Рішення

від 17.10.2023 по справі 183/3753/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/3753/21

Провадження № 2/183/471/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Коссовича А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "НПД Агро", третя особа Виконавчий комітет Новомосковської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2021року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" звернулося на адресу суду із вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої позивач посилається на те, що у 17 грудня 2007 році між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро"було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,305 га., кадастровий номер 1223281000:02:012:1103, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 02липня 2008 року за №04:08:126:02793. За умовами договору сторони погодили строк його дії до 31грудня 2022 року, такий договір між сторонами не розривався та в судовому порядку не скасовувався.

Проте, в подальшому з інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивачеві стало відомо про те, що в період дії зазначеного вище договору оренди, між ОСОБА_3 , як спадкоємцем ОСОБА_2 , та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "НПД Агро"було укладено договір оренди №б/н від 02 лютого 2021 року щодо тієї ж земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:02:012:1103, який зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Неродою Д. Д. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021 року.

Позивач вважає, що спірний договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НПД Агро" та ОСОБА_3 , як спадкоємцем ОСОБА_2 в період дії договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та позивачем, порушує його права як орендаря, зокрема укладений з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки законом не передбачено подвійної реєстрації договорів оренди землі.

У зв`язку з наведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" просило суд:

- визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 02 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПД Агро"щодо земельної ділянки площею 2,305 га., кадастровий номер 1223281000:02:012:1103, зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Неродою Д. Д. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021року; номер запису про інше речове право: 41103533.

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399від 22 березня 2021 року, а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою судді від 10 червня 2021 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

17 березня 2022 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши суду всі належним чином засвідчені копії письмових доказів для долучення до матеріалів справи та для направлення всім учасникам справи.

Ухвалою судді від 17 березня 2022 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою було установлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а також письмових пояснень.

10 травня 2022 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача.

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року постановлено про закриття підготовчого провадження у справі, та призначено її до судового розгляду по суті.

Відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, заперечень, а також письмових пояснень від сторін на адресу суду не надходило.

У судове засідання представник позивача ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ТОВ "НПД Агро" у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву не подавали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Новомосковської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву не подавав.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року № 3-рп/2003правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст.76-81ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що 17 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" було укладено договір оренди земельної ділянки без номеру, щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,35га, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Зазначений договір було зареєстровано 02 липня 2008 року у Новомосковському районному державному земельному кадастровому центрі за №04:08:126:02793.

Відповідно до п. 1, 2.1, 2.3 договору оренди, ОСОБА_2 передав Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" (Орендар) в строкове платне користування належну йому земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном до 31грудня 2022 року, з початком дії договору з моменту його державної реєстрації.

Разом з тим, судом установлено, що 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Ганною Василівною, як державним реєстратором, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: р.№ 65 від 26 січня 2021 року, за відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,305 га (кадастровий номер 1223281000:02:012:1103, (номер запису про право власності/довірчої власності: 40269419). Крім того, установлено, що 02 лютого 2021 року, тобто в період дії зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, між ОСОБА_3 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "НПД Агро" було укладено договір оренди № б/н, щодо тієї ж земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:02:012:1103. Зазначений договір було зареєстровано 16березня 2021року державним реєстратором Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Неродою Дар?єю Дмитрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021 року; номер запису про інше речове право: 41103533, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 259783478 від 03 червня 2021 року.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно дост. 16 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимога бо відмову в їх задоволенні. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16.

Приписи ст.41Конституції України та ст.319Цивільного кодексуУкраїни гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Також, відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Ураховуючи те, що відповідач ОСОБА_5 успадкувала земельну ділянку загальною площею 2,305 га (кадастровий номер 1223281000:02:012:1103) та набула прав та обов`язків за договором оренди землі, який за життя був укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро".

Державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки станом на 2009 рік регулювалася "Порядком державної реєстрації договорів оренди землі", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073(втратив чинність 05серпня 2011 року) (надалі - Порядок), яким визначено єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок.

Згідно з пунктом 1 цього Порядку, останній визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди).

Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок (п. 2 цього Порядку).

Забезпечення реєстрації договорів оренди покладалося на відповідні державні органи земельних ресурсів, районні відділи земельних ресурсів, управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування (п. 4 Порядку).

Відповідно до п.12 Порядку факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з Додатком . Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками (пункт 13 даного Порядку).

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п. 14 цього Порядку).

Згідно з п.17 Порядку в разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

Крім того, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003року №174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" функції з реєстрації договорів оренди землі були покладені на реєстраторів Державного реєстру земель структурні підрозділи Центру Державного земельного кадастру, які вносили відомості до бази даних АС ДЗК, здійснювали видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також вели Книгу реєстрації договорів оренди. Цим документом також була затверджена форма Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Договори оренди землі реєструвалися в розділі 4 цієї книги, який мав назву "Записи державної реєстрації договорів оренди землі". Порядок ведення державного реєстру земель був визначений тимчасовим до прийняття Закону України "Про державний земельний кадастр України".

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст.210, ч. 3 ст.640 ЦК України, ч. 2ст.125ЗКУкраїни та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 8постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від6листопада 2009року №9"Просудову практикурозгляду цивільнихсправ провизнання правочинівнедійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

01 січня 2013 року набули чинності зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", якими встановлено, що державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться відповідно до вищезазначеного Закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових правна нерухоме майно. Аналогічне положення міститься у п.2 "Порядку реєстрації договорів оренди землі", затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, в якому вказано, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", для виконання покладених на нього обов`язків державний реєстратор, у тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно.

Порядок державної реєстрації прав встановлений статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.24цього Закону у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки /первинний орендар/ за законодавством, що було чинним до 01 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала таке право в Державному реєстрі прав, то укладення наступного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, право якого зареєстроване у Державному реєстрі прав. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до зазначеного Реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18, нездійснення державним реєстратором запитів до відповідних органів з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на земельну ділянку призводить до подвійної реєстрації прав оренди на ту саму земельну ділянку. При цьому одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання і захисту державою речових прав та інших прав, які підлягають державній реєстрації, і призводить до порушення права первинного орендаря.

Згідно із ст.152ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини першої статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У пунктах 1 та 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"судам роз`яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними, суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За статтею 236ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", передбачає, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно із частиною першою статті 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Стаття 17Закону України"Прооренду землі" встановлює, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року в справі №322/1178/17.

Отже, підписані та укладені договір оренди землі та/або відповідна додаткова угода до нього набирають чинності, а Орендар набуває право оренди та використання земельної ділянки саме з моменту реєстрації такого права, а не з моменту підписання договору або додаткової угоди.

Таким чином, укладений та підписаний між ОСОБА_2 (спадкоємець відповідач ОСОБА_5 ) і позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Олімпекс-Агро" договір оренди земельної ділянки без номеру від 17 грудня 2007 року, який зареєстрований 02 липня 2008 року у Новомосковському районному державному земельному кадастровому центрі за №04:08:126:02793, був укладений строком до 31 грудня 2022 року.

Як установлено судом, 02 лютого 2021 року, тобто в період дії зазначеного договору оренди земельної ділянки, між відповідачем ОСОБА_3 , як спадкоємцем ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "НПД Агро" було укладено договір оренди № б/н щодо тієї ж земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:02:012:1103, який зареєстрований 16 березня 2021року державним реєстратором Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Неродою Дар?єю Дмитрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021 року; номер запису про інше речове право: 41103533, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 259783478 від 03 червня 2021 року.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір оренди № б/н, укладений 02лютого 2021 року між відповідачем ТОВ "НПД Агро" та відповідачем ОСОБА_6 в період дії договору оренди землі без номеру від 17 грудня 2007 року, укладеного між позивачем ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та ОСОБА_2 (спадкоємець відповідач ОСОБА_4 ) та всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки в судовому засіданні установлено та доведено факт подвійної реєстрації договорів оренди землі, на який посилався позивач, у зв`язку з чим права ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" відповідачами порушені, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди землі підлягають задоволенню.

Щодо вимог в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі Закон № 1952-IV) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6статті 37 Закону № 1952-IV, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 Закону № 1952-IV) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ураховуючи,що договір оренди № б/н, який укладений 02 лютого 2021 року між ОСОБА_6 та ТОВ "НПД Агро", зареєстрований 16 березня 2021року державним реєстратором Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Неродою Д. Д. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021року; номер запису про інше речове право:41103533, визнано судом недійсним, а тому позовні вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" до ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю "НПД Агро", третя особа Виконавчий комітет Новомосковської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 02 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПД Агро"щодо земельної ділянки площею 2,305 га, кадастровий номер 1223281000:02:012:1103, який зареєстрований 16 березня 2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області НеродоюДар?єю Дмитрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021 року; номер запису про інше речове право: 41103533

Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області Нероди Дар?ї Дмитрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57215399 від 22 березня 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПД Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі твісті сімдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі твісті сімдесят грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул.Лесі Українки, 10;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НПД Агро", код ЄДРПОУ 43628549, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51232, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Миролюбівка, вул.Вишнева, 30;

- відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- третя особа: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14.

Рішення суду складено і підписано 17 жовтня 2023 року.

Суддя Г.Є. Майна