Рішення

від 29.08.2023 по справі 761/39483/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39483/20

Провадження № 2/761/2328/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.

за участі:

Представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення. Заява мотивована тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , яка розташова на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку. 12.05.2020 після дощу сталося залиття квартири через фізичний знос покрівлі та тривалої експлуатації відбулось протікання покрівлі даху, того ж дня складено Акт залиття представником ТОВ "Будівельна компанія "Фасад Контракшн". В результаті неналежного виконання КП "Керуюча компанія з обслуговуванням житлового фонду Шевченківського фонду м. Києва" комунальних послуг з порушенням нормативів завдано позивачу майнову та моральну шкоду. Позивач просить суд солідарно стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення в загальному розмірі 127 353 грн. 00 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

04 листопада 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва від відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в позову у повному обсязі. У відзиві зазначено, що за фактом залиття квартири АДРЕСА_1 було складено Акт, в якому зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталось через фізичний знос покрівлі в наслідок тривалої експлуатації, однак даний акт було складено з порушенням законодавчо встановлених вимог до складання даного акту, відсутній договір на проведення оцінки майна позивачем із суб`єктом оцінюочної діяльності та не енадано посилання на наявність такого договору у Звіті, отже зазначене нівелює підстави для пповедення оцінки майна, а також зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_2 не належить до сфери управління Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, а відповідальним за ненадання чи неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій їх виконавцем у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 у 2020 році несе Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фаса Констракшн", отже відсутність доказів стосовно предмету спору є підставою для відмови уь задоволенні позову ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення у повному обсязі. Разом з тим зазначено, що відносно розміру встановленої шкоду визначеної позивачкою, що за п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76, в разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, передбачено, що в акті мають описуватися наслідки залиття (що залито, висновки про те, хто заподіяв шкоду, що необхідно зробити, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено). Відповідач зазначає, що обсяг шкоди, заподіяної в результаті залиття позивачеві перебільшено та є розбіжними, крім того, фото та заміри цих пошкоджень відсутні, тому встановити точні пошкодження не вбачається можливим.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення в адресу суду не надходили, правом на відзив не скористався.

Вислухавши пояснення представник позивача в судовому засіданні, Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право сумісної власності від 14.11.1994 НОМЕР_1 (копія наявна в матеріалах справи).

Сторонами не заперечувалось, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту без номеру від 12 травня 2020 року, затвердженого Головим інженером ВОП "Михайлівська" ТОВ "Будівельна компанія "Фасад констракшн" Тихим В.О., про залиття, аварію, в складі комісії: інженера Гайдку Н.Л. , майстра т/д Гаркавого Л.Д. , покрівельника Хоменка М.М. , склали акт про те, що квартира АДРЕСА_1 розташована на п`ятому поверсі п`яти поверхового житлового будинку під час обстеження виявлено, що в кімнаті площею 15,0 кв.м., залиті водою стеля - водоемульсійнафарба пл. до 6, 0 кв. м., стіна - шпалери пл. до 4, 0 кв.м. та підлога - паркет до 5,0 кв.м. Залиття зазначеної квартири сталося через фізичний знос покрівлі, в наслідок тривалої експертизи.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №?76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №?927/11207 (надалі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

Аналізуючи норми Правил щодо складання акту про залиття, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року (справа №2-1974/11) вказав, що в додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

З досліджуваного в судовому засіданні Акта про залиття від 12.05.2020 вбачається, що в ньому не містяться дані про власника квартири АДРЕСА_1 . Акт про залиття, містить інформацію про пошкоджене майно в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» з актом про залиття під підпис ознайомлюються мешканці квартир.

При цьому, з відповідного акту про залиття, аварію вбачається, що відповідач всупереч встановленим нормам не отримав під розписку акт про залиття.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

У відповідності до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до якого належить, зокрема, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків).

Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 (далі - Примірний перелік).

У даному Примірному переліку надана деталізація вищезазначених послуг технічного обслуговування та поточного ремонту, а також робіт з капітального ремонту, що не належать до послуг з утримання будинків і споруд.

Так, згідно Примірного переліку до санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення (глава 1.1 розділу 1) крім іншого належить:

1.1.8.Дахи та покрівлі:

Згідно нього ж, до поточного ремонту (глава 1.2 розділу 1) дахів та покрівель належить, зокрема:

1.2.6. Дахи та покрівлі:

1.2.6.1. Підсилення кроквяних ніг шляхом нашивання обрізків дошок з бокових сторін кроквяної ноги.

У свою чергу, Примірним переліком роботами з капітального ремонту (розділ 2) дахів та покрівель визначені, крім іншого:

2.6. Дахи та покрівлі

2.6.1. Заміна кроквяних ніг, мауерлатів, кроквяних ферм або елементів ферм та лат під покрівлею.

Отже, дії щодо недопущення протікання даху, зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, а також відповідальність за ці дії або бездіяльність щодо усунення наслідків протікання не має нести відповідач, оскільки він не являється власником внутрішньобудинкових мереж.

Також суд приймає до уваги звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 2020 року складений експертом оцінювачем Степенком Володимиром Петровичем (кваліфікаційне свідоцтва оцінювача МФ №6689 від 20 грудня 2008 року та ЦМК №429 від 13 грудня 2008 року, свідоцтво про підвищення кваліфікації МФ 0246-ПК та ЦМК 2955-ПК. від 07 листопада 2018 року.

КЦС ВС у постанові від 27.05.2021 р. №761/12945/193 зазначає, що за змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частина 2 ст. 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Проте, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Разом із тим, із змісту Акту про залиття, 12.05.2020 вбачається, що він засвідчує факт залиття квартири АДРЕСА_1 (копія наявна в матеріалах справи).

Так, вказуючи на те, що дії відповідача були неправомірні, оскільки ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» не здійснювали належним чином технічне обслуговування будинку, контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності будинкових систем, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

За положеннями ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 своєї постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», як балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 та ТОВ «Будівельна кмпанія «Фасад контракшин» було укладено договір № 6 про надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності був переданий на обслуговування зазначений будинок .

За умовами зазначеного договору, замовник передав, а виконавець прийняв зобов`язання надати послуги згідно проведених електронних торгів щодо комплексного обслуговування об`єктів: прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних та комунікаційних мереж, утримання і дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою та споруд для забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

Мета договору - забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування житлового фонду, його інженерно- технічного обладнання, дотримання санітарного стану будинків та прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання.

При цьому, ТОВ «Будівельна кмпанія «Фасад контракшин» взяло на себе зобов`язання забезпечити безпечну експлуатацію житлового фонду, своєчасно вживати заходів щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій пов`язаних з технічним станом житлових будинків та їх інженерним обладнанням і відшкодувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню та шкоду завдану життю чи здоров`ю споживачів (мешканцям будинків) у випадку надання неякісних послуг у розмірі й порядку згідно з чинним законодавством України (п. п. 3.2.4, 3.2.5 договору)

Виходячи з вищенаведеного, саме відповідач ТОВ «Будівельна кмпанія «Фасад контракшин» має нести відповідальність за події, які стались у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки саме Товариство не виконував належним чином обов`язки щодо забезпечення належного технічного стану будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 6, 7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд прийшов до висновку, що позивач довів факт протиправних дій (бездіяльності) відповідача ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» і причинний зв`язок між цією протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а відтак наявні підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди.

Разом з тим відсутні правові підстави щодо задоволення вимог позовної заяви про стягнення з відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язко доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про частковому задоволенні позовних вимог.

Разом з тим ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем долучені докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

При поданні позовної заяви позивач наводив попередній (орієнтовний) розрахунок позовних вимог, отже позивачем дотримано вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Разом з ти, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.

Суд зауважує, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачемТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» в порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України до суду не подавалось.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги предметом якого є надання клієнту правничої допомоги у цивільній справі №761/39483/20.

Як вбачається з попереднього розрахунку витрат позивачем на професійну правничу допомогу адвоката у справі за позовом ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення становить 10 000 грн. 00 коп.

Так ОСОБА_2 долучив до позову квитанцію №1276131373 від 11.11.2022, яка свідчить про понесені витрати позивачем представнику послуг за надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною відповідача ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» не подано заперечень і доказів на їх спростування, беручи до уваги відсутність клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу суд вважає заявлені вимоги підлягають задоволенню.

За правилами ст. 141 ЦПК України в разі частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1166, 1167 ЦК України, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» (код ЄДРПОУ:38648542, 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корп.1 літ.А) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) майнову шкоду в розмірі 102 353 грн. 00 коп., витрати на проведення експертно-техніческого дослідження в розмірі 2 500 грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Контракшн» (код ЄДРПОУ:38648542, 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корп.1 літ.А) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 серпня 2023 року.

Суддя: