Рішення

від 11.12.2023 по справі 911/2356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2356/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадження матеріли справи

За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Телерадіоорганізація «Місто»

про стягнення 73 682,56 грн

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Телерадіоорганізація «Місто» про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 73 682,56 грн за періоди з листопада 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року, з жовтня 2021 року по квітень 2022 року та з жовтня 2022 року по квітень 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води № 865 від 04.01.2016 в частині здійснення оплати за поставлену теплову енергію. У зв`язку із цим позивачем подано даний позов про стягнення з відповідача 56 769,61 грн основного боргу, 5 849,33 грн пені, 9 377,71 грн інфляційних втрат, 1 685,91 грн 3% відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2023 у справі № 911/2356/23 позовну заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» залишено без руху.

23.08.2023 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2356/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2023 була направлена відповідачу на його електронну адресу.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 911/2356/23 від 06.09.2023 в електронному вигляді була доставлена на електронну адресу (radio3020@ukr.net) Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Телерадіоорганізація «Місто» 06.09.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.09.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В, починаючи з 25.10.2023 до 01.11.2023, з 06.12.2023 до 08.12.2023 та з 20.12.2023 до 28.12.2023 включно перебувала у відпустці, тому повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - теплопостачальна організація, позивач) та Редакцією Білоцерківського міського радіомовлення (споживач) укладено договір на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води № 865 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого предметом цього договору є надання споживачу теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2021 між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Телерадіоорганізація «Місто» (далі - відповідач) укладено Додаткову угоду до договору, якою відповідно до рішення Білоцерківської міської ради № 3716-69 від 18.04.2019 «Про перейменування комунального підприємства Редакція Білоцерківського міського радіомовлення та затвердження його Статуту шляхом викладення у новій редакції», в преамбулі та тексті укладеного договору замінено споживача на Комунальне підприємством Білоцерківської міської ради «Телерадіоорганізація «Місто». Вказана додаткова угода підписана та скріплена печатками позивача та відповідача. Копії рішення Білоцерківської міської ради № 3716-69 від 18.04.2019 та Додаткової угоди від 23.09.2021 наявні в матеріалах справи.

За змістом п. 1.2 вказаного правочину, теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно Додатку № 1 до договору «Вихідні дані для аналізу, обліку, обрахування необхідні для постачання теплової енергії», назва об`єкта: офіс; адреса об`єкта: Партизанська, 18; адреса котельні: Партизанська, 11; загальне максимальне теплове навантаження - 0,0034 Гкал/год; площа об`єкта (загальна/фактично опалювальна) 51,6 кв. м; ГВП відсутнє.

Згідно Додатку № 2 до договору «Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між теплопостачальною організацією і споживачем», послуги з теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання до об`єктів споживача постачаються від теплових джерел теплопостачальної організації до офісу, розташованого за адресою: вул. Партизанська, 18; джерело послуг (котельня, ТП, адреса) вул. Партизанська, 11. Межа балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності теплопостачальною організацією і споживачем встановлюється по цоколю будівлі № 18 по вул. Партизанська 7.

Відповідно до пп. 2.1, 2.2 договору, отримання вчасно та відповідної якості послуг згідно із законодавством та умовами договору. Теплова енергія: забезпечення температури повітря в приміщеннях згідно БНіП, даних типових проектів та КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки». Постачання гарячої води: забезпечення нормативної температури гарячої води у точці розбору не менш як +50 градусів Цельсія. Пара: подання пари з Р=____кгс/кум. см (Па). У разі погіршення якості послуг викликати представників теплопостачальної організації для виявлення причин, складання акту для перерахунку.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна теплової енергії визначається за встановленими тарифами.

Згідно пп. 5.1, 5.2 договору, теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію згідно даних, зазначених в Додатку № 1 та Додатку № 4, який є невід`ємною частиною даного договору.

Теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію у вигляді опалення - протягом опалювального сезону, початок та закінчення якого визначаються відповідними розпорядженням або рішенням органу місцевого самоврядування.

За змістом п. 5.3 договору, теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності. Схема наведена у Додатку № 2, який є невід`ємною частиною даного договору.

В пункті 5.4 договору визначено, що приймання теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Споживач зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень, акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку теплопостачальної організації та замовника споживача.

Облік спожитої теплової енергії проводиться по приладам обліку, атестованих в органах Держстандарту України, або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну величину опалювальної площі (Додаток № 6, Додатку № 1 та Додатку № 4), кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами затвердженими органом місцевого самоврядування та керуючись Будівельними нормами і правилами (п. 5.6 договору).

Згідно з п. 5.9 договору, при відсутності засобів обліку розрахунок проводиться розрахунковим шляхом із застосуванням чинних норм. Додаток № 7; 8.

Відповідно до п. 5.12 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, протягом періоду з листопада 2019 до квітня 2023 КП БМР «Білоцерківтепломережа» були надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 57 147,20 грн. На підтвердження вказаних відомостей позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у листопаді 2019 на суму 1 015,33 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у грудні 2019 від 28.12.2019 на суму 1 252,41 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання за період з січня 2020 року по січень 2020 року на суму 1 432,88 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за лютий 2020 року на суму 1 209,85 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за березень 2020 року на суму 860,83 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 197,41 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання за період з жовтня 2020 року по жовтень 2020 року на суму 286,32 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання за період з листопада 2020 року по листопад 2020 року на суму 898,14 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за грудень 2020 року на суму 1 724,00 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за січень 2021 року на суму 1 716,72 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за лютий 2021 року на суму 1 769,57 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за березень 2021 року на суму 1 454,29 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за квітень 2021 року на суму 484,76 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за жовтень 2021 року на суму 660,87 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за грудень 2021 року на суму 5 506,33 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за січень 2022 року на суму 3 930,95 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за лютий 2022 року на суму 3 915,59 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за березень 2022 року на суму 1567,73 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за квітень 2022 року на суму 377,61 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у жовтні 2022 року від 31.10.2022 на суму 618,96 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за листопад 2022 року на суму 4346,94 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у січні 2023 року від 31.01.2023 на суму 5 705,81 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у лютому 2023 року від 28.02.2023 на суму 5 293,18 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у березні 2023 року від 31.03.2023 на суму 4 190,42 грн та акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у квітні 2023 року від 28.04.2023 на суму 988,91 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг за період з листопада 2019 до квітня 2023 року, а саме: рахунок-фактура № 865/19/11 за листопад 2019 року на суму 1 015,33 грн, рахунок-фактура № 865/19/12 за грудень 2019 року на суму 1 252,41 грн, рахунок-фактура № 865 за січень 2020 року на суму 1 432,88 грн, рахунок-фактура № 865/20/02 за лютий 2020 року на суму 1 209,85 грн, рахунок-фактура № 865 за березень 2020 року на суму 860,83 грн, рахунок-фактура № 865/20/04 за квітень 2020 року на суму 860,83 грн, рахунок-фактура № 865 за жовтень2020 року на суму 286,32 грн, рахунок-фактура № 865 за листопад 2020 року на суму 898,14 грн, рахунок-фактура № 865 за грудень 2020 року на суму 1 724,00 грн, рахунок-фактура № 865 за січень 2021 року на суму 1 716,72 грн, рахунок-фактура № 865 за лютий 2021 року на суму 1 769,57 грн, рахунок-фактура № 865 за березень 2021 року на суму 1 454,29 грн, рахунок-фактура № 865 за квітень 2021 року на суму 484,76 грн, рахунок-фактура № 865 за жовтень 2021 року на суму 660,87 грн, рахунок-фактура № 865/21/12 за грудень 2021 року на суму 5 506,33 грн, рахунок-фактура № 865/22/01 за січень 2022 року на суму 3 930,95 грн, рахунок-фактура № 865/22/02 за лютий 2022 року на суму 3 915,59 грн, рахунок-фактура № 865 за березень 2022 року на суму 1 567,73 грн, рахунок-фактура № 865 за квітень 2022 року на суму 377,61 грн, рахунок-фактура № 865/22/10 за жовтень 2022 року на суму 618,96 грн, рахунок-фактура № 865/22/11 за листопад 2022 року на суму 4 346,94 грн, рахунок-фактура № 865/22/12 за грудень 2022 року на суму 5 741,39 грн, рахунок-фактура № 865/23/01 за січень 2023 року на суму 5 705,81 грн, рахунок-фактура № 865/23/02 за лютий 2023 року на суму 5 293,18 грн, рахунок-фактура № 865/23/03 за березень 2023 року на суму 4 190,42 грн та рахунок-фактура № 865/23/04 за квітень 2023 року на суму 988,91 грн (копії наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у листопаді 2019 на суму 1 015,33 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у грудні 2019 від 28.12.2019 на суму 1 252,41 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за лютий 2020 року на суму 1 209,85 грн, акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за березень 2020 року на суму 860,83 грн та акт приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 197,41 грн підписані та скріплені печаткою відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Проте з матеріалів справи вбачається, що інші акти приймання-передачі з боку відповідача не підписані. З приводу цього суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом вище, в пункті 5.4 договору визначено, що приймання теплової енергії , поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Споживач зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень, акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку теплопостачальної організації та замовника споживача.

Відповідно до п. 5.5 договору, у випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні споживачем акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк, передбачений п. 5.4 даного договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем.

За змістом п. 6.2.17 договору, споживач зобов`язаний до 10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу теплопостачальної організації підписаний акт приймання-передачі. У разі відсутності обґрунтованих заперечень у письмовій формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу пакети розрахункових документів, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами відправлених листів за січень 2020 року, за жовтень 2020 - квітень 2023 року із відмітками АТ «УКРПОШТА» на них. Проте, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, всупереч п. 5.4, 5.5 та 6.2.17 договору, відповідач підписані акти приймання-передачі позивачу у строк не повернув, вмотивованої відмови від підписання актів не направив, заперечень щодо якості та повноти наданих позивачем послуг не висловив.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти про використану теплову енергію по приладам обліку у вигляді опалення, підігрітої води, пари споживачем за адресою вул. Партизанська, 18 ОСББ за період з 01.01.2020 по 31.01.2020, за період з 21.10.2020 по 31.10.2020, за період з 01.11.2020 по 30.11.2020, за період з 01.01.2021 по 31.01.2021, за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, за період 01.03.2021 по 31.03.2021, за період з 01.04.2021 по 14.04.2021, за період з 18.10.2021 по 31.10.2021, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, за період з 01.12.2021 по 31.12.2021, за період з 01.01.2022 по 31.01.2022, за період з 01.02.2022 по 28.02.2022, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022, за період з 01.04.2022 по 07.04.2022, за період з 26.10.2022 по 31.10.2022, за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, за період з 01.01.2023 по 31.01.2023, за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 та за період з 01.04.2023 по 10.04.2023. Вказані акти підписані представником споживача Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Партизанська, 18» та представником позивача.

При цьому, як було встановлено судом вище, послуги з теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання до об`єктів відповідача постачається від теплових джерел теплопостачальної організації до офісу, розташованого за адресою: вул. Партизанська, 18 (Додатки № 1, № 2 до договору).

Дослідивши долучені позивачем до матеріалів справи акти про використану теплову енергію по приладам обліку у вигляді опалення, підігрітої води, пари споживачем за адресою вул. Партизанська, 18 ОСББ за відповідні періоди, судом встановлено, що останні містять відомості про спожиті відповідачем обсяги теплової енергії.

Суд зазначає, що зазначені в актах приймання-передачі обсяги спожитої відповідачем теплової енергії відповідають наведеним в актах про використану теплову енергію по приладам обліку у вигляді опалення, підігрітої води, пари споживачем за адресою вул. Партизанська, 18 ОСББ, показникам використаної відповідачем теплової енергії.

В матеріалах справи наявний лист Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Партизанська, 18» № 7 від 12.07.2023, в якому підтверджено наявність опалення у нежитловому приміщенні за адресою: вул. Партизанська, 18, що перебуває у користуванні МР «Телерадіоорганізація «Місто» за період з листопада 2019 по 10 квітня 2023 року.

З урахуванням усього зазначеного вище, суд дійшов висновку, що послуги з постачання теплової енергії за спірний період були надані позивачем належним чином, та прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, а надані позивачем акти приймання-передачі вважаються погодженими відповідачем і є підставою для проведення розрахунків відповідно до умов договору.

Крім того судом встановлено, що з наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у листопаді 2019 року, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень та заперечень, що станом на 01.11.2019 заборгованість КП БМР «Телерадіоорганізація «Місто» перед позивачем становить 8 209,58 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки про заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2019 по 30.06.2023 по договору № 865 КП БМР «Телерадіоорганізація «Місто» станом на початок 01.11.2019 борг відповідача перед позивачем становить 8 209,58 грн та нараховано за листопад 2019 року 1 015,33 грн.

Таким чином судом встановлено, що станом на 01.11.2019 у відповідача перед позивачем вже була наявна заборгованість за договором в загальній сумі 8 209,58 грн, а також позивачем у період з листопада 2019 року по квітень 2023 року було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 57 147,20 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за надання теплової енергії здійснюються за встановленими тарифами, згідно норми та фактично опалювальної площі.

Згідно п. 4.2 договору, при наявності засобів обліку щомісячно 15 (п`ятнадцятого) числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з Додатком № 9, де розрахунковим періодом є період рівний 30 календарним дням.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Згідно з п. 4.4 договору, оплата здійснюється через установи банків, каси Теплопостачальної організації. Оплата може здійснюватися, як в готівковій формі, так і в безготівковій формі. Допускаються інші форми проведення розрахунків, що не суперечать чинному законодавству.

При наявності заборгованості за попередні періоди, проведена споживачем оплата першочергово зараховується в рахунок погашення боргу, що виник раніше, незалежно від призначення платежу (п. 4.5 договору).

Як зазначає позивач, відповідач лише частково виконав зобов`язання за договором, сплативши позивачу грошові кошти в загальному розмірі 8 587,17 грн, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи платіжними інструкціями № 1081 від 21.11.2019 на суму 700,00 грн, № 1 від 08.10.2020 на суму 1 432,88 грн, № 4 від 27.07.2021 на суму 1 000,00 грн, № 1169 від 14.05.2021 на суму 1 454,29 грн, № 1179 від 19.08.2021 на суму 2 000,00 грн, № 1181 від 13.09.2021 на суму 2 000,00 грн.

Проте, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором в частині повної та своєчасної плати за надані послуги, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем станом на 24.07.2023 наявна заборгованість за надані послуги за договором в загальному розмірі 56 769,61 грн.

Як зазначає позивач, 23.05.2023 Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», у зв`язку із неналежним виконанням умов договору, звернувся до відповідача з претензією № 476 від 23.05.2023 про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію, що виникла за договором, в розмірі 56 769,61 грн. Проте станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач відповідь на претензію не надав, наявну заборгованість в розмірі 56 769,61 грн не сплатив. Протилежного не доведено.

У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 56 769,61 грн основного боргу, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у зв`язку із неналежним виконанням грошового зобов`язання 5 849,33 грн пені, 1 685,91 грн 3% річних та 9 377,71 грн інфляційних втрат, що розраховані від дати виникнення заборгованості за кожним грошовим зобов`язанням окремо до 24.07.2023.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту укладення та діє в частині постачання теплової енергії та послуги з централізованого постачання гарячої води з 01.01.2016 року протягом 1 (одного) року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення сторін з намірами про розірвання договору в прядку, передбаченому п. 10.1 договору, суд дійшов висновку, що договір щороку продовжувався на кожний наступний календарний рік. Також станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, договір в судовому порядку не розірваний, не визнаний недійсним, не припинений. Отже, як станом на дату звернення позивачем до суду, так і станом на дату розгляду даної справи, договір є чинним та обов`язковим для сторін.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води № 865 від 04.01.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зміст укладено між сторонами правочину, господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір є договором про надання послуг.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

За приписами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинний на дату виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

З огляду на зміст норми ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, з постачання теплової енергії, підпадають під регулювання наведеного Закону, з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання теплової енергії.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до

житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Положенням ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», основним з обов`язків виконавця є забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Як було встановлено судом раніше, 04.01.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води № 865. Договір станом на дату розгляду даної справи є чинним та обов`язковим для сторін. Протилежного учасниками справи суду не доведено.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Надання послуги здійснюється безперервно з урахуванням часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 7 договору).

Судом було встановлено та передбачено сторонами в п. 5.4 договору, що приймання теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Споживач зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень, акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку теплопостачальної організації та замовника споживача.

Судом було встановлено, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та надав відповідачу у період з листопада 2019 року до квітня 2023 року послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 57 147,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі, актами про використану теплову енергію по приладам обліку у вигляді опалення, підігрітої води, пари споживачем за адресою вул. Партизанська, 18 ОСББ та листом ОСББ «Партизанська., 18» № 7 від 12.07.2023.

При цьому, як було зазначено судом вище, акти приймання-передачі, які не підписані з боку відповідача, з огляду на відсутність вмотивованої відмови від їх підписання та за відсутності будь-яких зауважень та заперечень щодо обсягу та якості наданих послуг в силу пп. 5.4, 5.5 та п. 6.2.17 договору вважаються погодженими відповідачем і є підставою для проведення розрахунків відповідно до умов договору.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом було встановлено, що в п. 4.3 договору сторони дійшли згоди, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем за надані послуги є таким, що настав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем оплачено послуги з постачання теплової енергії грошові кошти в загальній сумі 8 587,17 грн, що підтверджується наявними в матеріалах платіжними інструкціями.

За змістом п. 4.5 договору, при наявності заборгованості за попередні періоди, проведена споживачем оплата першочергово зараховується в рахунок погашення боргу, що виник раніше, незалежно від призначення платежу.

Оскільки, як вже було встановлено судом вище та підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі робіт/послуг з теплопостачання у листопаді 2019 року, що підписаний та скріплений відтисками печаток сторін без зауважень та заперечень, у відповідача перед позивачем станом на 01.11.2019 була наявна заборгованість за договором в сумі 8 209,58 грн, то позивачем, з урахуванням п. 4.5 договору, здійснені відповідачем оплати в загальній сумі 8 587,17 грн були зараховані в першу чергу в рахунок погашення боргу, що був наявний у відповідача станом на 01.11.2019.

Водночас, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано зобов`язання за договором в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 56 769,61 грн (8 209,58 грн (наявна заборгованість станом на 01.11.2019) + 57 147,20 грн (надані послуги за період з листопада 2019 року до квітня 2023 року) - 8 587,17 грн = 56 769,61 грн).

У зв`язку із цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 56 769,61 грн. Протилежного суду не доведено. Доказів повної та своєчасної оплати до суду не надано.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг з постачання теплової енергії, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 56 769,61 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 849,33 грн пені, нарахованої на підставі п. 4.6 договору, 1 685,91 грн 3% річних та 9 377,71 грн інфляційних втрат, що розраховані за період від дати виникнення заборгованості за відповідним періодом до 24.07.2023.

Наразі суд зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, прострочення з оплати наданих послуг за листопад 2020 почалося 08.12.2020 (останній день сплати (5-й день) припадає на суботу - 05.12.2020, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день - 07.12.2020); прострочення з оплати наданих послуг за січень 2022 почалося 08.02.2022 (останній день сплати (5-й день) припадає на суботу - 05.02.2022, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день - 07.02.2022); прострочення з оплати наданих послуг за лютий 2022 почалося 08.03.2022 (останній день сплати (5-й день) припадає на суботу - 05.03.2022, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день - 07.03.2022); прострочення з оплати наданих послуг за жовтень 2022 почалося 08.11.2022 (останній день сплати (5-й день) припадає на суботу - 05.11.2022, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день - 07.11.2022); прострочення з оплати наданих послуг за січень 2023 почалося 07.02.2023 (останній день сплати (5-й день) припадає на неділю - 05.02.2023, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день - 06.02.2023); прострочення з оплати наданих послуг за лютий 2023 почалося 07.02.2023 (останній день сплати (5-й день) припадає на неділю - 05.03.2023, тому кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день - 06.03.2023).

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту п. 4.6 договору, за порушення строків оплати теплової енергії, зазначених в п. 4.3 договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг, керуючись умовами п. 4.6 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 849,33 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, з урахуванням встановлених судом дат прострочення грошового зобов`язання, в межах розрахунку позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 5 827,80 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 685,91 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 377,71 грн за період від дати виникнення заборгованості за відповідним грошовим зобов`язанням до 24.07.2023.

Здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також встановлених судом дат прострочення по сплаті грошового зобов`язання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1 684,23 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню частково в сумі 9 014,34 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 669,92 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Телерадіоорганізація «Місто» (місцезнаходження: вул. Партизанська, буд. 18, м. Біла Церква, Київська обл., 09117; код ЄДРПОУ 20579574) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (місцезнаходження: вул. Мережна, буд. 3, м. Біла Церква, Київська обл., 09100; код ЄДРПОУ 04654336) 56 769,61 грн основного боргу, 5 827,80 грн пені, 1 684,23 грн 3% річних, 9 014,34 грн інфляційних втрат та 2 669,92 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко