Рішення

від 26.12.2023 по справі 280/8794/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2023 року Справа № 280/8794/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 17711 від 08 вересня 2023 року Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр альтернативної енергетики" критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр альтернативної енергетики" за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним отримано через електронний кабінет платника податків рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 17711 від 08.09.2023, відповідно до якого визначено відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає прийняте рішення протиправним, оскільки таке не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Також зазначено, що незважаючи на той факт, що первинне рішення про відповідність ТОВ «Центр альтернативної енергетики» критеріям ризиковості платника податку № 23458 прийнято відповідачем 06.09.2022 та позивачем надано всі можливі документи, які вказують на невідповідність його критеріям ризиковості платника податку, у кожному наступному рішенні відповідач повідомляв про наявність нової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування. Вказує, що вимога надати первинні документи по господарських операціях, по яких відбулась реєстрація податкових накладних, а відповідно і відсутня інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, підміняє за своїм змістом проведення податкової перевірки як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, а тому є протиправним та прямим втручанням в господарську діяльність позивача. Господарські операції з ТОВ «Байрон Львів» у вказаний Комісією період (з 01.12.2022 по 08.09.2023) не вчинялись, тому позивач вважає, що розглядати таку інформацію як підставу встановлення відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку не вбачається можливим. Також вказує на те, що оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків серед контрагентів і державних органів покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 27 жовтня 2023 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

09 листопада 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві податковий орган заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що контролюючий орган має беззаперечне право за результатами інформаційно-аналітичного опрацювання даних (автоматичного моніторингу) про ланцюги постачання та придбання товарів з Єдиного реєстру податкових накладних, дані про які до реєстру надають самі платники ПДВ, визначати наявність ознак ризиковості операцій та ризиковості платників, та відповідно обробляти, систематизувати, узагальнювати зібрану аналітичну інформацію шляхом створення відповідних переліків, баз даних, які використовувати для здійснення превентивних заходів спрямованих на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. При цьому, віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин. Обов`язок доведення того, що платник податку не є ризикоорієнтовиним, та/або не здійснює свою діяльність з метою мінімізації сплати податків покладається на позивача. З посиланням на практику Верховного Суду, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 4 ст. 229 КАС України встановлено, що, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Центр альтернативної енергетики» (код за ЄДРПОУ 38146290) здійснює свою господарську діяльність з 19.03.2012, зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.09.2016, індивідуальний податковий номер 381462908280. Основним видом діяльності позивача є (код КВЕД 43.22 - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування).

Допоміжні види діяльності:

- код КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля;

- код КВЕД 43.21 - Електромонтажні роботи;

- код КВЕД 43.29 - Інші будівельно-монтажні роботи;

- код КВЕД 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

06.09.2023 комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення № 23458 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно якого зазначено у розділі податкова інформація: згідно даних ЄРПН, встановлено, що протягом 2022 року підприємство здійснювало фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами, внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема, ТОВ «ТД» Акліма»; також згідно ЄРПН здійснено реалізацію на платників, які внесені в Журнал ризикових, а саме ТОВ «Крам Інвест», ТОВ «Байрон Львів».

У рішенні від 30.05.2023 № 9129 зазначено, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.05.2023 № 2405/1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт 8. Код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) та 12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2022 по 25.03.2023; код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 3917400090, 8481808100; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції: 40242830. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Документи: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/ послуг; складські документи, (інвентаризаційні описи); рах. 631, 361, 281.

На підставі наданих позивачем документів від 31.08.2023 № 3108/1 контролюючим органом було прийнято рішення № 17711 від 08.09.2023 року Головним управління ДПС у Запорізькій області у графі інформація, за якою було встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості: тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.12.2022 по 08.09.2023; код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 3917400090, 8481808100; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції: 40242830. В графі документи зазначено про ненадання платником податку наступних документів: первинні документи щодо зберігання, транспортування, навантаження/ розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рах. 361, 631, 68, 37, 30, 31, 20, 28, документи щодо нарахування заробітної плати, інші документи, які пов`язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій. Код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/ або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок № 1165 набрав чинності з 01.02.2020. Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/ або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування.

За приписами пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/ або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та /або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та /або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/ або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. За змістом пункту 40 Порядку № 1165, засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Пунктом 43 Порядку № 1165 встановлено, що матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

За приписами пункту 44 Порядку № 1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165, у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, у рішенні про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» розшифровується, яка саме податкова інформація.

При цьому, у Додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/ або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

З огляду на це, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Водночас, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної /розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20 та від 19 листопада 2021 року у справі № 140/17441/20.

Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 по справі № 813/1301/15. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Як установлено судом, у даному випадку Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Центр альтернативної енергетики» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі - Наказ № 17). Даний Наказ № 17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Так, у оскаржуваному рішенні згідно довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема: код 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); код 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; код 10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/ або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.12.2022 по 08.09.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова: 43.22; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 40242830. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Документи: первинні документи щодо зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рах. 361, 631, 68, 37, 30, 31, 20, 28, документи щодо нарахування заробітної плати, інші документи, які пов`язані зі здійсненням даних фінансово-господарських операцій.

З дослідженого судом рішення встановлено, що в оскаржуваному у цій справі рішенні як не зазначено реквізитів рішення про віднесення контрагента(тів) до переліку ризикових платників податків, так і не надано під час розгляду цієї справи, належних доказів в підтвердження віднесення контрагента(тів) позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, як і не зазначено у якій податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені яким саме самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги. Оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та не містить доказів наявності податкової інформації та в кого вона отримана, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Центр альтернативної енергетики», враховуючи види діяльності та відсутність виробництва було придбано послуги з виконання робіт, що підтверджується наступним.

Згідно Договору про виконання робіт № 17/06/21 від 17.06.2021 було залучено наступних Підрядників: ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі Договору про виконання роботи № 1 від 01.02.2019 та актів здачі-прийняття робіт № ОУ-1708/1 від 17.08.2022, № ОУ-1708/2 від 17.08.2022, № ОУ-2208/1 від 22.08.2022, № ОУ-2208/2 від 22.08.2022, № ОУ-2208/3 від 22.08.2022, № ОУ-3108/1 від 31.08.2022, № ОУ-3108/2 від 31.08.2022, № ОУ-3108/13 від 31.08.2022, № ОУ-3108/4 від 31.08.2022. ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на підставі Договору про виконання роботи № 0607/3 від 06.07.2021, додатковій угоді № 1 від 16.07.2021 та актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000001 від 17.08.2022, додатковій угоді № 2 від 26.07.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000002 від 17.08.2022, додатковій угоді № 3 від 11.08.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000003 від 22.08.2022, додатковій угоді № 4 від 11.08.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000004 від 22.08.2022, додатковій угоді № 5 від 27.08.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000005 від 22.08.2022, додатковій угоді № 6 від 17.09.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000008 від 31.08.2022, додатковій угоді № 7 від 20.10.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000006 від 31.08.2022, додатковій угоді № 8 від 05.11.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000007 від 31.08.2022, додатковій угоді № 9 від 11.11.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000009 від 31.08.2022, додатковій угоді № 10 від 16.11.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-0000010 від 31.08.2022, додатковій угоді № 11 від 02.12.2021 актів здачі-прийняття робіт № ОУ-0000011 від 31.08.2022 ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) згідно Договору № 1 від 18.10.2021 та актів виконаних робіт № ОУ-000002 від 17.08.2022, № ОУ-000005 від 22.08.2022, № ОУ-000004 від 22.08.2022, № ОУ-000003 від 22.08.2022, № ОУ-000008 від 31.08.2022, № ОУ-000006 від 31.08.2022, № ОУ-000001 від 17.08.2022 ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) згідно Договору про підрядні роботи № 1 від 04.01.2022, додатковій угоді № 1 від 04.01.2022, акту виконаних робіт № ОУ-1708/1 від 17.08.2022 ТОВ «ПРОМЕКС» (код ЄДРПОУ 31415496) згідно Договору № 2021.07.01/56 від 01.07.2021 та специфікації від 01.07.2021 на підставі яких були виписані рахунок-фактура (№ СФ-07) від 15.07.2021, акт виконаних робіт № ОУ-09-1 від 12.09.2022, платіжні доручення № 1275 від 03.08.2022, № 1284 від 08.08.2022, № 1259 від 25.07.2022, № 388 від 30.08.2021, № 262 від 15.07.2021. Згідно Договору про виконання робіт № 08/08 від 01.01.2022 було залучено наступних Підрядників: ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) згідно Договору про виконання роботи № 0607/3 від 06.07.2021, додатковій угоді № 12 від 06.06.2022 актів здачі-приймання робіт № ОУ-0000012 від 31.08.2022, додатковій угоді № 13 від 04.08.2022 актів здачі-приймання робіт № ОУ-0000013 від 31.08.2022 ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) згідно Договору про підрядні роботи № 1 від 04.01.2022, додатковій угоді № 2 від 02.09.2022, акту виконаних робіт № 0808/1 від 08.08.2022.

Отже, в спірному випадку, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у платника податку на додану вартість згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах відсутня достатня кількість найманої робочої сили, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Однак, висновки комісії грунтуються лише на припущеннях щодо неможливості здійснення господарських операцій тою кількістю працівників, яка працевлаштована у ТОВ «ЦАЕ», у встановлених обсягах.

Щодо зазначення податковим органом відсутності у первинній документації ТОВ «ЦАЕ» документів, на підтвердження транспортування товару, суд зазначає наступне. Відповідно до правової позиції Верховного Суду щодо ТТН у постанові від 12.06.2018 № 826/11879/13-а (касаційне провадження № К/9901/4022/18) Верховний суд дійшов висновку, що наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Також, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 № 815/3310/17 (касаційне провадження № К/9901/49561/18) зазначив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Слід відмітити, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом (-ами) суд вбачає безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями. Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20.

Також, суд зазначає, що з урахуванням висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду викладені у постанові від 04.11.2021 у справі № 420/8714/21, вказуючи, що поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності, відтак, кожен з платників податків має неси індивідуальну відповідальність за свою діяльність.

Між тим, відповідачем вищевказані інформація та документи залишено поза увагою, жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, ні рішення від 08.09.2023 № 17711, ні відзив не містять. Однак в рішенні зазначено, що воно прийняте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Втім, відповідачем в оскарженому рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та її контрагентами господарських зобов`язань.

З огляду на викладене, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами щодо наявності підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Толдер проти Сполученого Королівства. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

У даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

З огляду на вищевикладене, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З наведеного, суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вичерпний перелік видів судових витрат. Так, згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) де вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. На підтвердження наданих послуг адвокатом до суду надано: копію ордеру серії АР № 1073760 від 11 вересня 2023 року, який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 09/23 від 11 вересня 2023 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № ЗП001634 від 26.04.2018; копію договору № 09/23 про надання правничої допомоги від 11 вересня 2023 року; акт наданих послуг; квитанцію про сплату послуг на правничу допомогу на суму 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В обґрунтування викладеного вище, пунктом 4.2. Договору про надання правничої допомоги № 09/23 від 11.09.2023 передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ юридичної допомоги і її вартість. Акт підписується Сторонами цього Договору.

Так, відповідно до акту про надання послуг № 77 від 25.09.2023, позивачеві було надано юридичні послуги зі складання позовної заяви та визначено загальну вартість послуг, яка склала 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок). Позивач претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має, що підтверджується підписами Сторін, які скріплено печатками.

На підставі даного акту, Адвокатським об`єднанням «Олешко і Скрипка» було виставлено рахунок № 67 від 25.09.2023, який було сплачено в повному обсязі ТОВ «ЦАЕ», що підтверджується платіжною інструкцією № 1431 від 11.10.2023.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства та доказів на підтвердження судових витрат на правничу допомогу адвоката дають підстави для задоволення судом компенсації ТОВ «ЦЕНТР АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ» понесених витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Запорізькій області.

Керуючись статтями 9, 139, 243-246, 250, 255, 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» (69012, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Артилеристів, буд. 35, код ЄДРПОУ 38146290) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 17711 від 08.09.2023, прийняте Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр альтернативної енергетики» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписане суддею 26 грудня 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький