Рішення

від 25.12.2023 по справі 195/1605/16-ц

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1605/16-ц

Номер провадження № 2-о/194/5/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

присяжних Сорокіна М.М., Мокроусова О.М., секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

представників заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника заінтересованої особи Яковлевої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявоюпро визнаннянедієздатною її сестри, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення над нею опіки з призначенням її опікуном. Заява мотивована тим, щовнаслідок дорожньо-транспортної пригоди у 1978 році ОСОБА_2 отримала тяжку черепно-мозкову травму, внаслідок чого була визнана інвалідом першої групи на підставі довідки Павлоградської медико-соціальної експертної комісії (далі Павлоградської МСЕК)від 15 лютого 1979 року і потребує постійного стороннього догляду. Інвалідність ОСОБА_2 було встановлено до 01 березня 1981 року. На підставі довідки Павлоградської МСЕК від 31 березня 1981 року ОСОБА_2 встановлено інвалідність першої групи безстроково. 15 червня 2004 року ОСОБА_2 видано посвідчення інваліда першої групи безстроково НОМЕР_1 . У результаті отриманої черепно-мозкової травми її сестра страждає на тяжке хронічне психічне захворювання, стався психічний розлад здоров`я, вона неодноразово знаходилася на лікуванні у різних психіатричних закладах, однак стан психічного здоров`я з часом погіршувався. Внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 лікарем-психіатром була направлена до Дніпропетровської обласної психічної лікарні та знаходилася на стаціонарному лікуванні у період з 28 вересня 2011 року до 01 листопада 2011 року в закритому відділенні № 22 (закрите суїцідальне відділення). У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 їх матері, ОСОБА_5 , стан її сестри погіршився, після чого 02 лютого 2012 року вона була поміщена на стаціонарне лікування до психіатричного відділення Павлоградської міської лікарні № 1 і з цього часу вона єдина, хто виконувала обов`язки опікуна сестри. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2012 року у справі №429/1878/12 заїї заявою ОСОБА_2 , визнана недієздатною, а її призначено опікуном над нею. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської радиДніпропетровської областізадоволено.Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від12 квітня 2012 року скасовано, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуном. З 17 липня 2012 року ОСОБА_2 знаходилася в комунальному закладі «Володимирівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» та перебуває на повному державному забезпеченні. Внаслідок хронічного психічного розладу її сестра не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може сама себе обслуговувати з усіх необхідних побутових потреб. Відповідно до епікризу від 07 травня 2012 року її сестра потребує постійного догляду та спостереження, у зв`язку з чим її було направлено до психоневрологічного інтернату, де вона майже п`ять років перебуває на повному державному утриманні, за нею здійснюють належний догляд та постійний супровід лікарів, вчасно отримує лікування та харчування. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила судвизнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити її опікуном сестри.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити заяву про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення опіки. Зазначила, що стан здоров`я у ОСОБА_2 погіршується, вона не здатна розуміти значення своїх дій, не лікується, повноцінно не харчується. До свого будинку вона боїться пускати сестру, бо та має психічне захворювання.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що не може назвати ОСОБА_1 своєю сестрою, бо вона не відчуває любові до себе з її боку. Заявник ставиться до неї дуже погано. Себе вона відчуває нормальною здоровою людиною, може користуватися своєю пенсією самостійно, користується самостійно банкоматом, розраховується коштами, та може найняти людину, яка їй буде допомагати, сама купує собі продукти харчування. У разі необхідності їй допомогти за фізичним станом здоров`я, то до неї приходить соціальний працівник. Вона самостійно в 2021 році їздила в м. Одесу на лікування по путівці від Центру соціального обслуговування. Просила відмовити в задоволенні заяви про визнання її недієздатною та встановлення опіки.

Представник заінтересованоїособи ОСОБА_2 адвокат Мерцалов М.Ю. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки. Зазначив, що ОСОБА_2 чітко та розсудливо відповідає на питання. Заявник ОСОБА_1 погано ставиться до своєї сестри ОСОБА_2 , слідкує за нею, матеріально її не підтримує.

Представник заінтересованоїособи ОСОБА_2 адвокат Мерцалова Н.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки. Зазначила, що ОСОБА_2 чітко та розсудливо відповідає на питання, може сама себе обслуговувати, піклуватися про себе. ОСОБА_2 психічно здорова людина, але має хворобу з боку неврології.

Представник заінтересованої особи органу опікита піклуваннявиконкому Тернівськоїміської радиДніпропетровської областіЯковлева Н.М. в судовому засіданні заперечувати проти задоволення заяви, та пояснила, що ОСОБА_2 виявляє себе як самостійна особа, може виконувати не важку домашню роботу, слідкує за своїм зовнішнім видом, не агресивна, контактна. ОСОБА_2 категорично заперечує проти того, щоб ОСОБА_1 мала до неї будь яке відношення, не бажає навіть жити разом з нею.

Вислухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 та її представників адвокатів Мерцалова М.Ю., Мерцалову Н.В., представника заінтересованої особа ОСОБА_6 , допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи з дитинства та потребує догляду, безстроково.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2012 року у справі №429/1878/12 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, визано ОСОБА_2 недієздатною, ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_2 .

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської радиДніпропетровської областізадоволено.Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від12 квітня 2012 року по справі №429/1878/12 скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуном.

Постановою Верховного Суду України від 31 липня 2019 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року залишено без змін.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено; визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначено опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її сестру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ПостановоюДніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. РішенняТомаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 рокускасовано,справу переданона новий розгляд до суду першої інстанції.

Також, ВС у цій постанові зробив висновок, що суди встановивши, що з висновківсудово-психіатричних експертиз від 05 грудня 2017 року та від 17 лютого 2020 рокута інших поданих заявником доказі, у ОСОБА_2 наявний психічний розлад, якийістотно впливаєна її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто немаєабсолютної неспроможності, дійшли помилкового висновку про визнання її недієздатною відповідно до частини першої статті 39 ЦК України.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 05 квітня 2011 року № 9 комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_2 страждає хронічним стійким психічним розладом у формі вираженого розладу особистості і поведінки внаслідок органічного захворювання головного мозку. За своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

У висновку лікарсько-консультативної комісії комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради» від 04 травня 2012 року № 1469 встановлено, що ОСОБА_2 має діагноз захворювання у виді вираження розладу особистості та поведінки внаслідок органічного захворювання головного мозку (наслідки тяжкої травми головного мозку, церебросклероз). Психічні функції стійко порушені. Соціальна дезадаптація внаслідок обмеження життєдіяльності по категорії: навчання, трудова діяльність, спілкування, контроль поведінки, рухливість. Потребує в постійному сторонньому догляді, побутовому та медичному обслуговуванні. Рекомендовано подальше перебування в будинку-інтернаті.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 07 лютого 2017 року № 16 комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_2 страждає хронічним стійким психічним розладом у формі розладу особистості і поведінки внаслідок органічного враження головного мозку. Однак в амбулаторних умовах встановити глибину та ступінь наявних у неї психічних розладів та вирішити експертні питання неможливо, у зв`язку зі складністю випадку, короткочасністю обстеження, необхідністю тривалого динамічного спостереження за нею.

Згідно висновкусудово-психіатричногоексперта №206від 05грудня 2017року наданогоКиївським міськимцентром судово-психіатричноїекспертизи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,виявляє ознаки«Органічного ураженняголовного мозкутравматично-судинногоґенезу,із психоорганічнимсиндромом» (F07/9за МКХ-10). Наявний у ОСОБА_2 психічний розладістотно впливаєна її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У висновкусудово-психіатричного експертавід 17 лютого 2020 року № 104 комісія Київського міського центру судово-психіатричної експертизи зазначила, що ОСОБА_2 страждає на органічне ураження головного мозку травматично-судинного генезу із помірним вираженим психоорганічним синдромом, щоістотно впливаєна здатність нею усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Досліджена у судовому засіданні медична документація була підставою для постановлення висновків експертиз.

Ухвалою судувід 23червня 2022року заклопотанням представниказаявника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, для встановлення психічного стану ОСОБА_2 призначено амбулаторну судово - психіатричну експертизу. Проведення експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент охорони здоров`я (046655, м. Київ вул. Кирилівська буд. №103-А). Оплату за проведення експертизи покласти на сторону, за клопотанням якої призначено експертизу, - на ОСОБА_1

01 серпня 2022 року матеріали цивільної справи повернуто до суду через відсутність експертної установи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент охорони здоров`я (046655, м. Київ вул. Кирилівська буд. №103-А) за зазначеною адресою.

Ухвалою судувід 22серпня 2022року заклопотанням заявника ОСОБА_1 по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, для встановлення психічного стану ОСОБА_2 призначено амбулаторну судово - психіатричну експертизу, проведення експертизи доручено експертам ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків» МОЗ України, головний офіс якого знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 103 корпус 12 поверх 3. Оплату за проведення експертизи покласти на сторону, за клопотанням якої призначено експертизу, - на ОСОБА_1

27 грудня 2022 року матеріали цивільної справи повернуто до суду без виконання у зв`язку з несплатою за вказану експертизу.

Ухвалою судувід 23лютого 2023року заклопотанням представниказаінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката МерцаловоїН.В.по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, для встановлення психічного стану ОСОБА_2 призначено амбулаторну судову психіатричну експертизу. Проведення експертизи доручити експертам ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків» МОЗ України, головний офіс якого знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 103 корпус 12 поверх 3. Оплату за проведення експертизи за згодою покласти на сторону, за клопотанням якої призначено експертизу, - на ОСОБА_2

01 листопада 2023 року до суду повернута ухвала суду від 23 лютого 2023 року без виконання у зв`язку з несплатою за вказану експертизу.

Ухвалою судувід 19грудня 2023року в задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про призначення амбулаторної судовопсихіатричної експертизи, відмовлено.

Відповідно до заяви заінтересованої особи органу опікита піклуваннявиконкому Тернівськоїміської радиДніпропетровської областіОСОБА_6 , ОСОБА_2 виявляє себе як самостійна особа, може виконувати не важку домашню роботу, слідкує за своїм зовнішнім видом, не агресивна, контактна. ОСОБА_2 категорично заперечує проти того, щоб ОСОБА_1 мала до неї будь яке відношення, не бажає навіть жити разом з нею. ОСОБА_1 на даний час догляд за ОСОБА_2 не здійснює. Виходячи з вищезазначеного, висновок про доцільність встановлення опіки над останньою та відповідність її інтересам громадянки, до суду надаватися не буде.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він є сімейним лікарем ОСОБА_2 . На прийом в лікарню ОСОБА_2 приходить самостійно, з ним спілкується самостійно, виконує його вказівки щодо лікування, приймає призначені ліки також самостійно. Щодо її психічного здоров`я питань не має, вона відповідає чітко на питання, відповідає по суті питання. За останній рік ОСОБА_2 була у нього на прийомі чотири рази.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_2 , бо та приходить робити до неї уколи. ОСОБА_2 розмовляє та поводить себе як адекватна людина.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що десь років 15 тому познайомилася з ОСОБА_2 . ОСОБА_2 дзвонила їй з психоневрологічного інтернату та скаржилася на те, що сестра закрила її в божевільні. ОСОБА_2 чітко відповідала їй на питання. Вона бачила, як ОСОБА_2 самостійно купує продукти харчування в АТБ, самостійно ходить в їдальню, самостійно користується кнопковим мобільним телефоном, самостійно собі варить їжу.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є соціальним працівником. Знає ОСОБА_2 досить давно, працює з нею як соціальний працівник. ОСОБА_2 є адекватною людиною, дзвонить їй, заказує продукти харчування, зазначає перелік продуктів. Після покупки продуктів вона приносить ОСОБА_2 квитанцію, остання розраховується сама, самостійно рахує кошти, деякі блюда вона готує самостійно, може себе обслуговувати.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 не може проживати у своєму будинку, бо ОСОБА_1 дуже погано ставиться до неї. Знає ОСОБА_2 півтора року, проживають у будинку переселенців.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є лікарем психіатром, у неї на обліку перебувала тривалий час ОСОБА_2 . З урахуванням запитань, які поставила останній, вважає, що ОСОБА_2 не потребує призначення судової психіатричної експертизи, оскільки усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першоїстатті 39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно зстаттею 36 ЦК Українисуд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина першастатті 40 ЦК України).

Згідно зістаттею 55 ЦК Україниопіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Згідно з частиною другою статті 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Стаття 63 ЦК України передбачає, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (пункт 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).

Згідно з пунктом 3.2 Правил опіки та піклування піклувальниками не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

У пункті 1 частини другоїстатті 293 ЦПК Українизазначено, що обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні.

Відповідно до частини третьоїстатті 296 ЦПК Українизаяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно з частиною третьоюстатті 297 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першоїстатті 39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другоюстатті 39 ЦК Українипередбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦПК України. Відповідно достатті 239 ЦПК Українисуд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу»визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Судом враховуєтьсяте,що вматеріалах справиє висновоксудово-психіатричногоексперта №206від 05грудня 2017року наданогоКиївським міськимцентром судово-психіатричноїекспертизи,згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,виявляє ознаки«Органічного ураженняголовного мозкутравматично-судинногоґенезу,із психоорганічнимсиндромом» (F07/9за МКХ-10).Наявний у ОСОБА_2 психічний розладістотно впливаєна її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, проведений при розгляді цієї справи.

Також, в матеріалах справи є висновок судово-психіатричного експертавід 17 лютого 2020 року № 104 комісія Київського міського центру судово-психіатричної експертизи згідно якого ОСОБА_2 страждає на органічне ураження головного мозку травматично-судинного генезу із помірним вираженим психоорганічним синдромом, щоістотно впливаєна здатність нею усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, котрий також проведений при розгляді справи.

Судом неодноразово за клопотання учасників процесу призначались судово-психіатричні експертизи, які 27 грудня 2022 року та 01 листопада 2023 року були повернуто з експертних установ до суду без виконання у зв`язку з несплатою за вказану експертизу.

Крім того,допитана всудовому засіданнілікар психіатр,зазначила,щоОСОБА_2 не потребує призначення повторної судової психіатричної експертизи, оскільки усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, а заявник ОСОБА_1 відмовляється від оплати за експертизу на проведенні якої вона наполягає.

Отже, суд вважає, що призначення ще однієї амбулаторної судової психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 може порушити її права та затягнути розгляд справи. Окрім того, суд не позбавлений можливості вирішити справу на підставі отриманих висновків експертиз у даній цивільній справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» визначено: за заявою осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд призначає судову експертизу, якщо необхідність її проведення обумовлена обставинами справи і поданими сторонами доказами (тобто, при наявності належного обґрунтування підстав для проведення судової експертизи).

Висновок судового експерта та інформація, яка міститься у ньому, не має для суду наперед встановленого значення, а є лише одним із доказів, які суд досліджує, надає оцінку за внутрішнім переконанням та враховує при вирішенні справи. Результат оцінки судом висновку судового експерта відображається у рішенні, в якому наводяться мотиви його прийняття або відмови у прийнятті.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, в тому числі психічний стан особи.

Згідно з ч.1ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.5 ст. 311 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

При розгляді цивільної справи, представник заінтересованої особи органу опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області Яковлева Н.М. приймала участь особисто та надала заяву, відповідно до якої висновок про доцільність встановлення опіки над ОСОБА_2 та відповідність інтересам громадянки, до суду надаватися не буде.

Також, особисто брала участь при розгляді цієї справи - особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною ОСОБА_2 .

Як встановлено у судовому засідання, допитані свідки зазначили, що ОСОБА_2 здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Також, з висновківсудово-психіатричних експертиз від 05 грудня 2017 року та від 17 лютого 2020 рокута інших поданих заявником доказів слідує, щонаявний у ОСОБА_2 психічний розладістотно впливаєна її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто немаєабсолютної неспроможності.

Отже, з урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна не має.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 58, 60, 67 ЦК України, ст. ст.4,247,258, 259, 263-265,273, 293-300 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконкому Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2023 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін

Присяжні: М.М. Сорокін

О.М. Мокроусов