Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/12517/14-а
Номер провадження 6-а/711/1/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 в порядку ст.. 382 КАС України у справі №711/12517/14-а,-
встановив:
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року (справа № 711/12517/14-а ) частково задоволено позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси про зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси розглянути справу за заявою ОСОБА_2 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада 2001 року за №25 з доданими до неї документами та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові витрати по справі віднесено за рахунок держави.
Постанова набрала законної сили, оскільки сторонами не оскаржувалася.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 та його представника Александрук В.А. про роз`яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси про зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснено постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року, вказавши, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси розглянути справу саме за заявою ОСОБА_1 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада1 2001 року за №25 з доданими до неї документами, а не справу №12052 сформовану відповідачем за його заявою від 12 листопада 2001 року.
В задоволенні решти клопотання про роз`яснення постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року відмовлено.
02.10.2020 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України по справі № 711/12517/14-а. В клопотанні просить визнати, що представлені в цій заяві обставини і обгрунтовуючі їх докази достатні, щоб встановити факти а) протиправної діяльності боржника по виконанню судових рішень; б) відсутності у нього інваліда 2 групи від трудового каліцтва доступу до соціального захисту і медичної реабілітації навіть після винесення окремої ухвали. Зобов`язати боржника подати звіт про виконання рішення від 13.04.2016 року ухвал від 12.05.2016 року та 10.09.2020 року. Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень Леонова О.П., відповідального за виконання постанови і ухвали, штраф.
Дослідивши матеріал справи, суд приходить до наступних висновків.
Слід зазначити, що частинами 1-4 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
6 квітня 2018 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання ОСОБА_1 в порядку ч.4 ст. 382 КАС України по справі № 711/12517/14-а. В клопотанні просить визнати, що представлені в цій заяві обставини і обгрунтовуючі їх докази достатні, щоб встановити факти а) протиправної діяльності ОСОБА_3 по виконанню судових рішень; б) відсутності у нього інваліда 2 групи від трудового каліцтва доступу до соціального захисту і медичної реабілітації навіть після ухвалення рішення. Встановити постійний контроль за виконанням рішення від 13 квітня 2016 року і ухвали від 12 травня 2016 року по справі № 711/12517/14-а та строк звіту про виконання цих рішень. Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень Момота Р.В., відповідального за виконання постанови і ухвали, штраф.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.09.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення постійного контролю за виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року у справі №711/12517/14-а.
Рішення суду обгрунтоване тим,що Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення КАС України визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
У рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу».
Разом з тим, стаття 382 КАС України передбачає, що прийняття судом ухвали про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке пов`язано з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов`язку виконати судове рішення.
Пунктом 1 ч. 6ст. 246 КАС Українипередбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Пунктом 10.12. постанови Пленуму ВАС України №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення у адміністративній справі» передбачено, що з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення суд у резолютивній частині рішення повинен повніше використовувати право покладати обов`язок на суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення (частина перша статті 267КАС України).
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення по суті.
Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
У разі ж звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття по суті рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 9 січня 2013 року № 28/12/13-13.
За таких обставин, оскільки постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року (справа № 711/12517/14-а ) не встановлено судового контролю за виконання такого судового рішення шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеної постанови.
Крім того позивачем не наведено аргументованих доводів та не надано доказів того, що постанова суду від 13 квітня 2016 року не виконана, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не поновлені його права.
Щодо вимоги позивача визнати, що представлені в цій заяві обставини і обгрунтовуючі їх докази достатні, щоб встановити факти а) протиправної діяльності ОСОБА_3 по виконанню судових рішень; б) відсутності у нього, інваліда 2 групи від трудового каліцтва доступу до соціального захисту і медичної реабілітації навіть після ухвалення рішення, то суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, не передбачено встановлення судом будь-яких фактів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 6ст. 7 КАС Україниу разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію закону положень п.2 ч.1 ст. 170 КАС України, відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі №711/12517/14-а, оскільки між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили ухвала суду від 06.09.2018 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення постійного контролю за виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року у справі №711/12517/14-а.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.7,170,382 КАС України суд,-
вирішив:
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі №711/12517/14-а, оскільки між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили ухвала суду від 06.09.2018 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення постійного контролю за виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року у справі №711/12517/14-а.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя: Р. В. Демчик
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2023 |
Оприлюднено | 01.01.2024 |
Номер документу | 116034810 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Адміністративне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Демчик Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні