Рішення

від 29.12.2023 по справі 953/10317/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10317/23

н/п 2-а/953/196/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представників Бабича Ю.В., Сейдаметова Р.Р., Бойко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бабича Ю.В., до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д., в якій представник позивача просить: визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду; та визнати протиправною і скасувати постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича № 85 від 08.08.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 188-52 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500, 00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог посилається на наступне. Постановою Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д. №85 від 08.08.2023 постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 188-52 КУпАП, за застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, та вважає її такою, що підлягає скасуванню за наступних обставин. Відповідачем у оскаржуваній постанові встановлено, що «за результатами контролю за застосуванням державної мови ХМР встановлено факт застосування недержавної мови Харківським міським головою під час виконання службових обов`язків на робочому засіданні стосовно роботи міського транспорту 08.06.2023, що є порушенням вимог ч.1 ст. 12 та п. 2 ч.1 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вказане порушення було встановлено із аудіофайла доданого до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.07.2023. Відповідальність за встановлене порушення передбачена ч. 5 ст. 188-52 КУпАП. Однак, міський голова не є ні органом місцевого самоврядування, ні його посадовою особою, а тому положення ч.2 ч.1 ст. 9, ч.1 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» містять конкретно-визначений перелік суб`єктів, на яких поширюються вказані норми, серед яких міський голова відсутній, а тому можливість притягнення позивача як Харківського міського голову до відповідальності за порушення вказаних норм виключається. Також зазначив, що невідомий аудіофайл, хоча в протоколі йде мова про відеофайл не підтверджує обставини, викладені в протоколі, та взагалі не зрозуміло яким є офіційне походження такого файлу та не перевірено оригінальність його аудіо доріжки. Крім того, позивача притягнуто до відповідальності саме ч.5 ст. 188-52 КУпАП, яка застосовується у випадку повторного вчинення одного і того ж правопорушення, однак оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про факти і дату вчинення позивачем попередніх правопорушень. Наданий відповідачем Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 26.07.2023 не може братися до уваги, адже особою стосовно якої здійснено контроль за вказаним актом є ХМР, в той час як протокол про адміністративне правопорушення від 26.07.2023 і оскаржувана постанова складені на Харківського міського голову, який в силу положень ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є окремим самостійним суб`єктом. Також порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме не повідомлено про розгляд, не роз`яснені відповідні права та обов`язки, не надано можливості скористатися правовою допомогою тощо, оскільки всі повідомлення спрямувались на адресу ХМР, а не на адресу позивача, а тому про існування вказаної постанови позивач дізнався 12.10.2023, а тому просить поновити строк на оскарження вказаної постанови, оскільки не знав про її існування, та в момент її складання взагалі знаходився за кордоном.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що Харківський міський голова є посадовою особою місцевого самоврядування, а тому на нього поширюються вимоги п. 2 ч.1 ст. 9 Закону щодо обов`язку володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків, та судовим рішенням встановлено, що на позивача як Харківського міського голову під час виконання ним службових обов`язків поширюються також вимоги ч.1 ст. 12 Закону в частині робочої мови органів місцевого самоврядування. Зокрема в рамках процедури здійснення державного контролю за застосуванням державної мови згідно з наказом відповідача від 21.06.2023 №128-дк «Про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови ХМР» було направлено відповідний запит від 26.06.2023 №3396/04.1 щодо отримання додаткової інформації та пояснень від позивача щодо застосування ним під час виконання службових обов`язків (проведення наради 08.06.2023). Однак, будь-яких пояснень щодо зазначеної обставини надано не було, і будь-яких доказів, які б спростовували факт застосування позивачем під час виконання службових обов`язків іншої мови, ніж державна, позивачем так само надано не було. Разом з цим факт такого застосування позивачем під час виконання службових обов`язків під час проведення наради 08.06.2023 іншої мови, ніж державна, підтверджується актом про результати здійснення державного контролю за застосуванням державної мови від 26.07.2023, протоколом про адміністративне правопорушення від 26.07.2023, а також відповідним відеозаписом, який отримано відповідачем та який розміщено за посиланням: http://fex.net/uk/s/fft3avp . Факт повторного порушення позивачем підтверджується постановою №8 по справі про адміністративне правопорушення від 24.11.2022, з якою ознайомлений позивач, та яка не оскаржувалась, та за нею сплачено штраф у встановленому розмірі. Складений Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 26.07.2023 відповідає вимогам закону, та на підставі нього складено протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача, який є посадовою особою ХМР. Всі складені документи надсилались позивачу за місцем його роботи, та оскаржувана постанова спрямувалась позивачу за місцем його проживання, а тому права позивача порушені не були.

Представником позивача було спрямовано відповідь на відзив, в якому він вказує, що відповідач хибно сприймає посадовий статус позивача та неправомірно застосовує до нього положення та процедури як для посадової особи ХМР якою позивач не є, та посилання на рішення суду з приводу належності посади Харківського міського голови до посад ХМР є процитованим реченням відповідача. Також відповідачем порушено Порядок здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2019 в частині підстави складання відповідного Акту, та виходить, що контролювали одного суб`єкта, а порушення складено на іншого. Ніяких актів про результати здійснення контролю Харківським міським головою не складалось , і не надсилалось останньому, та не відбулось належним чином сповіщення позивача про розгляд вказаної справи.

Представником відповідача були спрямовані заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що посада міського голови належить до посад в органах місцевого самоврядування, що також встановлено судом при розгляді іншої справи, та підставою для здійснення контролю є саме рішення Уповноваженого,

яке відповідає нормам закону; та посилався також на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити, та поновити строк на звернення до суду.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, та запереченнях, та вказали, що позивач сплатив штраф, а тому погодився з оскаржуваною постановою.

20.10.2023 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зубу Г.А.

23.10.2023 судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування позивача, відповідь на який надійшов 23.10.2023.

Ухвалою судді від 23.10.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній у порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 29.11.2023 задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №953/10317/23, та доручено Деснянському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 12 год. 00 хв. 11 грудня 2023 року, а також наступних судових засідань у випадку відкладення розгляду вказаної справи, в режимі відеоконференції за участю Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича або його представника.

Протокольною ухвалою суду від 28.12.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ з використанням власних технічних засобів.

Судовим розглядом встановлено, що Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови, за власною ініціативою, здійснено перевірку за застосуванням державної мови Харківською міською радою, а саме Харківським міським головою Тереховим І.О.

За результатамиперевірки 26.07.2023о 10:30год.представником Уповноваженогоіз захистудержавної мовиВітренком А.М. складенопротокол проадміністративне правопорушенняб/нстосовно ОСОБА_2 ,який займаєпосаду Харківськогоміського голови,зі змістуякого вбачається,що останній08.06.2023на робочомузасіданні щодороботи міськоготранспорту підчас виконанняслужбових обов`язківвикористовував недержавнумову.З оглядуна це,Харківський міськийголова І.Терехов,як посадоваособа органумісцевого самоврядування,порушив вимогичастини першоїстатті 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною 5статті 188-52 КУпАП.

08.08.2023 Уповноваженим із захисту державної мови Кременем Тарасом Дмитровичем прийнято постанову № 85 по справі про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятоюстатті 188-52 КУпАП, за порушення ч.1 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної», та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн..

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду, та просить поновити строк на його подання, посилаючись на те, що про існування вказаної постанови позивач дізнався лише 12.10.2023.

В обгрунтування строків звернення до суду посилається на те, що його було пропущено з поважних причин, оскільки позивачу стало відомо про оскаржувану постанову разом із матеріалами справи 12.10.2023, тобто після отримання відповіді на адвокатський запит (т.1, а.с. 151).

В свою чергу відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду оскільки обставини, на які посилається сторона позивача є неправдивими, та заявлені із метою введення суду в оману, оскільки штраф за оскарженою постановою самим позивачем було сплачено 03.10.2023, а позов подано до суду 19.10.2023.

Судом встановлено, що копію вищевказаної постанови позивач не отримував відразу після її складання, так і поштовими засобами зв`язку, та повідомлення про розгляд справи направлялись позивачу за місцем його проживання, та на електронну

адресу ХМР, який Департаментом діловодства ХМР повернуто без розгляду (а.с. 164-165) та з 01.08.2023 по 04.08.2023 позивач перебував у відрядженні, про що було повідомлено відповідача. Доказів, що позивач отримував від відповідача будь-які повідомлення поштою за місцем свого перебування матеріали справи не містять, а повідомлення, які надсилались на електронну адресу ХМР повертались без розгляду Департаментом діловодства.

Щодо сплати позивачем штрафу, то суд зазначає відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 липня 2020 року у справі №177/525/17, сам факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення під час розгляду справи не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

За вказаних обставин, враховуючи положення ст. 121 КАС України, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача, та поновити позивачу строк для звернення до суду з вказаним позовом у зв`язку з поважністю причини пропуску строку, а від так клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Положенням частини 2статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі по тексту -КУпАП)).

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.05.2019 у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значущі наслідки для суб`єктів, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного необхідно зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

При вирішенні спору суд також враховує, що у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Так, відповідно до частини 1статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Диспозиція ч.5 ст. 188-52 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених участинах першій - четвертійцієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом оскарження у даній справі є рішення Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Т.Д. про притягнення позивача, який порушив вимоги частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», до адміністративної відповідальності за частиною 5статті 188-52 КУпАП, оскільки позивача постановою №8 від 24.11.2022 притягнуто до адміністративної відповідальності за застосування іншої мови, ніж державна, яка позивачем оскаржена не була. Тому посилання позивача на невірну кваліфікацію вчиненого правопорушення в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Судовим розглядом встановлено, що повноваження Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Т.Д., процедура притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, встановлені положеннямиЗакону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»(далі по тексту - Закон).

Так, відповідно достатті 49 вказаного Закону, з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі - Уповноважений). Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. З метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює такі повноваження, зокрема: складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.

Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Представник Уповноваженого є працівником секретаріату Уповноваженого і здійснює повноваження, визначені цим Законом, за місцезнаходженням секретаріату або в іншому місці, визначеному Уповноваженим. Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому.

Згідно зі статтею 53 Закону, Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об`єднаннями, політичними партіями та іншими юридичними особами, їхніми посадовими особами.

Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку надходження скарги, а також за власною ініціативою.

Порядок здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, зокрема, органами державної влади, органами місцевого

самоврядування (далі - суб`єкти контролю), встановлюється цим Законом (частина 1 статті 56 Закону).

За загальним правилом, відповідно достатті 254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою.

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 56 Закону Уповноважений, його представник за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови суб`єктами контролю складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови (далі - Акт).

У разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення, зокрема, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема,статтею 27 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого Акта протокол (частина 6 статті 56 Закону).

Зазначені положення Закону узгоджуються з положеннями:

- пункту 24 частини 1статті 255 КУпАП, відповідно до якого у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтями188-52,188-53 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати представники Уповноваженого із захисту державної мови;

- пунктом 12 Порядку здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №817, який набрав чинності 27.05.2020 (далі по тексту - Порядок), відповідно до якого за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови за формою, затвердженою Уповноваженим, в якому зазначається інформація, визначена частиною п`ятою статті 56 Закону. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується особою, яка здійснювала заходи контролю за застосуванням державної мови. Перший примірник акта зберігається в секретаріаті Уповноваженого разом з іншими матеріалами перевірки. Другий примірник акта надсилається рекомендованим листом суб`єкту контролю або вручається особисто керівнику суб`єкта контролю чи уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка у першому примірнику акта.

Акт і протокол, які складаються у випадку, передбаченому частиною шостою статті 56 Закону, є підставою для притягнення осіб, які порушили вимоги Закону, до передбаченої законом відповідальності (пункт 13 Порядку).

Таким чином, фіксація факту порушення органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема,статтею 27 цього Закону, починається із складання Акта, на підставі якого складається протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, положення статті 56 Закону містять імперативні вимоги стосовно підстав для притягнення до адміністративної відповідальності суб`єкта контролю, який порушив вимоги, зокрема, статті 27 Закону, а саме, складання Акта та протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, судовим розглядом встановлено, що перевірка за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови позивачем, який є посадовою особою Харківської міської ради, розпочата представником Уповноваженого за власною ініціативою.

Підставою для здійснення державного контролю за застосуванням державної мови став наказ Уповноваженого із захисту державної мови «Про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови ХМР» від 21.06.2023 №128-К, на підставі якого представником Уповноваженого із захисту державної мови складено Акт про результати здійснення контролю за застосування державної мови від 26.07.2023 стосовно Харківської міської ради (т.1, а.с. 158-159), на підставі якого в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення від 26.07.2023 о 10:30 год.

Однак, позивач зазначає, що акт здійснено у відношенні ХМР, а щодо нього особисто не складався, а від так порушено процедуру розгляду справи відповідачем.

ПоложенняКУпАПзакріплює лише повноваження представника Уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до частини 6статті 56 Закону №2704, складається на підставі акта про фіксацію результатів здійснення контролю за застосуванням державної мови, факту порушення суб`єктом контролю вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема,статтею 27 цього Закону(стаття 255 КУпАП), а також вимоги щодо змісту та порядку складання такого протоколу (стаття 256 КУпАП), процедури розгляду справи, прийняття та складання постанови про притягнення до адміністративної справи (статті278,260,284 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

Позивач зазначає, що він не є органом місцевого самоврядування, а ні його посадовою особою, а тому порушувати вказану норму не може.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 5 «Про місцевесамоврядування вУкраїні» системамісцевого самоврядуваннявключає: територіальнугромаду; сільську,селищну,міську раду; сільського,селищного,міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Тому, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що дійсно позивач відноситься до суб`єктів, перелічених у ч.1 ст. 12 «Про забезпечення функціонування української мови як державної», на якого поширюється вимоги щодо мови робочого спілкування, а саме державної.

Відповідно достатті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зістаттею 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно відраси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно достатті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зістаттею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини,

що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що Уповноважений із захисту державної мови Кремінь Т.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення: встановив факт застосування Харківським міським головою Тереховим І.О. 08.06.2023 під час виконання службових обов`язків на робочому засіданні стосовно роботи міського транспорту, що порушує вимоги ч.1 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Частиною 1 ст.188-52КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб`єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України.

Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а в подальшому оскаржуваної постанови став відео-запис, який розміщений за посиланням http://fex.net/uk/s/fft3avp, копію якого надано до суду, на якому вбачається, що позивач спілкується російською мовою.

Відповідно до розпорядження Харківського міського голови Шумілкіна В. від 09.12.2002 №2436, яким встановлено в якості веб-сайту Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету в мережі Інтернет адресу: http://www.city.kharkov.ua. Покладено на комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» (О.Попов) технічне та організаційне забезпечення заходів зі створення та забезпечення роботи офіційного веб-сайту Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - керуючого справами виконкому міської ради О. Нечипоренко.

При цьому, суд зазначає, що на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови та виконавчого комітету: http://www.city.kharkov.ua, вказаний відео-запис відсутній, та посилання на офіційну сторінку за адресою: http://fex.net/uk/s/fft3avp взагалі відсутній.

Крім того, в судовому засіданні представники відповідача не змогли навести джерело отримання або походження відповідного відео-запису на підставі якого складено оскаржувану постанову.

Разом з тим оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням ст.283КУпАП згідно з якими постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, які зазначаються із застосуванням термінології відповідних статейКУпАПта законодавчих, нормативно-правових актів, вимоги яких порушені, а також має містити зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст. 188-52 КУпАП встановлює відповідальність зокрема за порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, а наданий до суду відео-запис не містить посилання коли саме, в який період часу відбулось засідання, захід, зустріч і робоче спілкування позивача як Харківського міського голови, що в свою чергу також не вбачається можливим встановити чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому наданий відео-запис, який зазначений у постанові як аудіо-файл не можна вважати допустимим доказом по справі, що підтверджує вчинення позивачем як Харківським міським головою правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 188-52 КУпАП.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 року за № 6 встановлено, що розглядаючи скаргу на постанову у справі

про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява № 36673/04).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень та відповідач у справі, усупереч вимогам частини другоїстатті 77 КАС Українине довів правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем, та не надав суду будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача.

Відповідно достатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано беззаперечних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.188-52 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства є протиправною, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами, у зв`язку із чим підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

В порядку ч. ч. 1,3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженого іззахисту державноїмовисудові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 536 грн. 80 коп. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича №8 від 08.08.2023 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 188-52 КУпАП та застосоване до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженого із захисту державної мови, код ЄДРПОУ 43743768, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ