Рішення
від 27.12.2023 по справі 380/12651/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 рокусправа № 380/12651/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (далі позивач, ТзОВ «Авто Вектор») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, Львівська митниця), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900098/2 від 27.02.2023.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900220/2 від 11.04.2023.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900366/2 від 23.05.2023.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (частини та пристрої моторних транспортних засобів) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) у всіх випадках оформлення, митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, як стверджує позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Відтак вважає оскаржувані рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 26.06.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 52471 від 12.07.2023) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 27.02.2023 № UA209000/2023/900098/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 27.02.2023 № 23UA209170015429U7) вказав, що таке виносилось на такий товар: № 1. Частини для транспортних засобів - глушники, вихлопні труби нові для автомобілів 1318 шт, в тому числі: глушник (початковий, кінцевий, середній, ремонтний), труба (колекторна, кінцева, середня, ремонтна, випускна, з`єднувальна) система вихлопна, труба системи глуш., труба колекторна без каталізатора товар перекладений прокладками з ДСП для зручності транспортування, за ціною 2,6036 дол. США за кг, на умовах поставки EXW Wysocko Wielkie. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, контролюючий орган дійшов висновку, що митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: 1) наданий платіжний документ неможливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в ній інша сума платежу. У наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт, прайс лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція); 2) у декларації країни відправлення та фактурі-різні суми. Згідно декларації країни відправника від 21.02.2023 № 23PL394010E0209595 вказано вартість 79244,00 польських злотих, а в рахунку-фактурі від 21.02.2023 № FE 26/WY/2023 вартість становить 16 827,83 EUR, що складає 80 002,87 злотих; 3) пунктом 1.2. договору на перевезення № 25 від 09.09.2019 визначено, що конкретні умови перевезення зазначаються у Заявках, які є невід`ємною частиною договору, Заявка до митного оформлення не надана, що є порушенням частини 2 ст 53 МКУ; Також пунктом 3.2 договору на перевезення № 25 від 09.09.2019 визначено, що сума винагороди виконавця за надання транспортно-експедиційних послуг становить 2% від вартості вказаних у Заявці на перевезення, Заявка до митного оформлення не надана. Отже, проаналізувавши вищезазначені норми, вважає, що у поданих документах Львівською митницею були встановлені невідповідності та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Рішення про коригування митної вартості від 11.04.2023 № UA209000/2023/900220/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 10.04.2023 № 23UA209170027972U1), виносилось на товар: № 1. Частини для транспортних засобів-глушники, вихлопні труби нові для автомобілів - 2863 шт, в тому числі: глушник (початковий, кінцевий, середній, ремонтний), труба (колекторна, кінцева, середня, ремонтна, випускна, з`єднувальна) система вихлопна, труба системи глуш., труба колекторна без каталізатора. товар перекладений прокладками з ДСП для зручності транспортування, за ціною 2,4064 дол. США за кг, на умовах поставки EXW Wysocko Wielkie. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: 1) у наданому платіжному документі № 70 від 08.03.2023 р., сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE 48/WY/2023 від 04.04.2023 р, крім того у гр. 70 даного платіжного документу міститься посилання та фактуру, номер та дата якої не відповідають номеру та даті фактури, по якій здійснювалась дана поставка; 2) відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу. До митного оформлення не надано всі необхідні транспортні (перевізні) та/чи інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Пунктом 1.2. договору на перевезення №25 від 09.09.2019 визначено, що конкретні умови перевезення зазначаються у Заявках, які є невід`ємною частиною договору, Заявка до митного оформлення не надана, що є порушенням частини 2 ст 53 МКУ 3) вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE 48/WY/2023 від 04.04.2023 р. Згідно експортної декларації країни відправлення 23PL394040E0389091 від 04.04.2023 вказано вартість 162 919,00 польських злотих, а в рахунку- фактурі № FE 48/WY/2023 від 04.04.2023 вказано вартість становить 34 416, 32 EUR, що складає 160 913,50 злотих. Отже, проаналізувавши вищезазначені норми, вважає, що у поданих документах Львівською митницею були встановлені невідповідності та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 23.05.2023 № UA209000/2023/900366/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 22.05.2023 № 23UA209170039550U4) вказав, що таке виносилось на товар: № 1. Частини для транспортних засобів-глушники, вихлопні труби нові для автомобілів - 3002шт, в тому числі : глушник (початковий, кінцевий, середній, ремонтний), труба (колекторна, кінцева, середня, ремонтна, випускна, з`єднувальна) система вихлопна, труба системи глуш., труба колекторна без каталізатора. товар перекладений прокладками з ДСП для зручності транспортування, за ціною 2,6487 дол. США за кг, на умовах поставки EXW Wysocko Wielkie. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;-- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: 1) у наданому платіжному документі № 71 від 16.05.2023 р., сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE 48/WY/2023 від 04.04.2023 р, у фактурі FE 74/WY/2023 від 16.05.2023 р, крім того у гр. 70 даного платіжного документу міститься посилання на документи, які до митного оформлення не подані; 2) вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE 74/WY/2023 від 16.05.2023 р. Згідно експортної декларації країни відправлення 23PL394010E0541612 від 17.05.2023 вказано вартість 231170,00 польських злотих, а в рахунку- фактурі FE 74/WY/2023 від 16.05.2023 вказано вартість становить 43139,93 EUR, що складає 194543,83 злотих. Отже, проаналізувавши вищезазначені норми, вважає, що у поданих документах Львівською митницею були встановлені невідповідності та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 52858 від 13.07.2023) в якому вказав, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У разі застосування резервного методу обов`язковим є обґрунтування причин неможливості послідовного застосування усіх інших методів, а також зазначається докладна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Позивач вказує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні безліч розбіжностей. Спростовує твердження щодо статистичної вартості, зазначеної в експортній декларації. Наголошує, що вищевказане у свою чергу свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 88857 від 20.11.2023) в якому акцентував увагу на тому, що ТОВ «Авто Вектор» вже зверталось до суду з аналогічних підстав коригування Львівською митницею митної вартості імпортованих товарів (код УКТ ЗЕД 8708923590 - «Частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби»). Зазначив, що судом першої інстанції були скасовані рішення митного органу та позов задоволено в повному обсязі, а постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду вказане рішення суду було залишено без змін.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

07.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» та компанією «POLMOstrow Sp.z.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний Контракт №1/2019, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом постачальник постачає і передає у власність покупця глушники, випускні труби та їх частини, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів виставлених Постачальником в рамках цього контракту, і будучи його складовою частиною.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту № 1/2019 від 07.10.2019 р. позивачем здійснено такі поставки товару.

Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р. покупець придбав у продавця товар. Позивачем з метою митного оформлення вказаного товару 27.02.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170015429U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. 1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170015429U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019 року; додаток № 1 від 20.10.2020 до контракту № 1/2019 від 07.10.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р.; специфікація № 26 до рахунку-фактури № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р.; договір про надання транспортних послуг № 25 від 09.09.2019 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4 від 22.02.2023; автотранспортна накладна CMR № б/н від 21.02.2023; довідка-лист б/н від 22.02.2023; митна декларація Республіки Польща № 23PL394010E0209595 від 21.02.2023; прайс-лист б/н від 21.02.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про витребування документів.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: рахунок-фактуру FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р.; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за попередню партію № MUR67 від 28.12.2022; рахунок на перевезення № 4 від 22.02.2023; прайс-лист б/н від 21.02.2023; лист про страхування від 22.02.2023; експортну декларацію; підтвердження коштів транспорту від 21.02.2023; контракт №1/2019 від 07.10.2019.

27.02.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900098/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - Наданий платіжний документ не можливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що, в ній інша сума платежу, у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт. - Прайс-лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція). - В декларації країни відправлення та фактурі різні суми. - У товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості, як навантаження, перевантаження, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Вiдповiдно до частини другої статті 53 Митного кодексу Украпни, згідно заявлених умов поставки, для пiдтвердження митної вартості товарiв подаються транспортні (перевiзнi) документи, а також документи, що містять вiдомостi про вартість перевезення оцінюваних товарiв. Документи про страхові витрати декларантом не подано. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, видаткові накладні, платіжка. Заявка на транспортування не надана. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100390/2023/701741від 14.02.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170015724U3, та 28.02.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р. покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 10.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170027972U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170027972U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019 року; додаток №1 від 20.10.2020 до контракту № 1/2019 від 07.10.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) № FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р.; специфікація № 48 до рахунку-фактури № FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № MUR70 від 08.03.2023; договір про надання транспортних послуг № 25 від 09.09.2019 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 04.04.2023; автотранспортна накладна CMR № б/н від 04.04.2023; довідка-лист б/н від 04.04.2023; митна декларація Республіки Польща № 23PL394010E0389091 від 04.04.2023.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: рахунок-фактуру FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р.; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за попередню партію № MUR70 від 08.03.2023; рахунок на перевезення №7 від 04.04.2023; прайс-лист б/н від 05.04.2023; експортну декларацію; підтвердження коштів транспорту від 04.04.2023.

11.04.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900220/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: У наданому платіжному документі № 70 від 08.03.2023 р., сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р., крім того у гр. 70 даного платіжного документу міститься посилання на фактуру, номер та дата якої не відповідають номеру та даті фактури, по якій здійснювалась дана поставка. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р., №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу. До митного оформлення не надано всі необхідні транспортні (перевізні) та/чи інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості (в т.ч. перевантаження, розвантаження тощо); Вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом продубльовано подачу документів, що були надані до митного оформлення. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209170/2023/13555 від 21.02.2023 р., рівень митної вартості становить 4, 2524 дол. США/кг Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170028385U3, та 12.04.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р. покупець придбав у продавця товар за післяплатою. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 22.05.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170039550U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170039550U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1/2019 від 07.10.2019 року; додаток № 1 від 20.10.2020 до контракту № 1/2019 від 07.10.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) № FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р.; специфікація № 74 до рахунку-фактури № FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р.; договір про надання транспортних послуг № 25 від 09.09.2019 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 8 від 17.05.2023; автотранспортна накладна CMR № б/н від 16.05.2023; довідка-лист б/н від 18.05.2023; митна декларація Республіки Польща № 23PL394010E0541612 від 17.05.2023.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: рахунок-фактуру FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р.; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за попередню партію № MUR71 від 16.05.2023; рахунок на перевезення № 8 від 17.05.2023; прайс-лист б/н від 12.05.2023; експортну декларацію; підтвердження коштів транспорту від 16.05.2023.

23.05.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900366/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: У наданому платіжному документі № 71 від 16.05.2023 р., сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р., крім того у гр. 70 даного платіжного документу міститься посилання на фактуру, номер та дата якої не відповідають номеру та даті фактури, по якій здійснювалась дана поставка. Вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано прайс-лист, платіжний документ. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100320/2023/11929 від 16.05.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170040214U0, та 24.05.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» № 2 від 13.03.2017.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

Частиною 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд дійшов висновку, що викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, з огляду на таке.

Так, щодо доводів відповідача, викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900098/2 від 27.02.2023 суд зазначає таке.

Суд враховує, що згідно із п. 5.3. Контракту № 1/2019 від 07.10.2019 р. оплата за кожну поставку здійснюється в євро не пізніше 30 днів з моменту виставлення інвойсу. Це означає, що оплата за Рахунком-фактурою (інвойсом) № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р. могла бути здійснена до 23.03.2023. При цьому рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900098/2 прийняте 27.02.2023 р., а термін сплати суми, вказаної в інвойсі спливав 23.03.2023 р. Це означає, що на момент винесення рішення у покупця був ще час на оплату товару. Стосовно банківського платіжного документу № MUR67 від 28.12.2022 р., на суму 16343, 24 євро, який подавався до митного оформлення, то він стосується попередньої зовнішньоекономічної операції.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі відомості про товари. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Щодо декларації країни відправлення та фактури, суд звертає увагу на таке. Враховуючи законодавство Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.02.2023 по 28.02.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4,7091 польських злотих (https://www.money.pl/pieniadze/nbp/celne/). Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р. ціна 16827, 83 Євро становить 79244 польських злотих (округлено). Таким чином, не відповідає дійсності твердження відповідача, що у декларації країни відправлення та рахунку-фактурі вказані різні числові значення.

Митний орган зауважує, що у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості, як навантаження, перевантаження, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості.

Суд наголошує, що з огляду на обрані позивачем умови поставки (EXW), витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що була фактично сплачена.

Відповідач вказав, що вiдповiдно до частини другої статті 53 Митного кодексу Украпни, згідно заявлених умов поставки, для пiдтвердження митної вартості товарiв подаються транспортні (перевiзнi) документи, а також документи, що містять вiдомостi про вартість перевезення оцінюваних товарiв. Документи про страхові витрати декларантом не подано. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Суд зауважує, що обрані позивачем умови поставки EXW не передбачають обов`язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось. Позивачем до митного оформлення подавався Лист-довідка б/н від 22.02.2023 року, про те, що страхування вантажу згідно фактури № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 року не здійснювалось. Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося. Таким чином, у митного органу не було підстав вимагати підстав вимагати документи щодо операцій, які не виконувались сторонами контракту та які не є обов`язковими при зазначених у митній декларації умовах поставки.

Щодо заявки на транспортування, суд зазначає, що така не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже, заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування.

Декларантом позивача на підтвердження транспортних витрат подавались наступні документи: Договір про надання транспортних послуг № 25 від 09.09.2019 р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4 від 22.02.2023; Автотранспортна накладна CMR № б/н від 21.02.2023; митну декларацію Республіки Польща № 23PL394010E0209595 від 21.02.2023; підтвердження коштів транспорту від 21.02.2023. Більш того, ст. 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Вказаний наказ Міністерства фінансів України не визначає жодних заявок серед документів, що обґрунтовують транспортні витрати. Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Як наслідок усі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Авто Вектор» включені у заявлену митну вартість.

Оцінюючи підстави винесення рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/900220/2 від 11.04.2023 суд зазначає таке.

Суд враховує, що згідно із п. 5.3. Контракту № 1/2019 від 07.10.2019 р. оплата за кожну поставку здійснюється в євро не пізніше 30 днів з моменту виставлення інвойсу. Це означає, що оплата за Рахунком-фактурою (інвойсом) № FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р. могла бути здійснена до 04.05.2023 р. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900220/2 було прийняте 11.04.2023 р., а строк сплати суми, вказаної у інвойсі спливав 04.05.2023 р. Це означає, що на момент винесення рішення у покупця був ще час на оплату товару. Стосовно Банківського платіжного документу № MUR70 від 08.03.2023 р., на суму 16827,83 євро, який подавався до митного оформлення, то він стосується зовнішньоекономічної операції за митною декларацією № 23UA209170015429U7 від 27.02.2023 р., де в графі 42 зазначено 16827,83 євро. Ця ж сума міститься і у Рахунку-фактурі № FE26/WY/2023 від 21.02.2023 р. Однак, станом на дату подання позову оплата по даній поставці була проведена, про що свідчить долучений до позовної заяви банківський платіжний документ.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р., №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу. До митного оформлення не надано всі необхідні транспортні (перевізні) та/чи інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості (в т.ч. перевантаження, розвантаження тощо).

З огляду на обрані позивачем умови поставки (EXW), витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що була фактично сплачена. Позивачем до митного оформлення товарів було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, зокрема Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019 р.; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 04.04.2023; Автотранспортну накладну CMR № б/н від 04.04.2023; митну. декларацію Республіки Польща № 23PL394010E0389091 від 04.04.2023. Умови поставки EXW не передбачають обов`язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось. Позивачем до митного оформлення подавався Лист-довідка б/н від 04.04.2023 року, про те, що страхування вантажу згідно фактури №FE48/WY/2023 від 04.04.2023 року не здійснювалось. Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося. А згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо декларації країни відправлення та фактури, суд зазначає, що враховуючи законодавство Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць (https://www.money.pl/pieniadze/nbp/celne/). Так, на проміжок часу з 01.04.2023 по 30.04.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4,6888 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) № FE48/WY/2023 від 04.04.2023 р. ціна 34 416, 32 Євро становить 161 371, 241 польських злотих. В експортній декларації (згідно правил заповнення митних декларацій https://puesc.gov.pl/instrukcja-wypelniania-zgloszen-celnych/czesc-ii) вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції було визначено умови поставки EXW Wysocko Wielke, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Wysocko Wielke до українсько-польського кордону. Середня вартість транспортування застосовується лише для митних цілей з метою формування статистичної вартості товару у гр. 46 «Wartosc statystystyczna» митної декларації країни відправлення згідно п.2.3.37 «РОLЕ 46 - Wartosc statystystyczna» відповідно до INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH. Більш того в цій інструкції наводяться приклади заповнення відповідної графи при різних умовах поставки. Так, наприклад: «Товар експортуватиметься з Польщі до США; умови доставки наступні: «EXW Јуdџ». Експортна митна декларація подається в Лодзі, там також пред`являються товари. Після випуску для процедури експорту товари транспортуються автомобільним транспортом з центральної Польщі через Німеччину до Нідерландів для виїзду з території Союзу. Оскільки товари фізично знаходяться в Польщі на момент випуску, статистична вартість є теоретичною в пункті виїзду з Польщі на польсько-німецькому кордоні; це відповідає ціні "FOB на польсько-німецькому кордоні". Статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів на час і в місці ввезення на територію держави-члена, де вони знаходилися на момент випуску в митну процедуру («імпортуюча держава-член»). Статистичне значення стосується цієї держави-члена. Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту в`їзду в цю державу-член. Згідно довідки відправника, середня орієнтовна вартість транспорту на внутрішній ділянці кордону від Wysocko Wielkie до України становить 330 євро, що по відповідному курсу в квітні 2023 року становить 1547, 304 польських злотих. Таким чином, у митній декларації країни відправлення № 23PL394010E0389091 від 04.04.2023 до фактурної вартості товарів 34 416, 32 Євро (161 371, 241 польських злотих) були додані витрати на транспортування в розмірі 330 Євро (1547, 304 польських злотих), і як наслідок, у ній вказана ціна у польських злотих, а саме, 162 919 польських злотих (округлено до польського злотого).

Надаючи оцінку висновкам митного органу, викладеним в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2023/900366/2 від 23.05.2023 суд зазначає таке.

Суд враховує, що згідно із п. 5.3. Контракту №1/2019 від 07.10.2019 р. оплата за кожну поставку здійснюється в євро не пізніше 30 днів з моменту виставлення інвойсу. Це означає, що оплата за Рахунком-фактурою (інвойсом) № FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р. може бути здійснена до 15.06.2023 р. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900366/2 було прийняте 23.05.2023 р., а строк сплати суми, вказаної у інвойсі спливав 15.06.2023 р. Це означає, що на момент винесення рішення у покупця був ще час на оплату товару. Стосовно Банківського платіжного документу № MUR71 від 16.05.2023 р., на суму 34416,32 євро, який подавався до митного оформлення, то він стосується зовнішньоекономічної операції за митною декларацією № 23UA209170027972U1 від 10.04.2023 р., де в графі 42 зазначено 34416,32 євро. Ця ж сума міститься і у Рахунку-фактурі FE48/WY/2023 від 04.04.2023 року. Однак, станом на дату подання позову оплата по даній поставці була проведена, про що свідчить долучений до позовної заяви банківський платіжний документ.

Щодо декларації країни відправлення та фактури, суд звертає увагу що відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.05.2023 по 31.05.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4,6278 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) № FE74/WY/2023 від 16.05.2023 р. ціна 43 139, 93 Євро становить 199 642, 968 польських злотих. В експортній декларації (згідно правил заповнення митних декларацій https://puesc.gov.pl/instrukcja-wypelniania-zgloszen-celnych/czesc-ii) вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції було визначено умови поставки EXW Wysocko Wielke, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Wysocko Wielke до українсько-польського кордону. Середня вартість транспортування застосовується лише для митних цілей з метою формування статистичної вартості товару у гр. 46 «Wartosc statystystyczna» митної декларації країни відправлення згідно п. 2.3.37 «РОLЕ 46 - Wartosc statystystyczna» відповідно до INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH. Більш того в цій інструкції наводяться приклади заповнення відповідної графи при різних умовах поставки. Так, наприклад: «Товар експортуватиметься з Польщі до США; умови доставки наступні: «EXW Јуdџ». Експортна митна декларація подається в Лодзі, там також пред`являються товари. Після випуску для процедури експорту товари транспортуються автомобільним транспортом з центральної Польщі через Німеччину до Нідерландів для виїзду з території Союзу. Оскільки товари фізично знаходяться в Польщі на момент випуску, статистична вартість є теоретичною в пункті виїзду з Польщі на польсько-німецькому кордоні; це відповідає ціні "FOB на польсько-німецькому кордоні". Так, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів на час і в місці ввезення на територію держави-члена, де вони знаходилися на момент випуску в митну процедуру («імпортуюча держава-член»). Статистичне значення стосується цієї держави-члена. Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту в`їзду в цю державу-член. Згідно довідки відправника, середня орієнтовна вартість транспорту на внутрішній ділянці кордону від Wysocko Wielkie до України становить 330 євро, що по відповідному курсу у травні 2023 року становить 1 527, 174 польських злотих. Таким чином, у митній декларації країни відправлення № 23PL394010E10541612 від 17.05.2023 р. до фактурної вартості товарів 43 139, 93 Євро (199 642, 968 польських злотих) були додані витрати на транспортування в розмірі 330 Євро (1527, 174 польських злотих), і як наслідок, у ній вказана ціна у польських злотих, а саме, 201170 польських злотих (округлено до польського злотого).

З матеріалів справи слідує, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 815/3976/16, в якій зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав для застосування резервного методу. При цьому у рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2023/900366/2 від 23.05.2023 відповідач вказав, що ним застосовано метод 2б за відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні. А методом 2б відповідно до статті 57 МК України передбачено визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591а15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах № 821/1617/17 від 14.08.2018, № 815/6827/17 від 29.01.2019, № 804/2256/16 від 12.11.2021 року, № 1.380.2019.002016 від 04.11.2021 № 480/3558/19 від 17.11. 2021.

Суд встановив, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною 3 статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Відтак доводи відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.

Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 6607, 96 гривень підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900098/2 від 27.02.2023.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900220/2 від 11.04.2023.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900366/2 від 23.05.2023.

5. Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоВектор» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 242; код ЄДРПОУ: 43078049) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 6607 (шість тисяч шістсот сім гривень дев`яносто шість) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 242; код ЄДРПОУ: 43078049).

Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка 1; код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Качур Роксолана Петрівна


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.12.2023
Оприлюднено	01.01.2024
Номер документу	116018274
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Качур Роксолана Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.12.2023 по справі 380/12651/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/12651/23

Рішення від 27.12.2023

Рішення
від 27.12.2023 по справі 380/12651/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД