Ухвала

від 29.12.2023 по справі 920/455/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

29.12.2023м. СумиСправа № 920/455/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. від 28.12.2023 №01-20/638 (вх. № 5134 від 28.12.2023) про забезпечення позову та матеріали справи №920/455/23,

за заявою кредитора: Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Афганський центр (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32317817)

про визнання банкрутом,

без виклику учасників справи.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.05.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Афганський центр (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32317817); введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича.

31.05.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Афганський центр. Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено до 30.06.2023.

Постановою господарського суду від 10.08.2023 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю Афганський центр (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32317817) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича (вул.Троїцька, 21, м.Суми, 40022; свідоцтво № 200 від 08.02.2013).

28.12.2023 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Солдаткін С.В., звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою про забезпечення позову. Відповідно до вимог заяви, просить суд накласти арешт в межах суми 784 173,30 грн на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); заборонити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснювати дії щодо відчуження належного майна в межах суми 784 173,30 грн.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову, заявник зазначає, що судом розглядається заява ліквідатора боржника арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, відповідно до якої ліквідатор просить покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Афганський центр" на ОСОБА_1 та встановити, що ухвала про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Афганський центр" є підставою для подальшого звернення кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство № 920/455/23.

Відповідно до інформації з порталу YouControl - аналітичної системи, що з понад 50 джерел формує повне досьє на кожну компанію України на основі відкритих даних, за період з 21.05.2020 по 30.09.2022 року власником та керівником ТОВ «Афганський центр» був ОСОБА_1 .

Наразі, на думку заявника, існують ризики у подальшому неотриманні задоволення вимог кредиторів та є необхідність покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Афганський центр» на ОСОБА_1 , що обумовлюється недобросовісною поведінкою колишнього власника та директора підприємства-банкрута ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Превентивними передбаченими законом заходами запобігання правопорушення є, зокрема, заходи забезпечення позову, визначені главою 10 розділу І ГПК України.

Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

З урахуванням загальних вимог, які передбачені статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим для заявника є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

5) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

7) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

8) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вищезазначених обставин.

Відповідно до ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судом встановлено, що заявником не надано суду належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за заяву про забезпечення позову.

Враховуючи, що заявником не сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, не доведені підстави для вжиття заходів забезпечення позову, у задоволенні вказаної заяви суд відмовляє.

Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. від 28.12.2023 №01-20/638 (вх. № 5134 від 28.12.2023) про забезпечення позову у справі № 920/455/23 відмовити.

2. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Ухвала підписана суддею 29.12.2023.

СуддяО.Ю. Соп`яненко