Ухвала

від 23.11.2023 по справі 204/7292/13-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/7292/13-ц

Провадження № 6/204/132/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кошелюк Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони (стягувача) та відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження),-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони (стягувача) та відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), у якому заявник просить суд:

-поновити ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» строк, пропущений з поважних причин, на оскарження Постанови про закінчення виконавчого провадження №49382301 від 08.04.2016 року у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, винесеної старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Грековою Антоніною Вікторівною;

-визнати неправомірною Постанову про закінчення виконавчого провадження №49382301 від 08.04.2016 року у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, винесеної старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Грековою Антоніною Вікторівною;

-здійснити заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2014 року у справі №204/7292/13-ц відповідно до якого стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2709/0708/64-433 від 16.07.2008 року, у розмірі 24199,64 доларів США, що станом на 10.09.2013 року за курсом НБУ було еквівалентно193427,72 грн. та судові витрати у розмірі 1934, 28 грн., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».

В обґрунтування заяви заявник вказує, що рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 18 березня 2014 року у справі №204/7292/13-ц стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2709/0708/64-433 від 16.07.2008 року, у розмірі 24199,64 доларів США, що станом на 10.09.2013 року за курсом НБУ було еквівалентно 193 427,72 грн., та судові витрати у розмірі 1 934,28 гривень. 11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку», відповідно до вимог чинного законодавства України, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-03-26-000009-b від 17.04.2019 року, був укладений Договір №1369/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11.05.2019 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги за кредитним договором №2709/0708/64-433 укладеним 16.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , разом із забезпеченням. Отже, враховуючи вищевикладене, новим кредитором за вказаним Кредитним договором є ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку». У зв`язку із зазначеним, ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку», звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, проте постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.12.2022 року заявнику було відмовлено у заміні сторони виконавчого провадження та зазначено, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо поновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). Так, ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку», повторно звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та, крім іншого, просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №49382301 від 08.04.2016 року.

В ході розгляду справи, ухвалою суду від 30 травня 2023 року постановлено залучити Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якості правонаступника - Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

В судове засідання представник заявника не з`явився, неодноразово належним чином та своєчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Боржник та його представник адвокат Михайлюк О.В. у судове засідання не з`явились.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3ст.442 ЦПК Українинеявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч.2ст.247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2014 року у цивільній справі № 204/7292/13-ц ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором №2709/0708/64-433 від 16 липня 2008 року, станом на 10 вересня 2013 року у розмірі 24199,64 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 193427 грн. 72 коп., з яких: тіло кредиту - 20149,42 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 161054,31 грн.; відсотки - 4050,22 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 32373 грн. 41 коп., з них прострочена заборгованість по кредитному договору: тіло кредиту - 5976,89 грн., що за курсом НБУ еквівалентно 47773,28 грн.; відсотки - 3889,01 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 31084,86 грн. (а.с. 66-68).

Вказане рішення суду скасоване не було і набрало законної сили.

11 травня 2019 року між Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», відповідно до вимог чинного законодавства України, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-03-26-000009-b від 17.04.2019 року (а.с.199-201), був укладений Договір №1369/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11.05.2019 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги за кредитним договором №2709/0708/64-433 укладеним 16.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , разом із забезпеченням (а.с.194-197,198).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2022 року заяву ТОВ «Фінансова Установа «Європейська Факторингова Компанія Розвитку», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) задоволено: здійснено заміну сторони (стягувана) у виконавчому листі виданому на виконання рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 18 березня 2014 року у справі №204/7292/13-ц відповідно до якого стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2709/0708/64-433 від 16.07.2008 року, у розмірі 24199,64 доларів США, що станом на 10.09.2013 року за курсом НБУ було еквівалентно 193 427,72 грн., та судові витрати у розмірі 1 934,28 гривень, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (а.с.121-122).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2022 року скасовано; в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Установа «Європейська Факторингова Компанія Розвитку», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) відмовлено (а.с.179-182).

Так, повторно звертаючись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, заявник висуває вимогу про визнання неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження №49382301. В обґрунтування якої зазначає, що ні первісному стягувачу, ні новому кредитору не було відомо про винесену постанову, а тому, просив поновити строк на оскарження постанови; крім того, боржником сплачено борг лише 06.04.2016 року у розмірі 193 427,72 грн., в той час коли борг складав 631 060,014 грн. у перерахунку на гривні за курсом НБУ на момент погашення боргу. Тому новий кредитор вважає, що боржником сплачена не вся сума боргу, а отже, постанова про закінчення виконавчого провадження є неправомірною.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь, чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно достатті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятійстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року N 6, відповідно достатті 385 ЦПКскаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормамистатті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

В постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №439/1493/15-ц (провадження№61-7804св19) зроблено висновок по застосуваннюстатті 449 ЦПК Українита вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому, судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На обгрунтування вимоги про поновлення ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» строку, пропущеного з поважних причин, на оскарження Постанови про закінчення виконавчого провадження №49382301 від 08.04.2016 року у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, винесеної старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Грековою Антоніною Вікторівною, заявником зазначено, що про зазначену постанову про закінчення виконавчого провадження заявнику стало відомо лише під час розгляду справи в апеляційній інстанції, де в постанові суду було зазначено, що виконавче провадження закінчено та відповідно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копія постанови ані ПАТ «Дельта Банк», ані правонаступником ТОВ «ФУ «ЄФКР» отримана не була.

За таких обставин, суд вважає, що причини пропуску строку на оскарження постанови є поважними, а тому, підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про визнання неправомірною Постанову про закінчення виконавчого провадження та здійснення заміни сторони (стягувача) у виконавчому листі, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 04.06.2015 року було видано виконавчий лист №204/7292/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №2709/0708/64-433 від 16 липня 2008 року в розмірі 193427,72 грн.

Старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грековою А.В. 08.04.2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №49382301, у зв`язку із повним виконанням боржником рішення суду (а.с.207). На підтвердження чого, було надано платіжне доручення №28084874 від 06 квітня 2016 року у призначенні платежу якого зазначено: погашення боргу по виконавчому провадженню №49382301 та 49382978 в розмірі 215103,34 грн. для В-08 за ОСОБА_1 , інн НОМЕР_2 (а.с.208).

Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченого законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога про визнання неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження №49382301 є необґрунтованою, інші посилання заявника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, такі доводи є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Отже, судом встановлено, що державний виконавець, при винесенні постанови від 08.04.2016 року про закінчення виконавчого провадження, діяв відповідно до закону, в межах своїх повноважень, при цьому не порушуючи прав інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Такий правовий висновок викладений в постанові Великої палати Верховного Суду у справі 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) від 08 лютого 2022 року.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що заявник не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав для задоволення вимоги заявника про визнання неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що вимога про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 431, 442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони (стягувача) та відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження) задовольнити частково.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» строк на оскарження Постанови про закінчення виконавчого провадження №49382301 від 08.04.2016 року.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар