Постанова

від 16.04.2024 по справі 915/1097/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1097/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Компанії "SEA EMERALD S.A. PANAMA"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області (суддя О.В. Ткаченко) від 16.10.2020

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Богатир К.В., судді: Принцевська Н.М, Разюк Г.П.) від 07.12.2023

за заявою боржника Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод "

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник скаржника (кредитор, Компанії "SEA EMERALD S.A. PANAMA") - Бортик Р.О., адвокат,

представник боржника - Пилипчук С.А., директор, Шуліма Д.В., адвокат, Шалашний Л.О., розпорядник майна

за участі АТ "Українська оборонна промисловість" - Царюк В.В., адвокат, Гетта Т.М., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 18.08.2020 Державне підприємство "Миколаївський суднобудівний завод" (далі - Боржник) подало заяву про відкриття провадження у справі про визнання Боржника банкрутом в порядку виконання обов`язку, передбаченого положеннями частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

1.2. Заява обґрунтована загрозою неплатоспроможності Боржника через заборгованість перед кредиторами, зокрема перед Компанією "SEA EMERALD S.A. PANAMA" (далі - Кредитор) за невиконання Боржником договірних зобов`язань перед Кредитором за рішенням від 29.11.2006 єдиного арбітра У. Робертсона Лондонського комерційного арбітражного суду про стягнення з Боржника 17 258 750, 63 доларів США, дозвіл на примусове виконання цього рішення якого надано Центральним районним судом міста Миколаєва, а також виданий виконавчий лист (що перебуває на виконанні Державної казначейської служби України і виконується за бюджетною програмою), за яким відкрите виконавче провадження, у межах якого здійснений арешт об`єктів нерухомого майна Боржника.

При цьому Боржник вказав про недостатність його активів (грошових коштів тощо) для задоволення вимог всіх кредиторів Боржника, зокрема у виконавчому провадженні, оскільки через включення Боржника до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, встановлено законодавчу заборону на звернення стягнення на все майно та кошти Боржника, а також щодо проведення виконавчих дій, тому Боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання не інакше як через застосування процедур банкрутства.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 16.10.2020 Господарський суд Миколаївської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023) про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за його заявою, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника, процедури розпорядження майном, призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича тощо.

2.2. Судові рішення мотивовані невстановленням підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за результатами дослідження та оцінки аргументів Боржника в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та наданих у справі доказів, враховуючи також згоду Державного концерну "Укроборонпром", як органу управління Боржника, на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

2.3. Погодившись з наведеними висновками місцевого суду, апеляційний суд додав, що:

- Кредитор не довів наявності між Боржником та кредиторами спору про право;

- Неналежність аргументів кредитора про перевищення балансової вартості активів Боржника над розміром його кредиторської заборгованості, адже ці показники не є визначальною ознакою для суду при вирішенні питання відкриття провадження у справі про банкрутство;

- майно (активи) Боржника не підлягає приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження, окрім як що під час процедури санації лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, що нівелює можливість погашення кредиторських боргів за рахунок наявного у Боржника майна поза процедурою банкрутства.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Згідно з пунктом 1.1 статуту Боржника, затвердженого наказом ДК "Укроборонпром" від 12.06.2018 № 186, Боржник є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності та передане в управління Державного концерну "Укроборонпром". Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюється концерном як уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Підприємство є повним правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара".

Місцезнаходженням підприємства Боржника є вул. Адміральська, 38, місто Миколаїв, Україна, 54001 (пункт 1.3 Статуту).

3.2. 29.11.2006 рішенням єдиного арбітра У.Робертсона Лондонського комерційного арбітражного суду були задоволені вимоги Кредитора, стягнуто на користь вказаної компанії з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" (правонаступник Боржник) суму основного боргу за невиконання договірних зобов`язань у розмірі 17 258 750,63 дол. США.

3.3. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.12.2009 у справі № 2к-3-12/09 клопотання позивача - Кредитора були задоволені, надано дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення єдиного арбітра У.Робертсона Лондонського комерційного арбітражного суду від 29.11.2006р. про стягнення з державного підприємства Суднобудівний завод ім. 61 комунара" 17 258 750,63 дол. США, що на час розгляду клопотання у валюті України становить 137 897 412 грн 50 коп.

3.4. На виконання зазначеної ухвали був виданий виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання, та постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.11.2011 було відкрито виконавче провадження № 29884291 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" 17258750,63 дол. США, що еквівалентно 137 897 412 грн 50 коп.

Постановою від 23.01.2012 державним виконавцем накладений арешт на майно Боржника та заборону його відчуження в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору - 151 687 153 грн 75 коп.

3.5. Станом на дату розгляду справи, арбітражне рішення єдиного арбітра У.Робертсона від 29.11.2006 не виконано, з 01.02.2016 виконавчий лист від 06.10.2011 у справі № 2к-3-12/09 перебуває на виконанні у Державній казначейській службі України і виконується за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" в межах третьої черги погашення заборгованості, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що підтверджується листом Державної казначейської служби України від 12.12.2019 № 5-06-06/23112.

3.6. За результатами даних бухгалтерського обліку, виходячи з відомостей фінансової звітності Боржника станом на 30.06.2020 загальний розмір кредиторської заборгованості складає 829 678 251 грн 91 коп., що підтверджується наданим боржником переліком кредиторів.

Балансова вартість активів підприємства-Боржника станом на 30.06.2020 складає 959695 тис. грн., в тому числі необоротні активи на суму 777179,0 тис. грн. (основні засоби - 762129,0 тис. грн. та незавершені капітальні інвестиції - 15050,0 тис.грн.) та оборотних активів на суму 182516,0 тис.грн. (запаси - 147622,0 тис.грн., дебіторська заборгованість 33622,0 тис. грн., грошові кошти 251,0 тис.грн., інші оборотні активи - 1021,0 тис. грн.), що підтверджується наданим Боржником балансом станом на 30.06.2020, переліком майна боржника.

Розмір дебіторської заборгованості станом на 30.06.2020 згідно з наданим переліком складає 12 831 349 грн 87 коп. та за результатами аналізу вказаної заборгованості - борг в сумі 16212,4 тис. грн. є безнадійним, що унеможливлює його стягнення в судовому порядку.

3.7. На підставі наявних у Боржника даних бухгалтерського обліку керівник останнього дійшов висновку, що Боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав не інакше, ніж через застосування судових процедур банкрутство, оскільки у боржника є в наявності загроза його неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, що стало підставою для звернення до господарського суду з даною заявою.

У заяві Боржник зазначив перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб.

3.8. Боржник до заяви долучив відомості про всі рахунки у депозитних установах, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах.

3.9. Боржник надав суду лист Державного концерну "Укроборонпром" від 19.11.2019 № UOP13.1.1-9452, яким концерн, як орган управління вирішив надати згоду Боржнику на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

3.10. Боржник на час дії Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" було включене до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

3.11. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, долученого до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство № 36/371 від 18.08.2020 (додаток 20 до заяви), все нерухоме майно Боржника обтяжено у вигляді накладеного арешту в межах різних виконавчих проваджень за невиконання грошових зобов`язань перед фізичними, юридичними особами та державою.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 01.01.2024 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 у справі № 903/135/23 і ухвалити нове рішення, яким відмовити Боржнику у задоволенні його заяви про відкриття провадження справі про банкрутство та закрити провадження у справі про банкрутство Боржника.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у цій справі є положення пункту 1частини другої статті 287 ГПК України, оскільки цей суд, відкривши провадження у справі про банкрутство Боржника за його заявою, порушив та неправильно застосував положення статті 174 Господарського кодексу України, статей 11, 13 Цивільного кодексу України, у взаємозв`язку з нормою частини шостої статті 34, частини п`ятої статті 38, частин четвертої, восьмої статті 39 КУзПБ, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права - про відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства за його заявою, викладених в постановах від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 28.09.2022 у справі № 910/430/22, від 02.03.2023 у справі №910/2528/22, від 04.10.2023 у справі № 916/735/23, оскільки:

- оскаржувана ухвала не містить жодної підстави, за якої у заявника виникло боргове зобов`язання, та підстав для задоволення заяви Боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- суд першої інстанції не здійснив перевірки обґрунтованості вимог заявника (встановлення наявності у заявника правовідносин з кредиторами/боржниками), зокрема в частині зазначення в ухвалі визнаних судом вимог кредитора (кредиторів) та їх розміру;

- суд не зробив будь-яких висновків щодо виконання рішення іноземного суду за бюджетною програмою та наявності у заявника підстав його включення до суми кредиторських вимог як обґрунтовану підставу надання статусу боржника згідно з КУзПБ;

- в ухвалі відсутні відомості про подані заявником докази загрози неплатоспроможності, про перелік кредиторів Боржника, вимоги яких ним визнаються, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів тощо.

5.2. Також скаржник зазначив, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки невідповідності оскаржуваної ухвали місцевого суду вимогами частини третьої статті 8, частинам четвертої та шостої статті 34, статті 36, частинам першої, другої та восьмої статті 39, пункту 10 частини першої статті 90 та статті 96 КУзПБ, Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки судом апеляційної інстанції не враховано, що суд першої інстанції всупереч наведеним нормам:

а) не надав висновків щодо ролі іноземного рішення суду при вирішенні питання про відкриття справи про банкрутство;

б) не врахував, що факт виконання рішення іноземного суду за Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не співпадає із поняттям "грошове зобов`язання (борг)" за положеннями статті 1 КУзПБ, а віднесення боргу, сума якого стягнена за рішенням іноземного суду, до боргу заявника у повній мірі не є обґрунтованим;

в) не врахував, що вирішальним для господарського суду є наявність ознак неплатоспроможності боржника (негативних фінансових наслідків для заявника/боржника), а не сам факт перебування іноземного рішення на виконанні за державної програми згідно із законом;

г) не врахував, що самі по собі відомості з бухгалтерського обліку не можуть бути належним та допустимим доказом наявності загрози неплатоспроможності без вивчення інших обставин справи, які подаються заявником за переліком в частині четвертій статті 34 КУзПБ;

д) не надав належної оцінки відсутності рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у з огляду на дотримання заявником та виконанню досудових процедур з недопущення банкрутства тощо, визначених у статті 96 КУзПБ.

є) не врахував, що лист Державного концерну "Укроборонпром" від 19.11.2019 № OP13.1.1-9452 не може бути заміною зазначеного рішення, оскільки лист є документом, що містить лише певну інформацію та не замінює рішення, яке за своєю правовою природою є остаточним результатом за фактом проведеної процедури (наявності регламенту) його прийняття.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" та Боржник у відзивах на касаційну скаргу загалом погоджується з мотивами в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на тому, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" забезпечує додаткову (субсидіарну) відповідальність держави за виконання рішень щодо стягнення заборгованості з державних підприємств, які не можуть відповідати за своїми зобов`язаннями власним майном, оскільки відчуження такого майна заборонено державою, однак за положеннями зазначеного Закону держава не підміняє собою боржника - державне підприємство у виконанні ним відповідних зобов`язань перед третіми особами.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника - державного підприємства через заборгованість внаслідок невиконання рішення суду

7.1. Предметом спору та розгляду у цій справі стало відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства за його заявою через заборгованість перед кредиторами, зокрема і за заборгованістю, що стягнена за рішенням іноземного суду.

У зв`язку з цим Суд звертається до визначених положеннями КУзПБ особливостей відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника - державного підприємства, а також до визначених законом особливостей виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

У цій справі Суд застосовує положення зазначеного Кодексу в редакції, чинній на дату звернення Боржника про відкриття провадження у цій справі про банкрутство (18.08.2020).

7.2. Загальні умови та підстави для звернення боржника із заявою відкриття провадження у справі про банкрутство передбачають, що:

- у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства (частина друга статті 4 КУзПБ);

- провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності (частина третя статті 8 КУзПБ);

- боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (абзац перший частини шостої статті 34 КУЗПБ).

7.3. Загроза неплатоспроможності, за частиною шостою статті 34 КУзПБ, настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Тобто загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора(-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

7.4. А тому умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

7.5. З урахуванням наведеного обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

7.6. Для підтвердження та встановлення судом іншої обов`язкової складової ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника, необхідним є врахування та дослідження доказів/документів перелічених в частині четвертій статті 34 КУзПБ, яка визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

7.7. За змістом частин першої, другої та шостої статті 39 КУзПБ під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка подана, в тому числі і з підстав, передбачених частиною шостою статті 34 КУзПБ про банкрутство, суд у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом, зобов`язаний перевірити додані до заяви документи на предмет їх відповідності вимогам КУзПБ та іншим нормативно-правовим актам з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Крім того, до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, поданої на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ, частина четверта цієї статті встановлює вимогу щодо додання до цієї заяви бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату, однак без урахування законодавчо встановленої вимоги про строк його подання до відповідних органів, зокрема, контролюючих (стаття 1, частина перша статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 3 розділу І, пункти 1, 7 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, пункти 1, 2, 5 Порядку подання фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419).

7.8. Спеціальні передумови для звернення до господарського суду боржника - юридичної особи із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство передбачають, що боржник подає разом із зазначеною заявою рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі.

Така умова випливає із положень частини четвертої статті 34 зазначеного Кодексу, що визначає перелік документів/доказів, що мають бути додані до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, та стосовно боржника - державного підприємства, узгоджується з положеннями пунктів 11, 34 частини першої статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", згідно з якими уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань:

11) ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів;

34) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні.

7.9. Враховуючи обставини (пункти 3.1, 3.6-3.11), що встановлені судами на підставі наданих у справі доказів, серед яких міститься також перелік кредиторів Боржника з визначенням в ньому сум грошових вимог кожного із кредиторів, підстав та строків виконання кожного із відповідних зобов`язань, Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника - державного підприємства, за його заявою, поданою за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ, тоді як скаржник встановлених судами відповідних обставин не спростував, а тому Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.2), що спростовуються визначеними вище мотивами, встановленими судами обставинами та доказами у справі. При цьому Суд зауважує, що скаржник заперечує зроблені судами попередніх інстанцій висновки не через відсутність/невстановлення судами відповідних обставин, а через їх некоректне викладення та незгоду скаржника з їх оцінкою та кваліфікацію судами.

7.10. Суд також відхиляє аргументи скаржника в тій їх частині (підпункти "д", "є" пункту 5.2), в яких скаржник зазначає про відсутність належним чином оформленого рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) Боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (пункт 7.8 цієї постанови), оскільки ці аргументи спростовуються встановленими судами обставинами (пункт 3.9), однак спростовані скаржником, оскільки представники АТ "Українська оборонна промисловість", як органу, уповноваженого управляти майном Боржника (пункт 3.1) в касаційному суді підтвердили відповідне рішення цього органу, це по-перше. По-друге, КУзПБ не встановлює вимогу/стандарт щодо форми рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном відповідного державного підприємства) боржника, яке вимагається за правилам частини четвертої статті 34 КУзПБ, встановлюючи лише єдину вимогу - наявність такого рішення, що встановлюється судом за результатами оцінки відповідних доказів, що і було дотримано у цій справі (пункт 3.9).

7.11. Крім цього Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1), в яких він стверджує, що невиконані боргові зобов`язання Боржника перед Кредитором згідно з рішенням іноземного суду, яке виконується за відповідною бюджетною програмою, не можуть включатись до складу кредиторських вимог як підстава для звернення Боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.

7.12. Суди встановили, що до складу грошових зобов`язань за заявою про відкриття провадження у цій справі Боржник включив борг за невиконаними ним договірними зобов`язаннями перед Кредитором, що стягнений з Боржника за рішенням від 29.11.2006 єдиного арбітра У. Робертсона Лондонського комерційного арбітражного суду (в сумі 17 258 750, 63 доларів США), дозвіл на примусове виконання якого надано Центральним районним судом міста Миколаєва, про що також виданий виконавчий лист (що перебуває на виконанні Державної казначейської служби України і виконується за бюджетною програмою), за яким відкрите виконавче провадження, у межах якого здійснений арешт об`єктів нерухомого майна Боржника (пункти 3.2- 3.5).

7.13. Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, що визначені статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон про гарантії, яким встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання (частина перша статті 1 цього Закону)), передбачають, що:

- у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина друга);

- перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі (частина шоста);

- державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу (частина сьома);

- державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов`язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків (частина восьма).

7.14. Наведеними нормами встановлені особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Водночас такі особливості не передбачають, що у разі виконання рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, відбувається заміна сторони/боржника у зобов`язанні, за яким ухвалено рішення про стягнення коштів з державного підприємства, яке не виконано ним (частина друга статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"), що мало місце у спірних правовідносинах (пункт 3.5). Тобто, до завершення виконання відповідного судового рішення боржником у зобов`язанні, за яким стягнуто борг згідно з таким судовим рішенням, лишається боржник (у правовідносинах у цій справі - державне підприємство Боржника).

7.15. А тому є помилковими та підлягають відхиленню аргументи скаржника (пункт 5.1, підпункти "а", "б", "в" пункту 5.2), в яких скаржник фактично стверджує про те, що у правовідносинах між Боржником та Кредитором обв`язки Боржника, що випливають у зв`язку з виконанням рішення від 29.11.2006 єдиного арбітра У. Робертсона Лондонського комерційного арбітражного суду про стягнення з Боржника 17 258 750, 63 доларів США, перейшли до держави через здійснення виконання зазначеного рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, і відповідний борг (грошове зобов`язання з ним) не відповідає грошовому зобов`язанню Боржника у цій справі у розумінні статті 1 КУзПБ.

7.16. Таким чином доводи скаржника про незаконність рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за його заявою не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

7.17. Отже висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

7.18. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Компанії "SEA EMERALD S.A. PANAMA" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 у справі № 915/1097/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк