Постанова

від 22.04.2024 по справі 916/1100/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1100/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Бондар А.Г.;

Від Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни Широніна О.В. особисто;

Від Приватного підприємства ТРІКОД Котелевська М.П.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 (повний текст складено та підписано 29.12.2023)

по справі №916/1100/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила

до Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства ТРІКОД

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни

про стягнення 302 383,79 грн,

(суддя першої інстанції: Невінгловська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 25.12.2023 року, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

У квітні 2021 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила надійшла позовна заява до Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№ 270055/23 від 09.08.2023) просив суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 317 444,75 грн та немайнову шкоду у розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що внаслідок утримання наданого відповідачу в суборенду за Договором №5012/1 від 01.07.2017 приміщення в неналежному технічному стані, а також непроведення його профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, відбулось залиття приміщення позивача, внаслідок чого останньому були завдані збитки та моральна шкода.

Крім того, у серпні 2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи (вх.№3901/23), яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, який з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни матеріальної шкоди в розмірі 302 383,79 грн.

Позовні вимоги третьої особи обґрунтовані неналежним утримання відповідачем наданого в суборенду за Договором №5012/1 від 01.07.2017, внаслідок чого відбулось залиття приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила 302 383,79 грн завданої шкоди, 4 535,76 грн судового збору, а також 9 060,96 грн витрат за проведення судової експертизи; в решті позову відмовлено; у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила в частині стягнення 302 383,79 грн. шкоди, дійшов висновку про доведеність факту здійснення відповідачкою протиправної поведінки, а саме неналежного утримання орендованого майна, що призвело до затоплення нежитлових приміщень позивача, в результаті чого останнім понесено збитки в сумі 302 383,79 грн.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила в частині стягнення 100 000 грн. моральної шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні зазначених вимог, оскільки позивачем не обґрунтовано розмір заявленої до стягнення моральної шкоди, не вказано, чим він керувався при визначенні суми в 100 000 грн, не повідомив як саме та скільки часу, зусиль та витрат необхідно позивачу для відновлення репутації, яка, на його думку, існувала до порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради суд, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки матеріальної шкоди в розмірі 302 383,79 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки з боку відповідачки Департамент комунальної власності Одеської міської ради не зазнав ніякого протиправного впливу, внаслідок чого суб`єктивне його право зменшилося або зникло як таке.

Крім того, суд наголосив, що відповідальність за збереження об`єкта оренди у випадку його пошкодження і псування перед Департаментом комунальної власності Одеської міської ради несе ТОВ «Руслан і Людмила» за Договором оренди № 5028 і саме позивач є особою, яка має право на звернення до суду з даним позовом про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині часткового задоволення вимоги про стягнення завданої шкоди в розмірі 302 383,79 грн; стягнути з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради матеріальну шкоду у розмірі 302 383,79 грн; стягнути з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради судовий збір; у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову Департаменту в повному обсязі.

На переконання апелянта, суд не надав належної оцінки відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила договору страхування всупереч п.4.2 (е) Договору, а також не взято до уваги відсутність звернення позивача до Департаменту із заявою щодо погодження на проведення ремонту після залиття.

На думку заявника, судом не враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила не здійснило будь-якої спроби щодо погодження виконання ремонтних робіт, що в свою чергу викликає сумніви у Департаменту стосовно подальшого цільового використання стягнених на користь позивача грошових коштів.

Апелянт переконаний, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 22 , ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи зазначене та те, що недбале збереження та недотримання санітарних норм Фізичною особою-підприємцем Широніною Оксаною Володимирівною призвело до залиття об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Одеси, чим було нанесено шкоду бюджету міста Одеси у вигляді псування комунального майна та неможливості його подальшого використання за цільовим призначенням без проведення відповідних відновлювальних ремонтних робіт в розмірі 302 383,79 грн., позовні вимоги третьої особи на переконання апелянта є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 по справі №916/1100/21 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1100/21.

26.01.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

29.01.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1100/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 по справі №916/1100/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 розгляд апеляційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 по справі №916/1100/21 призначено на 22.04.2024.

В судове засідання 22.04.2024, з`явився представник апелянта, відповідач та третя особа на стороні відповідача, які підтримали апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила у судове засідання не з`явився, при цьому, 22.04.2024 позивачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у якому колегією суддів було відмовлено протокольною ухвалою.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Позивач та відповідач не скористались своїм правом та не надіслали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників третіх осіб та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2017 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «Руслан і Людмила» (Орендар) було укладено нову редакцію Договору оренди від 10.02.1999 № 5028, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

Термін дії Договору оренди: з 30.06.2017 до 30.05.2020 (п. 13 Договору).

За умовами п. 3.1 Договору Орендодавець має право проводити реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт нежилих приміщень.

Згідно з п. 4.1 Договору, вказані у п. 1.1. приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно для розміщення перукарні.

Відповідно до п. 4.2 Договору протягом дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов`язаний, зокрема: а) забезпечувати збереження об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню; б) утримувати об`єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чисто стан, прибирання та упорядкування прилеглої території; к) ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з часу укладання цього Договору.

Пунктами 4.3, 4.4 Договору передбачено, що при проведенні Орендарем капітального ремонту чи переобладнанні приміщень, останній несе матері відповідальність за якість ремонту та пошкодження, викликані ремонтом у приміщеннях будинку, де знаходиться об`єкт оренди. Капітальний ремонт, реставрація, реконструкція, технічне переобладнання об`єкта оренди, викликані особливостями господарської діяльності Орендаря, проводяться лише з дозволу-погодження Орендодавця, з наданням проектно-кошторисної (кошторисної) документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення затвердженої у встановленому порядку.

03.12.2019 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «Руслан і Людмила» (Орендар) було укладено додатковий Договір №1 про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого термін дії договору оренди було продовжено на два роки одинадцять місяців, тобто до 03.11.2022 року.

14.07.2016 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ПП «ТРІКОД» (Орендар) укладено нову редакцію договору оренди нежитлового приміщення № 5012 від 01.04.2001, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення першого, другого та третього поверхів загальною площею 611,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12.

За умовами п. 4.1 Договору, вказані у п. 1.1 нежитлові приміщення Орендодавцем передані Орендарю виключно під розміщення офісу, фітнес-клубу, дитячого приватного закладу.

Відповідно до п. 4.2 Договору протягом дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов`язаний, зокрема: забезпечувати збереження Об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню; утримувати Об`єкт оренди у чистоті і технічно виправному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан, прибирання та упорядкування прилеглої території.

Згідно з п.п. 4.8, 4.9 Договору Орендар має право передавати частину орендованих нежитлових приміщень в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням Орендодавця та Іпотекодержателя, згідно Іпотечних договорів, зазначених у п. 1.1 цього договору. Орендар не має права без згоди Орендодавця передавати нежитлові приміщення у користування третім особам за цивільно-правовими правочинами, укладати відносно Об`єкту оренди будь-які цивільно-правові правочини, в тому числі попередні договори та передавання будь-яким шляхом право оренди іншим особам.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства.

01.07.2017 року між ПП «ТРІКОД» (Орендар) та ФОП Широніною О.В. (Суборендар) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 5012/1, за умовами п. 1 якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 200 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12.

Згідно з п. 2 вказаного Договору, приміщення передається Суборендарю для використання під розміщення дитячого клубу.

Відповідно до п. 5 цього Договору Суборендар за свій рахунок та своєчасно проводить внутрішній поточний ремонт приміщення, а також несе витрати, пов`язані з профілактичним обслуговуванням та поточним ремонтом обладнання приміщення.

За умовами п. 2.4 даного Договору Суборендар зобов`язаний піклуватися про безпеку та справність приміщення та його обладнання, дотримуватися відповідних санітарних, технічних, протипожежних та інших норм, у тому числі встановлених організаціями, які надають послуги зв`язку.

У наступному, 08.10.2018 відбулося залиття приміщення перукарні «Руслан і Людмила», яке розташоване на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, та перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028, про що складено відповідний акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 08.10.2018 у складі комісії працівників позивача адміністратора ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та майстрів дільниці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , затверджений начальником дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки» ОСОБА_6 .

Згідно з актом залиття в приміщені перукарні на першому поверсі будівлі відбулось з вище розташованого приміщення на другому поверсі.

Також комісією встановлено, що в результаті залиття в приміщеннях перукарні на першому поверсі у великому залі навпроти входу (S=36,2 кв.м) спостерігаються наслідки залиття: мокра стеля, мокрі стіни, у кутах (лівий ближній кут та дальній лівий кут), залита підлога; в залі зліва від входу зруйнувалась підвісна стеля, залита електропроводка, стіни, на підлозі багато води (S=29,3 кв.м); у залі (S=13,9 кв.м) залита стеля, стіни, меблі та підлога; у приміщенні (S=6,2 кв.м) також мокра стеля, зі світильника капає вода, мокрі стіни, на підлозі вода, залите все майно та меблі, які знаходяться в приміщенні; у санвузлі (S=1,6 кв.м) мокра стеля, стіни, на підлозі вода; допоміжне приміщення (S=1,3 кв.м) також все залите, мокра стеля, стіни та підлога. Майже у всіх кімнатах залита система електропостачання, всі металеві предмети віддають щипанням току. В залі (S=36,2 кв.м) залиті та пошкоджені нові меблі, вони розбухлі від води.

Відповідно до висновків комісії причиною залиття приміщень перукарні на першому поверсі будівлі є пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук, у санвузлі на другому поверсі будівлі в приміщенні «Дошкільного розвитку дітей».

Експертним дослідженням №41/2018 від 29.10.2018, виконаним судовим експертом Чорною Ю.П. встановлено що у результаті виконаного візуально - інструментального обстеження експертом були виявлені характерні пошкодження від залиття в приміщеннях перукарні «Руслан і Людмила», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які викладені на сторінках 6-13 даного Висновку. Під час проведення обстеження 09.10.2018р. представник дитячого центру, розташованого на другом поверсі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 надала пояснення, що пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук в санвузлі було замінено на новий та виконати його огляд не надається можливим. Висновок про причину залиття приміщень перукарні «Руслан та Людмила», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ґрунтується на підставі наданої замовником документації, а саме останнього Акту про залиття від 08.10.2018р., складеного експлуатуючою організацією КП ЖКС «Черьомушки», у якому вказано наступне: «Причиною залиття приміщень перукарні на першому поверсі будівлі є пробитий гнучкий шланг під умивальником для рук у санвузлі на другому поверсі будівлі в приміщенні «Дошкільного розвитку дітей». 3. Для усунення пошкоджень, спричинених залиттям приміщень перукарні «Руслан та Людмила», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (див дослідження з першого питання), необхідно виконати перелік ремонтно-будівельних робіт, який викладений у Локальному кошторисі №2-1-1 (дивись додаток №8). Розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття перукарні «Руслан і Людмила», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає: 142 464,00 грн.

Також, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_7 від 03.06.2019, надані до правоохоронних органів за заявою ОСОБА_8 , в яких відповідачка зазначала про те, що 08.10.2018 в орендованому нею приміщенні пробило шланг холодної води, внаслідок чого відбулось залиття перукарні.

Крім того, в заяві свідка ОСОБА_4 від 14 січня 2021 року, останній пояснив, що у період з 2011 року по 2019 рік він працював на посаді старшого майстра дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки». 08.10.2018 року поступив виклик від позивача, відносно того, що у приміщенні перукарні відбулося залиття. Він разом із ОСОБА_5 у складі комісії прибули до місця виклику. В процесі обстеження приміщень перукарні комісія виявила, що в приміщенні перукарні відбулось залиття з приміщення, яке розташоване на другому поверсі. Усі пошкодження виявлені під час обстеження у приміщенні перукарні, були зафіксовані в акті про залиття. Крім наведеного, свідок також повідомив, що після обстеження перукарні комісія провела огляд приміщення на другому поверсі, яке розташоване прямо над приміщенням перукарні. В зазначеному приміщенні перебуває Приватний заклад (Ясла-садок) «Маленький чарівник». При обстежені санвузла у вказаному дитячому садку, комісія встановила, що водопостачання до вказаного приміщення було перекрито. Після прохання комісії, працівники закладу увімкнули подачу води. Після чого при відкриті крану з гнучкого шлангу, який розташований під умивальником у санвузлі зазначеного приміщення почала текти вода та було встановлено, що вказаний гнучкий шланг пробитий та саме це є причиною залиття перукарні. Також, ОСОБА_4 повідомив, що комісією був складений акт про залиття, який був підписаний усіма членами комісії, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , які є працівниками перукарні. Працівники приватного закладу (Ясла-садок) «Маленький чарівник» від підписання акту відмовились. Керівник вказаного закладу прибула пізніше, учинила сварку, відмовилась надавати пояснення та підписувати акт.

У заяві свідка ОСОБА_9 від 28 січня 2021 року, остання вказувала про те, що у період з 2017 року по 2019 рік вона працювала перукарем у перукарні «Руслан і Людмила», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 08.10.2018 року вона перебуваючи на своєму робочому місці побачила, що приміщення перукарні заливають, по стінах тече вода, вся підлога залита водою. Співробітниця перукарні, ОСОБА_8 , викликала робітників КП ЖКС «Черьомушки» з метою огляду приміщення перукарні та складання акту про залиття. В подальшому, комісія прибула до перукарні та провела огляд. Під час огляду були присутні члени комісії, вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 ..У своїй заяві свідок також зазначила які самі пошкодження у приміщенні перукарні були встановлені комісією. Крім цього, ОСОБА_9 також зазначила, що після огляду приміщення перукарні на першому поверсі усі, хто був присутній під час огляду, піднялися на другий поверх в приміщення, яке розташовано прямо над приміщенням перукарні, а саме в Приватний заклад (Ясла- садок) «Маленький чарівник». Зайшовши до вказаного приміщення, вона побачила, що килим на підлозі у коридорі вказаного закладу мокрий. Свідок також пояснила, що комісія під час огляду приміщення дитячого садку встановила, що працівники закладу перекрили подачу води. Після того, як працівники закладу відкрили подачу води та комісія почала обстеження санвузлу, свідок побачила, як з під умивальника почала текти вода, так як гнучкий шланг під умивальником був пробитий. Після побаченого, комісія зробила висновок, що причиною залиття приміщення перукарні на першому поверсі стало пробиття зазначеного гнучкого шлангу. Після обстеження комісією був складений акт про залиття, який підписали усі присутні під час огляду. Працівники дитячого садку відмовились підписувати акт. Керівник закладу, ОСОБА_7 прибула на місце залиття пізніше, оглянула приміщення перукарні та дитячого садку, після чого не надавши пояснень, учинила сварку та відмовилась підписувати акт про залиття.

У заяві свідка ОСОБА_3 від 28 січня 2021 року, остання зазначала, що у період 2018 року вона працювала майстром манікюру в перукарні «Руслан і Людмила», яка розташована на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 . 08.10.2018 року перебуваючи на своєму робочому місці побачила, що приміщення перукарні заливають, зі стелі та по стінах тече вода, підлога вся мокра, вода витікає зі світильників. Співробітниця перукарні, ОСОБА_8 , з метою фіксації вказаної події викликала працівників КП ЖКС «Черьомушки». Комісія прибула на виклик та провела огляд, під час якого були присутні члени комісії, вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У своїй заяві свідка, вона зазначила, які самі пошкодження від залиття у приміщенні перукарні були встановлені комісією. Крім цього, свідок також зазначила, що після огляду приміщення перукарні на першому поверсі, усі хто був присутній під час огляду, піднялися на другий поверх в приміщення, яке розташовано прямо над приміщенням перукарні, а саме в Приватний заклад (Ясла- садок) «Маленький чарівник». Зайшовши до вказаного приміщення, вона побачила, що килим який знаходиться на підлозі увесь мокрий. Крім цього, вона вказувала на те, що комісією під час огляду було встановлено, що гнучкий шланг під умивальником у приміщенні дитячого садку пробитий та з нього тече вода, що і є причиною залиття приміщення перукарні. Після складання відповідного акту про залиття, усі присутні під час огляду підписали його, окрім працівників дитячого садку, які в свою чергу відмовились від підписання, ОСОБА_7 , яка є керівником закладу (Ясла-садок) «Маленький чарівник» приїхала до закладу, оглянула приміщення як перукарні так і дитячого садку, кричала, обвинувачувала та ображала усіх, погрожувала працівникам КП ЖКС «Черьомушки». На прохання членів комісії підписати акт про залиття ОСОБА_7 відмовилась від підпису, після чого поїхала.

При цьому, у заяві свідка ОСОБА_7 від 25.05.2021, остання пояснила, що до вересня 2019 року вона орендувала нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 200 кв.м., розташовані на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 для ведення господарської діяльності. На першому поверсі знаходилася перукарня ТОВ «Руслан і Людмила». 08 жовтня 2018 року у приміщенні, яке вона на той час орендувала, вийшов з ладу шланг холодної води і сталося залиття приміщення першого поверху, яке знаходилось в оренді ТОВ «Руслан і Людмила». Одразу після події, вона спустилася на перший поверх до приміщення перукарні з метою оглянути наслідки залиття. У приміщеннях перукарні, а саме: у чоловічому залі (площа 29,3 кв.м.), туалеті (площа 1,6 к.м.), кладовій (площа 1,3 кв.м.), підсобному приміщенні (площа 13,9 кв.м.) та педікюрному залі (площа 6,2 кв.м.) було видно наслідки залиття, а саме: частково мокрі плями на стінах та плями на стелі маленької площі, на підлозі були відсутні сліди вологи). В усіх інших приміщеннях перукарні не було жодного видимого наслідку залиття. Одразу після вказаної події, з метою врегуловання спору мирним шляхом, вона звернулась до ОСОБА_10 , яка зазначала, що вона є власником перукарні, із пропозицією відшкодувати завдану шкоду внаслідок залиття. Однак, на мою пропозицію ОСОБА_10 відмовила і вказала, що все буде вирішувати лише через суд, після чого в подальшому спілкуватись зі мною відмовлялась. Також ОСОБА_7 повідомляла про те, що 08.10.2018 р. через декілька годин після події залиття, до орендованого нею приміщення приходив чоловік, який назвався сантехніком на прізвище ОСОБА_11 , разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Сантехнік запитав її, що стало причиною залиття, на що вона йому повідомила про те, що вийшов з ладу шланг холодної води з під умивальника. Він зайшов до нашої вбиральні, подивився, після чого разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_12 пішли до низу. Жодної іншої особи разом із ними не було. Після цього візиту до її приміщення більше ніхто не приходив. У її присутності ніколи не складався Акт про залиття від 08.10.2018 року. Крім того, її ніколи не ознайомлювали зі змістом вказаного Акту про залиття від 08.10.2018 р., а отже і відповідно від підпису вона не відмовлялася. З інформацією зазначеною у Акті про залиття від 08.10.2018 р. категорично не згодна.

10.06.2022 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із супровідним листом надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №21-3927 від 31.03.2022 (вх. ГСОО № 10171/22), відповідно до якого експерт встановив, що перелік пошкоджень в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, що виникли внаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018, наведений у відповідному акті про залиття КП ЖКС "Черемушки" від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 складає 210765,40 грн. без урахування вартості електромонтажних робіт, які можуть бути визначені при складанні проектно-кошторисної документації та висновку фахівця в даній області, розмір завданої матеріальної шкоди перукарні за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок її залиття, яке сталося 08.10.2018 по кошторисному розрахунку з урахуванням фізичного зносу будівельних матеріалів становить 209381,56 грн.

20.07.2023 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із супровідним листом надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22-5870 від 09.06.2023, згідно з яким у приміщенні перукарні по вул. Космонавтів, 12 у м. Одесі, крім пошкоджень оздоблювальних покриттів та підлог внаслідок залиття 08.10.2018, встановлено також пошкодження та частковий демонтаж електроустаткування включаючи електропроводку Електрозабезпечення перукарні здійснювалося за тимчасової схемою і знаходилося в неробочому стані. При визначенні пошкоджень інженерних комунікації (електропостачання), що відносяться до спеціальних видів робіт і які враховувалися при складанні кошторису (додаток А), за основу було взято «Перелік пошкоджених інженерних комунікацій (електропостачання) в приміщенні перукарні», складений електромонтером ОВБ ІІІ-ої гр. кв. Центральної оперативної дільниці ЦДС ТД ОД Лічманом А.А., наданий судом у відповідь на клопотання експерта. Вартість електромонтажних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарі. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 складає: 91618,39 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, повинен відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок залиття приміщення, що сталось з його вини.

На переконання третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, саме Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, як власнику пошкодженого майна, відповідач має відшкодувати збитки завдані внаслідок залиття орендованих позивачем нежитлових приміщень.

При цьому, Департамент комунальної власності Одеської міської ради не заперечує проти того, що саме внаслідок дій відповідача сталося залиття орендованих позивачем нежитлових приміщень і погоджується з сумою матеріальних збитків, які суд визнав доведеними.

Доводи апелянта зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині відмови Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у задоволенні вимог про стягнення шкоди у розмірі 302 383,79 грн і стягненні цих збитків на користь позивача.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, зокрема майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Водночас, обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Отже, суд має встановити належність особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі (наявність права на позов у матеріальному розумінні), чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановлення факту порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, які передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок, викладений у п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 916/3146/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, апелянт зазначив, що внаслідок утримання наданого відповідачці в суборенду за Договором № 5012/1 від 01.07.2017 приміщення в неналежному технічному стані, а також не проведення його профілактичного та поточного ремонту сантехнічного обладнання, 08.10.2018 відбулось залиття, яке наведене у відповідному акті про залиття КП «ЖКС «Черьомушки» від 08.10.2018, фотофіксаціях, а також при описі технічного стану оздоблювальних покриттів, конструктивних елементів перукарні і фотофіксаціях, виконаних при обстеженні на місці, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 08.10.2018 в приміщенні перукарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів. 12.

На думку заявника, об`єкт комунальної власності, який перебуває в оренді, в результаті залиття, яке відбулось з вини відповідачки, перебуває у непридатному для використання стані, також в результаті залиття пошкоджена вся електропроводка, що свідчить про неможливість використання об`єкту оренди, що також підтверджується орендарем, а отже є підставою для стягнення з неї майнової шкоди в сумі 302 383,79 грн. на користь третьої особи з самостійними вимогами, як власника пошкоджених нежитлових приміщень.

Отже, апелянт не оскаржує факту наявності матеріальної шкоди в розмірі 302 383,79 грн зі сторони Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни спричиненої внаслідок недбалого збереження та недотримання санітарних норм відповідачкою, що призвело до залиття об`єкта за адресою м. Одеса, вул. Космонавтів, 12. Разом з тим, зазначає, що вищезазначеними діями було нанесено шкоду бюджету міста Одеси у вигляді псування комунального майна та неможливості його подальшого використання за цільовим призначенням без проведення відповідних відновлювальних ремонтних робіт в розмірі 302 383,79 грн, а отже стягнення зазначених коштів повинно бути присуджено на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Руслан і Людмила слід відмовити в повному обсязі.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Як зазначалось раніше, 30.06.2017 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ «Руслан і Людмила» (Орендар) було укладено нову редакцію Договору оренди від 10.02.1999 №5028, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

14.07.2016 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ПП «ТРІКОД» (Орендар) було укладено нову редакцію Договору оренди нежитлового приміщення № 5012 від 01.04.2001р., за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення першого, другого та третього поверхів загальною площею 611,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

01.07.2017 року між ПП «ТРІКОД» (Орендар) та ФОП Широніною О.В. (Суборендар) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 5012/1, за умовами п. 1 якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 200 кв.м., які розташовані на другому поверсі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12.

Відповідно до п. 5 цього Договору, Суборендар за свій рахунок та своєчасно проводить внутрішній поточний ремонт приміщення, а також несе витрати, пов`язані з профілактичним обслуговуванням та поточним ремонтом обладнання приміщення.

За умовами п. 2.4 даного Договору, Суборендар зобов`язаний піклуватися про безпеку та справність приміщення та його обладнання, дотримуватися відповідних санітарних, технічних, протипожежних та інших норм, у тому числі встановлених організаціями, які надають послуги зв`язку.

За змістом ст. 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до умов п. 4.2 Договору, укладеного 30.06.2017 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ «Руслан і Людмила» (нова редакція договору оренди від 10.02.1999 р. № 5028), на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов`язаний, зокрема: а) забезпечувати збереження об`єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню; б) утримувати об`єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чисто стан, прибирання та упорядкування прилеглої території; к) ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з часу укладання цього Договору.

Отже, у даному випадку згідно з Договором № 5028 саме позивач несе ризик випадкового знищення та пошкодження нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 242,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, тобто несе відповідальність за схоронність та збереження об`єкта оренди, про що цілком вірно обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, відповідальність за збереження об`єкта оренди у випадку його пошкодження і псування перед Департаментом комунальної власності Одеської міської ради несе ТОВ «Руслан і Людмила» за договором оренди № 5028.

Таким чином, саме позивач є особою, яка має право на звернення до суду з даним позовом про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, висновки суду першої інстанції стосовно того, що з боку відповідачки Департамент комунальної власності Одеської міської ради не зазнав ніякого протиправного впливу, внаслідок чого суб`єктивне його право зменшилося або зникло як таке, є цілком обґрунтованими, а доводи апелянта не спростовують зазначених висновків, оскільки ґрунтується на припущеннях.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, як такі, що не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а отже апеляційна скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є такою, що задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 по справі №916/1100/21 залишається без змін.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведені норми та обставини, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в повному обсязі.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 по справі №916/1100/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 по справі №916/1100/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2024 року.

Головуюча суддя:Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов