Постанова

від 21.12.2023 по справі 686/20316/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20316/23

Провадження № 22-ц/4820/2123/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представників сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Стефаниншина С.Л. від 09 жовтня 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В серпні 2023 року ОСОБА_2 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що 05 лютого 2004 року вона була прийнята на посаду вахтера гуртожитку Хмельницького вищого професійного училища № 4.

З 13 червня 2023 року позивачці надана щорічна оплачувана відпустка, в якій вона перебувала до 12 липня 2023 року.

12 липня 2023 року позивачка вийшла на роботу після відпустки та заступила на зміну з 8 год. до 8 год. 13 липня 2023 року, але до закінчення зміни комендант гуртожитку ОСОБА_3 приніс наказ про звільнення позивачки від 12 липня 2023 року.

Згідно цього наказу до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення за порушення трудової дисципліни, яке полягає у двох прогулах, що допущені з 23 год. 06 червня 2023 року до 07 год. 07 червня 2023 року і з 17 год. 09 червня 2023 року до 07 год. 10 червня 2023 року без подання письмової заяви про об`єктивну неможливість перебування на роботі, тобто, без поважних причин.

13 липня 2023 року позивачці було надано ще один наказ про її звільнення.

Дійсно, з 23 год. 06 червня 2023 року по 08 год. 07 червня 2023 року та з 17 год. 09 червня 2023 року по 08 год. 10 червня 2023 року вона за усною домовленістю з комендантом у зв`язку із сімейними обставинами відпросилася з роботи.

Вважає, що спірний наказ від 12.07.2023 року № 34к про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення є незаконним і порушує її права. Так, згідно вказаного наказу до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни, яке полягає у двох прогулах. Не враховано, що вона була відсутня на роботі у зв`язку з важким станом здоров`я матері позивачки, що не підтверджено документально.

Водночас, згідно робочої інструкції вона підпорядковується безпосередньо коменданту гуртожитку, її безпосередній керівник був повідомлений про причини її відсутності і дав на це згоду. Окрім того, її безпосереднє керівництво не вимагало від неї жодних документів та заяв щодо необхідності їй залишити робоче місце у робочий час. Після виходу на роботу дирекція училища також не вимагала документи на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці.

Також вважає незаконним наказ від 13.07.2023 року № 35к про її звільнення у зв`язку з цими ж двома прогулами без поважних причин, підставою для якого став наказ від 12 липня 2023 року щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

З цих підстав позивачка просила визнати незаконними та скасувати наказ Вищого професійного училища № 4 м. Хмельницького від 12.07.2023 року №34 к про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4 , чергову по гуртожитку стягнення у вигляді звільнення; визнати незаконним та скасувати наказ Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького від 13.07.2023 року №35 про звільнення ОСОБА_5 , чергової по гуртожитку, 13.07.2023 року у зв`язку з двома прогулами без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді чергової по гуртожитку Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького з 14.07.2023 року; стягнути з Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.07.2023 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.10.2023 року позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази директора Вищого професійного училища № 4 м. Хмельницького від 12 липня 2023 року № 34к та від 13 липня 2023 року № 35к.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді чергової по гуртожитку Вищого професійного училища № 4 м. Хмельницького з 14 липня 2023 року.

Стягнуто з Вищого професійного училища № 4 м. Хмельницького на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20158,06 грн. та 2147,20 грн. судового збору, а разом - 22305,26 грн.

В апеляційнійскарзі Вищепрофесійне училище№4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вказує, що суд не дав оцінки представленим доказам і не врахував, що позивачка 07.06.2023 року залишила межі України і повернулася в Україну 04.07.2023 року. Наведене підтверджує, що позивачка 07.06.2023 року і з 09.06.2023 року до 10.06.2023 року була відсутня на роботі без поважних причин, тобто, допустила два прогули. Хибним є висновок суду, що відповідачем не доведено перебування позивачки поза своїм робочим місцем у робочий час без поважних причин. Не враховано, що усні домовленості між позивачкою і її керівником комендантом гуртожитку про невихід на роботу не мають правового значення. Хибним вважає висновок суду щодо порушення відповідачем процедури звільнення позивачки із займаної посади. Висновок суду, що позивачку звільнено двічі за одне і те ж порушення двічі притягнуто до відповідальності є безпідставним.

Позивачка, прикриваючись хворобою матері, 07.06.2023 року і з 09.06.2023 року до 10.06.2023 року була відсутня на роботі без поважних причин, тобто свідомо допустила два прогули без поважних причин, а в цей час була за кордоном.

У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що в доданих актах відсутні будь-які посилання на причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у робочий час. Причини поважності чи неповажності причини відсутності на робочому місці, мали бути встановлені відповідними актами, до звільнення працівника, а не після звільнення.

В засіданні апеляційного суду представники апелянта підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.

Представник відповідачки просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, встановлено, що наказом директора Хмельницького ВПУ № 4 від 05.02.2004 року № 28к ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду вахтера гуртожитку.

Наказом директора Хмельницького ВПУ № 4 від 12.07.2023 року № 34к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення за порушення трудової дисципліни, яка полягає у двох прогулах, тобто відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, які були допущені з 23.00 год. 06.06.2023 до 07.00 год. 07.06.2023 і з 17.00 год. 09.06.2023 до 07.00 год. 10.06.2023, які згідно пояснень, відбулись у зв`язку із важким станом здоров`я мами, що не підтверджено документально, а також без подання письмової заяви про об`єктивну неможливість перебування на роботі, тобто без поважних причин.

Наказом директора Хмельницького ВПУ № 4 від 13.07.2023 року № 35к ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із двома прогулами без поважних причин, підстава наказ від 12.07.2023 року № 34к.

13.06.2023 помічником директора по АГЧ ОСОБА_6 , комендантом гуртожитку ОСОБА_3 та керівником гуртка ОСОБА_7 складено акт № 322 та акт № 322/1 про те, що 23.00 год. 06.06.2023 року до 07.00 год. 07.06.2023 року і з 17.00 год. 09.06.2023 року до 07.00 год. 10.06.2023 року під час своєї зміни чергова по гуртожитку ОСОБА_1 не перебувала на своєму робочому місці.

За змістом пояснювальної записки ОСОБА_1 від 11.07.2023 року вона була відсутня на робочому місці з 23.00 год. 06.06.2023 до 08.00 год. 07.06.2023 і з 17.00 год. 09.06.2023 до 08.00 год. 10.06.2023 в зв`язку із важким станом здоров`я її матері. Вона погодила свою відсутність на роботі в ці дні в усній формі з комендантом ОСОБА_3 .

Згідно пункту 1.2 розділу І Робочої інструкції чергового гуртожитку (код КП-9141) від 11.03.2019 року черговий гуртожитку підпорядковується безпосередньо коменданту гуртожитку.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, що позивачка перебувала поза своїм робочим місцем у робочий час без поважних причин, відсутність позивачки на роботі була погоджена з комендантом гуртожитку, її безпосереднім керівником. Згідно представлених позивачкою доказів її матір має тяжку хворобу, тому суд вважає необхідність догляду за хворою матір`ю поважною причиною неявки позивачки на роботу. Також позивачку було звільнено двічі за одне і теж саме порушення. Тому слід визнати незаконними та скасувати накази про звільнення, поновити позивачку на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Так, відповідно до ч.1ст.21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ч. 1 ст. 139 КЗпП України).

Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді звільнення.

За частиною 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Суд першої інстанції правильно констатував, що позивачка була відсутня на роботі з 23 год. 06.06.2023 року по 08 год. 07.06.2023 року, та з 17 год. 09.06.2023 року по 08 год. Ця обставина підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачкою.

Разом з тим, обговорюючи причину неявки позивачки на роботу, суд першої інстанції всупереч нормі ст. 89 ЦПК України не дав належної оцінки представленим доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, не мотивував відхилення або неврахування певних доказів.

Суд першої інстанції визнав поважною причину відсутності чергової по гуртожитку ОСОБА_1 на роботі необхідність її догляду за хворою матір`ю.

Разом з тим, матеріали справи містять суперечливі докази щодо причини відсутності позивачки на роботі.

Так, згідно пояснювальної записки коменданта гуртожитку ОСОБА_3 від 12.06.2023 року, він 06.06.2023 року та 09.06.2023 року чергував по гуртожитку ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що вона у поганому стані, з її слів.

Згідно іншої пояснювальної записки ОСОБА_3 він мав розмову із сином ОСОБА_1 , який ствердив, що його матір перебуває зі свою матір`ю на лікуванні.

Пояснення ОСОБА_1 про догляд за матір`ю не ґрунтується на жодних доказах.

При цьому згідно повідомлення відділення поліції №1 Хмельницького районного управління поліції № 11228/121/122-2023 від 04.09.2023 року за даними бази «АРКАН ЦБ» ОСОБА_1 покинула територію України 07.06.2023 року через пункт пропуску Шегині та заїхала на територію України 04.07.2023 року через пункт пропуску Краківець.

Позивачка не скористалася правом подати докази на спростування цих відомостей щодо її виїзду за кордон.

В апеляційному суді представник позивачки ОСОБА_8 підтвердив факт виїзду за межі України ОСОБА_1 у період з 07.06.2023 року по 04.07.2023 року у зв`язку з сімейними обставинами, які саме обставини мали місце, йому не відомо.

Отже, висновок суду про поважність причин відсутності позивачки на роботі у зв`язку з доглядом за хворою матір`ю не відповідає обставинам справи та є помилковим.

Той факт, що позивачка погодила свою відсутність нароботі з комендантомгуртожитку,її безпосереднімкерівником,не маєістотного значення для оцінки поважності причин її неявки на роботу.

Дійсно, згідно п.1.2 Робочої інструкції чергового гуртожитку від 11.03.2019 року черговий гуртожитку підпорядковується безпосередньо коменданту гуртожитку.

Водночас згідно пункту 1.1. інструкції черговий гуртожитку приймається на роботу і звільняється з неї директором училища.

Черговий по гуртожитку працює в режимі робочого дня за графіком, складеним комендантом та затвердженим директором училища (п.7.1 інструкції).

Відтак питання надання особі відпусток, в тому числі й за власний рахунок, зміни графіка чергування належить до компетенції директора училища.

З врахуванням наведеного апеляційний суд констатує відсутність підстав для визнання поважними причин відсутності позивачки на роботі у вказані дні, а отже, остання вчинила прогул.

За встановленого факту прогулу роботодавець обґрунтовано видав наказ від 12.07.2023 року №34к про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України.

Разом з тим, наказ №35к від 13.07.2023 року про звільнення ОСОБА_9 дублює зміст наказу №34к від 12.07.2023 року, яким уже звільнено ОСОБА_1 чергову по гуртожитку, у зв`язку з прогулом.

Тому наказ №35к від 13.07.2023 року слід визнати незаконним та скасувати.

У зв`язку з відмовою у скасуванні наказу №34к про звільнення ОСОБА_1 , не підлягають задоволенню і вимоги щодо поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наведеного рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково, визнати незаконним наказ про звільнення №35к від 13.07.2023 року, в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги слід стягнути компенсувати за рахунок державного бюджету Вищому професійному училищу №4 м. Хмельницького 1610,40 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374,376,382,384,389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Вищого професійного училища № 4 м. Хмельницького від 13 липня 2023 року № 35к про звільнення ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Компенсувати за рахунок державного бюджету Вищому професійному училищу №4 м. Хмельницького (місцезнаходження: вул. Інститутська, 10, м. Хмельницький, 29016, ЄДРПОУ 02548506) 1610,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2023 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк