитора - ТОВ «Несол» (п.1.1 Договору відступлення права вимоги).

Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви, а саме заміну стягувача ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Несол», оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512,514 ЦК України, статті 442ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1ст.442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Ураховуючи викладене та керуючисьстаттею 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву директора ТОВ «Несол» ОСОБА_3 задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, відкритого для примусового виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №619/2729/23, а саме з ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Несол».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. В. Калиновська