Рішення

від 27.12.2023 по справі 240/14733/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Житомир справа № 240/14733/21

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-ІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00024090704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 322 346,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 161 173,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00024100704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 133 075,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій. Посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що надані до перевірки первинні документи оформлені без реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», а з метою податкової вигоди не можуть вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку та звітності є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Справу призначено до розгляду у порядку загального провадження.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що з метою оцінки правовідносин ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» перевіркою ретельно досліджувались обставин виконання розглядуваних будівельних робіт із встановленням документального оформлення операцій, що супроводжують такі роботи. Встановлені дані і факти, які свідчать про те, що укладений між ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРЕНГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» договір не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет та дозволяють зробити висновки щодо безпідставності документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів даними суб`єктами господарювання та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. З огляду на що, зазначає, що ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» допущено порушення пп. «а» п. 198. та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5 розділу III. пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2019 N 488), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 3aN 159/28289. Таким чином, ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» в порушення вимог п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ, п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, занижено податок на додану вартість в сумі 447432 грн. внаслідок неправомірного врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документам оформленим з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» без фактичного виконання операцій придбання/постачання, а внаслідок здійснення безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши письмові докази подані сторонами, усною ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

У ході судового розгляду суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС в Житомирській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки було складено акт від 19.11.2020 №968/06-30-07-04/40369550 у якому контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» допущено порушення пп. «а» п. 198. та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5 розділу III. пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2019 N 488), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 3aN 159/28289. Таким чином, ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» в порушення вимог п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ, п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, занижено податок на додану вартість в сумі 447432 грн. внаслідок неправомірного врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документам оформленим з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» без фактичного виконання операцій придбання/постачання, а внаслідок здійснення безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції.

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС в Житомирській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 00024090704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 322 346,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 161 173,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 00024100704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 133 075,00 грн.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 06 липня 2018 року був виданий дозвіл № ІV 11318187586 на виконання будівельних робіт з нового будівництва об`єкту «Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом не перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, 1 у Голосїївському районі м. Києва» (Друга черга будівництва), в якому зазначено: замовник - Приватне підприємство «ВЕРОНА 9» (код 33634069); генеральний підрядник ТОВ «АРСАН-БУД».

Між Генпідрядником ТОВ «АРСАН-БУД» та ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ», як підрядною організацією, 19.11.2018 був укладений договір підряду № 191118-М2 на предмет виконання комплексу робіт по влаштуванню залізобетонного монолітного каркасу.

За умовами вказаного договору ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» виконує роботи з матеріальних ресурсів, відповідальність за які несе TOB «АРСАН- БУД», а також забезпечує роботу на об`єкті роботу машин і механізмів.

Договором підряду від 19.11.2018 № 191M8-M2 не встановлено заборони для ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» щодо залучення субпідрядних організацій, за умовами вказаного договору, у разі залучення субпідрядної організації ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ» є відповідальним перед Генпідрядником за якість результатів робіт залученої сторони як за власні.

ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» уклало з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» Договір підряду від 02.04.2020 Ж02/04/СП за умовами якого до виконання робіт під влаштування монолітного каркасу на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вулиць Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного, 1 у Голосіївському районі м.Києва» залучено підрядника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ».

Головне управління ДПС в Житомирській області вказує, що документальне оформлення виконання будівельних робіт без фактичного здійснення операцій;

неможливість здійснення «продавцем» господарської діяльності (у визначенні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та частин першої і другої ст. З й частини першої ст. 43 ГКУ) та відповідної нереальної господарської операції, в зв`язку із відсутністю матеріально-технічної і технологічної можливості виконання задекларованого обсягу будівельних робіт в обмежений проміжок часу, у зв`язку із відсутністю декларування придбання сторонніх субпідрядних будівельних робіт, відповідних сторонніх послуг з експлуатації будівельних машин та механізмі з, що в сукупності доказів та з врахуванням незначної чисельності працівників, відсутності необхідних для виконання робіт власних будівельних машин та механізмів, задекларованих за червень 2020 року одночасно обсягів будівельних робіт на користь інших 29 суб`єктів господарювання, свідчить про неможливість виконання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА « ПРЕСТИЖ» вищезазначених робіт;

незначна кількість, враховуючи специфіку робіт, працівників у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА « ПРЕСТИЖ»;

відсутність документів (ненадання для перевірки, ненадання на письмовий запит в ході перевірю п.44.6 ст.44 ПКУ) про здійснення господарських операцій, пов`язаних з операціями виконання будівельних робіт;

відсутність первинних та інших документів (не підтвердження документами даних податкової звітності, незабезпечення збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку) всупереч нормам п. 44.1 ст. 44 Кодексу чи пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 та п. 44.3 сі. 44 Кодексу;

грошові кошти сплачені на користь "продавця" всупереч нормам пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України не для господарської діяльності, на інші цілі, не пов`язані з реальним постачанням (продажем) товару.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є проводили перевірку позивача надали пояснення аналогічного змісту, як викладено у акті перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п.п.200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України врегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Отже, у податковому обліку суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім цього, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, зареєстрованою відповідно до пункту 201.10 статті201 ПК.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Також вимагається, щоб операція була пов`язана з господарською діяльністю платника податків, тобто була спрямована на отримання доходу (була економічно доцільною з точки зору звичайної господарської практики).

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суді від 09.08.2022 у справі №380/1905/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що за умовами укладених позивачем договорів матеріальні ресурси (бетон та арматура) для виконання робіт ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» надавалися Генпідрядною організацією ТОВ «АРСАН-БУД». Робота кранів та бетононасосів також забезпечувалась ТОВ «АРСАН-БУД».

Під час перевірки були представлені документи, які віднесені до виконавчої докуменіації для робіт ззалізобетонного монолітного каркасу; акт на закриття прихованих робіт, сертифікати якості на використані під час виконання робіт ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» матеріальні ресурси (бетонні суміші та арматура) (з доданими копіями паспортів якості на бетонні суміші, копіями сертифікатів на арматуру, на прокат сталевий), які складені із завізовані представником підрядної організації ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ» (виконроб Чурпіта О.В.), представником будівельної організації ТОВ «АРСАН-БУД» (виконроб Прадун В.Г.), представником технічного нагляду замовника (провідний інженер з технічного нагляду Замирський В.Ю., сертифікат АТ№005155), представником проектної організації TOB «АВН Капітал» (головний конструктор проекту Калиновський В.Ю., сертифікат АТ №015201).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до було надано контролюючому органу наступні документи:

Копія договору підряду № 02/04/СП від 02.04.2020 року (у тому числі додаткова

угода № 1);

Копія накладної про отримання проектної документації;

Копія Акту приймання-передачі фронту робіт;

Копія Акту передачі будівельних матеріалів;

Копія Звіту про використання будівельних матеріалів;

Копія Акту № 1 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень

2020р.;

Копія Акту № 2 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень

2020р.

Копія Акту № 3 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень

2020р.;

Копія Акту № 4 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень

2020р.;

Копія технологічної карти 191118-M2-TK1 на армування горизонтальних і вертикальних елементів монолітного залізобетону ;

Копія технологічної 191118-М2-ТК2 на виконання бетонних робіт при влаштуванні горизонтальної і вертикальних елементів з монолітного залізобетону.

Вказані документи були надані як і до перевірки так і до суду. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Враховуючи, що спірні господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» підтверджені належними первинними документами, зокрема, договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами наданих послуг (приймання-передачі), суд не може погодитися з доводами податкового органу про безтоварність таких операцій. Твердження контролюючого органу про те, що контрагент позивача не мав достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, суд відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів та дослідження первинних документів. Більше того, суд уважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19 згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Щодо посилання відповідача на відсутність реального характеру спірних господарських операцій, з огляду на ненадання позивачем окремих документів на підтвердження їх здійснення та наявність недоліків у їх оформленні, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.

Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі №826/3006/14, від 06.11.2018 у справі № К/9901/3443/18, від 23.03.2023 у справі № 640/861/19.

Суд з урахуванням вказаного, дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

У ході розгляду справи судом у відповідності до норм статей 72-78 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами спростовано позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

У ході судового розгляду підтверджено фактичний рух активів, фактичну наявність об`єкта незавершеного будівництва, що не заперечується відповідачем. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності своїх рішень.

У зв`язку із задоволенням позову, згідност.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-ІНЖИНІРИНГ" (вул. Покровська, 16 В, Вереси,Житомирський район, Житомирська область,12401, код ЄДРПОУ 40369550) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ ВП44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00024090704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 322 346,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 161 173,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00024100704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 133 075,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» понесені у справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9248,91 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева