Рішення

від 29.12.2023 по справі 922/4617/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4617/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання "Фагот" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18-Г); до Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ). про стягнення коштів у розмірі стягнення коштів у розмірі 237 495, 21 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання "Фагот", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни, м. Харків, про стягнення заборгованості за договором оренди майна від 01.01.2021, у розмірі 237 495, 21 грн, з яких: 136 440, 00 грн - основна заборгованість; 78 914, 69 грн - пеня; 4 971, 28 грн - 3 % річних; 17 169, 24 грн - інфляційні втрати. Підставою звернення до суду стало порушення відповідачем умов укладеного договору оренди в частині вчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4617/23. Розгляд справи № 922/4617/23 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці встановлено строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача, з посиланням на діюче законодавство.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідачка правом на участь у розгляді даного спору не скористалась, відзив на позов не надала, заборгованість не спростувала.

З метою повідомлення відповідачки про розгляд справи судом та про її право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.11.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідачки, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 61058, м. Харків, вул. Культури, 22-Б, корпус 2, кв. 163.

Але, судова кореспонденція, адресована ФОП Панасюк Н.О. була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4617/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом, судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи Господарським судом Харківської області, шляхом здійснення публікації на офіційному вебсайті Господарського суду Харківської області.

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» (позивач, орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Панасюк Наталією Олександрівною (відповідачка, орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6, відповідно до п.1.1. якого позивач передає, а відповідачка приймає у строкове платне користування нерухоме майно в порядку та у строки, визначені цим договором.

Згідно з п. 5.6. договору орендна плата перераховується відповідачем за умов отримання рахунків (або інших документів) наперед не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця, за який вноситься орендна плата. Орендодавець надає рахунок, зазначений в цьому пункті, для сплати відповідачу не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Якщо з будь-яких причин відповідач не отримав рахунок, зазначений в цьому пункті, останній повинен сплатити орендну плату на поточний банківський рахунок позивача без отримання цього рахунку.

П. 8.2. договору передбачено, що за порушення строків здійснення будь-яких розрахунків, що передбачені договором, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день порушення строків розрахунків.

Відповідно до п.2 додаткової угоди від 31.12.2021 № 2 до договору, загальний розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом оренди за вищезазначений період складає 13 644, 00 грн.

Позивач належним чином виконав покладені на нього обов`язки за договором передав у строкове платне користування нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2021 №1.

Натомість, відповідачка, всупереч вимог, передбачених п. 5.6. договору не сплатила орендну плату за період березень грудень 2022 року та має заборгованість за договором оренди в розмірі 136 440, 00 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 284 ГК України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

П. 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» та Фізичною особою підприємцем Панасюк Наталією Олександрівною укладено договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6, відповідно до умов якого орендар зобов`язується сплачувати на користь орендодавця орендну плату за користування об`єктом оренди, у розмірах та у строки, передбачені цим договором. Нарахування орендної плати за договором розпочинається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі та припиняється з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі, що засвідчує звільнення орендарем об`єкту оренди та його передачу орендодавцю.

Як вказує позивач, відповідачка, всупереч вимог, передбачених умовами договору не сплатила орендну плату за період березень грудень 2022 року, у зв`язку з чим, має заборгованість за договором оренди № 6 від 01.01.2021 у розмірі 136 440, 00 грн. грн.

Доказів сплати даної суми заборгованості за договором від 01.01.2021, відповідачкою суду надано не було. Також дана сума заборгованості останньою не була спростована в процесі розгляду даного спору.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачка визнається судом такою, що прострочила виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди № 6 від 01.01.2021.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідачка не надала суду доказів на підтвердження сплати суму боргу з орендної плати за договором оренди № 6 від 01.01.2021 у сумі 136 440, 00 грн, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з ФОП Панасюк Н.О. даної суми заборгованості за договором оренди належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за договором оренди від 01.01.2021, позивач нарахував відповідачці пеню, яка, станом на 12.10.2023, складає 78 914, 69 грн.

Контррозрахунку суми пені відповідачкою суду надано не було.

Перевіривши розрахунок суми пені, заявлений позивачем до стягнення, суд зазначає, що він не відповідає нормам діючого законодавства України, а саме, ч. 6 ст. 232 ГК України. Так, позивачем відповідний розрахунок здійснений за період, який перевищує 6 місяців, що є безпідставним та порушує приписи відповідної статті.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд зазначає, що сума пені, яка відповідає нормам чинного законодавства, враховуючи порушення відповідачкою свого зобов`язання за договором від 01.01.2021 за період березень - грудень 2022 року, становить 32 558, 71 грн. В решті суми пені, суд відмовляє, як в безпідставно заявленій.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 4 971, 28 грн та 17 169, 24 грн інфляційних втрат, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання "Фагот", м. Харків, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, сума судового збору, яка відшкодовується за рахунок відповідача, становить 2 293,68 грн.

Позивачем надано до суду заяву (вх. № 35878), в якій останній просить суд розподілити між сторонами понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Так, ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

П. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 30.12.2022; копією додаткової угоди № 1 від 09.10.2023; копією акту виконаних робіт від 08.12.2023; копією ордера на надання правничої допомоги.

Суд зауважує, що відповідачкою, відповідно до приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, у відповідності до норм ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, на відповідачку покладаються понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 100, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Панасюк Наталії Олександрівни (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; відомості про дату народження відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» (код ЄДРПОУ: 35585951; 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 18-Г) заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6 у сумі 136 440, 00 грн; пеню у сумі 32 558, 71 грн; 3 % річних у сумі 4 971, 28 грн; інфляційні втрати у сумі 17 169, 24 грн; судовий збір у сумі 2 293, 68 грн; витрати на правничу допомогу у сумі 16 100, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» (код ЄДРПОУ: 35585951; 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 18-Г);

Відповідач - Фізична особа підприємець Панасюк Наталія Олександрівна (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 29.12.2023.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/4617/23