Рішення
від 25.12.2023 по справі 916/1100/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1100/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ «Руслан і Людмила»: Семенова Н.С.;

від ФОП Широніної О.В.: Яценко Ю.В.;

від ПП «ТРІКОД»: не з`явився;

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: Вакаренко І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 );

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства ТРІКОД (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12, код ЄДРПОУ 13885715);

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 );

про стягнення 302 383,79 грн,-

1. Суть спору.

22.04.2021 до Господарського суду Одеської області від ТОВ РУСЛАН І ЛЮДМИЛА надійшла позовна заява (вх.№ГСОО 1137/21) до ФОП Широніної О.В., в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (Вх.№ 270055/23 від09.08.2023) просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 317 444,75 грн. та немайнову шкоду у розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що внаслідок утримання наданого відповідачу в суборенду за Договором №5012/1 від 01.07.2017 року приміщення в неналежному технічному стані, а також не проведення його профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, відбулось залиття приміщення позивача, внаслідок чого останньому були завдані збитки та моральна шкода.

07.08.2023 до суду надійшла позовна заява третьої особи (вх.№3901/23), яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, який з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з фізичної особи-підприємця Широніної О.В. матеріальної шкоди в розмірі 302 383,79 грн.

Позовні вимоги третьої особи обґрунтовані неналежним утримання відповідачем наданого в суборенду за Договором №5012/1 від 01.07.2017, внаслідок чого відбулось залиття приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. 2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2021 було відкрито провадження у справі №916/1100/21 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання. Також ухвалою суду від 27.04.2021 було залучено до участі у справі Приватне підприємство "ТРІКОД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а також залучено до участі у справі Департамент комунальної власності Одеської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

25.05.2021 до суду від ФОП Широніної О.В. надійшов відзив, в якому вона просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

26.05.2021 до суду від ФОП Широніної О.В. надійшла заява про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами.

04.06.2021 до суду від ТОВ «Руслан і Людмила» надійшла відповідь на відзив.

14.06.2021 до суду від ФОП Широніної О.В. надійшли заперечення та клопотання про витребування доказів.

16.06.2021 до суду від ТОВ «Руслан і Людмила» надійшло клопотання про виклик експерта та письмові заперечення щодо клопотання відповідача про ризначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 16.06.2021 було задоволено клопотання (вх.№ГСОО 14292/21 від 26.05.2021) ФОП Широніної О.В. про призначення судової будівельно-технічної, призначено у справі № 916/1100/21 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено такі питання: 1) які пошкодження в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018?; 2) яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12?; який розмір завданої матеріальної шкоди перукарні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, унаслідок її залиття, яке сталося 08.10.2018?, проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та витрати з проведення судової експертизи покладено на ФОП Широніну О.В., а також було зупинено провадження у справі №916/1100/21 на час проведення судової будівельно - технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

05.08.2021 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх.№ГСОО 20901/21), відповідно до якого експерт просить суд надати технічний паспорт на прим. перукарні по вул. Космонавтів, 12 в м. Одесі, актуальний на момент залиття 08.10.2018 року. Разом з цим, експерт просить надати акт технічного стану приміщення на момент залиття, якщо в приміщенні виконаний ремонт по усуненню недоліків вищезазначеного залиття, або надати згоду на використання технічного стану об`єкта дослідження у висновку експертного дослідження № 41 /2018 від 29.10.2018 (а.с. 40-80, том 1).

Ухвалою суду від 10.08.2021 року було поновлено провадження у справі №916/1100/21, призначено підготовче засідання на "19" серпня 2021 р. о 16:30. При цьому, суд зобов`язав ТОВ «Руслан і Людмила» надати:

- технічний паспорт на прим. перукарні по вул. Космонавтів, 12 в м. Одесі, актуальний на момент залиття 08.10.2018 року;

- акт технічного стану приміщення на момент залиття, якщо в приміщенні виконаний ремонт по усуненню наслідків вищезазначеного залиття.

Ухвалою суду від 19.08.2021 задоволено клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення будівельно технічної експертизи за вх. ГСОО № 20901/21 від 05.08.2021 року. На виконання вимог експерта повідомлено, що технічний паспорт на прим. перукарні по вул. Космонавтів, 12 в м. Одесі, актуальний на момент залиття 08.10.2018 року, знаходиться в матеріалах справи т. 1, а.с. 24-26 (з обертами). Повідомлено судового експерта, що усунення наслідків залиття за повідомленням позивача не проводилося. Провадження у справі №916/1100/21 зупинено на час проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

06.09.2021 до суду надійшла заяви свідка представника ТОВ «Руслан і Людмила».

05.08.2021 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх.№ГСОО 30666/21), відповідно до якого експерт просить суд уточнити питання ухвали, вказавши з яких цін виходити при визначенні вартості ремонтно - відновлювальних робіт та шкоди перукарні: виходячи з вартості будівельних матеріалів на момент залиття 08.10.2018 року або в даний час на момент проведення експертизи, а також вказати на який період наводити перелік пошкоджень перукарні: на момент залиття 08.10.2018 року або на даний час.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2021 року було поновлено провадження у справі №916/1100/21, призначено підготовче засідання на "29" листопада 2021 р. о 11:00, а також було зобов`язано сторін надати письмові пояснення з приводу клопотання експерта.

29.11.2021 року від Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни надійшли пояснення з приводу клопотання експерта (вх.. № 31900/21), у яких відповідач повідомив:

1) з приводу першого питання експерта - з яких цін виходити при визначенні вартості ремонтно - відновлювальних робіт та шкоди перукарні: виходячи з вартості будівельних матеріалів на момент залиття 08.10.2018 року або в даний час на момент проведення експертизи, зазначено, що при визначенні вартості ремонтно - відновлювальних робіт та школи перукарні, експерту необхідно виходити з цін вартості будівельних матеріалів на момент проведення експертизи;

2) з приводу другого питання експерта - на який період наводити перелік пошкоджень перукарні: на момент залиття 08.10.2018 року або на даний час період зазначено, що експерт під час проведення будівельно- технічної експертизи повинен наводити перелік пошкоджень перукарні на момент залиття, тобто 08.10.2018 року, оскільки на вирішення експертизи поставлено конкретне питання, а саме: які пошкодження в приміщенні перукарні, виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 р.

29.11.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан і Людмила" надійшла заява (вх.. № 31912/21) , у якій позивач зазначив:

1. відносно переліку пошкоджень, позивач зазначає, що раніше експерт надавав клопотання, щодо використання при проведенні експертизи, наявного в матеріалах справи висновку експерта Чорної Ю.П., яка безпосередньо була присутня як одразу після залиття приміщення перукарні так і через деякий час після такого залиття та зафіксувала наявні пошкодження, які були відображені у фотознімках висновку, однак судом було вирішено не надавати експерту такого дозволу. У зв`язку з наведеним та враховуючи, що експерт не оглядав приміщення після залиття, у зв`язку з чим не може встановлювати обставини які ним не досліджувалися, вважаємо що експерт повинен в такому разі наводити перелік пошкоджень, які були ним безпосередньо встановлені під час обстеження;

2. відносно цін на ремонтно - відновлювальні роботи та шкоду, позивач звертає увагу суду на той факт, що на даний час ремонті роботи, щодо усунення наслідків залиття позивачем не проводились. У зв`язку з тим, що між залиттям та теперішнім часом минув тривалий час позивач вважає, що відновлення у повному обсягу його порушених прав, можливо у разі врахування цін на ремонтно - відновлювальні роботи та шкоду на теперішній час.

Ухвалою суду від 29.11.2021 задоволено клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення будівельно - технічної експертизи за вх. ГСОО № 30666/21 від 16.11.2021 року. На виконання вимог експерта повідомлено: - при визначенні вартості ремонтно - відновлювальних робіт та шкоди перукарні слід виходити з цін вартості будівельних матеріалів на момент проведення експертизи; - під час проведення будівельно-технічної експертизи наводити перелік пошкоджень перукарні на момент залиття 08.10.2018 року. Провадження у справі №916/1100/21 зупинено на час проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

27.01.2022 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх.№ГСОО 2359/22), відповідно до якого експерт просить суд, з огляду на велику завантаженість експертів ОНДІСЕ, зокрема через знаходження на виконанні понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та повторних, письмово погодити строки виконання експертизи, відповідно до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 (в чинній редакції), у строк понад 90 календарних днів. А також експерт зазначив, що у разі відсутності письмового погодження строки виконання експертизи будуть вважатися погодженими.

Ухвалою суду від 07.02.2022 призначено судове засідання, щодо вирішення питання про погодження строків проведення судової експертизи.

11.02.2022 від Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни надійшли пояснення (вх.№ 4017/22), у яких відповідачка просить суд погодити строк виконання експертизи у строк понад 90 календарних днів, оскільки, враховуючи предмет позову, судове будівельно технічна експертиза має важливе значення для розгляду даної справи, а висновок експерта № 41/2018 від 28 жовтня 2018 року, який був наданий позивачем та міститься в матеріалах справи, як вже зазначалось раніше, складений з порушенням ст. 98 та ст. 101 ГПК України та викликає обґрунтовані сумніви щодо його достовірності.

Ухвалою суду від 14.02.2022 клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строків проведення експертизи за вх. ГСОО № 2359/22 від 27.01.2022 року задоволено. Погоджено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України строк проведення будівельно технічної експертизи (призначеної ухвалою суду від "16" червня 2021 р. у справі № 916/1100/21) понад 90 календарних днів.

10.06.2022 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із супровідним листом надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №21-3927 від 31.03.2022 (вх. ГСОО № 10171/22), відповідно до якого експерт встановив, що перелік пошкоджень в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018, наведений у відповідному акті про залиття КП ЖКС "Черемушки" від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає 210765,40 грн. без урахування вартості електромонтажних робіт, які можуть бути визначені при складанні проектно кошторисної документації та висновку фахівця в даній області, розмір завданої матеріальної шкоди перукарні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 внаслідок її залиття, яке сталося 08.10.2018 по кошторисному розрахунку з урахуванням фізичного зносу будівельних матеріалів становить 209381,56 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2022 було поновлено провадження у справі № 916/1100/21 з 04.07.2021 та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 04.07.2022 суд, за результатом задоволення клопотання позивача та відповідача, оголосив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.07.2022.

У судовому засіданні 13.07.2022 суд, за результатом задоволення клопотання позивача, оголосив ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 15.08.2022.

У судовому засіданні 22.08.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.08.2022.

22.08.2022 судом отримано від ТОВ «РУСЛАН І ЛЮДМИЛА» клопотання (вх.№16928/22) про призначення додаткової судової будівельно-технічної (електротехнічної) експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання, позивач зазначив, що експертом при складані висновку та визначені розміру завданої матеріальної шкоди, був встановлений ряд пошкоджень в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018, а також було встановлено, що на момент обстеження приміщення перукарні інженерні комунікації перебувають у не робочому стані (електропостачання). Натомість, експертом не була визначена вартість електромонтажних робіт, необхідних для відновлення електропостачання, так як експерт не є фахівцем у даній галузі знань. Отже, за твердженням позивача, розмір матеріальної шкоди визначений експертом є не повним, недостатнім для відшкодування та поновлення порушених прав позивача у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.08.2022, суд протокольною ухвалою відклав підготовче судове засідання на 12.09.2022.

Ухвалою суду від 12.09.2022 було задоволено клопотання (вх.16928/22 від 22.08.2022) ТОВ "РУСЛАН І ЛЮДМИЛА" про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, призначено у справі №916/1100/21 додаткову судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: - чи знаходиться електрообладнання в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 в робочому стані?; - які пошкодження інженерних комунікації (електропостачання) в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018?; - яка вартість електромонтажних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12?.Проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та витрати з проведення додаткової судової експертизи покладено на ТОВ "РУСЛАН І ЛЮДМИЛА", а також було зупинено провадження у справі №916/1100/21 на час проведення додаткової судової будівельно - технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 24.07.2023 було поновлено провадження у справі №916/1100/21, підготовче засідання призначено на 09.08.2023.

Ухвалою суду від 09.09.2023 прийнято позов та допущено у справу третю особу із самостійними вимогами на предмет спору - Департамент комунальної власності Одеської міської ради до фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 142 464,00 грн. Підготовче засідання по справі призначено на "06" вересня 2023 р. о 16:00.

У судовому засіданні 06.09.2023, суд за результатом задоволення усного клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відклав розгляд справи на 25.09.2023 о 12:00.

У судовому засіданні 25.09.2023 суд оголосив протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження у справі № 916/1100/21 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 19.10.2023 о 14:00.

У судовому засіданні 19.10.2023, суд за результатом задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи оголосив ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи до 20.11.2023 о 12:00.

У судовому засіданні 20.11.2023, суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 07.12.2023 о 14:00.

Судове засідання, призначене на 07.12.2023, не відбулося у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед державних установ, підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп`ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

Ухвалою суду від 11.12.2023 було призначено розгляд справи на 25.12.2023

У судовому засіданні 25.12.2023 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ «Руслан і Людмила».

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Руслан і Людмила» на підставі укладеного з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради в новій редакції договору оренди від 10 лютого 1999р. за № 5028, орендує нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

Окрім того позивач зазначає про те, що частину нежитлових приміщень першого поверху, а також приміщення другого та третього поверхів загальною площею 611,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01 жовтня 2001 року за № 5012, укладеного з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, орендує Приватне підприємство «Трікод», яке 01 липня 2017 року, в свою чергу, передало в суборенду ФОП Широніній О.В. частину орендованих ним нежитлових приміщень загальною площею 200,0 кв.м., розташованих на другому поверсі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

Основним видом діяльності ФОП Широніної О.В. є діяльність за КВЕД 88.91 - надання послуг по денному догляду за дітьми. За умовами договору суборенди визначені в ньому нежитлові приміщення передані відповідачці під розміщення дитячого клубу.

Фактично, як вказує позивач, в приміщеннях, переданих ПП «Трікод» в суборенду ФОП Широніній О.В, розташований Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (Ясла - садок) «Маленький чарівник», керівником якого є відповідачка.

Позивач вважає, що ФОП Широніна О.В. є відповідальною за утримання орендованого нею приміщення у технічно справному стані. Крім цього, саме відповідачка має забезпечувати збереження та справність обладнання, у тому числі сантехнічного, шляхом проведення профілактичного обслуговування та поточного ремонту обладнання приміщення, яке безпосередньо перебуває у неї в суборенді.

Позивач вказує про те, що приміщення, яке перебуває у нього в оренді, використовується ним під розміщення перукарні «Руслан і Людмила».

08 жовтня 2018 року відбулося залиття приміщення перукарні «Руслан і Людмила» з приміщення, яке знаходиться на другому поверсі та перебуває в суборенді ФОП Широніної О.В. З метою фіксування факту залиття орендованого позивачем приміщення, ним був здійснений виклик уповноважених осіб експлуатуючої організації КП ЖКС «Черьомушки». Створеною за ініціативою позивача комісією було проведено обстеження приміщення перукарні та приміщення, яке перебуває в суборенді відповідачки, та в якому знаходиться Приватний заклад «Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (Ясла-садок) «Маленький чарівник», за результатами якого та фіксування даних комісією складено відповідний акт про залиття.

Згідно з Актом про залиття від 08.10.2018 року, складеного та підписаного комісією у складі майстрів дільниці Кукурудзи Р.С. та Лебединської В.І. та затвердженого начальником дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки» Лимаром О.В., в процесі обстеження комісією було встановлено, що залиття в приміщені перукарні на першому поверсі будівлі відбулось з вищерозташованого приміщення на другому поверсі.

Комісією також було встановлено, що в результаті залиття в приміщеннях перукарні на першому поверсі, зокрема, у великому залі навпроти входу (8=36,2 кв.м) спостерігаються наслідки залиття: мокра стеля, мокрі стіни, у кутах (лівий ближній кут та дальній лівий кут), залита підлога; в залі зліва від входу зруйнувалась підвісна стеля, залита електропроводка, стіни, на підлозі багато води (8=29,3 кв.м); у залі (8=13,9 кв.м) залита стеля, стіни, меблі та підлога; у приміщенні (8=6,2 кв.м) також мокра стеля, зі світильника капає вода, мокрі стіни, на підлозі вода, залите все майно та меблі, які знаходяться в приміщенні; у санвузлі (8=1,6 кв.м) мокра стеля, стіни, на підлозі вода; допоміжне приміщення (8=1,3 кв.м) також все залите, мокра стеля, стіни та підлога. Майже у всіх кімнатах залита система електропостачання, всі металеві предмети віддають щипанням току. В залі (8=36,2 кв.м) залиті та пошкоджені нові меблі, вони розбухлі від води.

У якості причин залиття в акті вказано наступне «Причиною залиття приміщень перукарні на першому поверсі будівлі є пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук у санвузлі на другому поверсі будівлі у приміщенні «Дошкільного розвитку дітей».

Для визначення розміру матеріальної шкоди та підтвердження причин залиття перукарні, на замовлення позивача судовим експертом Чорною Ю.П. було проведено будівельно-технічне експертне дослідження приміщення перукарні по АДРЕСА_2 , за результатами якого судовим експертом було складено висновок 41/2018 від 29 жовтня 2018 року, згідно з яким розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 в м. Одесі на момент складання висновку становила 142 464, 00 гривень.

Окрім наведеного, на думку позивача, вина відповідачки у заподіянні їй матеріальної шкоди внаслідок залиття також підтверджується заявами свідків ОСОБА_1 від 14 січня 2021 року, ОСОБА_2 від 28 січня 2021 року, ОСОБА_3 , від 28 січня 2021 року.

Також позивач вказує про те, що під час розгляду його заяви працівниками поліції Малиновського ВП в м. Одесі було відвідано будинок № 12 по вулиці Космонавтів в м. Одесі та встановлено, що приміщення на 2-му поверсі орендується ФОП Широніною О.В. протягом останніх 7-ми років під приватний заклад «Ясла-садок «Маленький чарівник». Під час бесіди з Широніною О.В., нею було пояснено, що 08.10.2018 року в приміщенні, яке перебуває у неї в оренді вибило шланг подачі холодної води, в результаті чого було затоплено приміщення позивача. Тобто, позивач вважає, що відповідачка фактично визнала свою вину у спричинені позивачу матеріальної шкоди.

на підставі проведених експертиз та отриманих висновків, позивач зазначає, що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття перукарні «Руслан і Людмила», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 складає 317 444,75 гривень. (210 765,40 + 91 618,39 + 9060,96 + 6 000, 00).

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач, порушуючи як приписи законодавства так і встановлені договором умови, своєю протиправною поведінкою (бездіяльністю) та через власну недбалість не утримував приміщення у належному технічному стані, не проводив профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, що призвело до пробиття (пошкодження) гнучкого шлангу, який знаходиться під умивальником у санвузлі дитячого садку «Маленький чарівник». Зазначене, на думку позивача, стало причиною потрапляння води у приміщення, яке орендує позивач, та призвело до спричинення позивачу матеріальної шкоди. Враховуючи приписи законодавства, позивач також вважає, що він надав належні та допустимі докази розміру завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття приміщення, яке перебуває в оренді позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсягу.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди позивач вказує про те, що приміщення, яке перебуває в оренді позивача безпосередньо використовується ним під розміщення перукарні «Руслан і Людмила». В результаті залиття, яке відбулось з вини відповідача, приміщення перукарні перебуває в непридатному для використання стані. Крім цього, як вже зазначалось вище, в результаті залиття була пошкоджена вся електропроводка у вказаному приміщенні, що безперечно свідчить про неможливість функціювання перукарні. У зв`язку з наведеним, позивач увесь цей час був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність.

Крім цього позивач зазначає, що здійснює діяльність у зазначеній сфері на протязі 40 років. За цей час ним було напрацьовано велику кількість постійних клієнтів. Однак, у зв`язку із неможливістю відвідувати перукарню «Руслан і Людмила», клієнти були змушені відмовитись від послуг позивача. Увесь персонал перукарні, змушений був звільнитися та шукати собі нові робочі місця.

Внаслідок бездіяльності відповідачки, клієнти перукарні сформували негативну оцінку професійних і ділових якостей позивача, що призвело до підриву довіри до перукарні та його діяльності у цілому.

Підсумовуючи наведене, позивач вважає, що вимушене зупинення господарської діяльності позивача, негативно вплинуло на його ділову репутацію та призвело до приниження ділової репутації.

Позивач зазначає, що моральна шкода завдана йому полягає в порушенні його законних прав та інтересів, що призвело до таких негативних наслідків:

-розповсюдження між колишніми клієнтами негативної інформації про його діяльність у галузі надання перукарських послуг;

-погіршення ділової репутації у суспільстві;

-формування негативної оцінки його як суб`єкта господарських відносин;

-зменшення кількості клієнтів, а отже і майнових втрат, зменшення доходу.

Отже позивач вважає, що виважене та справедливе визначити суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень.

3.2. Доводи фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачка зазначає про те, що до вересня 2019 року вона орендувала нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 200 кв.м., розташовані за на другому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 для ведення господарської діяльності. На першому поверсі нежилої будівлі знаходилася перукарня ТОВ «Руслан і Людмила».

Так, згідно заяви свідка відповідача від 25.05.2021р., 08 жовтня 2018 року у нежитловому приміщенні, яке на той час було орендовано Відповідачем, а саме у вбиральні, вийшов з ладу шланг холодної води і сталося залиття приміщення першого поверху. Одразу після події, Відповідач спустилася на перший поверх до приміщення перукарні з метою оглянути наслідки залиття. У приміщеннях перукарні, а саме: у чоловічому залі (площа 29,3 кв.м.), туалеті (площа 1,6 к.м.), кладовій (площа 1,3 кв.м.), підсобному приміщенні (площа 13,9 кв.м.) та педікюрному залі (площа 6,2 кв.м.) було видно наслідки залиття, а саме: частково мокрі плями на стінах та плями на стелі маленької площі, на підлозі були відсутні сліди вологи). В усіх інших приміщеннях перукарні не було жодного видимого наслідку залиття. Одразу після вказаної події, з метою врегулювання спору мирним шляхом, Відповідач звернулась до ОСОБА_4 із пропозицією відшкодувати завдану шкоду внаслідок залиття. Однак, на пропозицію Відповідача щодо відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_4 надала відмовила і вказала, що все буде вирішуватися у судовому порядку.

Відповідачка зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви та не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що станом на 08.10.2018 р. КП «ЖКС «Черьомушки» дійсно обслуговувало внутрішньо будинкові системи водопостачання нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Як не надано і жодного доказу, підтверджуючого, що КП «ЖКС «Черьомушки» станом на 08 жовтня 2018 року було організацією, яка надавала послуги з утримання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, відповідачка вказуючи про те, що Акт про залиття від 08.10.2018 р. складався не в присутності винної особи - ФОП Широніної О.В., тобто з порушенням вимог п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за № 927/11207, та те, що він не містить зазначення щодо її відмови з тих чи інших причин підписувати складений Акт про залиття, а отже відповідно складений із порушенням, вважає його не належним та не допустимим доказом.

Крім того відповідачка посилається на те, що Висновок експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року не містить вказівки на те, що він підготовлений для подання до Господарського суду Одеської області та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що є порушенням ст. 98 та ст. 101 ГПК України, а отже він не є належним та допустимим доказом.

При цьому відповідачка звертає увагу на те, що експерт здійснював «первинний» візуальний огляд, на підставі якого в подальшому здійснювався висновок експерта, без правової підстави на такі дії, а саме: за 6 днів до замовлення Позивачем. Доказів того, що станом на 09.10.2018 р. експерт мав правову підставу вчиняти такі дії до суду надано не було. На думку відповідачки, дана обставина свідчить про особисту зацікавленість експерта та викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності Висновку експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року, що дає підстави вважати його недопустимим доказом.

Також відповідач наголошує на тому, що Висновок експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року містить в собі три Акти про залиття, датовані 07.10.2013 р., 01.11.2013 р. та 03.11.2013 р., які були враховані експертом під час здійснення розрахунку матеріальної шкоди. Усі вищезазначені Акти про залиття за 2013 рік не мають жодного відношення до Відповідача, оскільки стосуються лише ПП «Трікод», отже, дана обставина також свідчить про неналежність і недопустимість Висновку експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року, як доказу та викликає обґрунтовані сумніви щодо його достовірності.

Особливу увагу відповідачка приділяє і тому факту, що Висновок експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року містить в собі у якості додатка Акт про залиття від 08.10.2018 року (арк. справи 62) який суттєво відрізняється від Акту про залиття від 08.10.2018 року, доданого позивачем до позовної заяви (арк. справи 35), а саме: кількістю осіб, які підписали Акт про залиття від 08.10.2018 року.

Також, судовим експертом не долучено до Висновку експерта № 41/2018 від 29.10.2018р. жодного доказу на підтвердження того, що відповідачка повідомлялась і була обізнана щодо проведення експертного дослідження, як не надано і жодного доказу на підтвердження того, що судовий експерта взагалі коли-небудь спілкувався із нею.

Враховуючи той факт, що Висновок експерта ґрунтується на Акті про залиття від 08.10.2018 р., який був винесений із порушенням норм законодавства, а отже не є належним та допустимим доказом, як наслідок, відповідачка вважає, що Висновок експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року також не є належним та допустим доказом.

Відповідачка звертає увагу суду, що жодна із трьох заяв свідків ( ОСОБА_1 від 14.01.2021 р., заяву свідка ОСОБА_2 від 28.01.2021 р. та заява свідка ОСОБА_3 від 28.01.2021 р.) не може бути прийнята до уваги судом, оскільки не містить у собі підтвердження свідків про їх обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, що є порушенням вимог ст. 88 ГПК України, а отже не є належними та допустимими доказами.

Окрім іншого відповідачка зазначає, що ані Заява ОСОБА_5 від 30.05.2019р. до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області , ані Пояснення ОСОБА_6 від 03.06.2019 року не стосуються предмету розгляду справи, оскільки дата події - 30.05.2019 р.

Відповідачка вважає, що посилання позивача на те що йому завдано моральної шкоди яка полягає в порушенні його законних прав та інтересів, що призвело до негативних наслідків, таких як розповсюдження між колишніми клієнтами негативної інформації про його діяльність у галузі надання перукарських послу, погіршення ділової репутації у суспільстві, формування негативної оцінки його як суб`єкта господарських відносин та інше - є хибними. Так позивачем зазначено, що розповсюдження негативної інформації відбувається між колишніми клієнтами, а не відповідачем по справі. Крім того, не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх висловлювань та саме в який період, ким саме та яка саме негативна інформація була розповсюджена. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували заподіяння позивачу втрат немайнового характеру, у тому числі моральних, приниження його ділової репутації та підриву довіри до його діяльності в результаті неправомірних дій відповідачки, як і не містять доказів на підтвердження розміру моральної шкоди. Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди, відповідачка вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем не надано жодного підтвердження щодо кількості клієнтів які відвідували перукарню «Руслан та Людмила» до жовтня 2018 року. Крім того не надано підтвердження отриманого доходу за минулий час та на час звернення із позовною заявою, отже, як наслідок, не має можливості встановити зменшення доходу ТОВ, через зменшення відвідувачів перукарні «Руслан та Людмила».

3.4 Доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог Департамент комунальної власності Одеської міської ради зазначає про те, що ТОВ «Руслан і Людмила» згідно з договором оренди № 5028 від 10.02.1999 (нова редакція від 14.01.2011), укладеним з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 12, строком до 03.11.2022.

Відповідно до п. 4.4. вказаного договору капітальний ремонт, реставрація, реконструкція, технічне переобладнання об`єкта оренди, викладені особливостями господарської діяльності Орендаря, проводяться лише з дозволу -погодження Орендодавця, з наданням проектно-кошторисної документації виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку.

Після проведення перепланування або реконструкції, що потягла за собою зміну конструктивних елементів приміщень, Орендар зобов`язаний замовити за власний рахунок в КП «БТІ» Одеської міської ради технічний паспорт на ті приміщення і не пізніше ніж 3-х місяців після закінчення ремонтних робіт надати його орендодавцю.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради ТОВ «Руслан і Людмила» дозвіл на проведення капітального ремонту не надавав.

Приватному підприємству «ТРІКОД» згідно з договором оренди № 5012 від 01.10.2001 (нова редакція від 14.07.2016), укладеним з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого, другого та третього поверху, загальною площею 611.7 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 12. строком 14.07.2026.

Згідно з п. 4.2 договору на протязі всього строку його дії ПП «Трікод» зобов`язане забезпечувати збереження об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати об`єкт оренди у чистоті і технічно виправному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан та інше.

В свою чергу, ПП «ТРІКОД» за договором суборенди № 5012/1 від 01.07.2017 частину вищевказаних нежитлових приміщень передало в суборенду Фізичній особі-підприємцю Широніній Оксані Володимирівні.

Відповідно до п. 2.2.4 договору суборенди орендар зобов`язаний дбати про збереження і справності приміщення та його обладнання, дотримуватися відповідних санітарних, технічних, протипожежних та інших норм, в тому числі - встановлених організаціями, що надають послуги зв`язку і т.д.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради вказує про те, що внаслідок утримання наданого Відповідачці в суборенду за Договором № 5012/1 від 01.07.2017 приміщення в неналежному технічному стані, а також не проведення його профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, 08.10.2018, відбулось залиття, яке наведене у відповідному акті про залиття КП «ЖКС «Черьомушки» від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів. 12.

Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 21-3927 від 31.03.2022 року у розділі висновки експертом були надані наступні відповіді на поставлені запитання: перелік пошкоджень в приміщенні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 року, наведений у відповідному акті про залиття КП ЖКС «Черемушки» від 08.10.2018 року, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці. Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 року в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає: 210 765,40 гривень без урахування вартості електромонтажних робіт, які можуть бути визначені при складанні проектно-кошторисної документації та висновку фахівця в даній області. Розмір завданої матеріальної шкоди перукарні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів. 12 унаслідок її залиггя. яке сталося 08.10.2018 року по кошторисному розрахунку з врахуванням фізичного зносу будівельних матеріалів становить 209 381, 56 гривень.

На виконання ухвали суду, судовим експертом, Будніком В.А., був складений та наданий до Господарського суду Одеської області висновок експерта № 22-5870 додаткової судової будівельно - технічної експертизи від 09.06.2023 року, з якого вбачається, що у приміщенні перукарні по вул. Космонавтів, 12 у м. Одесі, крім пошкоджень оздоблювальних покриттів та підлог внаслідок залиття 08.10.2018, встановлено також пошкодження та частковий демонтаж електроустаткування включаючи електропроводку. Електрозабезпечення перукарні здійснювалося за тимчасовою схемою і знаходилося в неробочому стані. При визначенні пошкоджень інженерних комунікацій (електропостачання), що відносяться до спеціальних видів робіт і які враховувалися при складанні кошторису (додаток А), за основу було взято «Перелік пошкоджених інженерних комунікацій (електропостачання) в приміщенні перукарні», складений електромонтером ОВБ ІІІ-ої гр. кв. Центральної оперативної дільниці ЦДС ТД ОД Лічманом А.А., наданий судом у відповідь на клопотання експерта. Вартість електромонтажних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 року в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає: 91 618,39 гривень.

А тому, на підставі ст. ст. 22, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України Департамент комунальної власності Одеської міської ради просив позов задовольнити.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

30.06.2017 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «Руслан і Людмила» (Орендар) було укладено нову редакцію договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

Термін дії договору оренди: з 30.06.2017 до 30.05.2020 (п. 13 договору).

За умовами п. 3.1 договору Орендодавець має право проводити реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт нежилих приміщень.

Згідно з п. 4.1 договору, вказані у п. 1.1. приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно для розміщення перукарні.

Відповідно до п. 4.2 договору, на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов`язаний, зокрема: а) забезпечувати збереження об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню; б) утримувати об`єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чисто стан, прибирання та упорядкування прилеглої території; к) ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з часу укладання цього Договору.

Пунктами 4.3, 4.4 договору, при проведенні Орендарем капітального ремонту чи переобладнанні приміщень, останній несе матері відповідальність за якість ремонту та пошкодження, викликані ремонтом у приміщеннях будинку, де знаходиться об`єкт оренди. Капітальний ремонт, реставрація, реконструкція, технічне переобладнання об`єкта оренди, викликані особливостями господарської діяльності Орендаря, проводяться лише з дозволу-погодження Орендодавця, з наданням проектно-кошторисної (кошторисної) документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення затвердженої у встановленому порядку.

03.12.2019 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «Руслан і Людмила» (Орендар) було укладено додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого термін дії договору оренди було продовжено на два роки одинадцять місяців, тобто до 03.11.2022 року.

14.07.2016 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ПП «ТРІКОД» (Орендар) було укладено нову редакцію договору оренди нежитлового приміщення № 5012 від 01.04.2001р., за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення першого, другого та третього поверхів загальною площею 611,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12.

За умовами п. 4.1 договору, вказані у п. 1.1 нежитлові приміщення Орендодавцем передані Орендарю виключно під розміщення офісу, фітнес-клубу, дитячого приватного закладу.

Відповідно до п. 4.2 договору на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов`язаний, зокрема: забезпечувати збереження Об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню; утримувати Об`єкт оренди у чистоті і технічно виправному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан, прибирання та упорядкування прилеглої території.

Згідно з п.п. 4.8, 4.9 договору, Орендар має право передавати частину орендованих нежитлових приміщень в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням Орендодавця та Іпотекодержателя, згідно Іпотечних договорів, зазначених у п. 1.1 цього договору. Орендар не має права без згоди Орендодавця передавати нежитлові приміщення у користування третім особам за цивільно-правовими правочинами, укладати відносно Об`єкту оренди будь-які цивільно-правові правочини, в тому числі попередні договори та передавання будь-яким шляхом право оренди іншим особам.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства.

01.07.2017 року між ПП «ТРІКОД» (Орендар) та ФОП Широніною О.В. (Суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 5012/1, за умовами п. 1 якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 200 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12.

Згідно з п. 2 вказаного договору, приміщення передається Суборендарю для використання під розміщення дитячого клубу.

Відповідно до п. 5 цього договору, Суборендар за свій рахунок та своєчасно проводить внутрішній поточний ремонт приміщення, а також несе витрати, пов`язані з профілактичним обслуговуванням та поточним ремонтом обладнання приміщення.

За умовами п. 2.4 даного договору, Суборендар зобов`язаний піклуватися про безпеку та справність приміщення та його обладнання, дотримуватися відповідних санітарних, технічних, протипожежних та інших норм, у тому числі встановлених організаціями, які надають послуги зв`язку.

У наступному, 08.10.2018 відбулося залиття приміщення перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, та перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028, про що складено відповідний акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 08.10.2018 у складі комісії працівників позивача адміністратора Чупової А.Б., Лидер Е.Ю., Боровенко Л.Б. та майстрів дільниці Кукурудзи Р.С., Лебединської В.І., затверджений начальником дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки» Лимарем О.В.

Згідно з актом залиття в приміщені перукарні на першому поверсі будівлі відбулось з вище розташованого приміщення на другому поверсі.

Також комісією встановлено, що в результаті залиття в приміщеннях перукарні на першому поверсі у великому залі навпроти входу (S=36,2 кв.м) спостерігаються наслідки залиття: мокра стеля, мокрі стіни, у кутах (лівий ближній кут та дальній лівий кут), залита підлога; в залі зліва від входу зруйнувалась підвісна стеля, залита електропроводка, стіни, на підлозі багато води (S=29,3 кв.м); у залі (S=13,9 кв.м) залита стеля, стіни, меблі та підлога; у приміщенні (S=6,2 кв.м) також мокра стеля, зі світильника капає вода, мокрі стіни, на підлозі вода, залите все майно та меблі, які знаходяться в приміщенні; у санвузлі (S=1,6 кв.м) мокра стеля, стіни, на підлозі вода; допоміжне приміщення (S=1,3 кв.м) також все залите, мокра стеля, стіни та підлога. Майже у всіх кімнатах залита система електропостачання, всі металеві предмети віддають щипанням току. В залі (S=36,2 кв.м) залиті та пошкоджені нові меблі, вони розбухлі від води.

Відповідно до висновків комісії причиною залиття приміщень перукарні на першому поверсі будівлі є пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук, у санвузлі на другому поверсі будівлі в приміщенні «Дошкільного розвитку дітей».

Експертним дослідженням №41/2018 від 29.10.2018, виконаним судовим експертом Чорною Ю.П. встановлено що у результаті виконаного візуально - інструментального обстеження експертом були виявлені характерні пошкодження від залиття в приміщеннях перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12, які викладені на сторінках 6-13 даного Висновку. Під час проведення обстеження 09.10.2018р. представник дитячого центру, розташованого на другом поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, ОСОБА_6 надала пояснення, що пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук в санвузлі було замінено на новий та виконати його огляд не надається можливим. Висновок про причину залиття приміщень перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ґрунтується на підставі наданої замовником документації, а саме останнього Акту про залиття від 08.10.2018р., складеного експлуатуючою організацією КП ЖКС «Черьомушки», у якому вказано наступне: «Причиною залиття приміщень перукарні на першому поверсі будівлі є пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук у санвузлі на другому поверсі будівлі в приміщенні «Дошкільного розвитку дітей». 3. Для усунення пошкоджень, спричинених залиттям приміщень перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (див дослідження з першого питання), необхідно виконати перелік ремонтно-будівельних робіт, який викладений у Локальному кошторисі №2-1-1 (дивись додаток №8). Розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , складає: 142 464,00 грн.

Також, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_6 від 03.06.2019, надані до правоохоронних органів за заявою ОСОБА_5 , в яких відповідачка зазначала про те, що 08.10.2018 в орендованому нею приміщенні пробило шланг холодної води, внаслідок чого відбулось залиття перукарні.

Крім того, в заяві свідка ОСОБА_1 від 14 січня 2021 року, останній пояснив, що у період з 2011 року по 2019 рік він працював на посаді старшого майстра дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки». 08.10.2018 року поступив виклик від позивача, відносно того, що у приміщенні перукарні відбулося залиття. Він разом із ОСОБА_7 у складі комісії прибули до місця виклику. В процесі обстеження приміщень перукарні комісія виявила, що в приміщенні перукарні відбулось залиття з приміщення, яке розташоване на другому поверсі. Усі пошкодження виявлені під час обстеження у приміщенні перукарні, були зафіксовані в акті про залиття. Крім наведеного, свідок також повідомив, що після обстеження перукарні комісія провела огляд приміщення на другому поверсі, яке розташоване прямо над приміщенням перукарні. В зазначеному приміщенні перебуває Приватний заклад (Ясла-садок) «Маленький чарівник». При обстежені санвузла у вказаному дитячому садку, комісія встановила, що водопостачання до вказаного приміщення було перекрито. Після прохання комісії, працівники закладу увімкнули подачу води. Після чого при відкриті крану з гнучкого шлангу, який розташований під умивальником у санвузлі зазначеного приміщення почала текти вода та було встановлено, що вказаний гнучкий шланг пробитий та саме це є причиною залиття перукарні. Також, ОСОБА_1 повідомив, що комісією був складений акт про залиття, який був підписаний усіма членами комісії, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є працівниками перукарні. Працівники приватного закладу (Ясла-садок) «Маленький чарівник» від підписання акту відмовились. Керівник вказаного закладу прибула пізніше, учинила сварку, відмовилась надавати пояснення та підписувати акт.

У заяві свідка ОСОБА_2 від 28 січня 2021 року, остання вказувала про те, що у період з 2017 року по 2019 рік вона працювала перукарем у перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 08.10.2018 року вона перебуваючи на своєму робочому місці побачила, що приміщення перукарні заливають, по стінах тече вода, вся підлога залита водою. Співробітниця перукарні, ОСОБА_5 , викликала робітників КП ЖКС «Черьомушки» з метою огляду приміщення перукарні та складання акту про залиття. В подальшому, комісія прибула до перукарні та провела огляд. Під час огляду були присутні члени комісії, вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ..У своїй заяві свідок також зазначила які самі пошкодження у приміщенні перукарні були встановлені комісією. Крім цього, ОСОБА_2 також зазначила, що після огляду приміщення перукарні на першому поверсі усі, хто був присутній під час огляду, піднялися на другий поверх в приміщення, яке розташовано прямо над приміщенням перукарні, а саме в Приватний заклад (Ясла- садок) «Маленький чарівник». Зайшовши до вказаного приміщення, вона побачила, що килим на підлозі у коридорі вказаного закладу мокрий. Свідок також пояснила, що комісія під час огляду приміщення дитячого садку встановила, що працівники закладу перекрили подачу води. Після того, як працівники закладу відкрили подачу води та комісія почала обстеження санвузлу, свідок побачила, як з під умивальника почала текти вода, так як гнучкий шланг під умивальником був пробитий. Після побаченого, комісія зробила висновок, що причиною залиття приміщення перукарні на першому поверсі стало пробиття зазначеного гнучкого шлангу. Після обстеження комісією був складений акт про залиття, який підписали усі присутні під час огляду. Працівники дитячого садку відмовились підписувати акт. Керівник закладу, ОСОБА_6 прибула на місце залиття пізніше, оглянула приміщення перукарні та дитячого садку, після чого не надавши пояснень, учинила сварку та відмовилась підписувати акт про залиття.

У заяві свідка ОСОБА_3 від 28 січня 2021 року, остання зазначала, що у період 2018 року вона працювала майстром манікюру в перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 . 08.10.2018 року перебуваючи на своєму робочому місці побачила, що приміщення перукарні заливають, зі стелі та по стінах тече вода, підлога вся мокра, вода витікає зі світильників. Співробітниця перукарні, ОСОБА_5 , з метою фіксації вказаної події викликала працівників КП ЖКС «Черьомушки». Комісія прибула на виклик та провела огляд, під час якого були присутні члени комісії, вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . У своїй заяві свідка, вона зазначила, які самі пошкодження від залиття у приміщенні перукарні були встановлені комісією. Крім цього, свідок також зазначила, що після огляду приміщення перукарні на першому поверсі, усі хто був присутній під час огляду, піднялися на другий поверх в приміщення, яке розташовано прямо над приміщенням перукарні, а саме в Приватний заклад (Ясла- садок) «Маленький чарівник». Зайшовши до вказаного приміщення, вона побачила, що килим який знаходиться на підлозі увесь мокрий. Крім цього, вона вказувала на те, що комісією під час огляду було встановлено, що гнучкий шланг під умивальником у приміщенні дитячого садку пробитий та з нього тече вода, що і є причиною залиття приміщення перукарні. Після складання відповідного акту про залиття, усі присутні під час огляду підписали його, окрім працівників дитячого садку, які в свою чергу відмовились від підписання, ОСОБА_6 , яка є керівником закладу (Ясла-садок) «Маленький чарівник» приїхала до закладу, оглянула приміщення як перукарні так і дитячого садку, кричала, обвинувачувала та ображала усіх, погрожувала працівникам КП ЖКС «Черьомушки». На прохання членів комісії підписати акт про залиття ОСОБА_6 відмовилась від підпису, після чого поїхала.

При цьому, у заяві свідка ОСОБА_6 від 25.05.2021, остання пояснила, що до вересня 2019 року вона орендувала нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 200 кв.м., розташовані на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 для ведення господарської діяльності. На першому поверсі знаходилася перукарня ТОВ «Руслан і Людмила». 08 жовтня 2018 року у приміщенні, яке вона на той час орендувала, вийшов з ладу шланг холодної води і сталося залиття приміщення першого поверху, яке знаходилось в оренді ТОВ «Руслан і Людмила». Одразу після події, вона спустилася на перший поверх до приміщення перукарні з метою оглянути наслідки залиття. У приміщеннях перукарні, а саме: у чоловічому залі (площа 29,3 кв.м.), туалеті (площа 1,6 к.м.), кладовій (площа 1,3 кв.м.), підсобному приміщенні (площа 13,9 кв.м.) та педікюрному залі (площа 6,2 кв.м.) було видно наслідки залиття, а саме: частково мокрі плями на стінах та плями на стелі маленької площі, на підлозі були відсутні сліди вологи). В усіх інших приміщеннях перукарні не було жодного видимого наслідку залиття. Одразу після вказаної події, з метою врегуловання спору мирним шляхом, вона звернулась до ОСОБА_4 , яка зазначала, що вона є власником перукарні, із пропозицією відшкодувати завдану шкоду внаслідок залиття. Однак, на мою пропозицію ОСОБА_4 відмовила і вказала, що все буде вирішувати лише через суд, після чого в подальшому спілкуватись зі мною відмовлялась. Також ОСОБА_6 повідомляла про те, що 08.10.2018 р. через декілька годин після події залиття, до орендованого нею приміщення приходив чоловік, який назвався сантехніком на прізвище ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_11 запитав її, що стало причиною залиття, на що вона йому повідомила про те, що вийшов з ладу шланг холодної води з під умивальника. Він зайшов до нашої вбиральні, подивився, після чого разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пішли до низу. Жодної іншої особи разом із ними не було. Після цього візиту до її приміщення більше ніхто не приходив. У її присутності ніколи не складався Акт про залиття від 08.10.2018 року. Крім того, її ніколи не ознайомлювали зі змістом вказаного Акту про залиття від 08.10.2018 р., а отже і відповідно від підпису вона не відмовлялася. З інформацією зазначеною у Акті про залиття від 08.10.2018 р. категорично не згодна.

10.06.2022 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із супровідним листом надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №21-3927 від 31.03.2022 (вх. ГСОО № 10171/22), відповідно до якого експерт встановив, що перелік пошкоджень в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018, наведений у відповідному акті про залиття КП ЖКС "Черемушки" від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 складає 210765,40 грн. без урахування вартості електромонтажних робіт, які можуть бути визначені при складанні проектно кошторисної документації та висновку фахівця в даній області, розмір завданої матеріальної шкоди перукарні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 внаслідок її залиття, яке сталося 08.10.2018 по кошторисному розрахунку з урахуванням фізичного зносу будівельних матеріалів становить 209381,56 грн.

20.07.2023 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із супровідним листом надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22-5870 від 09.06.2023, згідно з яким у приміщенні перукарні по вул. Космонавтів, 12 у м. Одесі, крім пошкоджень оздоблювальних покриттів та підлог внаслідок залиття 08.10.2018, встановлено також пошкодження та частковий демонтаж електроустаткування включаючи електропроводку Електрозабезпечення перукарні здійснювалося за тимчасової схемою і знаходилося в неробочому стані. При визначенні пошкоджень інженерних комунікації (електропостачання), що відносяться до спеціальних видів робіт і які враховувалися при складанні кошторису (додаток А), за основу було взято «Перелік пошкоджених інженерних комунікацій (електропостачання) в приміщенні перукарні», складений електромонтером ОВБ ІІІ-ої гр. кв. Центральної оперативної дільниці ЦДС ТД ОД Лічманом А.А., наданий судом у відповідь на клопотання експерта. Вартість електромонтажних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарі. розташованої за адресою: АДРЕСА_2 складає: 91618,39 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачка, на думку позивача та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, повинна відшкодувати їм збитки, заподіяні внаслідок залиття приміщення, що сталось з її вини.

5. Висновки суду.

5.1Щодо позовної заяви ТОВ «Руслан і Людмила» суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом, установленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть імперативно відновлені.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

З огляду на положення ст. 4 ГПК України і ст. ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорювання.

Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем у даному випадку обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідачки шкоди у розмірі 302 383,79 грн., завданої внаслідок залиття об`єкта оренди.

Відповідно, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення зазначеної суми понесених збитків суду необхідно встановити факт неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту наявності збитків не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності, та саме на позивача покладено обов`язок довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір та довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків, а також головним чином - обґрунтувати та довести протиправність поведінки особи, яку він вважає відповідальною за заподіяння збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відсутні договірні відносини, а отже, питання відшкодування шкоди у даному спорі регулюються главою 82 ЦК України "Відшкодування шкоди".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно з ч. 1 ст. 776 України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Шкода, завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах (ч. 1 ст.780 ЦК України).

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Відповідно до положень статті 78 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 917/483/19.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 08.10.2018 відбулося залиття приміщення перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, та перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028, про що складено відповідний акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 08.10.2018 у складі комісії працівників позивача адміністратора ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Боровенко Л.Б. та майстрів дільниці ОСОБА_1 , Лебединської В.І., затверджений начальником дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки» Лимарем О.В.

Згідно з вказаним актом залиття в приміщені перукарні на першому поверсі будівлі відбулось з розташованого вище приміщення на другому поверсі.

Вказана обставина підтверджується також нотаріально посвідченою відповідно до вимог статті 88 Господарського процесуального кодексу України заявою свідка ОСОБА_6 від 25.05.2021, в якій остання, зокрема, зазначала про те, 08 жовтня 2018 року у приміщенні, яке вона на той час орендувала, вийшов з ладу шланг холодної води і сталося залиття приміщення першого поверху, яке знаходилось в оренді ТОВ «Руслан і Людмила». Одразу після події, вона спустилася на перший поверх до приміщення перукарні з метою оглянути наслідки залиття. У приміщеннях перукарні, а саме: у чоловічому залі (площа 29,3 кв.м.), туалеті (площа 1,6 к.м.), кладовій (площа 1,3 кв.м.), підсобному приміщенні (площа 13,9 кв.м.) та педікюрному залі (площа 6,2 кв.м.) було видно наслідки залиття, а саме: частково мокрі плями на стінах та плями на стелі маленької площі, на підлозі були відсутні сліди вологи). В усіх інших приміщеннях перукарні не було жодного видимого наслідку залиття. Одразу після вказаної події, з метою врегуловання спору мирним шляхом, вона звернулась до ОСОБА_4 , яка зазначала, що вона є власником перукарні, із пропозицією відшкодувати завдану шкоду внаслідок залиття. Однак, на мою пропозицію ОСОБА_4 відмовила і вказала, що все буде вирішувати лише через суд, після чого в подальшому спілкуватись зі мною відмовлялась. Також ОСОБА_6 повідомляла про те, що 08.10.2018 р. через декілька годин після події залиття, до орендованого нею приміщення приходив чоловік, який назвався сантехніком на прізвище ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_11 запитав її, що стало причиною залиття, на що вона йому повідомила про те, що вийшов з ладу шланг холодної води з під умивальника. Він зайшов до нашої вбиральні, подивився, після чого разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пішли до низу. Жодної іншої особи разом із ними не було. Після цього візиту до її приміщення більше ніхто не приходив. У її присутності ніколи не складався Акт про залиття від 08.10.2018 року. Крім того, її ніколи не ознайомлювали зі змістом вказаного Акту про залиття від 08.10.2018 р., а отже і відповідно від підпису вона не відмовлялася. З інформацією зазначеною у Акті про залиття від 08.10.2018 р. категорично не згодна.

Наведеним спростовується твердження відповідачки про те, що ані Заява ОСОБА_5 від 30.05.2019р. до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області, ані пояснення ОСОБА_6 від 03.06.2019 року не стосуються предмету розгляду справи, оскільки дата події - 30.05.2019р.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідачки про те, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що станом на 08.10.2018 року КП «ЖКС «Черьомушки» дійсно обслуговувало внутрішньо будинкові системи водопостачання нежилого приміщення та було організацією, яка надавала послуги з утримання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, з офіційного сайту Одеської міської ради (https://omr.gov.ua/ru/city/enterprises/jks-cheremushki/) вбачається, що КП «ЖКС «Черьомушки» є комунальним підприємством, засновником якої є Одеська міська рада. У своїй діяльності Підприємство керується Статутом, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями Одеського міського голови та чинним законодавством України. Відповідно до п. 2.2 Статуту, предметом діяльності Підприємства є забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, надання послуг, пов`язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду. Відповідно до п.2.3. Статуту підприємство здійснює наступні види діяльності :а) ведення технічної документації щодо будівель, інженерного обладнання, об`єктів благоустрою, переданих йому у господарське відання; б) виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування; в) організація забезпечення поточного утримання, санітарної очистки та ремонту житлового фонду, нежитлових споруд, їх Інженерного обладнання, внутрішньо квартальних та внутрішньо дворових територій, об`єктів зовнішнього благоустрою та озеленення за виключенням об`єктів, відповідальність за утримання яких покладена на інших суб`єктів господарювання, в тому числі на інші комунальні підприємства, прибирання внутрішньо квартальних проїздів та тротуарів; г) надання послуг з утримання та управління багатоквартирними житловими будинками та відповідними прибудинковими територіями, виконання функцій балансоутримання; г) надання послуг з технічного обслуговування об`єктів нерухомості, а також інших послуг, пов`язаних з експлуатацією, ремонтом та утриманням нерухомості; д)надання в межах повноважень, визначених законодавством, житлово-комунальних послуг; е) управління житловим фондом комунальної власності територіальної громади міста Одеси; є) виконання робіт з поточного та капітального ремонту житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Одеси, у тому числі інженерних мереж.

Таким чином, КП ЖКС «Черьомушки» має право на фіксування факту залиття та складання відповідних актів, що входить до їх компетенції. Акт про залиття від 08.10.2018 року був затверджений та підписаний начальником дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки» Лимаром О.В., у встановленому законом порядку, що відповідачкою не спростовано.

Крім того, відповідачка посилається на те, що акт про залиття, який був наданий позивачем в обґрунтування своїх вимог, нібито не відповідає вимогам п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (надалі - Правила), у зв`язку з чим є неналежним та не допустимим.

Так, відповідно до п. 1.1 Правил, ці Правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій: - забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; - проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Житлового Кодексу України, до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Судом встановлено, що позивач є орендарем нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

В свою чергу, ФОП Широніна О.В. є суборендарем нежитлового приміщення другого поверху загальною площею 200 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже суд вважає, що відповідачкою неправильно застосовано до оцінки даного доказу Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки орендоване сторонами майно знаходиться у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , до яких не застосовуються положення законодавства, що регулюють утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а поширюються норми цивільного законодавства про договір найму та відповідальність наймача згідно статті 780 ЦК України.

З огляду на таке, суд, здійснивши оцінку Акту про залиття від 08.10.2018, приймає його як належний та допустимий доказ.

Водночас, у позовній заяві позивач посилається у якості доказів на заяву свідка ОСОБА_1 від 14.01.2021 р., заяву свідка ОСОБА_2 від 28.01.2021 р. та заява свідка ОСОБА_3 від 28.01.2021р.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що однією з вимог допустимості доказу, яку процесуальний закон визначає для заяви свідка, є підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень (частина друга статті 88 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.38. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Суд звертає увагу, що жодна із трьох заяв свідків не може бути прийнята до уваги, оскільки не містить у собі підтвердження свідків про їх обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, що є порушенням вимог ст. 88 ГПК України, а отже не є належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене, оцінивши докази наявні в матеріалах справи та обставини справи з огляду на їх вірогідність, суд приходить до висновку, що факт залиття 08.10.2018 приміщення перукарні «Руслан і Людмила», яке розташоване на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, мав місце, в зв`язку з чим така, обставина доводиться стандартом переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналізуючи зміст постанов Верховного Суду від 19.03.2018 в справі № 398/5325/15-ц, від 28.03.2018 в справі № 638/9832/15-ц, від 05.12.2018 в справі № 577/4972/16-ц, від 25.04.2018 в справі № 522/8363/13-ц, від 02.05.2018 в справі № 401/2142/16-ц, від 04.04.2018 в справі № 362/7517/13-ц, від 04.03.2019 № 752/20375/15-ц, фактичний розмір збитків, завданих залиттям квартири, може підтверджуватися наступними джерелами доказової інформації.

Так, це може бути кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; або висновок судової будівельно-технічної експертизи; або звіт, складений особою, що має сертифікат суб`єкта оцінної діяльності; або звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; або висновок про оцінку майна.

До матеріалів позовної заяви долучено висновок за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження Чорної Ю.П. № 41/2018 від 29.10.2018, відповідно до якого встановлено, що у результаті виконаного візуально - інструментального обстеження експертом були виявлені характерні пошкодження від залиття в приміщеннях перукарні «Руслан і Людмила», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12, які викладені на сторінках 6-13 даного Висновку.

Між тим суд вважає, що долучений позивачем до справи висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 41/2018 від 29.10.2018 не може вважатись допустимим та належним доказом, з огляду на таке:

Згідно ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка зазначала про те, що наданий позивачем висновок за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження не може братися судом до уваги, оскільки не є належним та допустимим доказом, оскільки висновок експерта не містить вказівки на те, що його підготовлено для подання до Господарського суду Одеської області та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того відповідачкою, в обґрунтування своєї позиції зазначено, що експертом у висновку №41/2018 зазначено про те, що ним здійснювалось два рази візуальне обстеження, а саме: первинне обстеження експертом було здійснено 09.10.2018 р., повторне обстеження експертом було здійснено 16.10.2018 р. Як зазначено експертом у висновку, що 16.10.2018 року від ТОВ «Руслан і Людмила» надійшла заява про проведення будівельно-технічного експертного дослідження перукарні. Також матеріали справи містять і Договір про проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 16.10.2018 року. Отже, як вбачається із вищевикладеного, експерт здійснював «первинний» візуальний огляд, на підставі якого в подальшому здійснювався висновок експерта - без повноважень, а саме: за 6 днів до замовлення Позивачем, тобто з власної ініціативи. На думку відповідача перелічені вище обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо достовірності Висновку експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року та свідчать про особисту зацікавленість експерта та відповідно недопустимість доказу. Також, на думку відповідача, особливу увагу заслуговує і той факт, що Висновок експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року містить в собі три Акти про залиття, датовані 07.10.2013 р., 01.11,2013 р. та 03.11.2013 р., які були враховані експертом під час здійснення розрахунку матеріальної шкоди. Усі вищезазначені Акти про залиття за 2013 рік не мають жодного відношення до Відповідача, оскільки стосуються лише ПП «Трікод». Оскільки Відповідачем було укладено Договір суборенди лише 01 липня 2017 року, дана обставина викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності Висновку експерта №41/2018 від 28 жовтня 2018 року.

Згідно зі ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що долучений до справи висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 41/2018 від 29.10.2018 не містить інформації про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що викликає сумнів у його правильності.

Враховуючи важливість встановлення усіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення у справі будівельно-технічної експертизи з дорученням проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 8, код ЄДРПОУ 02883110) з визначенням кола питань, надання відповіді на які, сприятиме з`ясуванню важливих для вирішення спору обставин справи.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №21-3927 від 31.03.2022, перелік пошкоджень в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018, наведений у відповідному акті про залиття КП ЖКС "Черемушки" від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає 210 765,40 грн. без урахування вартості електромонтажних робіт, які можуть бути визначені при складанні проектно кошторисної документації та висновку фахівця в даній області, розмір завданої матеріальної шкоди перукарні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 внаслідок її залиття, яке сталося 08.10.2018 по кошторисному розрахунку з урахуванням фізичного зносу будівельних матеріалів становить 209 381,56 грн.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що для відповіді на поставлені перед експертом питання проводився аналіз акту КП ЖКС «Черемушки» від 08.10.2018 щодо залиття приміщень перукарні, складений на момент залиття, що є в матеріалах справи, і зіставлення з існуючими дефектами, встановленими під час обстеження об`єктів дослідження. На момент обстеження встановлено наступний технічний стан оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні, які мають ушкодження внаслідок залиття згідно Акту про залиття від 08.10.2018. На момент обстеження на поверхні збереглися висохлі плями та патьоки жовто-бурого кольору.

Позивач також зазначав, що експертом при складані висновку та визначені розміру завданої матеріальної шкоди, був встановлений ряд пошкоджень в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018, а також було встановлено, що на момент обстеження приміщення перукарні інженерні комунікації перебувають у не робочому стані (електропостачання). Натомість, експертом не була визначена вартість електромонтажних робіт, необхідних для відновлення електропостачання, так як експерт не є фахівцем у даній галузі знань.

Отже, за твердженням позивача, розмір матеріальної шкоди визначений експертом є не повним, недостатнім для відшкодування та поновлення порушених прав позивача у повному обсязі.

20.07.2023 року до Господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із супровідним листом надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22-5870 від 09.06.2023, згідно з яким у приміщенні перукарні по вул. Космонавтів, 12 у м. Одесі, крім пошкоджень оздоблювальних покриттів та підлог внаслідок залиття 08.10.2018, встановлено також пошкодження та частковий демонтаж електроустаткування включаючи електропроводку Електрозабезпечення перукарні здійснювалося за тимчасової схемою і знаходилося в неробочому стані. При визначенні пошкоджень інженерних комунікації (електропостачання), що відносяться до спеціальних видів робіт і які враховувалися при складанні кошторису (додаток А), за основу було взято «Перелік пошкоджених інженерних комунікацій (електропостачання) в приміщенні перукарні», складений електромонтером ОВБ ІІІ-ої гр. кв. Центральної оперативної дільниці ЦДС ТД ОД Лічманом А.А., наданий судом у відповідь на клопотання експерта. Вартість електромонтажних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає: 91618,39 грн.

Надаючи правову оцінку висновкам вищевказаних судових будівельно-технічних експертиз суд зазначає, що вони складені кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", такі висновки містять докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань; жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи, до матеріалів справи не надано; дані висновки узгоджують з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

У зв`язку з викладеним, вказані висновки є належними і допустимими доказами у даній справі.

Зважаючи на зазначене, судом встановлено такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка відповідачки, яка виразилася в утриманні нею приміщення у неналежному технічному стані, що призвело до пробиття (пошкодження) гнучкого шлангу, який знаходиться під умивальником у санвузлі дитячого садку «Маленький чарівник».

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано сторонами факт належності на праві оренди позивачу нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, та затоплення останнього 08.10.2018.

З метою відновлення стану приміщення, яке було затоплено, судом призначались судові будівельно-технічні експертизи, де експертом надано відповідні висновки.

За наслідками виконання судової будівельно-технічної експертизи №21-3927 від 31.03.2022 вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає 210 765,40 грн. без урахування вартості електромонтажних робіт, які можуть бути визначені при складанні проектно кошторисної документації та висновку фахівця в даній області.

За наслідками виконання судової будівельно-технічної експертизи №22-5870 від 09.06.2023, вартість електромонтажних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 складає 91 618,39 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували вказаний розмір, матеріали справи не містять.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками полягає в тому, що внаслідок неналежного утримання відповідачкою орендованого приміщення, а саме не проведення профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, що призвело до пробиття (пошкодження) гнучкого шлангу, який знаходиться під умивальником у санвузлі дитячого садку «Маленький чарівник», відбулось затоплення нежитлових приміщень позивача, в результаті чого останнім понесено збитки в сумі 302 383,79 грн.

За наведених обставин матеріалами справи доведено факт здійснення відповідачкою протиправної поведінки, а саме неналежне утримання орендованого майна, що призвело до затоплення нежитлових приміщень позивача, в результаті чого останнім понесено збитки в сумі 302 383,79 грн.

Отже законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Суду не подано доказів відсутності вини у діях відповідачки, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина. Вина відповідачки доведена висновками судових будівельно-технічних експертиз та матеріалами справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Руслан і Людмила" в частині стягнення 302 383,79 грн. шкоди.

Відносно заявленої позивачем до відшкодування суми 100 000 грн. моральної шкоди, суд зазначає таке:

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписами статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2021 у справі № 915/1375/20.

-погіршення ділової репутації у суспільстві;

-формування негативної оцінки його як суб`єкта господарських відносин;

-зменшення кількості клієнтів, а отже і майнових втрат, зменшення доходу.

Щодо розповсюдження між колишніми клієнтами негативної інформації про його діяльність у галузі надання перукарських послуг суд зазначає таке.

Відповідно до статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 200 ЦК України визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (частина друга статті 200 ЦК України).

Згідно зі статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Отже при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі 910/5117/17.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Водночас позивачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження своїх висловлювань та саме в який період, ким саме та яка саме негативна інформація була розповсюджена.

Стосовно погіршення ділової репутації у суспільстві таформування негативної оцінки позивача як суб`єкта господарських відносин, суд вказує наступне.

Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.11.2021 у справі № 915/1375/20, від 06.10.2022 у справі № 910/18745/21.

Водночас, у даному випадку відсутні докази того, що внаслідок бездіяльності відповідача, клієнти перукарні сформували негативну оцінку професійних і ділових якостей позивача, що призвело до підриву довіри до перукарні та його діяльності у цілому.

Позивачем також не надано доказів понесення збитків у своїй підприємницькій діяльності або вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача.

Позивач зазначає, що відповідач навмисно не бажав усувати наслідків залиття та бажав принизити його ділову репутацію та намагався таким чином, змусити позивача відмовитись від орендованого ним приміщення, однак жодних доказів на підтвердження вказаних фактів не надано.

Крім того, позивачем не надано жодного підтвердження щодо кількості клієнтів, які відвідували перукарню «Руслан та Людмила» до жовтня 2018 року, не надано підтвердження отриманого доходу за минулий час та на час звернення із позовною заявою. Отже, як наслідок, не має можливості встановити зменшення доходу Товариства через зменшення відвідувачів перукарні «Руслан та Людмила».

При цьому, суд враховує розпорядження Одеського міського голови № 218 від 15.03.2020р. «Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19».

До того ж, позивач не обґрунтував розмір заявленої до стягнення моральної шкоди, не вказав, чим керувався при визначенні суми в 100 000 грн, не повідомив як саме та скільки часу, зусиль та витрат необхідно йому для відновлення тієї репутації, яка, на його думку, існувала до порушеного права.

Положеннями статей 13,74 ГПК України саме на сторони справи покладено обов`язок надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень, а суд не наділений повноваженнями збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За таких обставин, суд вважає недоведеними твердження позивача в цій частині позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 100 000 грн. моральної шкоди.

Враховуючи викладені обставини та оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Руслан і Людмила».

Щодо позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, зокрема майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Водночас, обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Отже, суд має встановити належність особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі (наявність права на позов у матеріальному розумінні), чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановлення факту порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, які передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок, викладений у п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 916/3146/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з самостійним позовом у цій справі Департамент комунальної власності Одеської міської ради зазначив, що внаслідок утримання наданого відповідачці в суборенду за Договором № 5012/1 від 01.07.2017 приміщення в неналежному технічному стані, а також не проведення його профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, 08.10.2018 відбулось залиття, яке наведене у відповідному акті про залиття КП «ЖКС «Черьомушки» від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів. 12. На думку третьої особи об`єкт комунальної власності, який перебуває в оренді, в результаті залиття, яке відбулось з вини відповідачки, перебуває у непридатному для використання стані, також в результаті залиття пошкоджена вся електропроводка, що свідчить про неможливість використання об`єкту оренди, що також підтверджується орендарем, а отже є підставою для стягнення з неї майнової шкоди в сумі 302 383,79 грн.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.06.2017 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «Руслан і Людмила» (Орендар) було укладено нову редакцію договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

За змістом ст. 323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до умов п. 4.2 договору, укладеного 30.06.2017 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ «Руслан і Людмила» (нова редакція договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028), на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов`язаний, зокрема: а) забезпечувати збереження об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню; б) утримувати об`єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чисто стан, прибирання та упорядкування прилеглої території; к) ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з часу укладання цього Договору.

Отже, у даному випадку згідно з договором № 5028 саме позивач несе ризик випадкового знищення та пошкодження нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, тобто несе відповідальність за схоронність та збереження об`єкта оренди.

За таких обставин, відповідальність за збереження об`єкта оренди у випадку його пошкодження і псування перед Департаментом комунальної власності Одеської міської ради несе ТОВ «Руслан і Людмила» за договором оренди № 5028.

Таким чином, саме позивач є особою, яка має право на звернення до суду з даним позовом про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Судом встановлено, що з боку відповідачки Департамент комунальної власності Одеської міської ради не зазнав ніякого протиправного впливу, внаслідок чого суб`єктивне його право зменшилося або зникло як таке.

Вищевикладене свідчить про відсутність порушення прав та інтересів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради зі сторони відповідачки внаслідок залиття об`єкта оренди, оскільки ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе позивач.

А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки матеріальної шкоди в розмірі 302 383,79 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Руслан і Людмила» та відмову у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення будівельно - технічного експертного дослідження та судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 по справі № 712/4126/22.

Судом встановлено, що позивачем до стягнення заявлено 6 000 грн., які було сплачено за підготовлення висновку будівельно - технічного експертного дослідження № 41/2018 від 29.10.2018.

Між тим, оскільки долучений до справи висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 41/2018 від 29.10.2018 не містить інформації про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що викликає сумнів у його правильності, судом його не було враховано як належний доказ, в зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат за його виготовлення.

Понесені позивачем витрати по проведенню додаткової судової експертизи у сумі 9 060,96 грн., що підтверджується актом №22-5870 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта та квитанцією про сплату, оригінал якої мітиться в матеріалах справи, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, судовий збір понесений Департаментом комунальної власності Одеської міської ради відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан і Людмила» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан і Людмила» (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12, код ЄДРПОУ: 24765575) 302 383/триста дві тисячі триста вісімдесят три/грн. 79 коп. завданої шкоди, 4 535/чотири тисячі п`ятсот тридцять п`ять/грн 76 коп. судового збору, а також 9 060/дев`ять тисяч шістдесят/грн 96 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовити в повному обсязі.

5. Судові витрати понесені третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору відшкодуванню не підлягають та покладаються на неї.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 29 грудня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	25.12.2023
Оприлюднено	01.01.2024
Номер документу	116042462
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.12.2023 по справі 916/1100/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/1100/21

Рішення від 25.12.2023

Рішення
від 25.12.2023 по справі 916/1100/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ