Ухвала

від 28.12.2023 по справі 760/9316/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/9316/19 Головуючий у суді першої інстанції - Коробенко С.В.

Номер провадження № 22-ц/824/18546/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

28 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНКОМСЕРВІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» про визнання протиправними рішень щодо встановлення тарифів на управління будинком та прибудинковою територією, визнання незаконними дій при розподілі плати за теплоенергію.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу 04 грудня 2023 року, в якій посилаються на те, що пунктом два цієї ухвали вказано, що вона набирає законної сили негайно після проголошення та оскарженню не підлягає, а тому апелянти вважають, що процесуальний строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин й просять його поновити.

Апеляційний суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження враховуючи наступні підстави.

Відповідно до положень ст.354 ЦПК України (станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2021 року було постановлено оскаржувану ухвалу (а.с.147, т 1).

Таким чином, останнім днем для подачі апеляційної скарги слід вважати 24 лютого 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що апелянти приймали активну участь у розгляді справи, були присутніми в судових засіданнях та подавали до суду ряд клопотань та заяв. Крім того, відповідно до рекомендованого повідомлення №0311330010903 оскаржувану ухвалу отримано ОСОБА_1 03 липня 2021 року (а.с.54, т. 2).

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу 04 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку, в якій просять, зокрема, поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Вказане клопотання мотивовано тим, що у тексті оскаржуваної ухвали судом зазначено про набрання нею законної сили негайно після проголошення та що оскарженню вона не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року.

Колегія суддів дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, виходячи із наступного.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини справи. Поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження є одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права особи на доступ до суду. Право на доступ до суду не є абсолютним і обмежене строком звернення до суду. Встановлення строку оскарження судового рішення обумовлене необхідністю дотримання такого елемента принципу верховенства права, як правова визначеність.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення, суд має дотриматися балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до суду та принципом правової визначеності, обґрунтувавши підстави для його поновлення та виклавши мотиви, чи виправдовують вони втручання у принцип правової визначеності (res judicata).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поновлення судом строку оскарження без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, що є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» («Станков проти Болгарії»), заява № 68490/01). Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява № 45783/05, пункт 33). Норми, що регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, пункти 22, 23).

Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Також згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду належним чином обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови в такому перегляді.

Згідно з практикою ЄСПЛ поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Крім того, неприйняття зустрічної позовної заяви за своєю суттю є поверненням позовної заяви, та відповідно до положень п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду такі ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Сам факт зазначення судом першої інстанції, що ухвала не підлягає оскарженню не позбавляло апелянтів можливості звернутись із відповідною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСББ «ІНКОМСЕРВІС» про визнання протиправними, незаконними та необґрунтованими рішень та визнання незаконними дій (справа №760/25592/21) та ухвалою Солом`янського районного суду від 07 березня 2023 року у даній справі відкрито провадження, таким чином реалізувавши своє право на судовий захист.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була заявником зустрічної позовної заяви, апелянти знали про розгляд справи, подавали до суду клопотання, й не вчиняли дій щодо оскарження ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд доходить висновку, що вказане не підпадає під підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження як подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та обов`язки.

Визначення обставин непереборної сили міститься в Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відповідно до положень ч.2 ст.14-1 вказаного вище закону Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Разом з тим, в поданому апелянтами клопотанні не міститься обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили.

Таким чином, оскільки апелянт був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи, що апеляційну скаргу було подано більше ніж через рік після постановлення оскаржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що пропущений строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «SVITLANA NAUMENKO v. UKRAINE», «TREGUBENKO v. UKRAINE», «PRAVEDNA v. RUSSIA», «ZHELTYAKOV v. UKRAINE» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене та наявність пропуску строку більше ніж на рік з моменту постановлення оскаржуваної ухвали, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали суду, а тому вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року у справі за позовом позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНКОМСЕРВІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв