Рішення

від 08.12.2023 по справі 753/1478/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1478/23

провадження № 2/753/2864/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник - адвокат Дем`янюк Віктор Пилипович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бор -14», в інтересах якого діє предтавник - адвокат Маховик Микола Васильович про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки рорахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що відповідно до наказу № 7 від 26.11.2018 року була прийнята на роботу в ТОВ «БОР-14» на посаду художника. Відповідно до наказу № 9 від 01.10.2021 року була звільнена за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України. В порушення чинного законодавства відповідач не провів з нею повний розрахунок при звільненні, а саме не виплатив заробітну плату за весь період роботи. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з 26.11.2018 року по 01.10.2021 року в розмірі 167264,13 гривень, середній заробіток за шість місяців по день фактичного розрахунку в сумі 32880, 00 гривень та судові витрати по справі.

Ухвалою Дарницького районного суду від 17 лютого 2023 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач та її представник до суду не з`явились, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, правом на відзив на позов не скористався, надав суду заяву, в якій він заперечував проти задоволення позову, вказавши що позивачка в зазначений нею період часу фактично не працювала, трудових обовязків не виконувала; просив справу розглянути за його відсутності.

Фіксування судового засідання не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Судом встановлені наступні факти, які підтверджені письмовими доказами.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БОР-14» має статус юридичної особи (код ЄДРПОУ 41937300).

Наказом № 7 від 26.11.2018 року позивач прийнята на посаду художника Товариства з обмеженою відповідальністю «БОР-14», наказом 9 від 01.10.2021 року була звільнена з посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.15).

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, в період часу з 26.11.2018 по 01.10.2021 позивачці була нарахована заробітна плата в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БОР -14» в розмірі 167264,13 гривень (а.с.18).

Правові відносини сторін є трудовими та регулюються нормами трудового права. Крім того, при вирішенні справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду щодо вибору та застосування відповідної норми права відповідно до статі 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Частинами першою, четвертою та п`ятою статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною третьою статті 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п`ятій статті 97 КЗпП України.

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою).

Зазначені правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.10.2022 у справі N 905/857/19 (пункти 34-37).

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать їй від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Всупереч наведеним законодавчим положенням, відповідач при звільненні позивача не виплатив усі належні йому до виплати суми.

Суд зауважує на те, що представником відповідача не було надане належних та допустимих доказів про те, що позивачка фактично не виконувала своїх трудових обов`язків, крім цього, його доводи спростовуються індивідуальними відомостями про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, згідно з якими позивачу була нарахована зарабітна плата за весь період її перебування в трудових відносинах з відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає встановленою та доведеною обставину наявності у відповідача заборгованості по нарахованої, але не виплаченої заробітної плати перед позивачем за період часу з 26.11.2018 по 01.10.2021 в розмірі 167264,13 гривень.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За змістом пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд зауважує, що відповідач власного розрахунку на спростування розрахунку позивача суду не подавав.

Суд, відповідно до Порядку №100, враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування про суми доходу, визначає її середньоденну заробітну плату за два повні календарні місяці серпень, вересень 2021 року, що передували звільненню (6200,00 + 6200,00 : 43 робочих днів за ці місяці) в розмірі 288,37 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні слід розраховувати за шість місяців по день фактичного розрахунку, тобто за період з 01.04.2021 року по 01.10.2021 року, що становить: 288,37 грн./середньоденна заробітна плата позивача/х125 днів/кількість робочих днів за 6 місяців затримки розрахунку по 01.10.2021 = 36046,25 грн.

Враховуючи, що розмір середнього заробітку, розрахованого позивачем та зазначеного в позовній заяві, являється меншим - 32880,00 грн, ніж розрахований судом, відтак суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який стягується з роботодавця на користь працівника, зазначається судом без виключення з них податків й інших обов`язкових платежів, які сплачуються роботодавцем при виконанні рішення суду, однак згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці» на суд покладається обов`язок зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення та вказується, що податок та інші обов`язкові платежі підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати зі сплати позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1672,64 грн.

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць на підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 76-81, 259, 263-265, 280-283, 354, 430 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бор -14» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бор-14» (юридична адреса: 07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 14, корпус 2, офіс 3, код ЄДРПОУ: 41937300) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період часу з 26.11.2018 року по 01.10.2021 року у розмірі 167264,13 грн (сто шістдесят сім тисяч двісті шістдесят чотири гривні тринадцять копійок), без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України; середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 32880,00 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бор-14» (юридична адреса: 07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 14, корпус 2, офіс 3, код ЄДРПОУ: 41937300) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) гривень 64 копійки.

Допустити рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили через тридцять днів з моменту його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому копія рішення суду не вручена в день його підписання, має право поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу подано протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії.

У разі апеляційного оскарження, рішення суду набирає законної сили з моменту прийняття апеляційним судом судового рішення про відмову у відкриті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без розгляду або без задоволення.

Суддя: Л.М. Осіпенко