Рішення

від 19.12.2023 по справі 364/83/21

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.2023 Провадження по справі № 2/940/17/23

Справа № 364/83/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

представника позивачки адвоката Романішіна Є.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Порхун О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільно нажитого майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільно нажитого майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначено,що з14травня 1998року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували узареєстрованому шлюбі.Рішенням Володарськогорайонного судуКиївської областівід 17серпня 2020року усправі №940/195/20шлюб міжсторонами розірвано. Зачас проживанняу шлюбі,ними набутоу спільнусумісну власністьмайно,а саме:житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 ; торговий павільйон, що розташований по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0460 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0001; земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0540 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0003; земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0510 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0002; земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0080 га, з цільовим призначенням для гаражного будівництва, з кадастровим номером 3224610100:01:114:0003.

У позасудовому порядку сторони не досягли домовленості щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, тому позивачка за захистом своїх прав звернулася до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 24.09.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.08.2022 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Романішіна Є.В. про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

04.04.2023 року представник позивачки адвокат Романішін Є.В. надав до суду заяву про зміну предмета позову та позовну заяву про розподіл спільно нажитого майна подружжя у новій редакції, в якій просив у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину торгового павільйону, що розташований по АДРЕСА_2 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину автомобіля OPEL VIVARO, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину автомобіля вантажного марки ЗИЛ 5301, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину причіпа ОСЬ П-3,5, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину причіпа ПГМФ 8704-02, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , та залишивши цей об`єкт у спільній частковій власності сторін; 1/2 частину доходу, одержаного від купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством за договором №419508538 від 21.05.2019 року, укладеним між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ОСОБА_1 , та стягнути із ОСОБА_1 1/2 частини доходу в розмірі 224077 грн., одержаного від купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом». Крім того, на підставі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України просив визнати за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1172 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчену державним актом на право власності на землю серії IV-КВ № 086365; 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0460 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0001; 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0540 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0003, та залишити ці об`єкти майна у спільній частковій власності сторін (а. с. 219-223, 224-233 т. № 2).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 04.04.2023 року у справі суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20.04.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільно нажитого майна подружжя у новій редакції.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 07.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Романішін Є.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Порхун О.П. позовні вимоги визнали частково. Зокрема визнають позов у частині вимог щодо визнання за позивачкою ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 ; 1/2 частину торгового павільйону, що розташований по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; 1/2 частину автомобіля OPEL VIVARO, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; 1/2 частину автомобіля вантажного марки ЗИЛ 5301, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ; 1/2 частину причіпа ОСЬ П-3,5, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ; 1/2 частину причіпа ПГМФ 8704-02, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 . Також, визнають позов у частині вимог щодо визнання за позивачкою ОСОБА_2 на підставі ст. 317 ЦК України та ст. 120 ЗК України право власності на: 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1172 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчену державним актом на право власності на землю серії IV-КВ №086365; 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0460 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0001; 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0540 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0003, залишивши ці об`єкти у спільній частковій власності сторін.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 14 травня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Володарського районного суду Київської області від 17.08.2020 року у справі № 940/195/20 розірвано (а. с. 19, 20-21 т. № 1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.07.2020 року №217756863, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить, зокрема: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 22-24 т. № 1).

Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 09.07.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Дяченко Л.Є., зареєстровано в реєстрі за № 1171, відповідач ОСОБА_1 купив житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а. с. 69-70 т. № 1).

Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Володарської селищної ради Київської області «Про надання дозволу приватному підприємцю ОСОБА_1 на проведення проектно-вишукувальних робіт для встановлення торгового павільйону» від 22 жовтня 2002 року № 22, надано дозвіл ПП ОСОБА_1 на проведення проектно-вишукувальних робіт для встановлення торгового павільйону по АДРЕСА_2 , площею 0,054 га (а. с. 61 т. № 1).

Згідно з Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 09.07.2003 року, торговий павільйон по АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію (а. с. 66-68 т. № 1).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №086365, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.1172 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 71-72 т. № 1).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 038871, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а. с. 170 т. № 1).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 038872, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.0510 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 171 т. № 1).

Згідно з інформацією, наданою Територіальним сервісним центром № 3242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київські області (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС від 04.04.2022 року № 31/10/3242-171 на адвокатський запит ОСОБА_4 , та інформацією, наданою на виконання ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 15.08.2022 року, за ОСОБА_1 зареєстровано наступні транспортні засоби: 25.05.1999 року автомобіль ЗИЛ 5301, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , білого кольору; 01.03.2005 року автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору; 26.09.2008 року автомобіль OPEL VIVARO, 2005 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ; 19.07.2012 року причіп ОСЬ П-3,5, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору; 24.05.2014 року причіп ПГМФ 8704-02, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , зеленого кольору (а. с. 110, 147-152 т. № 2).

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором .

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Разом з тим, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності достатей 120 ЗК, 377 ЦК України (висновок Верховного Суду у постанові від 17 червня 2022 року у справі № 663/2343/19).

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що оскільки зазначене позивачкою у позовній заяві майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 ; торговий павільйон, що розташований по АДРЕСА_2 ; автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль OPEL VIVARO, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль вантажний марки ЗИЛ 5301, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ; причіп ОСЬ П-3,5, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп ПГМФ 8704-02, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , були придбані сторонами у період шлюбу, отже це майно є об`єктами спільної сумісної власності подружжя, частки яких є рівними.

Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги у частині визнання за позивачкою ОСОБА_2 на підставі ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України право власності на: 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1172 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчену державним актом на право власності на землю серії IV-КВ № 086365; 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0460 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровим номером 3224610100:01:100:0001; 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0540 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровим номером 3224610100:01:100:0003.

Обставини, які визнаються сторонами, виходячи з норм ч. 1 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Водночас, при вирішенні спору, враховуючи межі позовних вимог, суд визнає ідеальні частки сторін у зазначеному майні без його реального поділу і залишає це майно у їхній спільній частковій власності.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_2 також просила у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину доходу, одержаного від купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством за договором № 419508538 від 21.05.2019 року, укладеним між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ОСОБА_1 , та стягнути із ОСОБА_1 1/2 частини доходу в розмірі 224077 грн., одержаного від купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом».

Втім, відповідач у судовому засіданні заперечував проти заявленої позивачкою вимоги, вказуючи, що дохід, отриманий від купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» є його особистою власністю.

Крім того, представник відповідача адвокат Порхун О.П. зазначила, що установки для генерування електричної енергії відповідач ОСОБА_1 придбав за кошти, які позичив у своїх друзів, та вже після того, як сторони припинили проживати разом та вести спільний побут. Більш того, рішенням Володарського районного суду Київської області від 17.08. 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу встановлено, що: «позивач причиною розірвання шлюбу зазначила те, що між сторонами відсутні спільні інтереси, між сторонами постійно виникають суперечки, відносини між сторонами не склались, разом не проживають з січня 2019 року та спільного господарства не ведуть, тому позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем». Відтак, просить суд звернути увагу на те, що договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» 21 травня 2019 року, тобто через 5 місяців після того, як сторони припинили проживати разом як сім`я. Також, із сум отриманого доходу відповідача, у тому числі і від продажу електричної енергії нараховуються аліменти на користь позивачки ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Володарського районного суду Київської області від 17 серпня 2020 року в цивільній справі № 940/195/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу встановлено, що позивачка ОСОБА_2 причиною розірвання шлюбу зазначила те, що відносини між сторонами не склались, разом не проживають з січня 2019 року та спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч. 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, час фактичного припинення шлюбних відносин подружжя ОСОБА_6 , а саме з січня місяця 2019 року, встановлений заочним рішенням Володарського районного суду Київської області від 17 серпня 2023 року в справі № 940/195/20, що набрало законної сили, та має преюдиційне значення для цієї справи.

Крім того, як встановлено судом, 21 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ОСОБА_1 укладений договір № 419508538 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, місцезнаходження якого за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 197-198 т. № 1).

За умовами цього договору споживач бере на себе зобов`язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного господарства, де величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30 кВт, з енергії вітру 0 кВт, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором (розділ 1 Договору).

Згідно з письмових пояснень, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» на виконання ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 15.08.2022 року, за період дії зазначеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 було перераховано 448154 грн. 48 коп., що підтверджується долученими довідками від 30.08.2022 року за № 30, № 31, № 32, № 33 (а. с. 139-144 т. № 2).

Також, у ході судового розгляду судом були допитані свідки.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що приблизно у квітні місяці 2019 року без укладення договору позики та написання розписки позичив ОСОБА_8 кошти у сумі 100000 грн. для встановлення сонячних батарей. У подальшому ці кошти ОСОБА_1 повертав йому частинами.

Свідок ОСОБА_9 зазначив, що приблизно у березні-квітні 2019 року без укладення договору позики та написання розписки позичив ОСОБА_8 кошти у сумі 20000 грн., приблизно через місяць позичив ще 20000 грн. На той час, коли допомагав ОСОБА_10 встановлювати сонячні батареї, дружини ОСОБА_10 він не бачив.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована. Один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц.

Частиною першоюстатті 57 СК Українивстановлено перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно доЗакону України «Про приватизацію житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Крім того, частиною шостоюстатті 57 СК Українипередбачено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

За положеннями зазначених норм при вирішенні питання про правовий режим майна подружжя з`ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна, так і обставини, що свідчать про окреме проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2статті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так,у ційсправі,оцінивши наданісторонами докази,суд дійшоввисновку,що презумпціяспільності прававласності подружжяна доходи,одержанівід купівлі-продажуелектричної енергіїза «зеленимтарифом» приватнимдомогосподарством задоговором №419508538від 21.05.2019року,укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ«Київська обласнаенергопостачальна компанія», відповідачем спростована, оскільки встановлено, що на час укладення договору та отримання відповідачем доходу від продажу електричної енергії за «зеленим тарифом», шлюбні відносини фактично між сторонами до розірвання шлюбу були припинені. Більш того, у ході судового розгляду справи позивачка не заперечувала факту припинення шлюбних відносин з відповідачем саме з січня місяця 2019 року.

Разом з тим, суд вважає слушнимитвердження представникавідповідача проте,що оскількиустаткування длягенерування електричноїенергії не було зазначено у позовній заяві як спільне майно подружжя та відсутня вимога щодо його поділу між сторонами, відтак не є об`єктом спільноїсумісної власностіподружжя,а тому відсутні підстави щодо визнання за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя права на 1/2 частину доходів, одержаних від продажу електричної енергії за «зеленим тарифом», яка виробляється за допомогою обладнання для генерування електричної енергії.

До того ж, у матеріалах справи відсутні докази придбання установки длягенерування електричноїенергії за спільні кошти подружжя.

За таких обставин, на переконання суду, відсутні підстави щодо визнання доходів, одержаних від купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством за договором № 419508538 від 21.05.2019 року, укладеним між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ОСОБА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя та їх поділу між сторонами.

Відтак, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимістькожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Разом зтим,відповідно достатті 264ЦПК Українисуд підчас ухваленнярішення вирішуєпитання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно достатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановленосудом,позивачка ОСОБА_2 понесла судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4429,53 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 192646,54 грн., що становить 46,2 % від заявленої позивачкою суми 416723,54 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сума судового збору в сумі 2046,44 грн.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

У контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 141, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 57, 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, статтею 377 Цивільного кодексу України, статтею 120 Земельного кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільно нажитого майна подружжя задовольнити частково.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника облікової податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 , загальною площею 72,0 кв. м, житловою площею 32,3 кв. м, та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину торгового павільйону, що розташований по АДРЕСА_2 та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , колір синій, що зареєстрований за ОСОБА_1 з 22.11.2005 року, та залишити об`єкт майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину автомобіля OPEL VIVARO, 2005 року випуску, колір сірий, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1870 куб. см, та залишити об`єкт майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину автомобіля вантажного марки ЗИЛ 5301, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , колір білий, що зареєстрований за ОСОБА_1 з 21.08.1999 року, та залишити автомобіль у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину причіпа ОСЬ П-3,5, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , колір сірий, що зареєстрований за ОСОБА_1 з 19.07.2012 року та залишити причіп у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину причіпа ПГМФ 8704-02, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , колір зелений, що зареєстрований за ОСОБА_1 з 24.05.2014 року, та залишити об`єкт майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ).

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) право власності на:

- 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1172 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчену державним актом на право власності на землю серії IV-КВ № 086365 та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0460 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0001, та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

- 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0540 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3224610100:01:100:0003, та залишити об`єкт нерухомого майна у спільній частковій власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати у виді судового збору у розмірі 2046 (дві тисячі сорок шість) гривень 44 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 28 грудня 2023 року.

Суддя С.В.МАНДЗЮК