Ухвала

від 21.12.2023 по справі 754/15953/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 21 грудня 2023 року представника власника майна ТОВ «Дорожньо-будівельне управління - 208» - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «Дорожньо-будівельне управління - 208»

адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 та накладено арешт в кримінальному провадженні №12023100030003193 від 04.11.2023, з метою збереження речових доказів, на майно, яке належить та використовується у господарській діяльності ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 208», а саме: транспортний засіб, марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та два ключі, з забороною його відчуження, розпорядження та користування.

Не погоджуючись з таким рішенням представник власника майна ТОВ «Дорожньо-будівельне управління - 208» - адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна ТОВ «ДБУ-208».

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію ухвали представником ТОВ «ДБУ-208» отримано 30 листопада 2023 року, апеляційну скаргу направлено поштовим зв`язком 04 грудня 2023 року.

Вважає, що клопотання не відповідає вимогам, передбачених ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки в ньому відсутнє належне обґрунтування підстав та мети відповідно до положень ст. 170 КПК України та необхідності арешту майна.

Крім того, слідчим не наведено достатніх даних на підтвердження того, що вказане у клопотанні майно є речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Також, клопотання не містить належного обґрунтування підстав та мети накладення арешту на майно, при цьому не доведено належними та допустимими доказами необхідність накладення арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Звертає увагу на те, що під час тимчасово вилученого майна мало місце порушення процесуальних дій, а саме слідчим не повідомлено підстави вилучення майна та не надано копії протоколу вилучення.

Зауважує, що основним видом діяльності Товариства є будівництво доріг та автострад, а арештований транспортний засіб марки «МАЗ» використовується у господарській діяльності, відтак його арешт тягне за собою негативні наслідки у виді збитків для Товариства.

Звертає увагу, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, яке належить ТОВ та використовується у господарській діяльності ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ - 208», при цьому згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України такого підприємства не існує

Натомість у вказаному реєстрі зазначено юридичну особу, що має код ЄДРПОУ 36051023, а саме ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ-208».

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04 листопада 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100030003193, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

У клопотанні слідчого зазначено 03.11.2023 року оглядом місця події встановлено, що об`єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: пров. Сосновий в Деснянському районі м. Києва (приблизні координати місцевості 30,4897038,306809591) розмірами приблизно 300 м. на 25 м. На вказаній земельній ділянці виявлено 13 стовбурів дерев з кореневою системою, породи сосна та береза. Приблизно через 200 метрів від першого поваленого стовбура знаходиться земельна ділянка №2, огороджена сіткою, через яку проглядаються стовбури деревини з наявними зрізами, фрагменти стовбурів деревини з наявною кореневою системою. Навпроти огородженої земельної ділянки №2 виявлено фрагменти кореневої системи деревини породи сосна, а також локалізація хвойних гілок. На відстані приблизно 120 метрів від земельної ділянки №2 виявлено локалізація хвойних гілок 9 метрів у довжину та 180 сантиметрів у висоту, та пні з кореневою системою. Навпроти вказаної локалізації хвойних гілок виявлено ландшафтні зміни, а саме заглиблення глибиною приблизно 1,5 метри, за яким знаходяться повалені стовбури дерев породи сосна.

На ґрунтовій дорозі виявлено транспортний засіб, марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 біло-червоного кольору, який під час огляду вилучено.

Крім того, протоколом огляду місця події від 03.11.2023 вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та два ключі.

Також встановлено, що транспортний засіб, марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , біло-червоного кольору, належить ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 208» та використовується у господарській діяльності.

Постановою старшого слідчого СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_7 від 04 листопада 2023 року транспортний засіб, який використовує у своїй господарській діяльності ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 208», визнано речовим доказам у даному кримінальному провадженні.

06 листопада 2023 року старший слідчий слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить та використовується у господарській діяльності ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 208».

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року клопотання слідчого задоволено.

Колегія суддів вважає рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023100030003193 про накладення арешту на належне ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 208»майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права та діяльність ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 208», з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки органом досудового розслідування доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги, що слідчим не наведено достатніх даних на підтвердження того, що вказане у клопотанні майно є речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу.

Зокрема, вказаний транспортний засіб, постановою старшого слідчого СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_7 від 04 листопада 2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначених у ст. 98 КПК України, а саме матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доводи апелянта, що арешт вказаного транспортного засобу тягне за собою негативні наслідки у виді збитків для Товариства, є необґрунтованими, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до незворотніх наслідків.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «Дорожньо-будівельне управління - 208» - адвоката ОСОБА_5 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ТОВ «Дорожньо-будівельне управління - 208» - адвоката ОСОБА_5 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 754/15953/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11

Провадження № 11сс/824/7859/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК