Ухвала

від 21.12.2023 по справі 140/30121/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

21 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/30121/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Кушнір С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Татарин В.М.,

відповідача державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького І.О.,

представника третьої особи Грибан Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького Ігоря Олександровича, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі- ОСОБА_1 позивач) звернулася з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького Ігоря Олександровича (далі-державний реєстратор, відповідач 1), Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі ДІАМ України, відповідач 2) про визнання дій протиправними Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області (правонаступник Державної інспекції архітектури та містобудування України) щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області за №ВЛ161210325214 від 25.03.2021; визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького Ігоря Олександровича (індексний номер рішення №57470068 від 05.04.2021) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2329264307228).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 позовну заяву було залишено без руху на підставі положень частин першої, другої статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху в тому числі для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій необхідно було вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.

10.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач вказала, що після того як вона дізналась про здійснення державної реєстрації права власності на спірний у цій справі об`єкт нерухомості, нею вживались заходи для захисту своїх прав. Зокрема, 12.08.2022 вона звернулась в поліцію із заявою про вчинення кримінального правопорушення. На той момент у неї не було жодного письмового доказу на підтвердження своїх слів, які нею здобуті після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12022035580000915, яке відбулось 11.08.2023. Після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження до відповідачів направлені заяви про скасування державної реєстрації. Ними надано відповіді, що таке скасування є можливим лише в судовому порядку. Отримавши відповідну відмову 13.09.2023 позивач без будь-яких зволікань звернулась з позовом до суду. З цих підстав просить поновити строк звернення до суду, з даним позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні. Судове засіданні призначено на 11:00 14.11.2023. 01.12.2023 ухвалою суду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Державним реєстратором Форостецьким І.О. подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Дане клопотання мотивовано тим, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач 01.12.2021 та 04.01.2022 отримувала відомості з реєстру, у яких містились відомості про рішення на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, яке є предметом оскарження в цій справі. Отже, починаючи з 01.12.2021 позивач мала можливість та всі законні підстави для звернення до суду. Вказує на те, що позивач мала об`єктивну можливість звернення до суду із цим позовом, про що свідчать особисто подані нею заяви про заборону вчинення реєстраційних дій по спірному майну 01.12.2021 та 04.01.2022.

Відповідач у поданому відзиві на позов своєї позиції щодо заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання державного реєстратора про залишення позову без розгляду не висловив.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні, із врахуванням поданих додаткових пояснень, підтримали заяву про поновлення строку звернення до суду та заперечив щодо клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

Відповідач 1 у судовому засіданні просив в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити та залишити позов без розгляду.

Відповідачі 2 у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та залишити позов без розгляду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строків звернення до суду не підлягає до задоволення, клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За нормами частин першої та третьої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спірних правовідносин є визнання протиправними дій відповідача 2 щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт житловий будинок здійснену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області за №ВЛ161210325214 від 25.03.2021; визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького І.О. №57470068 від 05.04.2021 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2329264307228).

Позивач стверджує, що після того як їй стало відомо про вчинення зазначених дій та прийняття оскаржуваного рішення, нею почато збір відповідних документів для звернення до суту, а після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 11.08.2023, у якому підтверджено обставини, що дії та рішення прийняті на підставі підроблених документів, нею без будь-яких зволікань було заявлено відповідний позов.

Однак, із таким твердженням суд не погоджується, враховуючи наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.12.2022 та 04.01.2022 було зроблено витяги із реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано 01.04.2021 на підставі рішення державного реєстратора №57470068 від 05.04.2021.

Також у вказаному витязі зазначено підстави для державної реєстрації, а саме технічний паспорт відповідної серії та декларація про готовність об`єкта до експлуатації серії ВЛ161210325214; видавник Управління ДАБІ у Волинській області.

01.12.2021 та 04.01.2022 позивачем особисто подано заяви відповідачу 1 щодо заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій із зазначеним вище майном.

Тобто, враховуючи вищезазначене суд констатує, що з 01.12.2021 позивачу стало відомо про вчинення відповідних дій та прийняття рішення про реєстрацію нерухомого майна, які є предметом оскарження в даній справі.

Позивач за захистом своїх прав про визнання протиправними дій та скасування рішень, прийнятих відповідачами в квітні 2021 року, звернулася до суду лише 21.09.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого законом.

При цьому суд вважає доводи позивача та його представника наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду та додаткових поясненнях, зокрема по вчиненню нею дій пов`язаних із збором документів для звернення до суду такими, що не відповідають фактичним обставинам по справі та не перешкоджали їй в межах встановлених законом звернутися за захистом свого порушеного права.

Зокрема, позивачем та її представником не надано жодного доказу про те, що в період після отримання 01.12.2021 витягу з реєстру нерухомого майна та подання заяви про заборону вчинення дій щодо спірного нерухомого майна, нею вживались заходи по витребуванню відповідних документів у відповідачів на підставі яких було вчинено оспорювані дії (подані відповідні заяви лише у серпні 2023 року).

При цьому суд зауважує, що позивачу було відомо про прийняті рішення, оскільки ця інформація містилась в отриманих позивачем витягах з реєстру.

Суд зауважує, що дана категорія справ не передбачає досудового врегулювання спору та не передбачає вчинення інших дій перед зверненням до адміністративного суду. При розгляді адміністративного позову суд наділений повноваженнями для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, призначення експертиз.

Навіть за відсутності відповідних рішень та вчинення відповідних дій по їх отриманню, позивач не була позбавлена можливості звернутися до суду щодо оскарження цих рішень та витребування цих доказів судом, чого нею зроблено не було.

Лише 12.08.2022, із пропуском строку звернення до суду, ОСОБА_1 звернулась із заявою до правоохоронних органів щодо вчинення кримінального правопорушення.

Про обізнаність позивача щодо спірних рішень також свідчить те, що в провадженні Луцького міськрайонного суду перебуває цивільна справа №161/22426/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, провадження в якій відкрито 05.01.2022.

Слід зазначити, що у даному випадку строк звернення до суду із даним позовом обраховується не із моменту ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у серпні 2023 року та отримання відповідних копій, а коли особі стало відомо про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

До позову як додатки долучено докази, отримані позивачем після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а не внаслідок вчинення відповідних дій по їх витребуванню у відповідача.

Отже, вказане вище свідчить про те, що позивачу ще 01.12.2021 було відомо про порушення її прав, свобод чи інтересів, однак з даним позовом звернулася до суду лише 21.09.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду та додаткових поясненнях обставини, на думку суду, не є поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом та не свідчать про неможливість вчасного звернення до суду ОСОБА_1 з даним позовом.

На думку суду, подання позивачем заяви 12.08.2022 про вчинення кримінального правопорушення, внесення відповідних відомостей до Реєстру, отримання висновків експертизи в межах розслідування та в подальшому ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав щодо реєстрації нерухомого майна. З дня отримання відповідного витягу з реєстру нерухомого майна - 01.12.2021, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такого витягу, демонструючи свої наміри щодо захисту порушених прав звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації.

З матеріалів справи вбачається, що таких дій до серпня 2023 року (до дня звернення із заявою про скасування державної реєстрації та щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (за виключенням поданих заяв про заборону вчиняти дії щодо нерухомого майна від 01.12.2021 та 04.01.2022) позивачем не вчинялося.

Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.

Натомість законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

На думку суду, позивач не навела поважних причин, які перешкодили їй дізнатись про порушення своїх прав, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на їх судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.

Так, пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами 3, 4 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу

Отже за таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду слід відмовити, при цьому, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243 ч.3, 248, 256, 262, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позов ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького Ігоря Олександровича, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним рішення залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст ухвали складено 26.12.2023