Постанова

від 27.02.2024 по справі 922/4617/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/4617/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О. судді Стойка О.В., Радіонова О.О. розглянувши у письмовому проваджені апеляційну скаргу апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни, м. Харківна рішення господарського суду Харківської області ухвалене 29.12.2023 у справі №922/4617/23 (суддя Аюпова Р.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання "Фагот", м.Харківдо Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни, м. Харківпро стягнення коштів у розмірі 237495,21 грн

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання "Фагот", м. Харків (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни, м. Харків (далі Відповідач) з вимогами про стягнення за договором оренди майна від 01.01.2021 у розмірі 237495,21грн., з яких: 136440,00грн. - основна заборгованість; 78914,69грн. - пеня; 4971,28грн. - 3 % річних; 17169,24грн. - інфляційні втрати.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 відкрито провадження у справі №922/4617/23 та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2023 у справі №922/4617/23 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Панасюк Наталії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6 у сумі 136440,00 грн; пеню у сумі 32 558,71 грн; 3 % річних у сумі 4 971,28грн.; інфляційні втрати у сумі 17169, 24грн.; судовий збір у сумі 2293,68грн; витрати на правничу допомогу у сумі 16100,00грн.

4. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог обґрунтоване тим, що всупереч вимог, передбачених умовами договору, Відповідач не сплатила орендну плату за період березень грудень 2022 року, у зв`язку з чим має заборгованість за договором оренди № 6 від 01.01.2021 у розмірі 136440,00 грн. Доказів сплати даної суми заборгованості за договором від 01.01.2021 Відповідачем до суду надано не було. Також дана сума заборгованості останньою не була спростована в процесі розгляду даного спору.

Отже, враховуючи вищевикладене, місцевий суд визнав Відповідача такою, що прострочила виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди № 6 від 01.01.2021.

4.1. Перевіривши розрахунок суми пені, заявлений Позивачем до стягнення, суд зазначив, що він не відповідає нормам діючого законодавства України, а саме ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки здійснений за період, який перевищує 6 місяців з моменту прострочення. Здійснивши власний розрахунок пені, суд зазначив, що сума пені, яка відповідає нормам чинного законодавства, враховуючи порушення Відповідачем свого зобов`язання за договором від 01.01.2021 за період березень - грудень 2022 року, становить 32 558,71 грн. В решті суми пені, суд відмовив, як в безпідставно заявленій.

4.2. Щодо розподілу між сторонами понесених Позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00грн., місцевий суд з урахуванням того, що Відповідачем відповідно до ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо не співмірності заявлених витрат Позивача, пов`язаних з розглядом справи та враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, поклав на Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 100,00 грн.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Фізична особа - підприємець Панасюк Наталія Олександрівна, м. Харків, не погодившись з постановленою ухвалою суду, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на означене рішення, просить рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2023 по справі № 922/4617/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні стягнення з Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6 у сумі 136 440, 00 грн; пені у сумі 32 558,71 грн; 3 % річних у сумі 4 971, 28 грн; інфляційних втрат у сумі 17 169, 24 грн; судового збору у сумі 2 293, 68 грн; витрат на правничу допомогу у сумі 16 100, 00грн. - відмовити. Здійснити розподіл судових витрат в порядку, передбаченому законодавством

Крім того, просила відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження цього до апеляційної скарги додала довідку про доходи за 2022-2023, в якій зазначено, що дохід складає 17396,22 грн. (викладацька діяльність) та просила визнати причину неподання доказів до суду першої інстанції поважною.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. Питання про існування на території України надзвичайних обставин (з посиланням на лист ТПП), а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного виконання зобов`язань за Договором та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим. Внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) нежитлові приміщення за Договором оренди з березня 2022 року Відповідачем за цільовим призначенням не використовувалися, відповідно дохід від здійснення господарської діяльності за 2022-2023 відсутній, що підтверджується довідкою про доходи.

Також, місцевим судом не застосовано ч.6 статті 762 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

6.2. 11.07.2022 за допомогою застосунку-месенджера «Вайбер», оскільки Відповідач перебуває за межами України, останнім було надіслано Позивачу листа з проханням вважати Договір достроково розірваним у зв`язку з форс-мажорними обставинами, неможливістю експлуатації приміщення та евакуацією з території ведення бойових дій і прямою загрозою для життя.

Листом за вих. № 51 від 11 липня 2022 року Позивач підтверджує фактичне отримання вищезазначеного листа від Відповідача про дострокове розірвання Договору, але всупереч положенням, визначених в пункті 9.5 Договору, фактично проігноровав його вимоги, що призвело до відповідних юридичних наслідків.

Листом за вих. № 92 від 16 серпня 2023 року Позивач повідомив Відповідача про відмову від Договору оренди та його дострокове розірвання в односторонньому порядку, в якому вказав необґрунтовану суму заборгованості з орендних платежів, яка станом на 16 серпня 2023 року складає 74129,80грн.

6.3. Також Скаржник зауважує, що між Позивачем з однієї сторони, Відповідачем з другої сторони та АБ «Укргазбанк» з третьої сторони була укладена Додаткова угода № 3 від 28.02.2022 року до Договору оренди нежитлових приміщень № 6 від 01.01.2021 року, пунктом 1 якої зазначено, що у період з « 01» березня 2022 року по « 30» серпня 2022 року загальний розмір щомісячної орендної плати за користування Об`єктом оренди складає 4093,20грн. з розрахунку 108 (сто вісім) гривень 00 коп. за один кв. м. площі нежитлових приміщень на місяць з урахуванням ПДВ 20 %.

Отже, на думку Скаржника, внаслідок таких дій Позивача, безпідставно була нарахована Відповідачу загальна заборгованість за користування об`єктом оренди за відповідний період, та неправомірно нараховані похідні вимоги щодо пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» у межах встановленого апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує та проти прийняття додаткових доказів через стверджувану недоведеність поважних причин їх своєчасного неподання до суду першої інстанції, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:

7.1. між Позивачем, Відповідачем та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» додаткова угода №3 не укладалась та не підписувалась;

7.2. посилання Відповідача на Лист ТПП не створює безумовних підстав для звільнення останнього від виконання зобов`язань за Договором та, відповідно, від цивільно-правової відповідальності у разі їх невиконання або неналежного виконання;

7.3. відсутність належних та допустимих доказів свідчить про припущення Відповідача про неможливість використовувати відповідні нежитлові приміщення і, відповідно, застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України;

7.4. розмір заборгованості, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, визначений в рішенні суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Також, Позивач відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України заявив клопотання про витребування оригіналу письмового доказу.

Крім того, зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становить 15000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Радіонова О.О.

9. Ухвалою від 22.01.2024 вказана судова колегія, зокрема, задовольнила клопотання Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, відкрила апеляційне провадження у справі №922/4617/23 та призначила розгляд апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи.

Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином в електронні кабінети в системі «Електронний суд», а також направлена на зазначені в матеріалах справи поштові адреси сторін.

10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 в порядку проведення підготовчих дій:

- клопотання Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни, м. Харків про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на стадії апеляційного провадження та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» про витребування оригіналу додаткової угоди №3 від 28.02.2022 задоволено;

- долучено до матеріалів справи №922/4617/23 надані Фізичною особою підприємцем Панасюк Наталією Олександрівною, м. Харків додаткові докази: копія закордонного паспорта, копія тимчасового дозволу на перебування у Французькій Республіці, копія відбитків штампів у закордонному паспорті, копія Додаткової угоди від 28.02.2022, копія листа за вих. 37 від 05.07.2022 від Позивача, скріншот в застосунку-месенджері Вайбер, копія листа Позивачу щодо дострокового розірвання договору за вих.№92 від 16.08.2023, копія листа за вих. 51 від 11.07.2022 від Позивача, копія повідомлення за вих. 92 від 16.08.2023 від Позивача та копії рахунків-фактури;

- задоволено клопотання Позивача та витребувано у Фізичної особи підприємця Панасюк Наталією Олександрівною, м. Харків оригінал додаткової угоди №3 від 28.02.2022, питання про повернення якого буде вирішена у порядку ст.92 Господарського процесуального кодексу України.

11. 15.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду представник Апелянта надав на вимогу ухвали суду від 08.02.2024 оригінал додаткової угоди №3 від 28.02.2022 до Договору оренди нежитлових приміщень №6 від 01.01.2021 року.

12. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Радіонова О.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Колегія апеляційного суду долучає до матеріалів справи наданий на вимогу ухвали суду від 08.02.2024 оригінал додаткової угоди №3 від 28.02.2022 до Договору оренди нежитлових приміщень №6 від 01.01.2021 року.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

15. Як вбачається з наявних матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» (далі - Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Панасюк Наталією Олександрівною (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6 (а.с. 6-9).

15.1. Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно в порядку та у строки, визначені цим Договором.

15.2. Пунктом 1.2 Договору визначено, що під Об`єктом оренди сторони даного Договору розуміють нежитлові приміщення що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Отакара Яроша, будинок 18-Г. Безпосередня площа та номер нежитлових приміщень, що передаються за цим Договором, зазначені в акті приймання-передачі Об`єкту оренди (надалі «Акт приймання-передачі №1»). В Акті приймання-передачі №1 (Додаток №1 до даного Договору) вказана визначена за згодою Сторін вартість Об`єкту оренди, що застосуватиметься до правовідносин Сторін за даним Договором. В Акті приймання-передачі №1 також зазначені реквізити документів, що засвідчують право власності Орендодавця на Об`єкт оренди.

15.3. Відповідно до п.4.1. Договору строк оренди за цим Договором становить до 31.12.2021 включно та обчислюється з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі №1.

15.4. Згідно з п. 5.6. Договору орендна плата перераховується відповідачем за умов отримання рахунків (або інших документів) наперед не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця, за який вноситься орендна плата. Орендодавець надає рахунок, зазначений в цьому пункті, для сплати відповідачу не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Якщо з будь-яких причин відповідач не отримав рахунок, зазначений в цьому пункті, останній повинен сплатити орендну плату на поточний банківський рахунок позивача без отримання цього рахунку.

15.5. Відповідно до п. 8.2. Договору передбачено, що за порушення строків здійснення будь-яких розрахунків, що передбачені договором, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день порушення строків розрахунків.

15.6. Пунктом 9.1 Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, якщо воно виникло внаслідок дії форс-мажорних обставин.

15.7. В пункті 9.2 Договору під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміються обставини, що виникли поза волею або всупереч волі чи бажання Сторін, і яких не можна було передбачити чи уникнути: військові дії, громадські заворушення, епідемії, блокади, землетруси, повені, пожежі та інші стихійні лиха.

15.8. Згідно з п. 9.3 Договору Сторона, яка не виконує або не може виконати свого зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна письмово повідомити іншу Сторону про перешкоди і їхній вплив на виконання зобов`язань за цим Договором протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, долучивши відповідну довідку відповідної Торгово-промислової палати.

15.9. Відповідно до п. 9.4 Договору, якщо Сторона, що заявляє про форс-мажорні обставини, не повідомить про них іншу Сторону у строк, вказаний у п. 9.3 цього Договору, то невиконання зобов`язань такої Сторони не вважається наслідком дії форс-мажорних обставин і така Сторона несе відповідальність відповідно до умов цього Договору.

15.10. В пункті 9.5 Договору зазначено, якщо форс-мажорні обставини діють протягом 2 (двох) календарних місяців поспіль і не виявляють ознак припинення, цей Договір може бути розірваний Орендарем або Орендодавцем шляхом надіслання письмового повідомлення іншій Стороні.

15.11. Згідно п. 9.6. Договору Форс-мажорні обставини не звільняють Орендаря від сплати за фактичне користування Об`єктом оренди.

16. Пунктом 1 додаткової угоди від 31.12.2021 № 2 до договору (а.с.5 зворотна сторона) сторони домовились внести зміни до п.4.1. Договору оренди нежитлових приміщень №6 від 01.01.2021 та викласти його у наступній редакції:

« 4.1. Строк оренди за цим Договором становить до 31.12.2022 включно та обчислюється з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі №1».

17. Відповідно до п.2 додаткової угоди від 31.12.2021 № 2 до договору, загальний розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом оренди за вищезазначений період складає 13 644,00 грн.

18. В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі від 01.01.2021 №1, відповідно до якого Позивач передав у строкове платне користування нерухоме майно (а.с.10).

19. До позовної заяви було додані розрахунок суми 3% річних на суму 497128 грн. (а.с.10 зворотна сторона), розрахунок суми пені на суму 78914,69грн.(а.с.11) та розрахунок суми інфляційних втрат у сумі 17169,24грн. (а.с.11 зворотна сторона)

20. Апеляційним судом встановлено, що 28.02.2022 між Позивачем з однієї сторони, Відповідачем з другої сторони та АБ «Укргазбанк» з третьої сторони укладено Додаткову угоду № 3 до Договору оренди нежитлових приміщень № 6 від 01.01.2021 року, пунктом 1 якої зазначено, що у період з « 01» березня 2022 року по « 30» серпня 2022 року загальний розмір щомісячної орендної плати за користування Об`єктом оренди складає 4093 (чотири тисячі триста тридцять шість) гривень 20 коп. з розрахунку 108 (сто вісім) гривень 00 коп. за один кв. м. площі нежитлових приміщень на місяць з урахуванням ПДВ 20 %, що підтверджується витребуваною ухвалою суду від 08.02.2024 оригіналом додаткової угоди №3, яка долучена до матеріалів справи під час апеляційного перебігу.

21. Апеляційним судом долучені додаткові докази, а саме Лист за вих. № 37 від 05 липня 2022 року (а.с.73), яким Позивач повідомив Відповідача про заборгованість щодо сплати Орендної плати у сумі 16372 (шістнадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні 80 коп. та комунальні послуги у розмірі 3971 (три тисячі дев`ятсот сімдесят одна) гривня 89 коп. станом на 01 липня 2022 року та додав акт звірки (а.с.74).

22. 11.07.2022 за допомогою застосунку-месенджера «Вайбер», оскільки Відповідач перебуває за межами України, останнім було надіслано Позивачу листа з проханням вважати Договір достроково розірваним у зв`язку з форс-мажорними обставинами, неможливістю експлуатації приміщення та евакуацією з території ведення бойових дій і прямою загрозою для життя (а.с.75-76).

23. Листом за вих. № 51 від 11 липня 2022 року Позивач підтверджує фактичне отримання вищезазначеного листа від Відповідача про дострокове розірвання Договору ( а.с. 78).

24. Листом за вих. № 92 від 16 серпня 2023 року Позивач повідомив Відповідача про відмову від Договору оренди та його дострокове розірвання в односторонньому порядку, в якому вказав необґрунтовану суму заборгованості з орендних платежів, яка станом на 16 серпня 2023 року складає 74129 (сімдесят чотири тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 80 копійок (а.с.79).

25. Вище вказані листи було долучено до матеріалів справи, так само як і копія закордонного паспорта, копія тимчасового дозволу на перебування у Французькій Республіці, копія відбитків штампів у закордонному паспорті, копія Додаткової угоди від 28.02.2022 та копії рахунків-фактури: №СФ-0000219 від 30.06.2022 на суму 4093,20грн., №СФ-0000238 від 01.07.2022 на суму 4093,20грн., №СФ-0000275 від 01.08.2022 на суму 4093,20грн., №СФ-0000310 від 01.08.2022 на суму 4093,20грн., №СФ-0000341 від 03.10.2022 на суму 4093,20грн., в якості додаткових доказів під час апеляційного перегляду відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

26. Несплата Відповідачем передбачених п. 5.6. договору орендної плати за період березень грудень 2022 року та існуюча, на думку Позивача, заборгованість за договором оренди в розмірі 136440,00грн. зумовили звернення Позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

27. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Господарського та Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини з оренди та виконання грошових зобов`язань.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

28. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії висновків місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог Орендодавця про стягнення з Орендаря заборгованості з орендної плати за період березень-грудень 2022 та нарахованих на неї пені, 3% річних, інфляційної індексації у світлі таких аргументів Апелянта: неврахування загальновідомих обставин непереборної сили у вигляді воєнного стану та наявності підстав для звільнення від сплати за розглядуваний період згідно ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України(1); наявність листування з Орендодавцем у межах якого останній достроково розірвав договір оренди 16.08.2023 та ігнорування попереднього листа Орендаря від 11.07.2022 з проханням дострокового розірвання договору(2); визначення стягуваної заборгованості без урахування укладеної сторонами угоди про розмір орендних платежів упродовж спірного періоду(3).

29. Загальні умови, доведення яких покладається на Позивача, а встановлення на суд, для правомірності висновку про обґрунтованість задоволення вимог полягають у наявності та приналежності Позивачеві захищуваного суб`єктивного права (на отримання, у розглядуваному випадку, орендної плати), порушення такого права (у вигляді прострочення оплати) визначеним Відповідачем та належність обраного способу судового захисту. Колегія оцінюватиме оскаржуване рішення щодо дотримання означених обов`язкових умов у межах доводів Апелянта.

30. Наразі, факт укладення між сторонами договору оренди, перебування Позивача у таких відносинах у статусі Орендодавця, а Відповідача у статусі Орендаря, який (факт) не заперечується та підтверджується наявними матеріалами справи, так само, як і факт передання об`єкту оренди у користування Відповідачеві за актом приймання-передачі (а.с.10) та відсутність відомостей про повернення об`єкту з оренди упродовж розглядуваного періоду, у світлі ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України зумовлюють у Позивача наявність суб`єктивного права на отримання орендної плати.

30.1. За змістом ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України обсяг такої плати встановлюється договором і у розглядуваний період березень-грудень 2022 згідно умов п.1 додаткової угоди №3 від 28.02.2022 (а.с.71) становить 4093,20грн. з урахуванням ПДВ, згідно ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, а не 13644грн. з ПДВ, як було визначено судом з посиланням на додаткову угоду №2 від 31.12.2021 (а.с. 5 зворотна сторона);

30.2. Колегія апеляційного суду відмічає, що хоча п.1 додаткової угоди №3 визначає тривалість періоду дії розміру оренди у 4093,20грн. на місяць відносно проміжку часу з 01.03.2022 по 30.08.2022, а п.2 цієї угоди визначає після спливу такого періоду сплату орендної плати у розмірі та порядку, що встановлені договором, такий розмір має бути застосований до усього періоду формування стягуваної заборгованості:

- з преамбули додаткової угоди №3 від 28.02.2022 вбачається, що причиною зниження розміру орендної плати є військова агресія і запроваджений через неї воєнний стан за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022;

- тривалість «зниженої» ціни сторонами узалежнювалась від тривалості воєнного стану тобто ця істотна у розумінні сторін обставина для належного балансування їх майнових інтересів у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України у фактичних умовах господарської діяльності після 24.02.2022 за своїми хронологічними межами визначалась виходячи з наявної на момент укладання додаткової угоди №3 від 28.02.2022 інформації щодо тривалості запровадження воєнного стану;

- оскільки такий воєнний стан було продовжено і після 30.08.2022, колегія апеляційного суду, виходячи із принципів справедливості та розумності вважає правомірними висновок і про застосовність місячної ставки оренди у 4093,20грн. відносно усього періоду формування стягуваної заборгованості, що узгоджується із власними діями Орендодавця із виставлення рахунків Орендареві і після 30.08.2022 за такою ставкою (а.с.83,84) припущення іншого тлумачення було б несумісним із принципом «заборони суперечливої поведінки» як складника засади добросовісності у цивільних правовідносинах.

30.3. Матеріали справи не містять доказів зміни сторонами щодо досліджуваного періоду умови п.5.6. договору оренди, згідно якого грошове зобов`язання Орендаря зі здійснення орендної плати мало бути виконане незалежно від отримання рахунку Орендодавця не пізніше 10 числа оплачуваного місяця.

30.4. Доказів здійснення оплати за розглядуваний період до справи не надано, що, за загальним правилом у світлі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про порушення грошових зобов`язань Відповідачем перед Позивачем з кожного 11 числа періоду березень-грудень 2022 у вигляді прострочення щомісячного платежу в сумі 4093,20грн.

31. За змістом аргументу (1) Апелянт заперечує застосовність загального висновку, наведеного у п.30.4. цієї постанови, через необхідність, на його думку, застосування інших спеціальних правил. Втім, судова колегія відхиляє такі твердження через їх юридичну і доказову неспроможність:

31.1. Насамперед, підстави за ст.617 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України не є тотожними ані змістовно, ані за наслідками у першому випадку мова йде про відповідальність, а у другому власне про саме виконання зобов`язання.

31.2. Положення ст.625 Цивільного кодексу України, яка була правильно застосована у спірних правовідносинах, містить спеціальну норму відносно ст.617 цього Кодексу, а тому форс-мажорні обставини не впливають на необхідність виконання грошових зобов`язань, про що сторони прямо домовились і у п.9.6. Договору.

31.3. Наявність/відсутність форс-мажорних обставин мала б значення у контексті положень ч.3 ст.550 Цивільного кодексу України лише відносно заявленої у межах цієї справи пені, але виключно за умов доведення причинно-наслідкового зв`язку між відповідною обставиною та неможливістю виконати грошове зобов`язання у спосіб, передбачений п.9.3. Договору. Відповідні процедурні положення не тільки не були виконані Відповідачем (посилання на загальновідомість обставин не доводить автоматично означеного причинного зв`язку у конкретних спірних правовідносинах, який (зв`язок) не є преюдиційним), але й зважаючи на функціонування банківської системи України безпосередньо і не впливають на технічну/фізичну можливість здійснення платежів:

- вбачається безпідставне ототожнення Апелянтом питання впливу форс-мажорних обставин на досліджуване грошове зобов`язання із міркуванням довкола фізичної можливості здійснення користування орендованим майном;

- недотримання визначеного п.9.3. договору порядку повідомлення, який передбачає наявність «персоніфікованої» саме для спірних правовідносин довідки ТПП (а не загального листа, на який посилається Апелянт а.с. 72) цілком прогнозовано зумовлює застосовність п.9.4. цього Договору.

31.4. Колегія апеляційного суду не може взяти до уваги і посилання на ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, адже не вбачає достатніх доказів для її застосування:

- самі по собі військові дії автоматично не вказують на фізичну неможливість провадження господарської діяльності врахування подібних доводів Скаржника щодо неодноразових обстрілів м.Харкова упродовж розглядуваного періоду (які дійсно фактично відбулись та є загальновідомою у розумінні ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставиною) було б тотожне висновку про неможливість провадження господарської діяльності у м.Харкові взагалі, що вочевидь не відповідає дійсності;

- з матеріалів справи не вбачається і суду із загальнодоступних джерел не відомо, що об`єкт оренди був пошкоджений, зруйнований, перебував на неконтрольованій Україною території держави чи території з обмеженим доступом, тоді як факт укладання сторонами додаткової угоди №3 від 28.02.2022 відображає врахування сторонами обставин провадження військових дій як чиннику, що впливає на орендні правовідносин, у спосіб зменшення орендної плати, а не неможливості користування майном;

- само по собі перебування Орендаря як фізичної особи за межами України не припиняє оплачуване за умовами договору право користування майном (є лише свідченням не реалізації Орендарем певної частини набутих прав за договором у розумінні ч.2 ст.12 Цивільного кодексу України), тим більше, що з наданого Апелянтом листування (а.с.75-77) вбачається перебування його речей у орендованому приміщенні, що є одним із аспектів користування ним.

31.5. Таким чином, апеляційний суд відхиляє аргумент (1) Апелянта, що дозволяє констатувати і наявність порушення з боку Відповідача захищуваного суб`єктивного права Позивача.

32. Аргумент (2) Апелянта також не впливає на можливість висування позовних вимог, оскільки одностороння відмова Орендодавця від договору оренди згідно повідомлення №92 від 16.08.2023 (а.с. 79) відбулася поза межами розглядуваного періоду формування заборгованості, тоді як пропозиція Орендаря про розірвання договору у липні 2022 (а.с. 77) через форс-мажорні обставини не мала наслідком припинення договору як через відхилення Орендодавцем пропозиції укласти відповідну угоду з цього приводу (а.с.78), так і через згадуване у п.31.3. цієї постанови недотримання Орендарем процедури фіксації форс-мажорних обставин саме у контексті їх впливу на розглядувані орендні правовідносини.

33. Разом із тим, колегія апеляційного суду, аналізуючи аргумент (3) Скаржника у світлі встановлених місцевим судом обставин виходячи з наданого самим Позивачем обсягу доказів, зазначає таке:

33.1. Орендодавець безумовно був обізнаний про факт укладання сторонами додаткової угоди №3 від 28.02.2022, яка є застосовною до заявленого періоду формування стягуваної заборгованості, а з листування з Орендарем також і щодо його перебування за межами України:

- всупереч приписів ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та власної поведінки з виставлення рахунків саме на суму орендної плати у розмірі 4093,20грн. на місяць (а.с.80-84), Позивач визначав розмір щомісячного грошового зобов`язання Відповідача з оренди у сумі 13644,00грн.;

- п.6 ст. 3 Цивільного кодексу України визначає добросовісність однією з засад цивільного законодавства, а ч.5 ст.12 цього Кодексу взагалі встановлює презумпцію добросовісності поведінки учасника цивільних правовідносин як одну із ключових чинників їх регламентації;

- укриваючи від суду (фактично, вводячи в оману щодо дійсного обсягу захищуваного і порушеного права на отримання грошових коштів) належні докази (додаткову угоду №3 від 28.02.2022 та рахунки, що виставлялися відносно спірного періоду), Позивач не тільки порушив вимоги п.2 ч.2 ст.42 і ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, але й фактично намагався отримати більшу, ніж має право, суму грошових коштів не через розрахункові помилки чи неправильне розуміння (застосування законодавства (як це було щодо безпідставного нарахування пені поза межами 6-ти місячного строку всупереч вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України), а через свідоме спотворення формування доказової бази своєї процесуальної позиції.

33.2. Означені дії Позивача апеляційний суд кваліфікує у розумінні ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України як «зловживання правом» з метою завдання шкоди Орендареві з використанням судового рішення, що є достатньою підставою для застосування дискреційного повноваження, визначеного ч.3 ст.16 цього Кодексу:

- правомірність твердження щодо дискреційності узгоджується із п.5.5. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 28.04.2021 №2-р (II)/2021;

- необхідність її застосування задля досягнення легітимної мети «стимулювання учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав» (п.5.3. мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного Суду України) зумовлено тим, що звичайне перерахування розміру заявлених вимог виходячи з належного розміру місячної орендної плати у сумі 4093,20грн., а не 13644,00грн. (що, відповідно впливатиме як на суму заборгованості, такі на визначення розміру належних до стягнення 3% річних, інфляційної індексації та пені) призвело б лише до визначення розміру коштів, на які Позивач у цій справі має право примусового стягнення, але б залишило без наслідків спробу отримати неправомірно більше.

33.3. Водночас, оскільки обґрунтовано нараховані і прострочені в оплаті і орендні платежі, а також передбачена умовами договору пеня, та 3% і інфляційна індексація за період прострочення підпадають під визначення «майно» Орендодавця у розумінні усталеної практики Європейського суду з прав людини із застосуванням ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., остільки передбачена ч.3 ст.16 Цивільного кодексу України як здійснюване на законній підставі та із легітимною метою втручання у право «мирного володіння» має бути пропорційним:

- за висновком судової колегії, належна збалансованість «втручання» у розглядуваному випадку не вимагає повного позбавлення Орендодавця права на отримання всіх заявлених коштів від Орендаря, адже користування майном мало місце, так само і як прострочення виконання грошових зобов`язань. Легітимна мета стимулювання Орендодавця до добросовісності не може полягати у незастосуванні жодних наслідків порушення з боку Орендаря (це б стимулювало недобросовісну поведінку вже з його боку);

- за таких обставин, колегія вважає за справедливе вирішення цього спору через стягнення з Відповідача на користь Позивача лише належної суми заборгованості за період з березня по грудень 2022 із розрахунку 4093,20грн. на місяць тобто усього 40932,00грн. (решта 95508,00грн. стягненню не підлягають через відсутнє право на їх отримання і неможливість порушення такого відсутнього права), тоді як у стягненні всіх коштів сум пені, 3% річних та інфляційної індексації, які мав право нарахувати на належну суму заборгованості Позивач, суд відмовляє у порядку ч.3 ст.16 Цивільного кодексу України як стимулюючий захід до добросовісної поведінки у подальшому та наслідок її недотримання Орендодавцем, встановлений у перебігу апеляційного перегляду;

- судова колегія не вбачає за доцільне наводити власний розрахунок 3% річних, інфляційної індексації та пені, які могли бути правомірно нараховані Позивачем на заборгованість у сумі 40932,00грн., адже це не впливає на підсумкове формулювання нового рішення у частині таких позовних вимог - про їх повне відхилення.

34. З урахування викладеного, колегія апеляційного суду дійшла висновку про частковість задоволення апеляційної скарги Відповідача залишення переглядуваного рішення без змін лише в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 40932грн. та скасування в частині стягнення всіх інших заявлених у позові вимог (95508грн. заборгованості, 32558,71грн. пені, 4971,28грн. 3% річних та 17169,24грн. інфляційної індексації) із прийняттям нового рішення у вказаній частині про відмову в таких вимогах.

35. Вказаний результат апеляційного перегляду зумовлює необхідність перерозподілу судових витрат, понесених Позивачем у суді першої інстанції, та розподілу таких витрат сторін за апеляційний перегляд.

35.1. Враховуючи викладені у п.33 цієї постанови міркування, а також дії Позивача щодо безпідставних стверджень застосовного розміру орендної плати та завищення розміру позовних вимог, судова колегія вважає за необхідне застосувати підхід до розподілу витрат, передбачений ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України:

- віднесення всіх витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2293,68грн. та визначених місцевим судом як обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16100грн., понесених Позивачем на його рахунок;

- віднесення відстрочених Апелянту ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 витрат зі сплати судового збору у сумі 3440,50грн. на рахунок Позивача шляхом стягнення цієї суми з нього до державного бюджету.

35.2. Апелянтом також було зазначено до розподілу витрат зі сплати професійної правничої допомоги за подання апеляційної скарги:

- водночас, ч.ч.1,2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України визначає необхідність подання з першою заявою по суті спору (у даному випадку разом із апеляційною скаргою) обґрунтованого розрахунку таких витрат, що не тотожно за своїм змістом із орієнтовною визначеною суми без наведення будь-якого алгоритму і підстав її визначення саме у такому розмірі;

- більш того, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачає необхідність подання відповідних доказів понесених таких витрат або до закінчення судових дебатів, або протягом 5-ти днів після ухвалення відповідного рішення за умов, що до закінчення судових дебатів буде здійснено про це відповідну заяву;

- апеляційна скарга у цій справі розглядалась колегією суддів у письмовому провадженні, про що Апелянт був обізнаний з ухвали суду від 22.01.2024 таке провадження виключає стадію дебатів, однак у визначений цією ухвалою строк (до 06.02.2024) відповідних доказів щодо витрат на допомогу надано не було;

- у сукупністю із відхиленням судом більшості аргументів апеляційної скарги, суд відмовляє у розподілі таких витрат Апелянта, відносячи їх на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Панасюк Наталії Олександрівни, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2023 у справі №922/4617/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2023 у справі №922/4617/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» про стягнення з Фізичної особи підприємця Панасюк Наталії Олександрівни заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6 у сумі 95508,00грн; пені у сумі 32 558,71грн, 3 % річних у сумі 4 971,28грн., інфляційної індексації у сумі 17169, 24грн., судового збору у сумі 2293,68грн., витрат на правничу допомогу у сумі 16100,00грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у вказаних вимогах.

3. Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2023 у справі №922/4617/23 у наступній редакції:

"Стягнути з Фізичної особи підприємця Панасюк Наталії Олександрівни " ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» (вул. Отакара Яроша, буд. 18-Г, м. Харків, 61045, ідентифікаційний номер 35585951) заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 6 у сумі 40932,00грн."

4. Відмовити в задоволені заяви Фізичної особи підприємця Панасюк Наталії Олександрівни про стягнення суми судових витрат за професійну правничу допомогу за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот» (вул. Отакара Яроша, буд. 18-Г, м. Харків, 61045, ідентифікаційний номер 35585951) на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3440,50грн.

6. Судові витрати Позивача, понесені у зв`язку з поданням позовної заяви у сумі 2293,68грн. та витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 16100,00грн., віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фагот».

7. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.02.2024.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова