Рішення

від 29.12.2023 по справі 243/6276/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/1749/2023

Номер справи 243/6276/23

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

(Заочне)

«29» грудня 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профдезінфекція», ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ «Профдезінфекція», ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02 грудня 2020 року дарувальник ТОВ «Профдезінфекція» в особі директора Акіменка О.М. та обдарований учасник ТОВ «Профдезінфекція» ОСОБА_4 , кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Профдезінфекція», від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_5 , головний бухгалтер ТОВ «Профдезінфекція» на підставі довіреності від 02 грудня 2020 року за реєстровим №4275 склали безоплатний договір дарування статутного фонду товариства: 1/5 у праві власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Спірний правочин з відчуження нерухомого майна, укладений ТОВ «Профдезінфекція» наприкінці 2020 року, саме у період закінчення строку виконання його зобов`язання щодо погашення заборгованості та розрахунку з кредитором (позивачем), унаслідок якого боржник перестав бути платоспроможним та позбавлений можливості продовжувати далі працювати через відсутність профільних приміщень 1/5 нерухомого майна: 5 офісних кімнат, лабораторія для приготування отруйних принад, складські приміщення для зберігання деззасобів.

Вважає, що оспорюваний договір дарування направлено саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Позивач з 1998 року по 2019 рік була учасником ТОВ «Профдезінфекція», розмір частки у статутному капіталі 9,4338%.

Наприкінці 2019 року позивач виявила бажання вийти з ТОВ «Профдезінфекція». Державна реєстрація виходу позивача з товариства відбулась 24 грудня 2019 року. ТОВ «Профдезінфекція» було направлено реквізити банківського рахунку позивача для переказу вартості частки. Вартість частки позивача мала бути виплачена ще до 24 грудня 2020 року. ТОВ «Профдезінфекція» мало сумлінно виконати своє зобов`язання перед кредитором у відведений законом термін замість укладання сумнівного правочину 02 грудня 2020 року з метою зменшення своєї платоспроможності та уникнення звернення стягнення на майно.

За підрахунками ТОВ «Профдезінфекція», вартість частки позивача складає 51707,31 грн.

Позивач не погодився з розрахунком ТОВ «Профдезінфекція» та спільно з іншим учасником товариства ОСОБА_6 , який у той самий час також вийшов з товариства, звернулися до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення будівельно-технічної експертизи вартості станом на грудень 2019 року найбільшого активу ТОВ «Профдезінфекція», а саме нерухомого майна, що складається з 1/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (офісні кімнати площею 125,2 кв.м, склад площею 13,0 кв.м, склад площею 40,2 кв.м). Згідно з експертним висновком ДНДІСЕ від 04 листопада 2020 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи встановлено, що станом на грудень 2019 року ринкова вартість вбудованих нежитлових приміщень, належних ТОВ «Профдезінфекція», становить: офісні кімнати площею 125,2 кв.м 955857 грн., склад площею 13,0 кв.м 59949 грн., склад площею 40,2 кв.м 169144 грн., разом 1184950 грн., що у два рази більше, ніж визначена ТОВ «Профдезінфекція» ринкова ціна у 573200 грн.

Вартість частки позивача у відчужуваному нерухомому майні складає: 1184950 * 9,4338% = 111785,81 грн.

Таким чином, ТОВ «Профдезінфекція» не виплатив позивачу в установлений строк ринкову вартість її частки, яка за розрахунками позивача становить 111785,81 грн. З урахуванням ст.625 ЦК України ТОВ «Профдезінфекція» також повинно сплатити інфляційні витрати та 3% річних плати за користування чужими коштами більш ніж за 1000 днів.

Після спливу терміну виконання зобов`язання, позивач подала позов про стягнення вартості частки у товаристві до Господарського суду (справа №905/406/21 від 22.03.2021), судовий розгляд триває вже більше двох років.

Відповідно до інформації ТОВ «Профдезінфекція», в нього було всього два найцінніших активи: нежитлові приміщення та втомобіль ВАЗ 210740-111-30 2010 року випуску, ринкова вартість якого становила 44764 грн. та була врахована товариством у розрахунку вартості частки учасника, що вийшов з товариства. Однак, за інформацією ТСЦ МВС №1443 від 08 червня 2021 року, саме такий автомобіль належить ОСОБА_4 , причому зміна власника відбулась 10 грудня 2020 року, через 8 днів після того, як ТОВ «Профдезінфекція» подарував ОСОБА_4 нерухоме майно товариства.

Директор та учасник ТОВ «Профдезінфекція» Акіменко О.М., який діяв буцімто в інтересах ТОВ «Профдезінфекція», навпаки діяв тільки у власних інтересах, оскільки після укладення оспорюваного договору позбавив товариство, як свого прямого конкурента, усіх цінних активів, та разом з дружиною ОСОБА_7 розпочав на базі відчужуваного привласненого майна свою справу, відкрив аналогічне ТОВ «Проф-дезінфекція» з тих самих видів діяльності.

Спірний договір було укладено протягом строку, в межах якого позивачу мало бути виплачено ринкову вартість її частки у статутному капіталі у зв`язку з її виходом зі складу учасників товариства. Тобто, ТОВ «Профдезінфекція» вчинило дії, спрямовані на відчуження майна, будучи достеменно обізнаним про необхідність виконання свого зобов`язання та до настання граничного строку, зі спливом якого позивач отримала б право звернутися до суду за вжиттям примусових заходів до захисту своїх прав. Крім того, директору ОСОБА_4 учасники ТОВ «Профдезінфекція» не надавали право укладати цей правочин від імені товариства.

Відповідно до п.6.2 статуту ТОВ «Профдезінфекція» від 2008 року, редакція якого діяла на момент виходу позивача, чітко визначено статутний капітал ТОВ «Профдезінфекція» дорівнює 33200 грн. та складається з наступного майна: 1/5 частина будівлі Слов`янської міськепідстанції, розташованої у м. Слов`янську по вул. Свободи, 12.

Тобто, саме це нерухоме майно стало основою статутного капіталу ТОВ «Профдезінфекція» та до грудня 2020 року належало йому на праві приватної власності, жодних дій щодо виведення цього майна зі статутного фонду учасниками товариства не вчинялося.

Відчужувач та набувач майна є афілійованими особами. Станом на дату укладення договору учасником та директором відчужувача майна ТОВ «Профдезінфекція» був ОСОБА_4 . Майно відчужене на користь учасника ОСОБА_4 , який є одним з двох бенефіціарних власників, директором ТОВ «Профдезінфекція» з часткою у статутному капіталі товариства 19,74%.

Нерухоме майно, ринкова вартість якого 502886 грн. навіть згідно з висновком від 01.12.2020 складеного ТОВ «Центр незалежної оцінки «Експерт», відчужене ТОВ «Профдезінфекція» буцімто в оплату якогось міфічного боргу у 52050 грн. директору ОСОБА_4 . Тобто, юридично значимий вчинок ТОВ «Профдезінфекція» економічно невигідний та збитковий. ТОВ «Профдезінфекція» замість 52050 грн. боргу подарував майже у 10 разів більше, 502886 грн., а згідно з експертним висновком ДНДІСЕ від 04.11.2020 у 20 разів більше 1184950 грн.

Після відчуження нерухомого майна у ТОВ «Профдезінфекція» відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

В зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати недійсним (фраудаторним) з моменту вчинення правочин з відчуження нерухомого майна статутного фонду товариства, договір дарування 1/5 у праві власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі за №4276, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенком С.О., стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. та поштові витрати в розмірі 106,00 грн.

Позивач ОСОБА_3 , до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачі, ТОВ «Профдезінфекція», ОСОБА_4 , повідомлялися про розгляд справи в суді, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують їхній відзив.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідачі своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «Профдезінфекція», ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Позивачем надано копію статуту ТОВ «Профдезінфекція» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників протокол №1 від 20 травня 2008 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 01 вересня 2008 року, номер запису 12771050005000500, відповідно до якого статутний капітал товариства дорівнює 33200 грн. та складається з наступного майна: 1/5 частини будівлі Слов`янської міськепідстанції, яка розташована у м. Слов`янську, вул. Свободи, 12, розподіл статутного капіталі відбувається наступним чином, зокрема, ОСОБА_3 3132,02 грн., що становить 9,4338% статутного капіталу.

Відповідно до копії статуту ТОВ «Профдезінфекція» в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів №1 від 15 січня 2020 року, розмір статутного капіталу становить 23803,94 грн.

23 грудня 2019 року ОСОБА_3 надала державному реєстратору ТОВ «Профдезінфекція» нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Профдезінфекція» з проханням виплатити їй вартість її частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників.

Бухгалтером ТОВ «Профдезінфекція» ОСОБА_5 було проведено розрахунок та визначено, що станом на 24 грудня 2019 року вартість частки ОСОБА_8 , що становить 9,4338% статутного капіталу, складає 51707,31 грн.

Згідно з висновком експерта №7291 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження експерта від 04 листопада 2020 року, ринкова вартість станом на грудень 2019 року вбудованих нежитлових приміщень (офісні) (№76, №77, №78, №79, №80, частка сходової клітки, частка коридору ХХІІІ, частка тамбуру ХХІІ, частка коридору ХХІ, частка коридору Х) загальною площею 125,2 кв.м, які розташовано на четвертому поверсі чотирьохповерхового будинку (літ.А-4) за адресою: АДРЕСА_1 , могла становити 955857,00 грн. Ринкова вартість станом на грудень 2019 року вбудованих нежитлових приміщень (приміщення №1, №2 склад) загальною площею 13,0 кв.м, які розташовано в одноповерховому будинку (літ.Б-1) за адресою: АДРЕСА_1 , могла становити 59949,00 грн. Ринкова вартість станом на грудень 2019 року вбудованих нежитлових приміщень (склад) загальною площею 40,2 кв.м, які розташовано в одноповерховому будинку (літ.К-1) за адресою: АДРЕСА_1 , могла становити 169144,00 грн.

20 жовтня 2020 року відповідно до протоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ «Профдезінфекція» встановлено заборгованість перед директором ТОВ «Профдезінфекція» ОСОБА_4 , яка станом на 01 жовтня 2020 року складає 52050,00 грн. та надано згоду на укладення договору дарування в рахунок погашення зворотної фінансової допомоги належного товариству нерухомого майна, яке складається з 1/5 частки нежитлової будівлі площею 228,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить будівля санепідемстанції, прибудова А-2, А-4, приміщення 76, площею 15,2 кв.м, приміщення 77 площею 15,2 кв.м, приміщення 78 площею 8,7 кв.м, приміщення 79 площею 31,5 кв.м, приміщення 80 площею 28,6 кв.м, частка коридору площею ХХІІІ 3 кв.м, частка сходів з 1 по 4 поверх площею 15,0 кв.м, частка тамбуру ХІІ площею 4 кв.м, частка коридору площею ХІ 1 кв.м, частка коридору Х площею 3,0 кв.м, будівля лабораторії, Б-1 приміщення 1 площею 0,6 кв.м, приміщення 2 площею 12,4 кв.м, прохідна, В, склад К-1, приміщення 1 площею 40,2 кв.м, гараж М, гараж Н, гараж О, вбиральня, П, огорожа 1, 3, 4, 5, 7, ворота , 2, замощення 6, на користь ОСОБА_4

02 грудня 2020 року ТОВ «Профдезінфекція» в особі директора Акіменка О.М., іменоване «Дарувальник», та ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_5 , іменований «Обдаровуваний», уклали договір дарування 1/5 частки нежитлових будівель, а саме, дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв в дар 1/5 частку у праві власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно належить дарувальнику на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Причепою В.Р. 01 жовтня 1997 року за реєстровим №3-2121. Дублікат договору був виданий державним нотаріусом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. 02 березня 2020 року за реєстровим №1-393. Державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором Слов`янської міської ради Донецької області від 03 березня 2020 року згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №203223878, виданим державним реєстратором Слов`янської міської ради Донецької області від 06 березня 2020 року, номер запису про право власності: 35827785, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 921231514141. Нежитлові будівлі, 1/5 з яких відчужується за цим договором, складаються з будівлі санепідстанції літ. «А-2, А-4» площею 1825,5 кв.м, будівлі лабораторії літ. «Б-1», площею 329,1 кв.м, прохідної літ. «В-1», площею 7,2 кв.м, складу літ. «К-1», площею 203,1 кв.м, гаражу літ. «М», площею 167,2 кв.м, гаражу літ. «Н», площею 283,9 кв.м, гаражу літ. «О», площею 69,1 кв.м, вбиральні літ. «П», огорожі №№1, 3, 4, 5, 7, воріт №2, вимощення №6, загальною площею 2885,3 кв.м. 1/5 частина будівель, що відчужується за цим договором, має площу 178,4 кв.м. Експертна вартість відчужуваного за цим договором нерухомого майна, згідно з висновком про вартість майна від 01 грудня 2020 року, складеного ТОВ «Центр незалежної оцінки «Експерт», складає 502886,00 грн.

У п.4 вищевказаного договору зазначено, що дарувальник свідчить про те, що нерухоме майно як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане.

Відповідно до частини першої статті 16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15Цивільного кодексуУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 202Цивільного кодексуУкраїни правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини п`ятої статті 203Цивільного кодексуУкраїни правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234Цивільного кодексуУкраїни фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, що за правилами статті 215цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 717Цивільного кодексуУкраїни за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 719Цивільного кодексуУкраїни договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 Цивільного кодексу України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13Цивільного кодексуУкраїни при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.

Цивільно-правовий договір (у тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (у тому числі, вироку).

Договори, направлені на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України) є недійсними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 зроблено висновки про те, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

У постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 489/5148/18 суд касаційної інстанції вказав, що правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору). При цьому та обставина, що правочин з третьою особою якому боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

У постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 03 березня 2020 року у справі № 904/7905/16, від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16 від 17 вересня 2020 року у справі № 904/4262/17 зроблений висновок, що з конструкції частини третьої статті 13ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2022 у справі №757/62043/18-ц вказано про те, що договір як приватноправова категорія, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватноправовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.

Суд звертає увагу на те, що 23 грудня 2019 року позивач надала заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Профдезінфекція» з проханням виплатити їй вартість її частки, яка відповідно до ч.7 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» має бути виплачена протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, тобто, в строк до 23 грудня 2020 року. Проте, відповідно до банківської виписки, наданої позивачем, виплата вартості її частки відповідачем досі не проведена.

02 грудня 2020 року ТОВ «Профдезінфекція» в особі директора Акіменка О.М., іменоване «Дарувальник», та ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_5 , іменований «Обдаровуваний», уклали договір дарування 1/5 частки нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Експертна вартість відчужуваного за цим договором нерухомого майна, згідно з висновком про вартість майна від 01 грудня 2020 року, складеного ТОВ «Центр незалежної оцінки «Експерт», складає 502886,00 грн. В той же час, відповідно до протоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ «Профдезінфекція» від 20 жовтня 2020 року надано згоду на укладення вказаного договору дарування в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Профдезінфекція» перед ОСОБА_4 на суму 52050,00 грн.

Бухгалтером ТОВ «Профдезінфекція» було проведено розрахунок та визначено, що станом на 24 грудня 2019 року вартість частки ОСОБА_8 , що становить 9,4338% статутного капіталу, складає 51707,31 грн., тобто, відповідачі були обізнані про наявну заборгованість перед позивачем, та перед спливом строку сплати заборгованості перед позивачем уклали договір дарування майна, вартість якого майже у 10 разів перевищує суму боргу, на погашення якої укладено вказаний договір.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до висновку експерта №7291 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 04 листопада 2020 року, ринкова вартість вбудованих нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , станом на грудень 2019 року становить: офісні кімнати площею 125,2 кв.м 955857 грн., склад площею 13,0 кв.м 59949 грн., склад площею 40,2 кв.м 169144 грн., а разом 1184950 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14 листопада 2023 року № 905/406/21 позов ОСОБА_3 до ТОВ «Профдезінфекція», про стягнення 112379,58 грн. - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Профдезінфекція» на користь ОСОБА_3 вартість частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Профдезинфекция у розмірі 109418,58грн, 3% річних в розмірі 602,38 грн., судовий збір у розмірі 2222,36грн.

25 грудня 2023 року Господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 14 листопада 2023 року у справі № 905/406/21.

На теперішній час товариство не має іншого майна та активів в розмірі, достатньому для задоволення вимог позивача.

Отже, суд вважає, що оспорюваний договір дарування є фіктивним, оскільки дії сторін під час його укладання були направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором дарування, а з метою приховання цього майна від виконання за його рахунок грошового зобов`язання у виді виплати вартості частки перед позивачем.

Положеннями статті 204ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 ЦК України).

У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі №910/16579/20.

Отже, укладений спірний договір має ознаки фраудаторного правочину, укладення якого мало на меті створення умов, за яких боржник ТОВ «Профдезінфекція» міг ухилитися від виконання зобов`язання перед кредитором - позивачем, щодо виплати йому вартості частки у майні товариства.

Відповідачі уклали між собою спірний договір дарування лише для виду, з метою приховання майна товариства від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, тому, правова мета спірного договору є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і має бути визнаний недійсним.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вказана позивачем підстава для визнання договору дарування недійсним, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, є підставою для задоволення позову і визнання судом недійсним оспорюваного договору дарування.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання договору дарування недійсним.

З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1073,60 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів і тому з відповідачів слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті нею судового збору, у розмірі 1073,60 грн., по 536,80 грн. з кожного.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачам документів у справі на суму 106,00 грн., на підтвердження чого надано фіскальні чеки АТ «Укрпошта» від 10 листопада 2023 року на загальну суму 106,00 грн., тому ці витрати слід стягнути з відповідачів на її користь в сумі 106,00 грн. по 53,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 215, 216, 234 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профдезінфекція», ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним - задовольнити повністю.

Визнати недійсним (фраудаторним) договір дарування 1/5 частки нежитлових будівель, укладений 02 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профдезінфекція» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенком С.О. та зареєстрований за №4276.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профдезінфекція» (адреса: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 32, код ЄДРПОУ 25330313) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачам документів у справі в розмірі 53 (п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачам документів у справі в розмірі 53 (п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 29грудня 2023 року.

Головуючий:

суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова