Рішення

від 28.11.2023 по справі 359/6086/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/2041/2023

Справа № 359/6086/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Констракт» про розірвання договору і відшкодування матеріаль-ної шкоди,-

в с т а н о в и в :

23 червня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області з позовом, яким просить суд : розірвати договір №1102/2022 від 10 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Смарт Констракт»; стягнути з ТОВ «Смарт Констракт» на користь ОСОБА_1 : 128 200,00 грн. сплаченої згідно умов договору вартості товару; 128 200,00 грн. відповідно ст. 571 ЦК України за порушення зобов`язання; 1 292 720,80 грн. пені відповідно п. 5 ст. 10 Закону України «про захист прав споживачів» за невиконання договору № 1102/2022 від 10 лютого 2022 року; 50 000,00 грн. спричиненої моральної шкоди за невиконання договору; а також понесені судові витрати.

Вимоги обґрунтовано тим, що 10 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Смарт Констракт» укладено договір № 1102/2022, згідно якого відповідач зобов`язався до 01 травня 2022 року передати у власність позивача декоративні фасадні термопанелі, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити їх вартість в розмірі 103350 грн. Станом на 01 грудня 2022 позивач повністю оплатив вартість термопанелів. Крім того, 31 травня 2022 року позивач на роботи з оздоблення фасадів об`єкту сплатив на користь відповідача 24850 грн. Згідно п. 3.2 Договору відповідач зобов`язався передати товар до 01 травня 2022 року. Станом на день подання позовної заяви відповідач до виконання завдання не приступив, термопанелі не передав, повертати сплачені кошти відмовляється, а тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом свої прав.

Крім того, позивач вважає, що відповідач допустив істотні порушення умов договору, оскільки ОСОБА_1 розраховував на отримання товару у строк, також відповідач більше року користується чужими грішми. Таким чином, позивач просить стягнути сплачену за договором суму у розмірі 128200 грн., пеню за 417 днів прострочення, що становить 1292720,80 грн. Своїми діями по невиконанню умов договору, відповідач наніс позивачу значну моральну шкоду, яка виразилася в суттєвих емоційних стражданнях, поглиблених тією обставиною, що позивач з 15 червня 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на захисті держави від російських загарбників, термопанелі він купив для утеплення будинку, який був придбаний для сім`ї. Представник відповідача до 01 червня 2023 року обіцяв повернути сплачені кошти, а згодом почав ігнорувати телефонні дзвінки, у зв`язку з чим чином родина позивача в такий скрутний час залиши-лась без товару і без грошей. Завдану йому моральну шкоду ОСОБА_1 оцінив в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07 липня 2003 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позов, клопотання чи заяви у справі, не скористався.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

13 жовтня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомленням сторін.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідом-лені належним чином. Натомість представник позивача подав заяву, якою розгляд справи просила здійснити у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримала та просила задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач своїх представників до суду не направив, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно вимог ст.223,280,281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і позивач.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно ст.55,124 Конституції Українита ч.1ст.4,ч.1ст.5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.12,81,89ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідністю «Смарт Констракт» (далі по тексту ТОВ «Смарт Констракт») та ОСОБА_1 було укладено договір №1102/2022, відповідно якого ТОВ «Смарт Констракт» зобов`язалось передати у власність позивача, а ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов`язався прийняти та оплатити декоративні фасадні панелі.

Згідно п. 2.2, 2.3 договору, вартість загальна сума договору складає 103350 грн. Передоплата складає 30 000 грн.

Станом на 01 грудня 2022 року на виконання умов договору позивач сплатив 103 350 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера за № 98 від 01 грудня 2022 року.

Крім того, на роботи з оздоблення фасадів об`єкту, улаштування фасадної термопанелі, ОСОБА_1 також сплатив за матеріали 24 850 грн., що підтверджується кошторисом на роботи з оздоблення фасадів об`єкту 31 травня 2022 року.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача врахову-ються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 ст. 628, 629 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замов-ника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст. 873 ЦК України вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Зобов`язання, відповідно ст. 509 ЦК України припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодав-ства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердь-ження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Статтею 571 ЦК України визначено, що якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Як передбачено ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне вико-нання).

У разі порушення зобов`язання, згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок одно-сторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержан-ня своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та вико- ристання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Згідно ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконан-ня зобов`язання в натурі.

Судом встановлено, що відповідачем не доставлено декоративні фасадні панелі ОСОБА_1 в строк зазначений в договорі та на день розгляду справи. Доказів протилежного суду сторонами не надано. Відтак, позовні вимоги щодо розірвання договору № 1102/2022 від 10 лютого 2022 року та стягнення сплачених коштів, згідно умов договору вартості товару, в сумі 128 200 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором № 1102/2022 від 10 лютого 2022 року, в зазначений договором строк, замовлені ОСОБА_1 декоративні фасадні панелі відповідачем не встановлено, кошти не повернуто.

Доказів належного виконання відповідачем умов договору № 1102/2022 від 10 лютого 2022 року матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що ТОВ «Смарт Констракт» не доставлено замовлення ОСОБА_1 в строк зазначений в договорі та на день розгляду справи, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору №1102/2022 від 10 лютого 2022 року та стягнення коштів в сумі 128 200 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно вимог ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Статтею 571 ЦК України визначено, що якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Позивачем було сплачено відповідачу завдаток в розмірі 30 000 грн., а тому з відповідача, за приписами ст. 571 ЦК України, підлягають стягненню кошти в розмірі 60000 грн., тобто у розмірі подвійної суми завдатку.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

До суду позивач звернувся 23 червня 2023 року та просив стягнути з відповідача на власну користь пеню за весь період прострочки виконання зобов`язання, а саме з 02 травня 2022 року по 22 червня 2023 року в розмірі 1 292 720,80 грн.

Відповідно ст. 258 ЦК України,для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд звертає увагу на те, що стягнення пені обмежується спеціальним строком позовної давності в один рік. При цьому позовна давність до вимог про стягнення пені обчислює-ться окремо за кожен день прострочення, а тому хоч прострочення, за яке підлягає нараху-ванню пеня згідно п. 5.1 договору розпочалося 02 травня 2022 року і тривало до моменту подачі позовної заяви 23 червня 2023 року, пеня підлягає стягненню лише за рік, що передував зверненню до суду, а саме за період з 23 червня 2022 року по 23 червня 2023 року.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків у момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків здебільшого довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законом можуть встановлюватись правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Зокрема, такими правилами є норми про неустойку (статті 549-552 ЦК України). Щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3ст. 551 ЦК Українипро те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч. 1ст. 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. По-перше, вона стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. По-друге, для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Частиною 3 ст.551ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Норма ч. 3 ст.551ЦК України з урахуванням норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки, зокрема за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Суд врахував, що ч. 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням ст. 3 ЦК України, надає суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Оскільки розмір пені, яку просив стягнути позивач, значно перевищує розмір основної заборгованості, а позивач не навів жодних розрахунків того, в якому саме розмірі йому завдано збитків неповерненням коштів, суд приходить переконання про необхідність застосувати норму ч. 3 ст.551ЦК України та зменшили розмірі пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 100000 грн.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд приходить наступного висновку.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 50 000 грн., ОСОБА_1 зазначено, що діями відповідача йому спричинено суттєві емоційні страждання через невиконання договору, поглиблених тією обставиною, що позивач з 15 червня 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на захисті держави від російських загарбників, термопанелі він придбав для утеплення будинку, який придбано для сім`ї. Таким чином, його родина в такий скрутний час залишилась без товару та грошей, а тому замовити товар у іншого продавця він був позбавлений можливості.

Гарантією нормального здійснення фізичними особами особистих немайнових прав є їх належний цивільно-правовий захист (ст. 276 ЦК України). Право на захист особистих немайнових прав - це регламентоване правове регулювання на випадок оспорення, невизнання чи порушення особистого немайнового права.

Право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конститу-ційно-правову природу і передбачене ст. 32, 56, 62, 152 Конституції України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкод-женням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода від -шкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Верховний Суд України в п. 1 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкоду-вання моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своє час-не, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, у п. 3 вищезазначеної Постанови зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 звернуто увагу судів на наступне : «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яка визначається від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо».

На підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи засади розумності та справедливості, наявність встановлених фактів, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 5000 грн. 00 коп.. У решті позовних вимог суд відмовляє, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач отримав мораль-ну шкоду в заявленому розмірі.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частині 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропор-ційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ОСОБА_1 заявлено 5 позовних вимог до ТОВ «Смарт Констракт», з яких 1 вимога немайнового характеру та 4 вимоги майнового характеру на загальну суму 1 599 120,80 грн.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди, та 1282 грн. за вимогу про стягнення грошових коштів у зв`язку з порушенням зобов`язань, згідно ст. 571 ЦК України.

За результатами розгляду справи, суд задовольнив частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, що складає 10 % від заявлених вимог (5000/(50000/100), у зв`язку з чим з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у розмірі 1073 грн. 60 коп.; суд задовольнив частково позовні вимоги про стягнення грошових коштів у зв`язку з порушенням зобов`язань, згідно ст. 571 ЦК України, що складає 78 % від заявлених вимог (100000/(128200/100), у зв`язку з чим з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у розмірі 999 грн. 96 коп. ((1282,00/ 100) х 78 %).

Отже, з ТОВ «Смарт Констракт» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2073 грн. 56 коп. (1073,60 грн. + 999, 96) грн.

Відповідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звільнений від сплати судового збору за решту позовних вимог.

Оскільки позивач при поданні позову за три вимоги був звільнений від сплати судового збору, то, відповідно ст. 141 ЦПК України,він підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 3429 грн. 20 коп. (1073,60 грн. +1282грн. +1073,60грн. ).

Керуючись ст. ст.5, 12, 13, 81, 141, 258, 264-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610, 651, 837, 849, 852, 857, 858 ЦК України, ст.ст.4-6,10 Закону України «Про захист прав споживача», суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Констракт» про розірвання договору і відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір № 1102/2022 від 10 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідністю «Смарт Констракт».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Смарт Констракт» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором 1102/2022 від 10 лютого 2022 року у розмірі 288200 (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті) гривень 00 (нуль) копійок, що складається з : заборгованості сплаченої згідно умов договору вартості товару у розмірі 128200 (сто двадцять вісім тисяч двісті) гривень 00 (нуль) копійок, 60000 (шістдесят тисяч ) гривень 00 (нуль) копійок - за порушення зобов`язання відповідно ст. 571 ЦК України, 100000 (сто тисяч ) гривень 00 (нуль) копійок - пеня за невиконання договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Смарт Констракт» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

У задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Смарт Констракт» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2073 (дві тисячі сімдесят три) гривні 56 (п`ятдесят шість) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Смарт Констракт» на користь держави судовий збір в розмірі 3429 (три тисячі чотириста двадцять дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Інформація пропозивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 04 червня 1999 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Констракт», код ЄДРПОУ 43999050, місцезнаходження : м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1Б.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 07 грудня 2023 року.

Суддя Л.В. Яковлєва