Рішення

від 14.12.2023 по справі 914/1134/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 914/1134/23

м.Львів

За заявою Львівського національного університету природокористування , м.Дубляни Львівської області

про стягнення витрат на правову допомогу

у справі за позовом: Львівського національного університету природокористування , м.Дубляни Львівської області

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській області, м.Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЦІПЕ», м.Яворів Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства освіти і науки України, м.Київ

про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язати звільнити та повернути частину нежитлового приміщення.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходилась справа за позовом Львівського національного університету природокористування , м.Дубляни Львівської області, до відповідача-1, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській області, до відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЦІПЕ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерства освіти і науки України, про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язати звільнити та повернути частину нежитлового приміщення.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.11.2023, представником позивача було заявлено клопотання про те, що докази понесених відповідачем судових втрат, пов`язані з розглядом справи, будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі, а відтак просив суд вирішити питання про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

29.11.2023 судом ухвалено рішення у справі, яким в задоволенні позову відмовлено.

04.12.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування позивачем в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України у справі №914/1134/23.

Ухвалою суду від 08.12.2023 розгляд заяви призначено на 14.12.2023.

Учасники справи явки представників в судове засідання 14.12.2023 не забезпечили.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 244 ГПК України суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За змістом пункту другого частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Норма ч.4 ст.129 ГПК України носить імперативний характер щодо того, яке рішення слід приймати при розподілі судових витрат. Вказана норма ГПК України не передбачає право вибору з однією із декількох перерахованих у законі обставин при вирішенні питання понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у випадку відмови в позові. Норми ст.129 ГПК України також не містять кількох наслідків, один з яких може бути застосованим в ситуації, що склалася.

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданої представником позивача заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 27.12.2023.

Суддя Кітаєва С.Б.