Рішення

від 13.12.2023 по справі 545/3670/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3670/23

Провадження № 2/545/3239/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2023 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Пархоменку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва Валентина Іванівна, про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяження на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Панченко О.О., звернулася в суд з позовом до відповідача ПАТ «Фідобанк» в якому просить Ввизнати іпотеку за договором іпотеки №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В. А. за реєстровим № 2231, укладеним між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «ЕРСТЕ БАНК», такою, що припинена та виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження 5242370; зняти заборону відчуження нерухомого майна, незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна, зареєстрований у реєстрі за №5242451.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, щоміж позивачем ОСОБА_1 та ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» було укладено кредитний договір №014/0457/74/03181 від 04.07.2007, на виконання якого позивачу було надано грошові кошт в сумі 11000.00 доларів США. Крім цього, між позивачем та ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» було укладено договір іпотеки №014/0457/74/03181 від 04.07.2007, посвідчений за №2231, згідно умов якого позивач передав в іпотеку відповідачу для забезпечення зобов`язань з вищевказаними кредитними договорами нерухоме майно.

В п.1.7. договору іпотеки №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 було передбачено, що оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки передаються за Актом приймання - передачі Іпотекодавцем (в даному випадку це позивач) на зберігання Іпотекодержателю (в даному випадку це ВАТ «ЕРСТЕ БАНК») до повного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

04.07.2007 року позивач передав ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» за Актом приймання - передачі оригінали наступних документів: договір купівлі - продажу незакінченого будівництва житлового будинку та земельної ділянки від 04.07.2007р.. будівельний паспорт № 20 від 07.02.2007р., державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.12.2007 року копія акту від 04.07.2007 року).

До Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомото майна 04.07.2007 року було внесено запис про обтяження, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №348248887 від 27.09.2023.

Оскільки зобов`язання позивача за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою, були припинені у зв`язку з належним виконанням, зобов`язання позивача, що витікають з договору іпотеки від 04.07.2007, підлягав припиненню.

Повне виконання кредитного договору відбулося у жовтні 2009 року, відповідно ВАТ ЕРЄТЕ БАНК» 30.10.2009 року повернув позивачу оригінали договору купівлі - продажу незакінченого будівництва житлового будинку та земельної ділянки від 04.07.2007р., будівельний паспорт № 20 від 07.02.2007р. державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.12.2007 року. Підтвердженням факту повернення документів слугу акт передавання - приймання документів від 30.10.2009 р.

ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» було реорганізовано в ПАТ «ФІДОБАНК», а 18.07.2016 року правління НБУ прийняло рішення № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ФІДОБАНК».

Проте, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» не було вжито заходів щодо зняття заборон на відчуження нерухомого майно, яке було передано в іпотеку, про що довідався ОСОБА_1 , звернувшись у 2023 році до нотаріуса з метою укладення договору дарування.

Посилаючись на наведене та те, що основне зобов`язання за кредитним договором припинено у зв`язку з його виконанням у повному обсязі, а тому має бути припиненою й іпотека за договором іпотеки, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 18.10.2023 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті та було витребувано з АТ «ФідоБанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином завірену юридичну справу щодо оформлення кредитного договору №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 року та договору іпотеки №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 року, що були укладені між ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» та ОСОБА_1 , у тому числі щодо погашення або наявності заборгованості за кредитним договором №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 року та договором іпотеки №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 року.

10.11.2023 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ПАТ «ФІДОБАНК» із змісту якого вбачається, що на підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 № 8 «Про віднесення ПАТ «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.05.2016 № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПуАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким у банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 20.05.2016, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПуАТ «ФІДОБАНК» Коваленку О.В. Тимчасову адміністрацію було продовжено до 19.07.2016 включно на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.06.2016 № 959.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПуАТ «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.07.2016 № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПуАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПуАТ «ФІДОБАНК» з 20.07.2016, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПуАТ «ФІДОБАНК», визначені ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_2 з 20.07.2016.

Продовження строків здійснення процедури ліквідації ПуАТ «ФІДОБАНК»,

делегування повноважень ліквідатора уповноваженій особі Фонду, зміна уповноважених осіб Фонду здійснювались на підставі рішень виконавчої дирекції

Фонду від 02.07.2018 № 1836 (до 19.07.2020), від 25.10.2019 № 2732 (змінено Уповноважену особу Фонду ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ), від 15.06.2020 № 1124.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.10.2022 № 874 з 16.11.2022 відкликано повноваження ліквідатора ПуАТ «ФІДОБАНК», делеговані Білій І.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2020 № 1124, вирішено повноваження під час ліквідації ПуАТ «ФІДОБАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з 16.11.2022 здійснювати Фондом безпосередньо.

Фондом використовується програмний комплекс «Єдина операційна інформаційна система Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - ЄОІС), який становить собою організаційно технічну систему, призначену для комплексної автоматизації банківської діяльності неплатоспроможних банків ліквідація яких здійснюється Фондом, починаючи з дати запровадження тимчасової

адміністрації в банку.

Будь-яка інформація щодо заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед ПАТ «ФІДОБАНК» в ЄОІС відсутня.

Відповідно, в ліквідаційній масі Банку, затвердженої станом на 01.11.2016

рішенням виконавчої дирекції Фонду №2753 від 12.12.2016 зі змінами, заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не значиться.

15.11.2023 року до суду від представника позивача подано відповідь на відзив із змісту якого вбачається , що на даний час з боку позивача повністю виконані умови кредитного договору та кошти взяті у кредит були сплачені у 2009 році, тому банк, отримавши у 2009 році від позивача кошти в повному обсязі, як іпотекодержатель, повинен був чинити дії спрямовані на зняття обтяжень з предмету іпотеки.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, надавши суду заяву з проханням розглядати дану справу у їхню відсутність, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. Будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.

Третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В.І. у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву з проханням розглядати дану справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту ст. ст. 526, 599 ЦК України, зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм права іпотека припиняється, зокрема, в разі припинення основного зобов`язання у зв`язку з його повним виконанням та закінченням строку дії іпотечного договору. При цьому, законодавець не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання.

Встановлення факту припинення основного зобов`язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пункту 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 глави 15 розділу II Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи необхідність документального закріплення підстав зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна (нотаріус не може зняти заборону без офіційного звернення), у разі особистого звернення до нотаріуса осіб, які є ініціаторами зняття заборони, та мають на це необхідні права та повноваження, нотаріусу слід відбирати від таких осіб відповідну заяву, в якій міститиметься прохання про зняття заборони відчуження нерухомого майна та до якої додаються необхідні підтверджуючі документи.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання пункту 6.1. глави 15 розділу II вказаного Порядку, нотаріус реєструє таку заяву в журналі реєстрації вхідних документів та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Таким чином, позивачем виконано умови основного (кредитного) договору №014/0457/74/03181 від 04.07.2007, на виконання якого було укладено іпотечний договір №014/0457/74/03181 від 04.07.2007, який на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що строк іпотечного договору закінчився 30.10.2009.

Згідно відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача, будь-яка інформація щодо заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед ПАТ «ФІДОБАНК» в ЄОІС відсутня.

Відповідно, в ліквідаційній масі Банку, затвердженої станом на 01.11.2016

рішенням виконавчої дирекції Фонду №2753 від 12.12.2016 зі змінами, заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не значиться.

Все вище викладене в сукупності свідчить про наявність підстав, передбачених до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», для визнання іпотеки припиненою.

Доказів протилежного судом не здобуто та сторонами не надано.

Як вбачається зі змісту Постанови Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 500/4127/16-ц (провадження №61-22142св18), правильним є висновок про те, що основне зобов`язання за кредитним договором виконано у зв`язку з повним виконанням судового рішення про дострокове стягнення з боржників всієї суми заборгованості за цим договором, отже, таке зобов`язання припинилось на підставі ст.559 ЦК України, внаслідок чого припинилось право застави (іпотеки).

Згідно правового висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі N 711/4556/16-ц, провадження N 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Оскільки належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, то суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а не зобов`язувати вчинити такі дії нотаріуса.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 виконав у повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором, кредитне зобов`язання припинилося, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер, беручи до уваги, що строк іпотечного договору закінчився, у зв`язку з чим вимоги позову про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони відчуження майна, вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням конкретних фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені у цій справі позовні вимоги до ПАТ «Фідобанк», є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як спрямовані на ефективне відновлення її порушених прав.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81,141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 доПублічного акціонерноготовариства «Фідобанк»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусПолтавського міськогонотаріального округуМедвєдєва ВалентинаІванівна,про визнанняіпотеки припиненоюта припиненняобтяження нанерухоме майно - задовольнити.

Визнати іпотеку за договором іпотеки №014/0457/74/03181 від 04.07.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В. А. за реєстровим № 2231, укладеним між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «ЕРСТЕ БАНК», такою, що припинена.

Припинити обтяження незавершеного будівництва та земельної ділянки за кадастровим номером 5324083204:04:001:0041 за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 15075982, вилучивши записи про обтяження наступного змісту:

- з Державного реєстру іпотек: реєстраційний номер обтяження: 5242370, тип обтяження: іпотека, зареєстровано 04 липня 2007 року о 15:11:33 реєстратором приватним нотаріусом Москівцем В.А., підстава обтяження: повідомлення про реєстрацію іпотеки, вих. № б/н від 04.07.2007, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК»; об`єкт обтяження: інше, незавершене будівництво, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 15075982; об`єкт обтяження: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5324083204:04:001:0041; Іпотекодержатель ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», код ЄДРПОУ: 34001693, м. Київ, вул. Прорізна, 6; Іпотекодавець: ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання 11000 доларів США, строк виконання: 03.07.2013 року, заставна: немає;

- з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: тип обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 5242451, зареєстровано: 04 липня 2007 року, 15:14:13 за № 5242451 реєстратором: приватним нотаріусом Москівець В.А., підстава обтяження: заява про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна, вих. №бн, 04.07.2007, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», об`єкт обтяження: інше, незавершене будівництво, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 15075982, власник: ОСОБА_1 ; додаткові дані: об`єкт обтяження: земельна ділянка за цією ж адресою, кадастровий номер 5324083204:04:001:0041; заявник: ерсте банк.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О. Г. Путря