Провадження № 2/641/49/2023 Справа № 641/1270/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Антіпової К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач Моторно (транспортного) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернувсядо суду з позовомв якомупросить стягнутиз відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 45482,21 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 27.12.2015 року о 13 год. 40 хв. в м. Харкові, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортного засобу Chery д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Honda д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . За результатами вказаної ДТП на відповідача за порушення вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) було складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 17.11.2016 року адміністративну справу відносно ОСОБА_1 було закрито, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність потерпілого ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АІ/7552185).
Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 11.01.2016 року, та заявою про виплату страхового відшкодування від 06.12.2016 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП склала 44946,21 грн.
На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Розрахунок розміру страхового відшкодування та виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі: наказу МТСБУ № 2524 від 23.03.2017 року, звіту № 30762 від 05.05.2016 року, довідки №1 від 21.03.2017 року, та платіжного доручення № 2524рв від 24.03.2017 року.
Враховуючи вищевикладене,позивач МТСБУ буввимушений звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.
На підставі розпорядження керівника апарату суду Губіної Н.В. від 07.09.2020 року № 62, у зв`язку зі звільненням судді Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року, вказані матеріали цивільної справи № 641/1270/20 надійшли до провадження судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Онупко М.Ю.
Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 17.09.2020 року вищевказану справу було прийнято до провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Крім того, у зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та проведенням бойових дій на території Харківської області розгляд справи у судовому засіданні 01.03.2022 року не відбувся.
На виконання розпорядження голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу 21.04.2022 року передано до Ленінського районного суду м. Полтави.
Однак цивільна справа до провадження Ленінського районного суду м. Полтави не приймалась.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 17.11.2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» з 23.11.2022 року відновлено територіальну підсудність Комінтернівського районного суду м. Харкова, та справу повернуто з Ленінського районного суду м. Полтави до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 03.02.2023 року вищевказану справу було прийнято до провадження, призначено судове засідання.
В судове засіданні представник позивача МТСБУ Сечко С.В. не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
У наданій до суду відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача пояснив, що посилання відповідача на повідомлення МТСБУ ОСОБА_2 з порушенням трьох денного строку не є вірними, оскільки згідно положень Закону України«Прообов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемних транспортнихзасобів» вказаний обов`язок покладається саме на особу винну у вчиненому ДТП, а відповідно протокол про адміністративне правопорушення було складено у відношенні відповідача ОСОБА_1 .
Представник позивача зазначив, що суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 має свідоцтво про реєстрацію № 5477 від 28.04.2007 року та включена до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності та може здійснювати діяльність з визначення розміру завданих матеріальних збитків. Також експертиза з визначення розміру завданих матеріальних збитків автомобілю Honda д.р.н. НОМЕР_2 проводилась в досудовому порядку, та особа яка проводила таке дослідження не повинна бути включеною до Державного реєстру атестованих судових експертів, у зв`язку з чим посилання відповідача на неможливість проведення вищевказаного дослідження саме ОСОБА_4 не відповідає дійсності.
З приводу посилань відповідача на застосування положень п. 13.1 ст. 13 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», зазначив, що відповідач приймав участь в антитерористичній операції в м. Бахмут Донецької області з 25.10.2016 року. Однак, ДТП сталося 27.12.2015 року, тобто станом на момент його вчинення відповідач не був учасником бойових дій, у зв`язку з чим до нього не можуть бути застосовані вищевказані положення Закону.
Відповідач усудове засіданняне з`явився,надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
В наданому до суду відзиві зазначив, проти позову заперечує, та пояснив що 27.12.2015 року о 13 год. 40 хв. відбулося ДТП за його участі та участі ОСОБА_2 , з урахуванням того, що водії дали різні показання, щодо механізму ДТП. Судом було призначено судову транспортнотрасологічну та автотехнічну експертизу № 4602 від 04.08.2016 року проведену ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, відповідно до висновку якої зазначено, що ДТП сталося поза зоною перехрестя. Зіткнення мало місце на проїзній частині пр-т 50 років СРСР в зоні прилягання до її країв, прилеглих до території виїздів з АЗС. В даному випадку технічна можливість уникнення ДТП для водія автомобіля Chery д.р.н. НОМЕР_1 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1, 16.3 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Свої вину у скоєнні ДТП під час розгляду справи Московським районним судом м. Харкова він не визнав.
Крім того, зазначив, що водій автомобіля Honda д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернулася до МТСБУ з повідомленням про ДТП лише 11.01.2016 року, тобто після спливу трьох робочих днів з дня настання ДТП. Доказів про пропуску строку повідомлення про ДТП з поважних причин позивачем до суду не надано.
Згідно звіту № 30762 складеного спеціалістом-автотоварознавцем Черніковою Р.М., однак вказана особа відсутня в переліку осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам та можуть займатися визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, а також відсутня у Державному реєстру атестованих судових експертів.
Окрім того, пояснив, що з квітня 2016 року він є військовослужбовцем Збройних Сил України, з жовтня 2016 року безпосередньо приймав участь у антитерористичній операції та є учасником бойових дій, у зв`язку з чим відшкодування збитків від ДТП позивач МТСБУ повинен проводити у порядку визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом чи договором.
Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про страхування», а також Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст.6ЗУ «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2015 року о 13 год. 40 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем «Сhery Kimo», д.р.н. НОМЕР_1 , у м. Харкові по пр. 50 річчя СРСР, в районі будинку № 62, на перехресті рівнозначних доріг, не надав дорогу автомобілю «Honda», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався праворуч, внаслідок чого транспортні отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду, та порушено п.п. 10.1, 16.12, 16.13 правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність потерпілої особи ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Поліс № АІ/7552185 дійсний до 24.01.2016 року (т. 1 а.с. 9).
Постановою Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/1200/16-п від 17.11.2016 року, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 було закрито, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова суду від 17.11.2016 року набрала законної сили 29.11.2016 року (т. 1 а.с. 5).
Відповідно до ч. 6 ст.82ЦПКУкраїни постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Відповідно до матеріалів справи станом на момент настання ДТП за транспортним засобом «СheryKimo»,д.р.н. НОМЕР_1 не значиться жодного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Як посилається відповідач унаданому відзиві, останній єучасником бойовихдій,тому напідставі п.13.1ст.13 ЗУ«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» він звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцям якої він є, на думку відповідач має проводити МТСБУ у порядку, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, у відповідності до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Однак, судом під час розгляду справи встановлено, що ДТП за участю відповідача мала місце 27.12.2015 року, в свою чергу довідкою № 481 від 12.04.2018 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України підтверджується участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції період з 25.10.2016 року по теперішній час, посвідченням серії НОМЕР_3 від 17.04.2018 року підтверджується право ОСОБА_1 на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Таким чином, судом встановлено, що станом на момент скоєння даної ДТП 27.12.2015 року відповідач не мав статусу учасника бойових дій, у зв`язку з чим до нього при вирішенні питання про відшкодування шкоди , заподіяної в результаті ДТП від 27.12.2015 року не можуть бути застосовані положення Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право на вищезазначені пільги ОСОБА_1 набув одночасно з набуттям відповідного статусу - учасника бойових дій, тобто в же після подій при яких була завдана шкода в результаті ДТП. Отже, питання відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП від 27.12.2015 року має вирішуватися у відповідності до загальних норм законодавства та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які регламентують відшкодування шкоди в результаті дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно із ст. 3, 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, МТСБУ та потерпілі.
Положеннями ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Частиною 1, п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За змістом ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема, транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 38.2 та п. п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
У зв`язку з тим, що на момент спірної ДТП відповідач не застрахував своюцивільно-правовувідповідальність, МТСБУ сплатило на користь власника автомобіля «Honda»,д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 44946,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2524рв від 24.03.2017 року.
Розмір страхового відшкодування було визначено на підставі звіту № 30762 дослідження спеціаліста-автотоварознавця №30762 від 05.05.2016 року, яких було надано позивачем до суду для підтвердження розміру позовних вимог.
Відповідно до звіту № 30762 дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «Honda», д.р.н. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок ДТП становить в розмірі 69832,73 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Honda»,д.р.н. НОМЕР_2 ізурахуванням коефіцієнтуфізичного зносускладових становить56344,94грн.(коефіцієнтфізичного зносу(Ез)автомобіля «Honda»,д.р.н. НОМЕР_2 складає0,00) (т. 1 а.с. 14-42).
Крім того, згідно до платіжного доручення № 195рв від 15.06.2016 року вбачається, що позивачем було сплачено послуги аварійного комісара, згідно рахунку-фактури № 195 від 12.05.2016 року, в розмірі 536 грн. (т. 1 а.с. 45, 46).
Таким чином, МТСБУ виконав покладені на нього Законом обов`язок з відшкодування шкоди з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З приводу розміру оцінки страхового відшкодування, суд зазначає наступне.
Відповідачем по справі було подане клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи та ухвалою суду від 19.10.2021 року по справі № 641/1270/20 було задоволено вказане клопотання, призначено судову автотоварознавчу експертизу, витрати по оплаті судової експертизи було покладено на відповідача ОСОБА_1 . Однак, згідно листа ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 28831 від 17.01.2022 року оплата у термін 45 календарних днів не була проведена, а тому висновок експерта № 28831 було знято з виконання.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем до суду не було надано буд-яких інших документів на спростування розміру сплаченого страхового відшкодування зазначеного позивачем в позовній заяві.
Щодо тверджень відповідача, що спеціаліст-автотоварознавець ОСОБА_4 , якою складено звіту № 30762, відсутня в переліку осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам та можуть займатися визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, а також відсутня у Державному реєстру атестованих судових експертів, суд зазначає наступне.
Вищевказані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме вбачається, що суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 має свідоцтво про реєстрацію № 5477 від 28.04.2007 року та включена до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності. Експертиза з визначення розміру завданих матеріальних збитків автомобілю Honda д.р.н. НОМЕР_2 проводилась в досудовому порядку, а тому твердження відповідача про невідповідність вимогам закону зазначеного звіту у зв`язку з тим, що суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 не включена до Державного реєстру атестованих судових експертів, не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не здійснювалось, будь-яких доказів на спростування розміру завданої шкоди не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 45482,21 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 13,14,76-82,95, 141, 178, 258,259,264, 265, 280 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 45 482 (сорок п`ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного)страхового бюроУкраїни судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач - Моторно (транспортне) страхове бюро України, місце знаходження: м. Київ, б-р. Русанівський, 8, ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 28.12.2023 року.
Суддя: М. Ю. Онупко
Суд | Комінтернівський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2023 |
Оприлюднено | 01.01.2024 |
Номер документу | 116039830 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Онупко М. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні