Ухвала

від 27.12.2023 по справі 357/16515/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16515/23

Провадження № 2/357/4349/23

У Х В А Л А

27.12.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», третя особа приватний нотаріус Цвинтарна Ірина Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Венгаренко Т.А., звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому позивач просить суд: 1) визнати за нею право власності на квартиру під АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; 2) зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири під АДРЕСА_1 , накладений Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (номер запису про обтяження 26752513) на підставі постанови № 55140564 від 22.06.2018.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2023 року становить 2 684 гривень.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

За правилами п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 просить: 1) визнати право власності на нерухоме майно; 2) зняти арешт, - що є самостійними позовними вимогами майнового і немайнового характеру, при цьому судовий збір сплачено в розмірі 10 134,98 грн. з коефіцієнтом 0,8.

При визначенні розміру судового збору позивач посилається на постанову Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 910/15316/21, відповідно до якої: «Чинним процесуальним законодавством не зобов`язано позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову з урахуванням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на стадії подання позовної заяви. З огляду на положення частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 163 ГПК України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у випадку, якщо він вважав, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, мав здійснити розгляд справи по суті та встановити ціну позову при розгляді справи і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 ГПК України, а не повертати позовну заяву заявнику».

Вказано, що оцінка вартості об`єкта нерухомого майна здійснена відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07.12.2023 та становить 1 159 512 грн., а відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Разом з тим, відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ЦК України, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду, позивач одним із способів захисту своїх прав обрала саме визнання права власності на нерухоме майно, при цьому нормами ЦПК України прямо визначено, що це майновий позов.

Таким чином, при досліджені позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не надано належних доказів вартості спірного майна (звіту про оцінку майна), відповідно до яких має бути визначена ціна позову та у пропорційному співвідношенні судовий збір, при цьому довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07.12.2023 не є таким доказом.

Так, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу в порядку усунення недоліків позову слід зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна на час звернення до суду з даним позовом, надати докази (квитанцію) про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, право на яке вона просить визнати позивач.

Розмір сплати судового збору за вимогу майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вимогу немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем не визначено належне коло осіб, яких може стосуватися вимоги про зняття арешту та визнання права власності, в тому числі не залучено до участі у розгляді справи спадкоємців померлого ОСОБА_3 , враховуючи, що вимога про визнання права власності на майно в порядку спадкування є позовною вимогою (спором) саме про спадщину.

Таким чином, в порядку усунення недоліків позивачу слід залучити вказаних осіб у відповідному статусі.

Також варто звернути увагу позивача, що чинним законодавством України визначено спеціальний порядок набуття права власності на майно в порядку спадкування, який здійснюється нотаріусами України.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про прийняття позовної заяви, тому позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 13, 175, 176, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов