Ухвала

від 14.11.2023 по справі 752/22060/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/22060/23

Провадження №2-з/752/389/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ан Ірина Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про визнання протиправними та скасування дій.

Розглянувши заяву, суд встановив, що заява про забезпечення позову підлягає передачі на розгляд іншому суду.

Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 2, 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20), аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підступності.

Схожа правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07. 2020 у справі №910/10647/18.

З матеріалів справи встановлено, що у позові заявлено вимоги про скасування пені та зобов`язання внести зміни та доповнення до інвестиційного договору 06.08.2021 №ОДВ/08-КВ/023, предметом якого є інвестиційна участь інвестора ОСОБА_1 у будівництві об`єкта - житлово-рекреаційного житлового комплексу по АДРЕСА_1 (8 пусковий комплекс, 8 будинок).

Пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (далі - спеціальне майнове право) - різновид майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, яке полягає у:

володінні і розпорядженні таким об`єктом за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, якщо інше не визначено законом, та виникає після отримання права на виконання будівельних робіт, але не раніше державної реєстрації такого права, і припиняється після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна;

праві особи, за якою зареєстровано таке право, вимагати закінчення будівництва об`єкта (у тому числі об`єкта, складовою частиною якого є майбутній об`єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію, що має наслідком набуття такою особою права власності на об`єкт нерухомого майна, який відповідає зазначеним у договорі технічним характеристикам відповідного об`єкта.

Фактично позивач є співвласником об`єкта будівництва та його складових частин, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта стануть самостійними об`єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності Законом (далі - об`єкти будівництва (їх складові частини).

Таким чином, до цього позову застосовуються правила виключної підсудності, оскільки заявлені вимоги, які безпосередньо стосуються майнових прав на майбутній об`єкт нерухомості, який знаходиться в Дарницькому районі м. Києва, а позовна заява була подана до Голосіївського району суду міста Києва, тобто з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності).

Вищенаведене спростовує доводи представника позивача, яка визначила підсудність цієї справи за місцем знаходження одного з відповідачів.

Ухвалою суду від 30.10.2023 передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва справу №752/22060/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» про визнання протиправними та скасування дій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, подана з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності), а зазначена цивільна справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва.

За правилами підсудності, встановленими ЦПК України для відповідного позову, заява про забезпечення позову мала бути подана до Дарницького районного суду міста Києва, якому визначена територіальна підсудність вказаної справи, в рамках якої подано заяву про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову має бути передана на розгляд за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва.

Керуючись ст. 27, 149, 152, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Передати на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Передачу цивільної справи здійснити в порядку, встановленому частиною 3 статті 31 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова