Ухвала

від 22.12.2023 по справі 638/14714/23

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/14714/23

Провадження № 6/626/199/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г.., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №7980, вчиненого 22.11.2019 року приватним нотаріусом Гамзатовою А.А.. про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Женева".

Ухвалою від 13.10.2023 року вказана заява була передана до Красноградського районного суду за підсудністю.

Перевіривши матеріали заяви, доходжу висновку, що заява підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.

Підсудність у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.

Так, виконавчі дії провадяться державним або приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З аналізу даної норми закону вбачається, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місце вчинення виконавчих дій, а не місцезнаходження державного/приватного виконавця чи місце відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.

З урахуванням викладеного, оскільки боржник ОСОБА_1 зареєстрований в с.Мажарка (колишній Кегичівський район), цей спір належить до територіальної юрисдикції Кегичівського районного суду Харківської області.

Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року "Про утворення та ліквідацію районів", що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзацу 3 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Красноградський район Харківської області та утворений Красноградський район (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі територій Зачепилівської селищної, Кегичівської селищної, Красноградської міської, Наталинської сільської, Сахновщинської селищної, Старовірівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Красноградський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, станом на 18.12.2023 року, тобто на момент надходження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" до Красноградського районного суду Харківської області, територіальна юрисдикція всіх судів розташованих на території України не змінилася, тобто дана справа не підсудна Красноградському районному суду Харківської області, так як місцезнаходження відповідача є територія колишнього Кегичівського району Харківської області, тобто дана справа підсудна Кегичівському районному суду Харківської області.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно передати за підсудністю до Кегичівського районного суду Харківської області.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст.31,258,260,293, 294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про заміну сторони у виконавчому провадженні передати на розгляд до Кегичівського районного суду Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: