2/310-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.11.07 Справа № 2/310-07.
За позовом: Приватного підприємства «ВІКІ», м. Миколаїв
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг - Суми», м. Суми
про стягнення 43298 грн. 48 коп.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг - Суми», м. Суми
до відповідача: Приватного підприємства «ВІКІ», м. Миколаїв
про визнання договору неукладеним
Суддя Соп'яненко О.Ю.
При секретарі судового засідання Зеленецькому Д.М.
За участю представників:
позивача (відповідача за зустрічним позовом) – не з‘явився
відповідача (позивача за зустрічним позовом) – не з‘явився
Суть спору: позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 43298 грн. 48 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до дистриб'юторського договору № 58 від 28.09.2006р., укладеного між сторонами, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що продукція, поставлена позивачем, не користується попитом у кінцевого покупця. Після проведеного часткового розрахунку в сумі 31279 грн. 10 коп., заборгованість становить 23119 грн. 38 коп. без врахування товару, який підлягає поверненню постачальнику.
26.07.2007 р. позивач надіслав суду пояснення, що згідно умов договору № 58 відповідачу за період з 06.10.2006 р. по 30.01.2007 р. було поставлено продукції на загальну суму 61812 грн. 84 коп., що підтверджується видатковими накладними від 06.10.06 р. № 1254, від 13.10.06 р. № 1321, від 26.10.06 р. № 1398, від 11.11.06 р. № 1523, від 30.11.06 р. №1672, від 05.12.06 р. № 1688, від 14.12.06 р. № 1788, від 21.12.06 р. № 1880, від 30.01.07 р. № 268. За поставлену продукцію відповідач безготівково сплатив 28940 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, тому заборгованість становить 32872 грн. 84 коп.
13.09.2007 р. відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати неукладеним дистриб‘юторський договір № 58 від 28.09.2006 р. Ухвалою суду від 27.09.2007 р. зустрічний позов був прийнятий для спільного розгляду із первісним.
Відповідач за зустрічним позовом відзиву на зустрічну позовну заяву не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
28.09.2006р. між Приватним підприємством «ВІКІ», м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг - Суми», м. Суми, було укладено дистриб'юторський договір № 58.
Пункт 1.1 укладеного між сторонами договору передбачає, що позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу, а відповідач зобов'язувався прийняти та своєчасно оплатити продукцію торгової марки «ВІКІ» на умовах, визначених у договорі.
Оплата за поставлену продукцію відповідно до п. 5.1 договору здійснюється дистриб'ютором (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки продукції.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, позивач за період з 06.10.2006 р. по 30.01.2007 р. включно здійснив поставку товару, а відповідач отримав від позивача товари на загальну суму 61812 грн. 84 коп. за видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, що підтверджує належне виконання умов дистриб‘юторського договору № 58 від 28.09.2006р. з боку позивача.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач порушив терміни розрахунків по договору, укладеному між сторонами.
Так, відповідно до поданих позивачем матеріалів, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.06.2007р. складала 43298 грн. 48 коп.
26.07.2007 р. позивач надіслав суду пояснення, що згідно умов договору № 58 відповідачу за період з 06.10.2006 р. по 30.01.2007 р. було поставлено продукції на загальну суму 61812 грн. 84 коп., що підтверджується видатковими накладними від 06.10.06 р. № 1254, № 1321 від 13.10.06 р., від 26.10.06 р. № 1398, від 11.11.06 р. № 1523, від 30.11.06 р. №1672, від 05.12.06 р. № 1688, від 14.12.06 р. № 1788, від 21.12.06 р. № 1880, від 30.01.07 р. № 268. За поставлену продукцію відповідач безготівково сплатив 28940 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, тому заборгованість становить 32872 грн. 84 коп.
Відповідачем надані копії видаткових накладних № ПП-0000111 від 24.02.07 р. на суму 7866,94 грн., № ПП-0000112 від 24.02.07 р. на суму 12,22 грн., № ПП-0000098 від 01.02.07 р. на суму 168,67 грн., № ПП-0000112 від 15.12.2006 р. на суму 185,03 грн., № ПП-0000115 від 22.12.07 р. на суму 40,37 грн., № ПП-0000114 від 22.12.06 р. на суму 1480,62 грн., згідно з якими позивачу було повернуто товару на загальну суму 9753,85 грн.
Надані позивачем копії видаткових накладних, завірені печаткою та підписом посадової особи ТОВ «Оберіг-Суми», не містять печатки підприємства-отримувача товару, тобто ПП «ВІКІ», на підписі та прізвищі особи, що отримувала продукцію, а у видаткових накладних № ПП-0000112 від 15.12.2006 р. на суму 185,03 грн., № ПП-0000114 від 22.12.06 р. на суму 1480,62 грн., № ПП-0000115 від 22.12.07 р. на суму 40,37 грн. відсутнє прізвище посадової особи, яка приймала товар від ТОВ «Оберіг-Суми». У зв‘язку з наявними недоліками у оформленні видаткових накладних на повернення товару, позивачу було запропоновано надати суду пояснення щодо отримання товару за вищезазначеними накладними.
Позивачем в судове засідання 15.11.2007 р. був наданий Акт звірки розрахунків № 33433 від 31.12.2006 р., в якому сторони, зокрема і позивач, підтвердили повернення товару лише на суму 1706 грн. 15 коп.
Пояснення відповідача, що ним було повернуто товару на 9753,85 грн. не приймаються судом, оскільки умовами дистриб‘юторського договору № 58 від 28.09.2006 р. (п. 7.3) повернення продукції можливе лише у випадку виявлення плісняви продукції, вздуття тари чи витікання продукції до закінчення строку її придатності не по вині дистриб‘ютора, а також у випадках невідповідності продукції встановленим показникам якості, що визначається незалежною лабораторією чи акредитованою лабораторією постачальника. Позивач у письмовому поясненні (вх. № 17600 від 08.08.2007 р.) не погодився з поясненнями відповідача щодо повернення і прийняття ним продукції з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за отриману за дистриб‘юторським договором № 58 продукцію становить 31166 грн. 69 грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів сплати боргу за поставлений товар суду не подав, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 31166 грн. 69 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом зазначає, що при укладенні договору № 58 сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, внаслідок чого належне виконання сторонами своїх зобов‘язань за договором стало неможливим.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб.
У ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як – визнання договору неукладеним. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. У ч. 2 ст. 20 ГК України також зазначено, яким шляхом захищаються права та законні інтереси суб'єкта господарювання і вміщено припис про можливість такого захисту й іншими способами, передбаченими законом.
Проте, чинне законодавство не встановлює такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, який би відповідав заявленим у зустрічному позові вимогам.
Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг - Суми» (40030, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 11; р/р 26003750015690 в СОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 337018, код 32025005) на користь Приватного підприємства «ВІКІ» (54055, м. Миколаїв, вул. 5 Слобідська, 110; р/р 26004002999001 у МФ АТ «Укрінбанк», МФО 326580, код 24055786) 31166 грн. 69 коп. боргу, 311 грн. 75 коп. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні зустрічного позову – відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Повний текст рішення підписаний 22.11.2007 р.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2007 |
Оприлюднено | 30.11.2007 |
Номер документу | 1160196 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Соп'яненко О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні