Рішення

від 19.12.2023 по справі 922/340/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023м. ХарківСправа № 922/340/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) до 1.ФОП Скринська Віта Михайлівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); 2. ФОП Скринська Анастасія Олексіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); 3. ФОП Скринська Катерина Олексіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача1- не з`явився;

відповідача2- не з`явився;

відповідача3- не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-сервіс+", про розірвання договору, в якому просив суд розірвати договір оренди землі загальною площею 0,6760 га по вул. Шевченка, 327 у м. Харкові від 05.09.2005 № 66198/05, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Євро-сервіс+", для будівництва магазину непродовольчих товарів (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту, строком до 01.02.2030.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+", яка розглядається суддею Усатим В.О.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 340/22 від 31.01.2022) передана на розгляд судді Усатому В.О.

Ухвалою суду від 04.02.2022 прийнято позовну заяву Харківської міської ради (вх. № 340/22 від 31.01.2022) до розгляду в межах справи № 922/1014/18 про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+". Відкрито провадження у справі № 922/1014/18 (922/340/22). Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні .

02.05.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№10948), в якому останній просив суд замінити у справі № 922/1014/18 (922/340/22) первісного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-сервіс+" (61174, м. Харків, пр-т Перемоги, 55Е, код ЄДРПОУ 32439502) на належних відповідачів:

1. Фізичну особу-підприємця Скринську Віту Михайлівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ;

2. Фізичну особу-підприємця Скринську Анастасію Олексіївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 ;

3. Фізичну особу-підприємця Скринську Катерину Олексіївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 .

Ухвалою суду від 16.05.2023, крім іншого, клопотання позивача про заміну відповідача(вх.№10948 від 02.05.2023) задоволено. Замінено первісного відповідача у справі № 922/1014/18 (922/340/22) ТОВ "Євро - сервіс +" на належних відповідачів:

1. Фізичну особу-підприємця Скринську Віту Михайлівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2. Фізичну особу-підприємця Скринську Анастасію Олексіївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

3.Фізичну особу- підприємця Скринську Катерину Олексіївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Постановлено позивачу направити належним відповідачам позовну заяву з доданими до неї документами. Докази надати суду. Роз`яснено новим відповідачам право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи спочатку. Запропоновано відповідачам подати відзив протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Подальший розгляд справи постановлено здійснювати поза межами справи про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс +". Відкладено підготовче засідання на 22.06.2023 о 12:30 год.

В судовому засіданні 22.06.2023 представник позивача просила суд відкласти підготовче засідання на іншу дату та надали можливість відповідачам реалізувати своє право на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

22.06.2023 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 18 липня 2023 року о 12:40 год.

17.07.2023 до суду від представника відповідача1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомленням з матеріалами справи (вх.№ 18470).

В судове засідання 18.07.2023 сторони не з`явились, уповноважених представників не направили.

Ухвалою суду від 18.07.2023 відкладено підготовче засідання на "10" серпня 2023 р. о 12:50 год.

Судове засідання, призначене на 10.08.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме - після повернення судді з відрядження, ухвалою суду від 14.08.2023 призначено підготовче засідання на "30" серпня 2023 р. об 11:00 год.

30.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи завіреної копії листа ГУ ДПС у Харківській області № 6931/5/20-40-24-05.07 від 05.05.2023 (вх.№23210).

В судове засідання 30.08.2023 прибула представник позивача .

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 30.08.2023 відкладено підготовче засідання на"28" вересня 2023 р. о 12:50 год.

28.09.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№26309).

Судове засідання, призначене на 28.09.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. у відрядженні.

Ухвалою суду від 02.10.2023 призначено підготовче засідання на"24" жовтня 2023 р. об 11:20год.

Суд зауважує, що в судовому засіданні 24.10.2023 року секретарем судового засідання було виявлено неможливість підключення (запрошення) в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представника відповідача1 адвоката Страха Є.О., зокрема встановлено відсутність зазначеної особи онлайн, про що секретарем судового засідання зазначено під звукозапис під час судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 24.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22 листопада 2023 року о(б) 15:00 год.

Судове засідання, призначене на 22.11.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме після повернення судді з лікарняного ухвалою суду від 29 листопада 2023 року призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 19.12.2023 о 15:10 год.

19.12.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№34973), в якому останній просить суд розглянути справу у відсутність позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає необхідним зазначити, що в судовому засіданні 19.12.2023 року секретарем судового засідання було виявлено неможливість підключення (запрошення) в підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представника відповідача1 адвоката Страха Є.О., зокрема встановлено відсутність зазначеної особи онлайн, про що секретарем судового засідання зафіксовано в протоколі судового засідання.

Згідно з положеннями ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Відповідно до п.46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення) за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, суд вважає можливим провести судове засідання 19.12.2023 у відсутність не з`явившихся учасників справи.

Суд окремо вважає необхідним звернути увагу, що з метою повідомлення відповідачів про розгляд даної справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвал суду від 16.05.2023, в якій замінено первісного відповідача на належних відповідачів, та всі наступні ухвали суду направлялись судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 922/340/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають, серед іншого, неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 (із змінами) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Згідно статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, для надання можливості сторонам висловити спою правову позицію щодо позовних вимог та встановлення істини у даній справі, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку встановленого статтями 177,195 ГПК України, які у даному випадку не є розумними для розгляду даної справи.

При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Рішенням 35 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 27.04.2005 № 78/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» ТОВ «Євро-сервіс+» надано земельну ділянку по вул. Шевченко, 327, в оренду, загальною площею 0,6760 га для будівництва магазину непродовольчих товарів до 01.02.2007 року та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.02.2030 року.

На підставі цього рішення між Харківською міською радою та ТОВ «Євро- сервіс+» укладено договір оренди землі № 66198/05 від 05.09.2005.

Згідно з п. 8 Договору його укладено строком: на період будівництва магазину непродовольчих товарів до 01.02.2007 року та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.02.2030 року.

Пунктами 9 Договору сторонами погоджено розмір орендної плати.

Пунктом 11 передбачено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.38 договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Пунктом 41 договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 15.09.2005 року ТОВ «Євро-сервіс+» прийняв земельну ділянку площею 0,6760 га за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 327, в оренду строком до 01.02.2030.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2007 у справі №29/431-07, крім іншого, за ТОВ «Євро-сервіс+» було визнано право власності на нежитлову будівлю літ. «Е/1 -2», загальною площею 4629,1 кв.м., побудовану на орендованій земельній ділянці по вул. Шевченка, 327 в м. Харкові.

18.11.2010 до договору оренди землі № 66198/05 від 05.09.2005 укладено додаткову угоду, яку зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в державному реєстрі земель за №631010004000071.

Відповідно до п. 9 додаткової угоди розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком від 13.10.2010 № 1643/10 на рік становить 372565,15 грн, або в місяць - 31047,10 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 ТОВ "Євро-сервіс+" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ющенко В.М.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо адреси м. Харків, вул. Шевченка, 327 встановлено наступне:

19.01.2018право власності на нежитлову будівлю літ. «Е/1-2» від ТОВ «Євро-сервіс+» перейшло до ТОВ «НЬЮФ» на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ХМО Сергієнко Н.В. від 19.01.2018 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки;

07.08.2018право власності на нежитлову будівлю літ. «Е/1-2» від ТОВ «НЬЮФ» перейшло до ТОВ «АКВІЯ» на підставі договору купівлі- продажу № 3058 від 07.08.2018;

06.02.2020об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «Е/1-2» закрито на підставі поділу об`єкта нерухомого майна технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 06.02.2020, видавник: ФОП «ПІДДУБНИЙ В.О.»; висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 06.02.2020, видавник: ФОП «ПІДДУБНИЙ В.О.»;

06.02.2020за ТОВ «АКВІЯ» було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-28, нежитлові приміщення антресолі 1-го поверху № 44-:-52 в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» загальною площею 2383,3 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху №29-:-30, в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» загальною площею 943,9 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху № 31 -:-43, нежитлові приміщення антресолі 1-го поверху № 53 -:-72 в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» загальною площею 1420,4 кв.м, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданого 06.02.2020, видавник: ФОП «ПІДДУБНИЙ В.О.», договору купівлі-продажу № 3058 від 07.08.2018, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданого 06.02.2020, видавник: ФОП «ПІДДУБНИЙ В.О.»;

12.02.2020право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-28, нежитлові приміщення антресолі 1-го поверху № 44-:-52 в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу № 412 від 12.02.2020;

12.02.2020право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 29-:-30, в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 410 від 12.02.2020;

12.02.2020право власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 31-:-43, нежитлові приміщення антресолі 1-го поверху № 53 -:-72 в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу № 408 від 12.02.2020;

10.06.2021право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-28, нежитлові приміщення антресолі 1-го поверху № 44-:-52 в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» перейшло до ОСОБА_4 на підставі договору дарування № 1548 від 10.06.2021;

10.06.2021право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 29-:-30, в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» перейшло до ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 1550 від 10.06.2021;

10.06.2021право власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 31 -:-43, нежитлові приміщення антресолі 1-го поверху № 53 -:-72 в нежитловій будівлі літ. «ЕА-1» перейшло до ОСОБА_6 на підставі договору дарування № 1552 від 10.06.2021.

Згідно з вищенаведеним, на теперішній час, право власності на будівлю побудовану на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , наданій ТОВ «Євро- сервіс» в користування, відповідно до договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05, перейшло ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Статтею 120 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), крім іншого, передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Аналогічні положення містить ст. 377 ЦК України відповідно до положень якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18).

Тобто, нормами земельного та цивільного законодавства передбачено перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Водночас, у разі переходу права власності на майно, розташоване на такій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право користування земельної ділянки, на якій знаходиться вказане майно, в тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Слід зазначити, що, у даному випадку припинення права користування спірною земельною ділянкою у попереднього землекористувача відбувається автоматично у зв`язку з переходом цього права (в тому ж обсязі і на тих же умовах) до нового власника об`єкта нерухомості в силу прямої норми закону і не потребує прийняття судового рішення (висновок Верховного Суду у постанові від 20.10.2020 у справі № 927/57/19).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстровані у Реєстрі, як фізичні особи-підприємці.

Відомостей про припинення їх підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом до суду немає. Одним із видів їх діяльності є:

- 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

- 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

- 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- 47.59 роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами в спеціалізованих магазинах.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310136600:04:009:0010 від 29.09.2023 Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:04:009:0010) площею 0,6760 га за адресою: АДРЕСА_2 розташована нежитлова будівля літ. «ЕА-1», право власності на нежитлові приміщення якої зареєстроване, на теперішній час, за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовується для експлуатації та обслуговування магазину непродовольчих товарів.

Отже, починаючи з 10.06.2021 користувачами земельної ділянки по АДРЕСА_2 , наданої ТОВ «Євро-сервіс+» в користування для будівництва магазину непродовольчих товарів та для подальшої експлуатації об`єкту, відповідно до договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05, є ФОП Скринська В.М., ФОП Скринська К.О., ФОП Скринська А.О.

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка орендується відповідачами із систематичною несплатою встановленого розміру орендної плати.

Як вбачається з інформації ГУ ДПС у Харківській області №6931/5/20-40-24-05-07 від 05.05.2023 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Скринська А.О. не зареєстровані платниками земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки, яка розташована за адресою : вул. Шевченка,327, у м. Харкові.

Відповідачі не скористались своїми процесуальними правами на подачу відзиву на позовну заяву, жодним чином не спростували зазначені і даній справі позивачем обставини.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою,.

Тобто договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є істотною умовою договору.

Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Стаття 288 ПК України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статті 526, 651 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.24,36 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно зі ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

Крім того, згідно з п.38 договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно з вимогами ст.ст.31, 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до вимог ст. 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено вимогами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язань настають наслідки встановлені договором або законом.

Як встановлено судом вище, з інформації ГУ ДПС у Харківській області №6931/5/20-40-24-05-07 від 05.05.2023 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не зареєстровані платниками земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що користувачами земельної ділянки по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не сплачується орендна плата з 10.06.2021 за договором оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05, доказів протилежного суду не надано.

Пунктом 41 договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Вказане свідчить про те, що орендарем - відповідачами у даній справі не виконуються істотні умови договору оренди землі від 05.09.2005 № 66198/05, що має наслідком розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 по справі №732/1799/17 також висловлено правову позицію стосовно того, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.

Слід зазначити, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №469/908/15-ц.

Згідно з частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до приписів статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та відповідачем не спростовані.

Враховуючи встановлені судом у даній справі обставини, з огляду на допущені відповідачем порушення істотних умов договору щодо несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та відповідачем не спростовані.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідачів.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити.

Розірвати договір оренди землі загальною площею 0,6760 га по вул. Шевченка, 327, у м. Харкові від 05.09.2005 № 66198/05 , укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Євро-сервіс+", для будівництва магазину непродовольчих товарів (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту, строком до 01.02.2030.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Скринської Віти Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 827,00 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Скринської Анастасії Олексіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 827,00 грн.

Стягнути з фізичної особи- підприємця Скринської Катерини Олексіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 827,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Харківська міська рада (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач1: фізична особа-підприємець Скринська Віта Михайлівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач2: фізична особа-підприємець Скринська Анастасія Олексіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач3: фізична особа- підприємець Скринська Катерина Олексіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2023.

СуддяВ.О. Усатий