Рішення

від 11.09.2023 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Справа № 915/1097/20(915/586/22)

м. Миколаїв

За позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, e-mail: post@mk.pfu.gov.ua)

до відповідача: Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38)

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 728 929,90 грн.

у межах справи № 915/1097/20 про банкрутство державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», в якій:

боржник: Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод»,

(код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, e-mail: 61komunar@ukroboronprom.com)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Померанчука, 15а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: представник не з`явився,

від відповідача: представник не з`явився,

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплати та доставку пільгових пенсій в сумі 2 728 929,90 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 26.11.2022 про стягнення з державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 за період з 01.12.2021 по 30.10.2022 у загальній сумі 2 728 929,90 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справу № 915/586/21 було передано для розгляду судді Ткаченку О. В., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

Ухвалою суду від 02.12.2022 матеріали справи № 915/586/22 були прийняті до розгляду в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод», з присвоєнням справі номеру - 915/1097/20(915/586/22); розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.01.2023.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду відзив на позовну заяву.

Ухвалами суду від 16.01.2023 та від 09.03.2023 підготовче засідання у справі відкладалось.

Ухвалою суду від 05.06.2023 було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2023.

Відповідач не надав суду заперечень проти позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені завчасно та належним чином.

Судом враховано те, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та здійснює розгляд за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 11.09.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод», як юридична особа перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою суду від 16.10.2020 було відкрито провадження у справі по банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод», введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шалашного О. Л.

Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області звернулось 26.12.2022 із позовною заявою про стягнення з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 в сумі 2 728 929,90 грн. за період з 01.12.2021 по 30.10.2022, тобто яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, з 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема:

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами);

Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 441)

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, частину 4 статті 251 Кодексу з процедур банкрутства доповнено змістом, а саме: установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, розгляд справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до відповідача Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 в сумі 2 728 929,90 грн. за період з 01.11.2021 по 30.10.2022 розглядається в межах справи №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод».

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», одним із об`єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 вважаються у розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню ДП «Миколаївський суднобудівний завод» за період з грудня 2021 року по жовтень 2022 року становить 2 728 929,90 грн.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у ДП «Миколаївський суднобудівний завод» наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у вказаному розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.

При цьому, дії та рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області з цього приводу ДП «Миколаївський суднобудівний завод» ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалися, відтак, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов`язковим до сплати.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 2 728 929,90 грн. суду не надано.

Обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсії, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

Згідно п. "є" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є ДП «Миколаївський суднобудівний завод», об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом, який визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено законодавством.

З огляду на зазначене вище вбачається, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов`язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пільгових пенсій.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості.

За таких обставин, господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача, оскільки саме з його вини позивач був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38), на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1) 2 728 929,90 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2 за період з 01.12.2021 по 30.10.2022, а також 40 933,95 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28.12.2023 року.

Суддя О. В. Ткаченко