Рішення

від 22.12.2023 по справі 588/1088/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1088/23

Провадження № 2/588/223/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОгієнкаО.О., за участю секретаря судового засідання Лободи Т.С., представника позивача Матішинця В.В., представника відповідача Ключенкової Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Круглий двір» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у травні 2023 року звернувся до суду із указаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску №16 (1189) щотижневої газети м. Тростянець Сумської області «Круглий двір», на сторінці № 2, була опублікована стаття «Колаборантів має спіткати неминуче покарання», у якій зазначено: «У базі російських пропагандистів та поплічників окупаційного режиму «Evocation», основаній на інформації від добровольців знаходиться й двоє тростянчан ОСОБА_2 та Олександр Купіль.» «Ми знаємо про злочинців усе: їхні імена, їхні біографії, де вони живуть та з ким у шлюбі. Ми переконані, що привертаючи увагу до цих людей, допоможемо їх знайти та покарати. Наші спеціалісти ретельно перевіряють усі дані, аби могли викрити тих, хто дійсно винний» - Говорять викривачі колаборантів. «Про іншого шанувальника росії, ОСОБА_3 , база «Evocation», повідомляє наступне: « ОСОБА_4 , депутат і зрадник в одній особі - ОСОБА_1 , він же ОСОБА_5 , народився у місті Тростянець, Сумська область. Майже все своє життя ОСОБА_6 проведе у цьому місті - вивчиться у школі, відкриє бізнес, стане депутатом, а потім зрадником. До речі про бізнес. ОСОБА_7 не схотів «працювати на дядька», а тому вирішив стати бізнесменом. Починав він із власного фермерського господарства, проте на цьому не зупинився і зміг привласнити собі цегельню в ОСОБА_8 і відкрив підприємство з виробництва і торгівлі цеглою. ОСОБА_9 початок, але цього ОСОБА_6 виявилося замало, і він вирішив стати депутатом у Тростянецькій міськраді. ОСОБА_10 балотувався до міськради від політичної партії «Наш Край» і виграв вибори, ставши депутатом. За час своєї каденції будь-якими ініціативами щодо покращення рівня життя своїх виборців ОСОБА_6 не відзначився, але незабаром городяни дізнаються, хто він насправді. Після початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року та входу російських окупаційних сил до Тростянця, ОСОБА_2 зрадив Україну і перейшов на бік ворога. Окупантів ОСОБА_7 забезпечував усім необхідним житлом, технікою, продовольством та інформацією про позиції ЗС України. Так він став мерзенним зрадником України. За «співпрацю» з ворогом ОСОБА_11 загрожує суворе покарання, яке його неминуче спіткає…».

У центрі оскаржуваної статті розміщена його фотографія, хоча дозволу на публікацію та оприлюднення особистих фотографій він не надавав.

Зміст інформації поширеної відповідачем в оскаржуваній статті демонструє той факт, що редакцією щотижневої газети «Круглий двір» бездоказово, без посилання на будь-які офіційні, юридично значущі документи, матеріали або коментарі офіційних представників влади, на рівні пліток звинуватили його у вчиненні злочинів. Таке поширення інформації не може вважатися оціночними судженнями.

Оприлюднена у вищевказаній статті інформація є недостовірною, має негативний характер, завдає шкоди його немайновим інтересам, порушує гідність та честь.

Після виходу у пресі вказаної завідомо неправдивої статті, односільчани стали відноситись до нього з підозрами, ставити йому незручні запитання щодо співпраці з ворогом. Його життям зацікавилися правоохоронні органи, яким він змушений був пояснювати, що не перебував на території м. Тростянець під час окупації, а перебував у м.Охтирка. Він є засновником підприємств у зв`язку з чим від співпраці відмовляються інші підприємці та підприємства, оскільки довіряють опублікованій завідомо неправдивій інформації.

Завдану моральну шкоду приниженням честі, гідності та ділової репутації позивач оцінює в розмірі 200000 грн.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд:

1) визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була опублікована 20 квітня 2023 року у випуску № 16 (1189) щотижневої газети м. Тростянець Сумської області «Круглий двір» на сторінці № 2 під назвою «Колаборантів має спіткати неминуче покарання», а саме інформацію про те, що:

1.1.«У базі російських пропагандистів та поплічників окупаційного режиму «Evocation», основаній на інформації від добровольців знаходиться й двоє тростянчан ОСОБА_2 та Олександр Купіль.»;

1.2.Що « ОСОБА_1 є шанувальником Росії». Що « ОСОБА_1 привласнив собі цегельню в Тростянці»;

1.3.Що «після початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року та входу російських окупаційних сил до Тростянця, ОСОБА_12 зрадив Україну і перейшов на бік ворога»;

1.4.Що « ОСОБА_13 забезпечував усім необхідним - житлом, технікою, продовольством та інформацією про позиції ЗС України. Так він став мерзенним зрадником України»;

1.5.Що «За «співпрацю» з ворогом ОСОБА_11 загрожує суворе покарання, яке його неминуче спіткає…»;

2) зобов`язати Приватне підприємство «Круглий дві» протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію, шляхом публікації на першій сторінці тиражом 4000 примірників статті зі спростуванням інформації, яка була опублікована 20 квітня 2023 року, у випуску № 16 (1189) щотижневої газети м. Тростянець Сумської області «Круглий двір» на сторінці №2 у статті під назвою «Колаборантів має спіткати неминуче покарання», з обов`язковим зазначенням, що раніше опублікована інформація є неправдивою про те, що:

2.1. «У базі російських пропагандистів та поплічників окупаційного режиму «Evocation», основаній на інформації від добровольців знаходиться й двоє тростянчан ОСОБА_2 та Олександр Купіль.»;

2.2. Що « ОСОБА_1 є шанувальником Росії».

2.3 Що « ОСОБА_1 привласнив собі цегельню в Тростянці»;

2.4. Що «після початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року та входу російських окупаційних сил до Тростянця, ОСОБА_12 зрадив Україну і перейшов на бік ворога»;

2.5. Що « ОСОБА_14 забезпечував усім необхідним - житлом, технікою, продовольством та інформацією про позиції ЗС України. Так він став мерзенним зрадником України»;

2.6. Що «За «співпрацю» з ворогом ОСОБА_11 загрожує суворе покарання, яке його неминуче спіткає…»;

3) стягнути з Приватного підприємства «Круглий двір» на його користь моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2023 було відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

04.07.2023 представницею відповідача адвокатом Ключенковою Х.В. був поданий відзив на позов, у якому остання вказала, що не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 з тих підстав, що в газеті «Круглий двір» №16 за 2023 рік дійсно була опублікована стаття «Колаборантів має спіткати неминуче покарання». Матеріали статті побудовані на інформації із сайту Evocation (htpps://еvocation.info/uk/about-us/) з належним оформленням цитат. Тобто у статті зазначена лише констатація факту про те, що є такий сайт і така інформація на ньому щодо двох мешканців м. Тростянець, які викликають підвищений суспільний інтерес громади через свою публічну діяльність, у тому числі у якості депутатів (діючого і колишнього) відповідних місцевих рад. У даній статті не міститься жодних звинувачень. Вона носить інформаційний характер і доводить до відома читачів інформацію про те, які відомості про жителів громади є на досить відомому в умовах воєнного стану сайті. Ця інформація оприлюднена на широкий загал задовго до оприлюднення її у газеті. Сайт Evocation з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України є досить відомим, має свої сторінки у соцмережах, дані з сайту використовуються правоохоронними органами для отримання інформації як підстави для перевірки тих чи інших осіб. Газета не є першоджерелом інформації. У газеті без висновків, коментарів та засуджень доведено до відома громади про наявну інформацію. Не зважаючи на пряму вказівку і цитування сайту позивач у позові стверджує, що це редакція та журналіст упереджено і необґрунтовано звинувачують його у якихось злочинних діяннях. Натомість не наводить жодного спростування оскаржуваній інформації. Інформація, яка зазначена у статті доступна для перегляду на сайті Evocation. Портал «Evocation.info» містить усі ознаки медіа.

Також представник відповідача зазначила, що донедавна особиста сторінка позивача і його публікації в мережі «Facebook» давали підстави про прихильність останнього до країни-агресора, але після деокупації Охтирського району такі публікації з його сторінки зникли. Позивач є досить відомою особою в Охтирському районі та Сумській області, колишній депутат Сумської обласної та Тростянецької міської рад, публічно активна особа, брав участь у всіх виборах у 2020 році до обласної ради та на посаду Тростянецького міського голови, його сторінка в соціальних мережах викликала підвищену увагу користувачів і не могла лишитись не поміченою. ОСОБА_1 ніколи не приховував свої погляди, демонстрував їх у Тростянецькій громаді, брав участь у автопробігах, виступав з радянською та російською символікою. Позивач є власником і керівником ТОВ Виробничо-торгівельна фірма Тростянецька цегла імпульс про що свідчать дані реєстру юридичних осіб.

Крім того, щодо моральної шкоди представниця відповідача вказала, що позивачем не додано жодного документа, який би підтверджував душевні хвилювання чи репутаційні наслідки, а також не встановлено причинний зв`язок саме з публікацією у газеті «Круглий двір». Оскільки інформація на сайті «Evocation» була опублікована значно раніше на широкий загал і питання до ОСОБА_1 , у тому числі в правоохоронних органів, якщо такі і були, могли виникнути через публікацію на сайті, а не в газеті.

Тому представниця відповідача просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

04.08.2023 представницею позивача адвокатом Шершак-Гуковою А.М. було подано відповідь на відзив в якій остання, крім обставин викладених у позовній заяві вказала, що правова позиція відповідача не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач дізнався про наявність протиправної та неправдивої інформації саме зі статті у газеті «Круглий двір». Посилання на сайт «Evocation» у вказаному випуску газети зазначено формально, без посилання на веб-сайт, власника веб-сайту, власника веб-сторінки, доменне ім`я та без документального підтвердження достовірності поширеної на сайті інформації. Відповідач зобов`язаний був перевірити достовірність та правдивість інформації. На думку сторони позивача, формальне посилання відповідача на сайт «Evocation» у відзиві на позов вказує на бажання відповідача у справі уникнути відповідальності за розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

14.08.2023 представниця відповідача ОСОБА_15 подала заперечення на відповідь на відзиві, у яких виклала аналогічні обставини з тими, які зазначені у відзиві на позов.

Представник позивача адвокат Матішинець В.В., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю пославшись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив задовольнити заявлені вимоги.

Представниця відповідача адвокат Ключенкова Х.В. у судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог, із підстав указаних у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_16 , у судовому засіданні, яке відбувалося за його участі 06.11.2023 заперечив проти позовних вимог та пояснив, що матеріал у газеті стосувався ОСОБА_17 про те, що він притягувався до відповідальності. Коли готував цей матеріал, то на сайті «Evocation» знайшов інформацію про колаборантів Сумської області, зокрема побачив інформацію про ОСОБА_3 . Узявши інформацію з цього сайту було опубліковано інформацію в газеті з посиланням на цей сайт. Даний сайт використовують журналісти з усіх регіонів. Раніше діяльність ОСОБА_1 висвітлювалася у газетах. Після 2014 року, коли були заборонені георгіївські стрічки, він особисто бачив як ОСОБА_1 був одягнений у сорочку зі стрічкою, щоб продемонструвати свою позицію. У 2015 році ОСОБА_1 був депутатом обласної ради та був один із небагатьох депутатів, які не підтримали рішення про визнання Росії державою-агресором. Тоді він був на посаді журналіста та редактор робила матеріали в яких припустила, що ОСОБА_1 може бути причетний до колаборації. З цього приводу ОСОБА_1 подавав до суду, але суд йому відмовив. Після цього ОСОБА_1 не зупинився та ближче до повномасштабного вторгнення своєю поведінкою демонстрував, що Україна йде не тим шляхом. Зокрема проводив автопробіги з російською символікою, влаштовував флешмоб, де співали російські пісні. Також у соцмережах були пости ОСОБА_1 на підтримку російської армії, але ніколи не було постів на підтримку армії України. Також у ОСОБА_1 були пости вітання « ОСОБА_18 » з днем народження у соцмережі Фейсбук. З приводу публікації позивач не звертався до редакції газети для добровільного вирішення питання. Про те, що колаборація є злочином, йому відомо. Про колаборацію ОСОБА_1 писав виходячи із цитати, яку взяв у лапки. У мережі інтернет є лише одна база «Evocation» куди можна перейти та отримати доступ до цієї інформації.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 20.04.2023 у випуску №16 (1189) щотижневої газети м.Тростянець Сумської області «Круглий двір», на сторінці № 2, була опублікована стаття «Колаборантів має спіткати неминуче покарання», у якій крім іншого, викладена наступна інформація: «У базі російських пропагандистів та поплічників окупаційного режиму «Evocation», основаній на інформації від добровольців знаходиться й двоє тростянчан ОСОБА_2 та Олександр Купіль.» «Ми знаємо про злочинців усе: їхні імена, їхні біографії, де вони живуть та з ким у шлюбі. Ми переконані, що привертаючи увагу до цих людей, допоможемо їх знайти та покарати. Наші спеціалісти ретельно перевіряють усі дані, аби могли викрити тих, хто дійсно винний» - Говорять викривачі колаборантів. «Про іншого шанувальника росії, ОСОБА_3 , база «Evocation», повідомляє наступне: « ОСОБА_4 , депутат і зрадник в одній особі - ОСОБА_1 , він же ОСОБА_5 , народився у місті Тростянець, Сумська область. Майже все своє життя ОСОБА_6 проведе у цьому місті - вивчиться у школі, відкриє бізнес, стане депутатом, а потім зрадником. До речі про бізнес. ОСОБА_7 не схотів «працювати на дядька», а тому вирішив стати бізнесменом. Починав він із власного фермерського господарства, проте на цьому не зупинився і зміг привласнити собі цегельню в ОСОБА_8 і відкрив підприємство з виробництва і торгівлі цеглою. ОСОБА_9 початок, але цього ОСОБА_6 виявилося замало, і він вирішив стати депутатом у Тростянецькій міськраді. ОСОБА_10 балотувався до міськради від політичної партії «Наш Край» і виграв вибори, ставши депутатом. За час своєї каденції будь-якими ініціативами щодо покращення рівня життя своїх виборців ОСОБА_6 не відзначився, але незабаром городяни дізнаються, хто він насправді. Після початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року та входу російських окупаційних сил до Тростянця, ОСОБА_2 зрадив Україну і перейшов на бік ворога. Окупантів ОСОБА_7 забезпечував усім необхідним житлом, технікою, продовольством та інформацією про позиції ЗС України. Так він став мерзенним зрадником України. За «співпрацю» з ворогом ОСОБА_11 загрожує суворе покарання, яке його неминуче спіткає…» (а.с.13-20).

Представник відповідача в судовому засіданні визнав обставини про те, що інформація, яка була опублікована в зазначеній статті міститься на сайті Evocation.

Отже, такі обставини відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що статтю з приводу якої судом розглядається спір, він читав у газеті «Круглий двір». З позивачем він знайомий з 1971 року. Це його кум і йому соромно за нього. Вважає, що у статті немає такої інформації, яка б принижувала ОСОБА_1 . Позивач очолював Тростянецьку цеглу, балотувався на посаду міського голови, був першим у списку депутатської групи політичної партії «Наш край», яка йшла на вибори до Тростянецької міської ради, фактично керував групою «Нашого краю» в Охтирській райраді, до цього був депутатом обласної ради від партії «Регіонів», був депутатом міської ради від різних політичних партій. З кінця 1990-х років позивач веде активну політичну діяльність, особисто брав участь у створенні коаліції партії «Наш край» з партією ОПЗЖ, лобіював призначення ОСОБА_20 на посаду заступника голови Охтирської райради. Тобто бере активну участь у політичному житті громади. Ще до початку повномасштабного вторгнення у позивача були проросійські погляди, що проявлялося у ряді публікацій, які він здійснював у Фейсбук на сторінці «Тростянець без обмежень». Це був ряд публікацій антиукраїнського, проросійського, антипрезидентського характеру. Також була публікація про позиціонування Росії рідним домом. Перед війною ОСОБА_1 активізував свою антиукраїнську діяльність, поширюючи різні публікації, це були перепости інших антиукраїнських публікацій, за які зараз існує кримінальна відповідальність. Крім того, ОСОБА_1 організовував у Тростянці святкування 9 Травня, коли вся країна перейшла на «поминальні» настрої, то останній святкував в контексті «червоного прапора», зокрема в 2021 на 9 Травня організував у Тростянці марш-пробіг, де зібралося близько 50-60 машин з червоними прапорами. Коли ОСОБА_1 був депутатом, то не відвідував державні свята, не був на похованнях хлопців, які гинуть від російської окупації, де треба висловити свою вдячність за подвиг кожного загиблого. Усі зв`язки ОСОБА_1 були більше з проросійськими політичними партіями. Після повномасштабного вторгнення позивач почистив свої сторінки у соціальних мережах, виїхав у м.Охтирка. Жодного разу позивач не запитував про потреби відновлення Тростянецької громади. Йому відомо про наявність кримінального провадження відносно політично близької людини ОСОБА_1 ОСОБА_21 . Це депутат Охтирської районної ради від партії «Наш край», якого обвинувачують в державній зраді під час окупації Тростянецької громади. ОСОБА_21 перебував у Тростянці, був на тісному зв`язку з ОСОБА_1 , саме той давав вказівки що робити ОСОБА_21 . У кримінальному провадженні були озвучені факти від пожежної служби ДСНС, міськгазу, обленерго, що ОСОБА_1 їм дзвонив і розповідав як виїжджати, що він має зв`язок з росіянами і він це все вирішить. Тобто була налагоджена така мережа певної співпраці з окупантами на території Тростянецької громади, і цією співпрацею фактично займався та керував процесом ОСОБА_1 , перебуваючи в Охтирці. Він не вважає ОСОБА_1 своїм опонентом. У 2020 році на виборах міського голови ОСОБА_1 був його політичним опонентом, але відносини з ним через це не загострилися, вони не сварилися. Їхні політичні погляди на майбутнє м. Тростянець зараз розходяться, оскільки у нього погляди проукраїнські, проєвропейські, а у ОСОБА_1 проросійські, антиукраїнські, і на цьому будується політика останнього. Про активну політичну позицію ОСОБА_1 свідчить і те, що останній після 2020 року особисто брав участь у сесіях районної ради, коли обирали ОСОБА_20 заступником голови районної ради, тобто брав участь у політичному житті району, навіть склавши мандат депутата міської ради. На момент виходу статті в газеті ОСОБА_1 був керівником політичної групи «Наш край» в Охтирському районі. Лідером цієї партії є ОСОБА_22 , який обвинувачується у державній зраді, тому вважає, що підбирав собі людей з такими ж політичними поглядами. Усі депутати партії «Наш край» мають проросійські погляди. До війни росіяни намагалися впливати на політичну діяльність. ОСОБА_1 потрапив у коло інтересів команди ОСОБА_23 , який був головою РДА. У кінці 1990 років відбувалася приватизація та на ОСОБА_1 було оформлено цегельний завод. Після того як ОСОБА_23 звільнився, то ОСОБА_1 став власником заводу. В ті часи нічого без волі керівництва Тростянецького району не вирішувалося. Усі питання по організації купівлі-продажу цього заводу вирішував ОСОБА_23 , а не ОСОБА_1 . Вважає, що постраждали акціонери заводу, оскільки ніхто з них не отримав жодних дивідендів, жодної копійки від продажу активів заводу. Йому відомо, що ОСОБА_23 з цього приводу був злий та направляв перевірки на завод. Про те, що ОСОБА_1 перейшов на бік ворога, йому стало відомо з відео засідання суду. У друзів ОСОБА_1 поселялися росіяни. Створювався позитивний клімат для російських військових. На цегельному заводі розміщувалися російські військові, ремонтували техніку, топили баню. Також у ОСОБА_1 була ферма, де були свині чи барани. Працівники ОСОБА_1 різали худобу на фермі, але не було жодної інформації про те, що м`ясо роздавали людям. Вважає, що ОСОБА_1 міг пробиратися до м. Тростянець, оскільки мав зв`язок з росіянами. Питання про те, чи вчинив злочин ОСОБА_1 , належить до компетенції правоохоронних органів. Вважає, що ОСОБА_1 створював передумови входу росіян на територію громади.

Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_24 пояснив,що вінчитав статтюв газетіпро ОСОБА_1 .На йогодумку,там викладенаправдива інформація,оскільки упопередні роки,до 24.02.2022,позивач вівпроросійську позицію.На сторінці ОСОБА_1 у «Фейсбук»було багатоінформації проте,що миз Росієюодин народ,привітання « ОСОБА_18 »з днемнародження.Після 24.02.2022вся інформаціязникла змережі.В судовійсправі відносно ОСОБА_21 за ст.111КК України,була інформаціявід двохслужб Тростянецькоїгромади Тростянецький РЕМта службаДСНС СДПЧ-24,де ОСОБА_1 під часокупації телефонувавІванцову -працівнику ДСНС,і казав,що вразі якихосьнезрозумілих екстренихситуацій координаторомміж російськимивійськовими табезпосередньо СДПЧможе виступати ОСОБА_21 .Аналогічна ситуаціябула іпо ТростянецькомуРЕМ,де також ОСОБА_1 телефонував керівникута казав,що ОСОБА_21 може супроводжуватидо місцьпориву електромережіпрацівників ігарантувати їхбезпеку. Цю інформацію він доводив до відома суду. У 2021 році ОСОБА_1 організовував автопробіги з радянськими прапорами. У відео було зафіксовано як ОСОБА_1 організовував цей захід. У ситуації, яка зараз склалася в Україні, винні також ті, хто очікував Росію та ОСОБА_18 на території України. Він не є політичним опонентом позивача, однак не погоджується з наративами ОСОБА_1 щодо прихильності до Російської Федерації. Враження стосовно того, що ОСОБА_1 вчинив злочин було і раніше, до виходу газети. Враховуючи, що позивач підтримував Росію до повномасштабного вторгнення, то він вважає, що позивач перейшов на бік ворога раніше за 24 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 продовжив працювати з ворогом, налагоджував контакти з російськими військовими.

Відповідно дост. 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст.32 Конституції України).

Статтею 34 Конституції Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно достатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до положень ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Згідно зістаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

У постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 607/4318/16-ц зроблено висновок, що «оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати».

У Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Також у п. 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Фактичним твердженням є логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Як зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 20 травня 2019 року у справі №591/7099/16-ц (провадження №61-34159св18), за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Відповідно дост.30Закону України«Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, спростуванню підлягає тільки поширена недостовірна інформація і саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно п.1ч.1ст.117Закону України«Про медіа»суб`єкти усфері медіата їхпрацівники ненесуть відповідальностіза поширенняінформації,забороненої цимЗаконом,а такожінформації,що невідповідає дійсності,порушує праваі законніінтереси особи,якщо цяінформація є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року, справа №757/4403/16-ц (провадження №61-19243св18), зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Аналізуючи змістпоширеної угазеті «Круглийдвір» інформації,в межахзаявлених ОСОБА_1 позовних вимог,суд зазначає,що устатті підназвою«Колаборантівмає спіткатинеминуче покарання» викладена лише одна власна думка автора про те, що позивач є шанувальником Росії. Таке висловлювання автора статті не містить посилання на жоден факт, який може бути перевірений на достовірність, а відображає власну критичну оцінку автором діяльності позивача, тобто є оціночним судженням. Отже, така інформація не підлягає спростуванню та доведенню їх правдивості.

Також у вказаній статті викладені фактичні твердження про інформацію стосовно позивача, яка міститься у базі російських пропагандистів та поплічників окупаційного режиму під назвою «Evocation». Відповідна інформація оформлена як цитати з посиланням на джерело. Стороною позивача визнано факт наявності такої інформації на відповідному інтернет ресурсі, тому такі обставини не підлягають доказуванню. Відтак зазначені фактичні твердження є достовірними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні визначені законом підстави для визнання недостовірною та спростування інформації, яка була опублікована 20 квітня 2023 року у випуску № 16 (1189) щотижневої газети м. Тростянець Сумської області «Круглий двір» на сторінці № 2 під назвою «Колаборантів має спіткати неминуче покарання».

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-3ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті п`ятому Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз`яснення про те, щовідповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки позивачем не було доведено вини відповідача у заподіянні шкоди, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами статей 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Круглий двір» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 14.06.2022, органом - 5912, РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Приватне підприємство «Круглий двір», адреса місцезнаходження: вул.Благовіщенська, 58а, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, ЄДРПОУ 30003393.

Повне рішення суду складено 27.12.2023.

Суддя О. О. Огієнко