Рішення

від 05.06.2024 по справі 357/16515/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16515/23

Провадження № 2/357/109/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», треті особи: 1) Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) приватний нотаріус Цвинтарна Ірина Олександрівна; 3) ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить: 1) визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру під АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; 2) зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири під АДРЕСА_1 , накладений Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (номер запису про обтяження 26752513) на підставі постанови № 55140564 від 22.06.2018.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом нерухомого майна, а саме квартири під АДРЕСА_1 , однак звернувшись до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, отримала відмову в зв`язку з виявленням арешту нерухомого майна, зареєстрованого 15.11.2023 за №354519214 (номер запису про обтяження 26752513 спеціальний розділ) Білоцерківським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області 22.06.2018, на підставі постанови про арешт № 55140564 від 22.06.2018 - невизначене майно, все майно ОСОБА_3 . Вказує, що борг та судові витрати за рішенням суду, за яким накладено арешт, сплачені, виконавче провадження закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Втім, станом на 29.11.2023 арешт, накладений у межах ВП №55140564 не знятий, тому звернулась до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю .

05.01.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 14.02.2024, витребувано від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарної Ірини Олександрівни копії матеріалів спадкової справи № 28/2003 від 02.03.2023 щодо майна померлого ОСОБА_4 .

18.01.2024 на адресу суду надійшли витребувані докази.

19.03.2024 в судовому засіданні суд на місці ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .

14.05.2024 на виконання ухвали суду представником позивача подано через систему «Електронний суд» подано клопотання з копією спадкової справи, заведеної 08.08.2022 № 94/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

24.04.2024 у підготовчому судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 зазначила, що вона є єдиною сестрою померлого, позивач ОСОБА_5 її єдина дочка, був син, але він помер. Вона була зареєстрована за однією адресою з братом на день смерті, жінка брата померла в 2011 році, син ОСОБА_6 помер в 2011 році, а син Павел помер під Гостомелем 13.03.2022, похований 13.05.2022. З позовом вона згодна.

24.04.2024 в судовому засіданні суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті.

05.06.2024 представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання та неподання відзиву, суд ухвалив провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 429.

ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом нерухомого майна, що належало ОСОБА_4 , а саме квартири під АДРЕСА_1 , яка в свою чергу була успадкована ОСОБА_4 після смерті його сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.03.2023 ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області заведено спадкову справу під № 28/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за заявою про прийняття спадщини за заповітом під № 69, поданою ОСОБА_1 , за заповітом на все майно, посвідченим ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області 08.08.2022, зареєстровано в реєстрі за № 1750.

15.11.2023 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Вказана відмова обґрунтована тим, що виявлено арешт нерухомого майна, зареєстрованого 15.11.2023 за № 354519214 (номер запису про обтяження 26752513 спеціальний розділ) Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 22.06.2018 на підставі постанови про арешт № 55140564 від 22.06.2018 - невизначене майно, все майно ОСОБА_3 .

Вказаний арешт на все майно ОСОБА_3 накладений на підставі наказу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/6799/17 (2-н/357/891/17) від 02.08.2017 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» боргу в сумі 13242,52 грн. (з яких 10819,00 грн. сума заборгованості, 2043,18 грн. сума на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 380,34 грн. три відсотки річних) та витрати на оплату судового збору в сумі 800 грн.

Зі змісту листа Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області від 04.10.2023 № 105846, вбачається, що 14.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 55140564) з примусового виконання судового наказу № 2-н/357/891/17, виданого 24.10.2017 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП БМР «БЦТМ» заборгованості у розмірі 14042,52 грн., державним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно боржника (обтяження № 26752513) та в подальшому винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

11.05.2022 державним виконавцем повторно відкрито виконавче провадження (ВП № 68978865) з виконання судового наказу № 357/6799/17 № 2н/357/891/17 про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП БМР «БЦТМ» заборгованості у розмірі 14 042,52 грн.

Згідно довідки КП БМР «БЦТМ» №153 від 11.07.2023, за гр. ОСОБА_3 заборгованість за послуги з теплопостачання, спожиті станом на 01.07.2023 відсутня, борг та судові витрати за рішенням суду № 2-н/357/891/17 сплачені.

Постановою головного державного виконавця Шуляка Сергія Дмитровича Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському району Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) від 03.08.2023 (ВП № 68978865) виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №357/6799/17 №2н/357/891/17 закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Станом на 29.11.2023 арешт, накладений у межах ВП № 55140564 з примусового виконання судового наказу № 2-н/357/891/17 заборгованості у розмірі 14 042,52 грн. не знятий.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Приватним нотаріусом зазначено, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті його сина ОСОБА_3 , однак помер і не одержав свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку чим ОСОБА_1 (як спадкоємець за заповітом), прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4 набула право на спадкування майна, яке залишилося після ОСОБА_3 (на яке накладено арешт). Інших спадкоємців, передбачених законом України, що прийняли спадщину, у спадкодавця немає.

Факт того, що ОСОБА_4 за життя не оформив свого права на спадкове майно після смерті сина ( ОСОБА_3 ) не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 357/6799/17 № 2-н/357/891/17 про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП БМР «БЦТМ» заборгованості у розмірі 14 042,52 грн. закінчено в зв`язку з повним фактичним виконанням, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, суд вважає про відсутність підстав для продовження арешту майна, отже вказаний арешт підлягає зняттю.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями частини 2 статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Відповідно до роз`яснень у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п. 3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року по справі № 227/3750/19 вказано, що відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Тобто звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування передбачає факт прийняття спадкоємцем спадщини та неможливість її оформлення.

При обранні способу відновлення порушеного права позивачів суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно із частиною 1 статті 81, частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, як спадкоємця за заповітом, підлягають захисту в судовому порядку, отже позовну заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру під АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири під АДРЕСА_1 , накладений Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (номер запису про обтяження 26752513) на підставі постанови № 55140564 від 22.06.2018.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», адреса: вул. Мережна, буд. 3, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 04654336.

Третя особа-1 Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: б-р Олександрійський, буд. 94, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 34846021.

Третя особа-2 приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Цвинтарна Ірина Олександрівна, адреса: б-р Олександрійський, буд. 20, прим. 37, м. Біла Церква, Київська область.

Третя особа-3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.06.2024.

Суддя А. Ю. Цуранов