Ухвала

від 20.03.2024 по справі 953/10317/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 березня 2024 р. м. ХарківСправа № 953/10317/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді П`янової Я.В.,

Суддів Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 у справі № 953/10317/23

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича

про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

08.01.2024 (відповідно до штемпеля на конверті) на зазначене рішення суду Уповноважений із захисту державної мови Кремінь Тарас Дмитрович направив до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка надійшла 10.01.2024.

12.01.2024 представником ОСОБА_2 подано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" клопотання про повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки остання підписана неуповноваженою особою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 витребувано з Київського районного суду м. Харкова справу № 953/10317/23, яка передана судді-доповідачу до розгляду 20.03.2024.

Перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Частиною першої статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки (пункт 6 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Отже особи, які представляють особу та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Тобто, реалізація права на звернення із апеляційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Окрім того Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15.12.2017, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справа № 320/508/23, від 06 листопада 2023 року справа № 149/289/21, ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 440/8807/22, від 19 жовтня 2023 року справа № 160/16682/22, від 10 серпня 2023 року справа № 380/3108/23, від 31 жовтня 2023 року справа № 140/6449/23, від 08 листопада 2023 року справа № 120/9393/22, від 16 жовтня 2023 року справа № 320/9856/22, від 08 листопада 2023 року справа № 560/10254/22.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцією.

При цьому суд наголошує на тому, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 200/658/21-а.

Із матеріалів справи та апеляційної скарги встановлено, що апелянтом є суб`єкт владних повноважень без статусу юридичної особи - Уповноважений із захисту державної мови Кремінь Тарас Дмитрович.

При цьому апеляційну скаргу від імені Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича підписано головним спеціалістом Відділу юридичного забезпечення секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови - Ольгою Бойко, проте жодних доказів на підтвердження повноважень вказаної особи до апеляційної скарги не додано.

В свою чергу в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Витяг), відповідно до якого Бойко Ольга Володимирівна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення Уповноваженого із захисту державної мови з правом посвідчення копій документів; без права визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг) - представник.

Також у матеріалах справи містяться Положення про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови (далі - Положення), затверджене наказом Уповноваженого із захисту державної мови від 14.08.2020 за № 2, та наказ від 30.03.2021 за № 9-У "Про внесення змін до Положення про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови", відповідно до якого у Положенні пункт 4 доповнено підпунктом 7-1 такого змісту: "здійснює самопредставництво Уповноваженого, Секретаріату, його посадових і службових осіб у судах України на усіх стадіях судового процесу через Відділ юридичного забезпечення та розгляду скарг юридичних і фізичних осіб, працівники якого без окремого доручення беруть участь у справі з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, кримінальним процесуальним законодавством, законодавством про адміністративні правопорушення, про виконавче провадження позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, за виключенням права визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг".

З огляду на вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича, оскільки із наявних у матеріалах справи Витягу та наказу від 30.03.2021 за № 9-У "Про внесення змін до Положення про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови" не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва.

При цьому жодних документів, визначених законодавством, які б засвідчували право представника звертатися до суду від імені скаржника у порядку представництва (довіреності, ордеру) матеріали справи не містять.

Із урахуванням вищевикладених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної апеляційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України повернення апеляційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 у справі № 953/10317/23 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк