Ухвала

від 21.12.2023 по справі 461/4613/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4613/22

Провадження № 1-кс/461/7091/23

У Х В А Л А

Іменем України

21.12.2023 року. м. Львів

Слідчий суддяГалицького районногосуду м.Львова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,заявника ОСОБА_5 , розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Львовіклопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 проскасування арештумайна,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄРДР зау кримінальномупровадженні № 12022140000000318 від 26.07.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

Заявник адвокат ОСОБА_5 ,який діє вінтересах власникаарештованого майна ОСОБА_6 ,звернувся доГалицького районногосуду м.Львова зклопотанням про скасуванняарешту намайно,накладеного ухвалоюслідчого суддіГалицького районногосуду м.Львова від06.09.2022року,якою клопотаннястаршого слідчогов особливоважливих справахвідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_7 про накладенняарешту наземельну ділянку,за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровийномер 4610166300:05:004:0126),у кримінальномупровадженні № 12022140000000318 від 26.07.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, було задоволено, та накладено арешт на вказану земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_6 .

Клопотання обгрнутоване тим, що 29.09.2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем здійснення діяльності приватним нотаріусом Майхер ОЛ. за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману останньої, знаючи про те, що земельна ділянка площею 0,063 га за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_10 , уклали договір купівлі-продажу. За умовами вказаного договору ОСОБА_11 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_6 за що отримала від останньої грошові кошти. У результаті чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заподіяли ОСОБА_6 матеріальну шкоду, заволодівши її грошовими коштами. Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою від 31.09.2022 року № 308579708, що мітить відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.?

Як зазначено у клопотанні слідчого про арешт майна та в ухвалі слідчого судді, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр».

Так, заявник стверджує, що договором купівлі продажу земельної ділянки №3137 від 29.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_11 продала, а покупець прийняла від продавця земельну ділянку, площею 0,063 га, що розташована за адерсою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:05:004:0126, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1787985446101. За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчинено за погоджену сторонами суму 104630,00 грн. Ця сума повністю сплачена покупцем і отримана продавцем особисто до підписання цього договору. На час підписання цього договору сторони не мають один до одного жодних претензій щодо проведення розрахунків.

ОСОБА_6 була допитана в ході досудового розслідування і надала показання, що при укладенні договору купівлі продажу їй не було відомо про будь які можливі протиправні дії, пов`язані з придбданням земельної ділянки ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Вона оплатила продавцю повну суму грошових коштів згідно договору, і є добросовісним набувачем.

Зважаючи на вказані обставини, просить постановити ухвалу, якою скасувати арешт майна накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.09.2023 р. у справі № 461/9613/22 в частині скасування арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610166300:05:004:0126).

У судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав, з мотивів, викладених у такому. Просив клопотання задоволити.

Слідчий ОСОБА_13 у судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 заперечив, та зазначив, що на даний момент тривають слідчі дії, в результаті яких органом досудового розслідування планується отримати дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів, на підставі яких була набута у власність вказана земельна ділянка померлим ОСОБА_10 , та надати оцінку правомірності такого набуття вказаної земельної ділянки. Крім того повідомив, що органом досудового розслідування встановлено, що існує нова відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_10 з іншою датою, де спадкоємці також можуть зголоситися про прийняття у спадщину в тому числі цієї земельної ділянки. Також наголосив, що скасування арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610166300:05:004:0126), може значно утруднити та унеможливити встановлення вказаних обставин у кримінальному провадженні № 12022140000000318 від 26.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Враховуючи вищевказане просив у задоволенні клопотання відмовити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання заперечив, зазначив, що потреба у накладеному арешті на цю земельну ділянку не відпала, планується проведення слідчих дій в тому числі з участю ОСОБА_6 , а тому скасування арешту на майно вважає передчасним та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку заявника заявника ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000318 від 26.07.2022 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

Під часдосудового розслідуваннявстановлено,що уперіод часу з 29.06.2019 року по теперішній час, група осіб, діючи за попередньою змовою, перебуваючи на території Львівської області шляхом обману вчиняють заволодіння чужим майном, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілим у великих розмірах.

Так, 09.09.2020 р. ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та невстановлена особа, яка видавала себе за ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем здійснення діяльності приватним нотаріусом ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом обману останньої, уклали від імені ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,063 га, за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами даного договору дану земельну ділянку придбала ОСОБА_11 у результаті чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та невстановлена слідством особа придбали право на вказану земельну ділянку, чим заподіяли ОСОБА_10 матеріальну шкоду. Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою від 31.08.2022 року №308579708, що містить відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

29.09.2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , перебуваючи за місцем здійснення діяльності приватним нотаріусом ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману останньої, знаючи про те, що земельна ділянка, площею 0,063 га, за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_10 , уклали договір купівлі-продажу. За умовами вказаного договору ОСОБА_11 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_6 , за що отримала від останньої грошові кошти. У результаті чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 заподіяли ОСОБА_6 матеріальну шкоду, заволодівши її грошовими коштами. Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою від 31.08.2022 №308579708, що містить відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.09.2022 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 про накладення арешту на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610166300:05:004:0126), у кримінальному провадженні № 12022140000000318 від 26.07.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, було задоволено, та накладено арешт на вказану земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_6 .

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі продажу земельної ділянки №3137 від 29.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 . ОСОБА_11 продала та передала ОСОБА_16 , а покупець купила та прийняла від продавця земельну ділянку, площею 0,063 га, що розташована за адерсою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:05:004:0126, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1787985446101. За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчинено за погоджену сторонами суму 104630,00 грн. Ця сума повністю сплачена покупцем і отримана продавцем особисто до підписання цього договору. На час підписання цього договору сторони не мають один до одного жодних претензій щодо проведення розрахунків.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №226104504 від 29.09.2020 року вбачається, що земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1787985446101, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі продажу №3137, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 29.09.2020 року.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5300561042023 від 04.07.2023 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:05:004:0126 належить ОСОБА_6 .

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. (ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина першастатті 388 ЦК України). Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга цієї статті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України). Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.

Суд зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна ні слідчим, ні прокурором не було вказано, що ОСОБА_6 отримала земельну ділянку і незаконний спосіб, ніким не оспорювалось право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку.

Вищевказаний договір ніким не оскаржувався, жодною особою не було заявлено про визнання такого договору недійсним, жодною особою не було витребувано вищевказану ділянку із володіння ОСОБА_6 .

Статтями 2, 7 КПК України, визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Приписами частин 10, 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна; згідно абзацу другого ч.11 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, відповідно до ч.3 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, санкція вказаної статті не передбачає спеціальної конфіскації майна.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчому судді, органом досудового розслідування не надано доказів наявності цивільного позову, як того вимагає ст. 128 КПК України

Відповідно до положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права,відповідно до якого людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на вказане майно було забезпечення його збереження в якості речових доказів у кримінальному провадженні, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

В судовому засіданні як на підставу для продовження застосування оскаржуваного арешту прокурор посилався на те, що на даний момент тривають слідчі дії, в результаті яких органом досудового розслідування планується отримати дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів на підставі яких була набута у власність вказана земельна ділянка померлим ОСОБА_10 , та надати оцінку правомірності такого набуття вказаної земельної ділянки, однак ні слідчим, ні прокурором, не надано доказів того, що з часу накладення арешту на земельну ділянку, а саме з 06.09.2022 року, вчинялись заходи щодо здійснення ефективного досудового розслідування та строк такого продовжено, з об`єктивних причин для здійснення слідчих (розшукових) дій. Більше того, судом з`ясовано, що у кримінальному провадженні №12022140000000318 від 26.07.2022 року, жодним особам не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, не кажучи вже про набуття статусу обвинуваченого.

Разом з тим, ОСОБА_6 була допитана в ході досудового розслідування і надала показання, що при укладенні договору купівлі продажу їй не було відомо про будь-які можливі протиправні дії, пов`язані з придбанням земельної ділянки ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Вона оплатила продавцю повну суму коштів згідно договору, і є добросовісним набувачем майна.

Розглядаючи питання про скасування арешту майна, суд має визначити чи відповідає цей арешт станом на теперішній час справедливому балансу між загальним інтересом суспільства та інтересами заявника, та чи не є станом на теперішній час заявник особою, на яку покладено надмірний тягар, як на законного володільця майна.

Суд приходить до висновку про те, що сторона обвинувачення мала можливість та достатній час для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій з земельною ділянкою, та стороною обвинувачення не надано суду доказів, щодо необхідності у продовженні накладеного арешту.

Крім того, суд наголошує, що особливість земельної ділянки в тому, що вона є нерухомим майном. Навіть у випадку її відчуження, поділу чи об`єднання, земельна ділянка залишаються на тому самому місці, в тому самому стані, таку можна оглянути в будь-який момент, в тому числі з експертами та спеціалістами. Крім того, у випадку необхідності є можливість провести експертизу земельної ділянки для визначення її ціни, тощо.

Суд зазначає, що стан земельних ділянок, їх розмір, вартість, тощо зафіксовані в держгеокадастрі, у відповідних документах. Можливе кримінальне правопорушення зафіксовано в протоколах огляду, фото, тощо, що разом з документами з держгеокадастру і наявною в натурі земельною ділянкою є достатнім для проведення будь-яких експертиз щодо земельної ділянки.

На підставі викладеного, з огляду на вимоги пропорційності і співмірності втручання держави в право власності, зважаючи на тривалість арешту майна, з моменту накладення якого фактично минуло більше року, відсутність у матеріалах справи цивільного позову, а також те, що прокурором не надано доказів необхідності збереження вказаного арешту станом на цей час, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше обмеження права власності вказаним майном в даному випадку є надмірно обтяжливим і таке втручання у право на мирне володіння майном за встановлених обставин не є пропорційним завданням кримінального провадження, а тому вказаний арешт підлягає скасуванню.

На переконання слідчого судді, скасування арешту не створить суттєвих перешкод у проведенні досудового розслідування та у здійсненні правоохоронними органами дослідження тих обставин, які, на їх думку, мають ознаки протиправності.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для подальшого існування арешту, а тому клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_16 про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 174 і 372 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 проскасування арештумайна,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄРДР зау кримінальномупровадженні № 12022140000000318 від 26.07.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.09.2022 року у справі № 461/4613/22, в частині скасування арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610166300:05:004:0126).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 27.12.2023 року.

Суддя ОСОБА_1

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Оригінал ухвали знаходиться у справі №461/6305/23.

Суддя ОСОБА_1 .

Помічник судді ОСОБА_17 ,27.12.2023 року.